litceysel.ru
добавить свой файл
1 2 ... 5 6


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Одеський національний університет ім. І.І.Мечникова

ХІМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ


Кафедра фармацевтичної хімії


НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК




до лабораторних занять з курсу




ТЕХНОЛОГІЯ ЛІКАРСЬКИХ ФОРМ ПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА.

СТЕРИЛЬНІ ТА АСЕПТИЧНО ПРИГОТОВЛЮВАНІ ЛІКАРСЬКІ ФОРМИ


Для студентів, що навчаються за фахом

«фармацевтична хімія»


Одеса

2007




Автори:


Турянськая Г. М, доцент кафедри фармацевтичної хімії, кандидат хімічних наук

Грищук Л.В. доцент кафедри фармацевтичної хімії, кандидат хімічних наук


Рецензенти:

академік АМН України, доктор біологічних наук,

професор, зав. відділу фізико-хімічної фармакології

Фізико-хімічного інституту НАН України Головенко М.Я.;


доктор хімічних наук, професор,

зав. кафедри загальної хімії та полімерів

Одеського національного університету

ім. І.І. Мечникова Сейфулліна І.Й.;


директор з маркетингу і розвитку

ВАТ “Інтерхім”, кандидат хімічних наук Карпінчик В.О.


Рекомендовано до друку Вченою радою Одеського національного університету ім. І.І.Мечникова

Протокол № 8 від 29 травня 2007 р.


ПЕРЕДМОВА


Промислове виробництво стерильних лікарських засобів є особливим і самостійним розділом фармацевтичної технології ліків, який постійно удосконалюється, використовуючи новітні досягнення світової науки.

На сучасному етапі розвитку виробництва стерильних ліків спостерігається тенденція до постійного підвищення вимог щодо їх якості. Розробляється рівень санітарно-гігієнічних умов їх виробництва, включаючи спеціальні вимоги до виробничих приміщень, технологічного устаткування, професійної підготовки персоналу, звертається увага на безумовне дотримання умов технологічних процесів, а також профілактики можливих помилок і відхилень, які можуть привести до отримання неякісної продукції.


Розгляду цих питань і придбанню практичних навичок приготування стерильних лікарських форм присвячений цей навчально-методичний посібник.

У вступній частині навчально-методичного посібника містяться відомості і загальні вимоги до виробництва стерильної продукції в сучасних умовах, які викладені в GMP ВОЗ “Sterile pharmaceutical products” (1992), GMP ЄС (Європейського співтовариства) “Manufacture of sterile medicinal products” (1997), МВ 64У-1-97 “Виробництво лікарських засобів. Належні правила і контроль якості”, ГНД 01.001.98 “Належна виробнича практика GMP” (1998), “Належна виробнича практика лікарських засобів”(1999).

Навчально-методичний посібник складається з 8 лабораторних робіт. У основу лабораторних занять покладено принцип самостійної роботи студентів, що вимагає попередньої теоретичної підготовки з виконання лабораторних робіт. Для цього в посібнику приведений короткий теоретичний матеріал з основ виготовлення стерильних лікарських форм, методів стандартизації і контролю якості продукції. До кожного заняття дані методики отримання лікарських препаратів з описом приладів і матеріалів, використовуваних під час проведення технологічного процесу. Контрольні питання, що приводяться в кінці кожної лабораторної роботи, допоможуть студентам закріпити отримані знання і оцінити рівень своїх знань з даної теми.





ПРОМИСЛОВЕ ВИРОБНИЦТВО


СТЕРИЛЬНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

Лікарські засоби для парентерального застосування – це стерильні препарати, призначені для введення шляхом ін’єкцій, інфузій або імплантацій в організм людини або тварини. До них належать розчини, емульсії, суспензії, порошки й таблетки для отримання розчинів, ліофілізовані препарати, що вводяться в організм парентерально. До цієї ж групи умовно можна віднести очні лікарські форми, котрі потребують тих же умов виробництва, що і лікарські форми для ін’єкцій.


На даний час серед всіх готових лікарських засобів (ГЛЗ), що випускаються фармацевтичною промисловістю, на долю парентеральних препаратів припадає близько 40%.

