litceysel.ru
добавить свой файл
1
Примітка 1. Облікова політика



Примітка 1.1. “Основна діяльність”

ВАТ «Кредит Оптима Банк» - це акціонерне товариство відкритого типу, функцією якого є здійснення банківської діяльності.

Банк під час виконання своїх функцій керується:


  • Конституцією України, прийнята ВРУ від 28.06.1996 р.;

  • Цивільним Кодексом України, затверджений Президентом України від 16.01.2003 р. №435-ІV (із змінами);

  • Господарським Кодексом України, затверджений Президентом України від 16.01.2003 р. №436-ІV (із змінами);

  • Указом Президента України “Про заходи щодо запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” від 10.12.2001 р. №1199/2001 (із змінами і доповненнями);

  • Законом України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 р. №1576-ХІІ (із змінами і доповненнями);

  • Законом України “Про банки і банківську діяльність” від 07 грудня 2000 року № 2121-III (із змінами і доповненнями);

  • Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999року № 996-XIV (із змінами і доповненнями);

  • Законом України «Про цінні папери та фондову біржу» від 23.02.2006 р. №3480- ІV (із змінами);

  • Законом України «Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» від 10.12.1997 р. №710/97-ВР;

  • Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню)доходів, одержаних злочинним шляхом” від 28.11.2002 р. №249 (із змінами і доповненнями);

  • Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. №283/97-ВР;

  • чинним законодавством України з питань оподаткування;
  • іншими законодавчими актами України, Планом рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкцією про застосування Плану рахунків банків України, затвердженої постановою Правління НБУ від 17.06.2004 р. №280 (із змінами), іншими нормативно-правовими актами Національного банку України, міжнародними та національними стандартами бухгалтерського обліку та внутрішніми нормативними документами, основними з яких є:


  • Статут Банку;

  • Постанови Правління Банку з питань кредитно-ресурсної, структурної та фінансової політики;

  • нормативні документи Банку (Накази, Розпорядження, Положення, Порядки, Інструкції, Технологічні карти), що визначають порядок здійснення операцій з різними фінансовими інструментами з урахуванням змін та доповнень.

Банк проводить банківські операції, передбачені Статутом банку, на підставі Ліцензії №239 від 25 грудня 2007 року, наданої Національним банком України та дозволу №239-1 на право здійснення операцій, визначених пунктами 1-4 частини другої та частиною четвертою статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 25.12.2007 р. та додатком до дозволу №239-1 від 25.12.2007 р.

Наявні обсяги активно-пасивних операцій, розширення клієнтської бази, зважені підходи у витрачанні коштів, дозволили у 2008 році досягти позитивного фінансового результату.


Примітка 1.2. “Основи облікової політики та складання звітності”

Облікова політика - це сукупність визначених правил, методів і практичних процедур, які прийняті Банком та використовуються для складання і надання фінансової звітності. Облікова політика є інструментом, який впливає як на форми та методи ведення обліку, так і на фінансові результати діяльності Банку та сплачені ним податки.

Принципи, на яких грунтується бухгалтерський облік та звітність ВАТ «Кредит Оптима Банк» , викладені у Положенні про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банківських установах України, затвердженому постановою Правління Національного банку України №566 від 30.12.98 р. (із змінами і доповненнями). Основними з них є: повне висвітлення бухгалтерського обліку, превалювання сутності над формою, автономність, обачність, нарахування та відповідність доходів і витрат, безперервність, послідовність, історична (фактична) собівартість.

Відмінності між Обліковою політикою Банку та Міжнародними стандартами фінансової звітності визначаються тими відмінностями, які існують між Національними положеннями (стандартами) та Міжнародними стандартами фінансової звітності.


Методи оцінки статей балансу , що застосовувалися протягом звітного періоду та на час складання фінансового річного звіту:

Бухгалтерський облік передбачає процес визнання конкретної статті балансу – звіту про фінансовий стан Банку, основними елементами якого є активи, зобов'язання та власний капітал.

Вартість фінансових інструментів, врахованих в іноземній валюті, перераховується в національну валюту за поточним обмінним курсом Національного банку України на момент здійснення операції, або за курсом на момент складання балансу.

Активи і зобов'язання Банку обліковуються, пріоритетно, за вартістю їх придбання чи виникнення; активи та зобов'язання в іноземній валюті, за винятком немонетарних статей, підлягають переоцінці при кожній зміні офіційного валютного курсу; майно, цінні папери та майнові права, які приймаються в заставу, оцінюються за справедливою вартістю.

