litceysel.ru
добавить свой файл
1
ДИСЦИПЛІНА


ДИСЦИПЛІНА В НЕДІЛЬНІЙ ШКОЛІ ТА ЇЇ ОСОБЛИВОСТІ.


Слухайтеся ваших наставників та коріться їм, -

вони бо пильнують душ ваших, як ті, хто має знати справу…”

Євреїв 13:17


Дисциплінованість – це найважливіша моральна якість. Вона необхідна кожній людині. Де б людина не була, їй прийдеться зустрітися з вимогами дисципліни. . Вона потрібна і в Недільній школі, тому що, як і у всіх сферах життя, їй необхідні організованість, чіткий порядок, точне і добросовісне виконання вимог учителя. Без дисципліни не можливо організувати навчання. Не можливо і вести своїх учнів до особистого спілкування з Богом і допомогти їм придбати характер Христа.


Дисципліна повинна будуватися не на керуванні поведінки дитини, або на виправленні її манер, а на добровільній покорі шкільним правилам і вимогам учителів, на основі поваги до особистості дитини. Кожна дитина повинна бути переконана в необхідності слідувати визначеним правилам і вимогам. Кінцевою ціллю цього прогресу являються молоді люди, які володіють внутрішнім спонуканням до самодисципліни і бажанням догодити Богу.


В чому ж конкретно проявляється шкільна дисципліна? Перш за все вона потребує від учнів акуратго відвідування уроків, добросовісного виконання домашнього завдання, дотримування порядку на уроках і під час перерви, чіткого виконання всіх шкільних доручень.


Недільна школа повинна розглядати виховання дисципліни, як одну із важливих задач виховання, тому що не дисциплінований учень і після закінчення Недільної школи буде порушувати церковну дисципліну і закон Божий. Отже, щоб наші зусилля були успішними, то починати слід з дисципліни.


І. Що таке дисципліна? – витримка, підкорення і звичка до строгого порядку (тобто встановленому порядку).

Дисципліна, як методичне розуміння означає:

- виховання з ціллю виправлення;


- покарання з ціллю виправлення;

- зведення правил підтримки порядку;


  • порядок оснований на послуху.

Виховання добрих нравів, підтримка порядку, покарання – ці елементи дисципліни необхідні для нормального ходу учбового процесу.

Ви тільки що зайшли в клас. До приходу дітей залишилось декілька хвилин. Ви акуратно розкладаєте зарання приготовлений матеріал для уроку, наочності і т.д. Проглянувши ще раз план уроку і задумані ігри. Ви сідаєте і з радістю помічаєте, що ви добре підготувалися, продумали кожну деталь. Ви готові до сьогоднішнього уроку! Можна впускати дітей!

Один за одним вони заходять в клас, розходяться по різним куткам, щоб поговорити й погратися до початку уроку. І ось уже Саша вдарив Машу, і Маша плаче. Поки ви вияснюєте, що трапилось, Діма смикає вас за рукав: “Учитель, учитель, учитель Ілля не дає для мене олівці!”

Час приступати до уроку. Під час біблійної розповіді Саша незабаром виявляє, що його кросівки набагато цікавіші ніж та історія, яку ви розповідаєте, тому він повертається до вас спиною і починає гратися ними, відмовляючись приймати участь на уроці. Оля штовхає Іллю, а Миша й Оленка плачуть. Тому що для них не видно картинок. Незабаром майже весь клас у сльозах. Ви також близькі до цього, щоб розплакатися.

Знайома картина? Чи були у вас на уроках такі подібні ситуації?


“Привчай (наставь) юнака до дороги його, і він, як постаріється, не вступиться з неї” Пр. 22:6

Згідно тексту першоджерела, слово “наставь” на єврейській мові означає “створити для дитини умови, які відповідають його нахилам чи здібностям. І в старості він не вступиться з неї”.


Для того, щоб створити в класі атмосферу благоприємну для наставляння і яка відповідає стандартам Писання, необхідно управляти класом. Без мудрості й керівництва Духа Святого для учителя не досягти порядку в класі.