Широке розповсюдження ін’єкційного способу введення лікарських препаратів обумовлено рядом достоїнств:


  1. швидкість настання терапевтичного ефекту при практично повному усмоктуванні лікарських речовин, що вводяться;

  2. відсутність на шляху лікарських речовин досить потужних ферментних систем, здатних їх інактивувати або змінювати;

  3. можливість керувати концентрацією речовин в судинному руслі;

  4. ін’єкційні препарати можна вводити хворому у несвідомому стані;

  5. ін’єкційні препарати можна заготовити в необхідній кількості на тривалий строк зберігання.

Ін’єкційне введення лікарських препаратів передбачає порушення шкіряного покриву, що пов’язане з можливим інфікуванням хворого. Тому виробництво ін’єкційних лікарських форм має особливості у порівнянні з виробництвом інших фармацевтичних препаратів.

До розчинів для ін’єкцій Державна Фармакопея ХI видання пред’являє дуже високі вимоги, зокрема, розчини для ін’єкцій повинні бути стерильними, стабільними при стерилізації і зберіганні, не містити пірогенів і механічних домішок. Деякі ін’єкційні препарати повинні бути ізотонічними, ізоіонічними, ізогідричними, мати певну в’язкість.

З метою виконання цих вимог і створення оптимальних умов, котрі забезпечили б випуск високоякісних лікарських форм, останнім часом розроблені вимоги до виробництва стерильної продукції, котрі викладені в GMP Всесвітньої Охорони Здоров’я (ВОЗ) “Sterile pharmaceutical products” (1992), GMP ЄС (Європейського співтовариства) “Manufacture of sterile medicinal products” (1997), МВ 64У–1–97 “Производство лекарственных средств. Надлежащие правила и контроль качества”, ГНД 01.001.98 GMP “Належна виробнича практика GMP” (1998), “Надлежащая производственная практика лекарственных средств” (2001), Настанова 42-01-2001.


Однією з умов виробництва якісної стерильної продукції і торгівлі нею на вітчизняному і зарубіжному фармацевтичних ринках є забезпечення якості препаратів за рахунок виконання, в першу чергу, принципів і правил належної виробничої практики (GMP – Good manufacturing practice).

Належна виробнича практика (НВП) – це частина системи забезпечення якості, яка гарантує, що продукція виробляється та контролюється за стандартами якості, які вимагає торгова ліцензія, і відповідає її призначенню.

На даний час в Україні принятий до виконання варіант GMP ЄC. Перехід до виробництва лікарських засобів у відповідності до принципів і правил GMP з 01.01.2002 стає в Україні обов’язковим.

Для забезпечення всіх показників якості готової стерильної продукції повинні виконуватись спеціальні вимоги, що пред’являються до проведення технологічного процесу, чистоти виробничих приміщень, роботи технологічного обладнання, вентиляції і чистоти повітря, системи підготовки основної сировини і допоміжних матеріалів з метою звести до мінімуму ризик контамінації мікроорганізмами, частинками і пірогенними речовинами.

Є певні вимоги також до персоналу і виробничої санітарії.

Загальні вимоги до виробництва стерильної продукції



Виробництво ін’єкційних лікарських препаратів здійснюється на спеціальних тільки для цього призначених ділянках. Улаштування приміщень повинно забезпечувати мінімум можливостей забруднення готового продукту виробництва, тобто мінімум місць накопичення пилу, подачу повітря контрольованої чистоти, підтримання підвищеного тиску (за необхідністю підтримання певної температури і вологості).

Приміщення або виробнича зона, в яких лічильна концентрація частинок і число мікроорганізмів у повітряному середовищі підтримуються в строго визначених межах, називаються ”чистими”. Під частинкою розуміють твердий, рідкий або багатофазний об’єкт або мікроорганізм з розмірами від 0,005 до 100 мкм. При класифікації ”чистих” приміщень розглядаються частинки від 0,1 до 5 мкм. ”Чисте” приміщення може містити одну або декілька ”чистих” зон. Чисті зони можуть створюватись в локальних об’ємах (ламінарні шафи, блоки, ізолятори, модулі і ін.)


В нашій країні в чистих приміщеннях підпір повітря повинен бути рівним 4 мм рт.ст., температура 23±2ºС, відносна вологість 30-40%.