Говорячи про дисципліну на уроці необхідно згадати поведінку. Поведінка – це “дії і реакції людей чи предметів у відповідь на зовнішній чи внутрішній стимул”. Іншими словами, відношення людини впливає на її поведінку, а відношення формується під впливом попереднього досвіду людини. Таким чином, зовнішні переживання дитини, які включають домашню обстановку, взаємовідношення в сім’ї і минулі переживання, зроблять великий вплив на відношення й реакції дитини.

В Писанні написано, що поведінка на пряму зв’язана із серцем і волею людини. Євангелія від Матвія (15:18-20) каже, що “Що ж виходить із уст, те походить із серця” у Притчах (27:19) проголошується, що “Як лице до лиця у воді, так серце людини до серця людини."

Для учителя приходиться працювати з дітьми з різних сімей. Кожен живе в неповторимих обставинах, буває в різних ситуаціях, які напряму впливають на дітей і їхню поведінку. Не можна забувати, що хоча кожне дитя створено на подобу Божу, кожне з них не повторне. Не можна запихати дітей у рамки, щоб вони відповідали певним очікуванням. Ціль учителя Недільної школи – привести дитину до спілкування з Христом і допомогти для неї ставати на нього схожим.

Для створення благоприємної для навчання атмосфери необхідно врахувати фактори, які впливають на поведінку дитини. А також установити правила, за допомогою яких можна управляти порядком і дисципліною в класі.


  1. Фактори, які впливають на атмосферу в класі

Ці фактори можна розділити на три категорії:


  • учитель

  • дитина

  • обстановка в класі.

1

Дуже важливо враховувати кожен фактор і уміти визначати його вплив на все, що трапляється в класі.


А. Учитель.

Кожен служитель подає для дітей приклад і являє собою приклад Христа, самим прямим чином, оказуючи вплив на кожне дитя.

Діти постійно спостерігають за образом поведінки, який для них дають дорослі. Вони наслідують словам, вчинкам і відношенням старших.


Діти вчаться на прикладі – на основі того, що й кого вони бачать. В Єв. Лук. 17:2-3 Христос попереджає: “Краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити тай кинути в море, а ніж щоб спокусив одного з малих цих! Уважайте на себе!”

- Відношення учителя відбивається на відношенні всього класу.


  • Дух учителя стає духом усього класу.

Учитель контролює атмосферу в класі.

  • Якщо вчитель молиться, скоро ця якість почне проявлятися і в житті його учнів.

Господь визначив учителів не тільки для настанови, але і для прикладів. Їх позитивний вплив і відношення створюють в класі атмосферу творчості, щирого зацікавлення й натхнення.

  • Основою моделі позитивного авторитету знаходиться Єф. 5:21 “корячись один одному у Христовім страху”. І Петра 5:3”…не пануйте над спадком Божим, але будьте для стада за взір”. Ів. 13:12-17 “Коли ж пообмивав їхні ноги…Ви Мене називаєте Учитель і Господь, - і добре ви кажете…, Я вам приклада дав…, то Я вам приклада дав… як Я вам учинив….Коли знаєте це, то блаженні ви, якщо таке чините!” Фил. 2:5-11 “нехай у вас будуть ті самі думки, що в Христі Ісусі! Він, бувши в Божій подобі…умалив Самого Себе…прийняв вигляд раба, ставши подібним до людини…Він упокорив Себе, бувши слухняний аж до смерти, і то смерти хресної…”


Від авторитету Учителя залежить взаємозв’язок між учителем – учнем.


Які якості характерні біблійному авторитету?

Біблійний авторитет


  1. Безкорисливий, готовий служити.

  2. Смиренний, не гордиться своєю владою.

  3. Жертвенний і готовий відказатися від своїх прав.

  4. Несе відповідальність за своїх дітей, а також за дисципліну.

  5. Бере на себе роль керівника.
  6. Встановлює помірні, чіткі, конкретні правила.


  7. Готовий застосовувати дисципліну і покарання при необхідності.


Клас (група), яка керується любов’ю і контролем.

В такому класі:

  1. Атмосфера тепла і приємна.

  2. Є дух єдності і взаємної довіри.

  3. Діти відчувають себе спокійними і упевненими.


Б. Дитина.

Кожна дитина відрізняється в класі своїм типом особистості і рівнем розвитку, а характеристика всього класу складається з особливостей кожного учня. Це особливо помітно, коли хтось із дітей відсутній. Говірлива дитина незабаром стає більш спокійною, коли поруч немає його товариша. Часто весь клас якось почувається по іншому. Кожен вносить свій вклад у єдине ціле, і, коли хтось відсутній чи коли хтось з’являється новенький, весь клас пристосовується до переміни. Навіть коли ця переміна буде проявлятися тільки на протязі одного дня.

В кожній дитині з народження закладені особливості її особи. І кожне виростає і в неповторних умовах, і тому у світі немає іншої такої людини. поведінка дитини – прямий засіб всього, чому вона навчилася і що пережила із самого зародження.

Один з найбільш очевидних і впливових факторів у житті дитини – домашня обстановка. Деякі діти живуть тільки з мамою, або татом, чи з якимось іншим родичем. Так як структура сім’ї – головне джерело упевненості дитини, вона надає основний вплив на її оточення до оточуючих і його поведінку.

Рівень участі сім’ї в житті церкви відкладає свій відбиток на знання і розуміння дитиною Слова божого, любові Христа й замислу спасіння. Необхідно відмітити, що атмосфера, в якій живуть діти, проникає і в клас.

Загальне відношення дитини визначають не тільки такі елементарні звичні дії як регулярне харчування й сон, але, безсумнівно, насилля чи не достатня увага. Усі ці обставини надають сильний вплив на загальну атмосферу класу. Для учителя необхідно навчитися розуміти кожне дитя, дивитися далі її емоційного стану і привести її до позитивного учбового досвіду.


Наслідок черговості народження дитини в сім’ї – ще один фактор, який потрібно враховувати при вивченні поведінки. Дитина може бути старшою, середньою, меншою чи єдиною. Цей фактор впливає на самосприйняття дитини, її відношення до оточуючих, виконання завдань.

Так як усі діти різні, то і навчаються по різному. Одні краще покладаються на слух, інші – на зір, одні більш артистичні, інші навпаки, відрізняються більш аналітичним складом розуму. У кожної дитини є свої неповторні переваги. Учитель повинен уміти розрізняти різні моделі вчення, так як вони також впливають на поведінку дитини і її відношення до класної роботи.

Це лише деякі фактори, які визначають властивості особистості дитини. Але більша кількість визначаючих факторів зосереджено на сім’ї. Сімейне життя грає занадто важливу роль в визначенні поведінки дитини; тому для того, щоб більше дізнатися про конкретне дитя й причинах її поведінки, потрібно постаратися більше дізнатися про її сім’ю.


В. Обстановка в класі

Багато учителів не усвідомлюють до кінця, наскільки важлива для дітей атмосфера в класі. В класі є стільки того, що впливає на дітей і іноді залишається за межами уваги учителів.

До деяких деталей відносяться:


  • рівень шуму, який може відволікати дітей від слухання чи уважної участі в навчальних іграх.

  • Різкі перепади температури також не мало важливий фактор: діти можуть стати неспокійними чи сонними, якщо в класі занадто гаряче, і дратівливими й неуважними, якщо в класі занадто холодно.

  • Неприємні запахи також відволікають дітей, наприклад, запах цвілі, пелюшок чи брудної одежі.

  • Якщо клас погано освітлений, у класі темно і неуютно, це також негативно впливає на сприйняття його дітьми в той час як різноманітність кольорів робить приміщення яскравим і веселим.

Потрібно дуже постаратися, щоб зробити класну кімнату привабливою для дітей. Але де б ви не проводили урок – в гаражі, на сцені, в залі кінотеатру чи в класі з найновішим обладнанням – Дух святий допоможе облаштувати клас як можна краще.

ІІ. Учитель і дисципліна.