Важливою характеристикою чистого приміщення є його клас. Клас чистого приміщення характеризується класифікаційним числом, яке визначає максимально допустиму лічильну концентрацію аерозольних частинок певного розміру в 1 м3 повітря.

Система GMP ВОЗ чисті зони для виробництва стерильної продукції класифікує у відповідності до необхідних характеристик повітря на класи чистоти А, В, С і D, представлені у таблиці 1.

На відміну від GMP ВОЗ
в правилах GMP ЄС чисті зони для виробництва стерильної продукції класифікуються у відповідності до необхідних характеристик навколишнього середовища у функціонуючому і в оснащеному станах.


Таблиця 1. Система класифікації повітря при виробництві стерильної

продукції (GMP ВОЗ)

Клас чистоти

Максимально допустиме число частинок в 1 м3

Максимальне число життєздатних мікроорганізмів, допустиме у 1 м3 повітря робочої зони

0,5 – 5 мкм

>5 мкм

А*

3500

немає
Менше 1

В

3500

немає

5

С


350000

2000

100

D

3500000

20000

500

* робоче місце з ламінарним потоком повітря


“Оснащений” стан – це умова, при якій система чистого приміщення повністю підготовлена, виробниче обладнання повністю готове до роботи, але персонал відсутній.

“Функціонуючий” стан – це умова, при якій система чистого приміщення і обладнання функціонує в установленому режимі з певним числом працюючого персоналу.

GMP ЄС виділяє чотири класи чистоти для виробництва стерильної продукції.

Клас А. Локальні зони для технологічних операцій, що потребують самого мінімального риску контамінації, наприклад зони наповнення, закупорювання, розкриття ампул і флаконів, змішування в асептичних умовах. Умови класу А припускають робоче місце з ламінарним потоком повітря (0,45±20 %) м/с.

Клас В.
Навколишнє середовище для зони А у випадку приготування і наповнення в асептичних умовах.

Класи С
і D. “Чисті” зони для ведення технологічних операцій, що допускають більш високий ризик контамінації при виробництві стерильної продукції (таблиця 2).

Допустиме число частинок у 1 м3 повітря чистого приміщення в оснащеному стані повинно досягатись після короткого періоду санітарного прибирання протягом 15–20 хвилин (норма GMP ЄС) після завершення технологічних операцій при відсутності персоналу.

Допустиме число частинок для чистої зони класу А у функціонуючому стані повинно підтримуватись в зоні, яка безпосередньо оточує продукцію і, коли продукція або відкрита місткість піддається впливу навколишнього середовища.



Таблиця 2. Класифікація чистих зон за максимально допустимим

числом часток у повітрі (GMP ЄС)


Класи чистоти

Максимально допустиме число частинок у 1 м3 повітря

Оснащений стан
Функціонуючий стан

0,5 мкм

5 мкм

0,5 мкм

5 мкм
A

3500

0

3500

0

B

3500

0

350 000

2000

C

350 000

2000

3 500 000

20 000

D

3 500 000

20 000

Не визначено

Для досягнення класів чистоти А, В і D потрібна кратність повітрообміну, яка враховує розмір приміщення, обладнання і персонал, що знаходяться в ньому.


Для підтвердження класу чистоти зон у функціонуючому стані в них необхідно періодично здійснювати мікробіологічний контроль з використанням методу седиментації на пластини, відбору проб повітря і з поверхностей. Треба додатково здійснювати мікробіологічний контроль, коли не проводяться технологічні операції.

НВП рекомендує для забезпечення стерильності продукції використовувати способи виробництва, що зводять до мінімуму або усувають присутність персоналу у виробничих приміщеннях, наприклад, повністю замкнуті і автоматизовані системи.

Використання ізолюючих технологій (GMP ЄС) скорочує необхідність присутності людини у виробничих зонах, в результаті чого значно скорочується ризик мікробної контамінації продукції, виробленої в асептичних умовах, із навколишнього середовища. Ізолюючі технології передбачають застосування різноманітних типів ізоляторів і передаточних пристроїв. Ізолятор і оточуюче його середовище повинні бути спроектовані таким чином, щоб у відповідних робочих зонах досягалась необхідна якість повітря. Можливе використання повністю герметизованих систем, що включають обладнання для стерилізації (таблиця 3).



следующая страница >>