Чим більше учитель послушний Духу Святому, тим краще він уміє управляти класом. Дисципліну учителя складає три елементи:


А. Упевненість в том,


  • Господь укріпляє в мудрості і послусі (Як. 1:5; Фил.4:13)

  • Господь поставив його на це місце і через нього розповсюджує Свою владу (Мар.1:27; Іс.30:15).

Б. Поклик.

Учитель повинен знати про свій поклик виконувати задачу, лишену всякого егоїстичного інтересу. Господь поставив його на цьому місці представляти Христа.

В. Готовність

  1. Молитва, знання матеріалу, підготовка наочних посібників і технічних засобів навчання.

  2. Зарання спланований порядок пред’явлення матеріалу.

  3. Порядок і чистота в класі до приходу учнів.

  4. Передбачливість і вирішення питань до занять; розміщення столів, крісел, журналів і інше.



ІІІ. Учень і дисципліна

Пред’явіть свої вимоги в перший день заняття.


Основні принципи доброї поведінки


  1. Встановіть добрі відносини з вашими учнями. Покажіть їм вашу особисту зацікавленість до їхнього життя і до їхніх проблем. Нехай вони відчують у вас любов Христа.

  2. Постійно моліться за кожного учня в класі. Моліться особливо за тих, які вам здаються зовсім не виправними, щоб вам відноситися до всіх однаково, з любов’ю.



  1. Своїм особистим прикладом вчіть учнів поважати людей, які наділені владою. Якщо дитина навчиться поважати владу, то їй легше буде покоритися владі Бога.


  2. Будьте прикладом самодисципліни. В основному доброї поведінки діти не вчаться, а переймають її у вчителя.

  3. Співпрацюйте з батьками дітей. Як учитель, ви являєтесь помічником батьків.


Що потрібно зробити, щоб здобути дисципліну в класі?


  1. Потурбуйтеся про те, щоб ваш клас був згуртованим і організованим.

  2. Підтримуйте чистоту і порядок в класі.

Провітріть клас. Продивіться чи всі має своє місце. Предмети, які необхідні для уроку, нехай будуть у вас під рукою. А предмети, які відвертають увагу, приберіть.

  1. Приходьте в клас завчасно.

Приготуйте все до уроку. Розставте зручно стільця, щоб було добре видно всіх учнів. Вітайте всіх в ходячих дітей.

  1. Встановіть зразки поведінки учнів для стандартних ситуацій:

як входити в клас, як сидіти, відповідати на питання, прибирати книжки, доставати ручку. Звичка створює у дітей почуття благополуччя.

  1. Встановіть правила поведінки.

Цих правил повинно бути не багато, але вони повинні бути чіткими, конкретними і зрозумілими, щоб діти змогли виконати їх і було їм це під силу. Для старших дітей поясни, як треба поступати в тій чи іншій ситуації, а для молодих потрібно показати. При складанні правил не вживайте частки “не”, наприклад: “Не запізнюватися!” а правильно “На урок приходь вчасно”.

  1. Не забувайте про правила, а добивайтесь їх виконання.

Учитель, який слід за виконанням правил і в процесі навчання дає поради, як потрібно поступати в тій чи іншій ситуації, побачить, що увесь клас контролює за своєю поведінкою. Це дозволить учням уникнути непослуху і привчить до дисциплінованості.


  1. Підбадьорюйте учні, який притримується правил. Підбадьорення учня за його добру поведінку укріплює в нього віру в перемогу, і викликає бажання вести себе краще. Завжди знайдіть підходящі моменти для того, щоб похвалити учня. Будьте при цьому конкретні. Ви можете похвалити словами, посмішкою, рукопожаттям, в зошитах подарувати наклейку і т. д. Тільки не говоріть, що як будете гарно поводитися, то я вам щось подарую.

  2. Наказуйте порушників дисципліни.

Міри покарання використовують у тих випадках, коли переконання і підбадьорення не досягають цілі. Коли покараєте учня, то не слід його принижувати, або ображати, а робити це спокійно з любов’ю. При цих умовах учень краще зрозуміє справедливість.

  1. Готуйтеся до уроку зарання.

Плануйте урок так, щоб він був насичений і діти були настільки задіяні в роботу, щоб їм не було коли розслабитися. Притримуйтеся плану, але в той же час будьте гнучкі до дії Духа Святого, і не відчувайте себе пригнічено, якщо ви не зробили все те, що запланували. А якщо урок організований погано, то встановити дисципліну дуже важко. На такому уроці діти витрачають свою енергію на пустощі.

  1. Ведіть себе як керівник.

Проявляйте рішучість. Будьте господарем положення. Вмійте направляти. Ви учитель і діти чекають. Щоб ви керували ними. Вони швидко помічають не рішучість учителя і починають шуміти.


Умови досягнення дисципліни в класі.


  1. Ставте перед учнями ціль.

Скажіть дітям, якими ви би хотіли бачити їх в кінці уроку, і направляйте їх до досягнення цілі. (Марія).
  1. Проводьте уроки відповідно віку і потребам класу.


  2. Використовуйте наочність, жести і різноманітність методів.


Пам’ятайте! Зайві жести, зайві наочності або методи, які підібрані не по віку дітей, - все це відвертає увагу учня.

  1. Уникайте скуки.

Яку породжують втомлюючи повторення і через мірні навантаження. Більшість письмових завдань можна на карточках або на побудові ігри.

  1. Давайте учням ціленаправленні завдання.

Дайте їм можливість працювати в групах. Бажання виявити себе, може бути добрим стимулом для доброї поведінки.

  1. Вчіть учнів думати.

Вимагайте, щоб учні не просто запам’ятовували інформацію, але вміли аналізувати і робити висновки.

  1. Давайте всім завдання.

Щоб навіть найбільш “тяжкі” учні вашого класу отримали можливість відчути себе лідерами.

  1. Помічайте успіхи дітей.

Говоріть їм про це. Наприклад: “Я бачу в тобі великі зміни, порівняно з минулим місяцем.”

  1. Залучайте учнів до служіння іншим.

Дозвольте їм на практиці показати те, що вони навчилися. Залучайте до корисних діл “тяжких” дітей, організуйте такі завдання, щоб вони могли себе проявити. Тоді такі діти виявляються великими ентузіастами.

  1. Будьте самі собою. Будьте щирі.

Ніколи не показуйте, що ви досконалі. Ведіть себе, як раб Божий який хоче їй допомогти.

  1. Будьте завжди дружелюбні, але не забувайте, що ви учитель.

Ви можете з ними приймати участь в ігрі, але не перетворюватися в одне із них, тому що може виховатися не повага до старших.
  1. Відносьтеся до учнів ввічливо і з повагою.


Зберігайте приємний голос, використовуйте лагідні слова, завжди посміхайтесь.

  1. Чекайте від учнів тільки доброго.

Ніколи не згадуйте погане. Підбадьорюйте і надихайте. Пам’ятайте, що над життям ваших учнів працює Бог.

  1. Будьте відважні.

Ніщо так не бентежить учня, як не постійність в поведінці і діях учителя. Таке положення викликає у дітей недисциплінованість.

  1. Будьте справедливі.

Всі учні відрізняються своїми здібностями і потребами, із ними не слід поводитися зовсім однаково. Бережіться, щоб не було любимчиків, і дітей, яких ви не любите.

  1. Не сперечайтеся.

Не погано пояснити учням правила поведінки і вислухати їхні заперечення, але суперечка, докази своєї правоти можуть привести до втрати контролю над собою. А якщо є втрата контролю над собою, то людина в гніві понижає іншого. Учень повинен покоритися авторитету вчителя.

  1. Старайтесь не бути жостким.

Бо це може перерости в звичку від якої не буде користі.

  1. Не сильно на себе реагуйте, щоб не значна подія не переросла в велике протистояння. Не реагування на деякі поступки може в окремих випадках сприяти їх приниженню.

19. Не загрожуйте тими мірами,

які ви не можете, або не збираєтеся їх здійснити. В таких випадках поясніть дітям про наслідки поганої поведінки. В деяких випадках дозвольте учням на досвіді познайомитися з наслідками своєї поведінки. Наприклад: якщо деякі частини з ігри загублені, або поламані, то не спішіть їх замінювати новими.

  1. Ніколи не карайте увесь клас за провину одного,

щоб в учнів не склалося таке враження, що ви їх не любите. Якщо якась неприпустима поведінка, через одного учня, стала звичайним явищем у вашому класі, то зосередьте свою увагу на тому учню, від якого ця поведінка пішла. Привабте його на свою власну сторону і тоді інші наслідують його прикладу.


  1. Визнавайте свої помилки.

Не стидайтеся просити вибачення за свої помилки, як в окремих учнів, так і в усього класу.

  1. Не стидайтеся проявляти почуття гумору.

Є деякі ситуації дуже смішні, то смійтеся разом з учнями. Смійтеся з ситуації, але тільки не з людей. Можливо смійтеся з своїх помилок, такий сміх послужить добрим прикладом для учнів, як їм поводитися в подібній ситуації.

  1. Створюйте історію вашого класу.

Роблячи так, в учнів буде розвиватися почуття належності, і вони будуть прихилятися до учителя і один до одного.

  1. Тримайте тісний контакт з учнями.

Відмічайте День народження, дзвоніть, пишіть листи подяки для батьків і т. д.

  1. Організовуйте час дозвілля.

Це добрий час для ігри і виконання улюблених псалмів.

ІV Методи досягнення дисципліни в класі.



  1. Мовчки дійте. Мовчки підійдіть до учня, який порушує дисципліну, і покладіть на нього руку, але при цьому не зупиняйте урок. Чи якщо учень стукає ручкою по столі, то підійдіть до нього і мовчки заберіть ручку. Тільки не забувайте після уроків поговорити з учнем про його поведінку. Можливо дитині не хватає уваги вдома, в класі, то допоможіть їй.

  2. Раптово зупиніться і помовчіть. Почекайте поки учень не зверне на вас увагу. Попробуйте зберегти мовчання до тих пір, поки всі учні не почнуть демонструвати, що вони ведуть себе так, як слід, якщо це не допомагає, то підніміть учня, чи пересадіть на інше місце.

  3. Постарайтеся встановити контакт за допомогою серйозного погляду, знаком головою, або помахати пальцем.
  4. Робіть різновидність. Якщо ви бачите, що учні вже втомилися вас слухати, то зробіть щось, що оживить урок. Наприклад: задайте запитання, чи розкажіть щось цікаве з вашого особистого життя і т. д.


  5. Попробуйте змінити голос. Тільки ніколи не завишайте його.

  6. Зосередьте увагу на учню, який явно демонструє свою добру поведінку, і похваліть його. Це нагадує іншим учням про їхню недобру поведінку, хоч ви і не звертали на них уваги.

  7. Проводьте з учнями індивідуальні бесіди. Переконуйте їх, що ви вірите в їхню перемогу, і що вони можуть досягти того що ви від них чекаєте. Дайте їм зрозуміти, що їхня недисциплінованість приносить шкоду не вам, а для них і для їхнього класу. І що їхня поведінка впливає на все їхнє життя. Нехай діти відчують, що ви їх любите.

Будьте терпеливі! Пам’ятайте. Що ви і ваші учні ще не досконалі. Бог і ще не закінчив Свою працю над вами і вашими учнями. Є деякі проблеми, які не зразу вирішуються, для них потрібен час. І щоб налагодити відношення теж необхідно певний строк. Почніть це з перших днів занять.


IV. Дисципліна – це процес.

Шляхом постійної, настійливої турботи досягається послух, смирення серця. Не забувайте, що діти не мають життєвого досвіду. Будьте нелицемірними, поблажливі, терпеливі. Необхідний порядок, обстановка зосередженості – результат тривкого процесу. “Заповідь на заповідь, правило на правило” Іс. 28:10.


Примітка:

“Бо не дав нам Бог духа страху, але сили, і любові, і здорового розуму”