Для ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності активи і зобов’язання Банку оприбутковуються та обліковуються за:


  • вартістю їх придбання чи виникнення - за історичною або первісною вартістю: активи - за сумою сплачених за них коштів, їх еквівалентів або інших форм компенсації; зобов’язання – за сумою мобілізованих коштів в обмін на такі зобов’язання або сумою коштів чи їх еквівалентів, які підлягають сплаті для погашення зобов'язань у процесі звичайної господарської діяльності;
  • справедливою (ринковою) вартістю: активи - за тією сумою коштів, яку необхідно було б сплатити для придбання (обміну) таких активів у поточний час, зобов’язання – за тією сумою коштів, якою може бути погашене у поточний час таке зобов'язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами. Вираз «обізнані, зацікавлені та незалежні сторони» означає наявність добре проінформованого покупця, який має бажання купити, і добре проінформованого продавця, що має бажання продати, які є незалежними та діють у власних інтересах; приведення вартості активів у відповідність до справедливої здійснюється шляхом їх переоцінки, класифікації на предмет зменшення корисності та наявних кредитних ризиків.


Крім вказаних, в обліковій політиці Банку, у залежності від характеру та змісту завдань різних складових його облікової системи, використовуються інші методи оцінки окремих груп активів і зобов’язань, а саме:

  • балансова вартість – це вартість, за якою актив, зобов'язання та власний капітал відображаються в балансі. Балансова вартість для фінансового активу та фінансового зобов'язання складається з основної суми, нарахованих процентів та неамортизованої премії і дисконту, суми переоцінки, суми визнаного зменшення корисності;

  • амортизована собівартість - це вартість, за якою оцінюються фінансовий актив, фінансове зобов'язання та яка складається із собівартості придбання, зменшеної на суму погашення основної суми боргу, збільшеної (зменшеної) на суму накопиченої амортизації будь-якої різниці між первісною вартістю та вартістю погашення, розрахованої з використанням ефективної ставки відсотка, зменшеної на суму часткового списання внаслідок зменшення корисності;

  • договірна вартість – вартість активу, передбачена договорами, укладеними Банком з його контрагентами;

  • залишкова вартість – різниця між первісною (переоціненою) вартістю активу та сумою нарахованого зносу чи створеного резерву;

  • вартість предмету застави – вартість, визначена за узгодженістю між Банком та позичальником (заставодавцем) та зафіксована у відповідному договорі застави;

  • ліквідаційна вартість – сума коштів, яку передбачається отримати у разі ліквідації певного активу;

  • номінальна вартість – вартість, вказана на цінних паперах, банкнотах, монетах тощо;

  • переоцінена вартість – вартість активу після його переоцінки;
  • поточна (відновлювана) вартість – сума грошових коштів, їх еквівалентів або інших форм компенсації, яку потрібно було б витратити для придбання (створення) такого самого або аналогічного активу на поточний момент (дату балансу);


  • теперішня вартість – теперішня (дисконтована) сума майбутніх чистих грошових надходжень, які очікуються від використання активу; теперішня (дисконтована) вартість майбутніх платежів, які, як очікується, потрібні для погашення зобов’язання в процесі звичайної діяльності Банку;

  • чиста вартість реалізації – ціна реалізації активу в умовах звичайної господарської діяльності за вирахуванням витрат на збут.


Якщо балансова вартість активів (наданих кредитів та розміщених депозитів) перевищує оцінену суму очікуваного відшкодування, то визнається зменшення їх корисності. Зменшення корисності в бухгалтерському обліку відображається шляхом формування спеціальних резервів за рахунок витрат Банку.

Оцінка (переоцінка) активів та зобов'язань Банку можуть бути відображені в обліку різними способами, відповідно до нормативних актів Національного банку України (далі – НБУ) з питань ведення бухгалтерського обліку, а саме:

  • коригуванням відповідної статті балансового звіту;

  • переоцінкою статей балансу в іноземній валюті, за виключенням немонетарних, за офіційним валютним курсом;

  • формуванням спеціальних резервів у національній валюті (за активами в національній валюті);

  • формуванням спеціальних резервів у іноземній валюті (за активами в іноземній валюті), шляхом переоцінки якого за офіційним валютним курсом забезпечується незалежність оцінки активу в іноземній валюті від коливань валютних курсів.


Принципи оцінки окремих активів та зобов’язань,доходів та витрат:

Основами оцінки, що застосовувалися під час складання фінансового звіту є історична (первісна) собівартість та справедлива вартість.

Усі активи Банку оцінюються та обліковуються за первісною (історичною) вартістю, тобто визнаються за сумою фактично сплачених грошових коштів чи їх еквівалентів.


Bci зобов'язання Банку оцінюються та обліковуються за первісною (історичною) вартістю - сумою мобілізованих коштів в обмін на зобов'язання або сумою коштів чи їх еквівалентів, які підлягають сплаті для погашення зобов'язань у процесі звичайної господарської діяльності.

Інші методи оцінки активів та зобов’язань Банку використовуються, якщо це вимагається чинним законодавством, внутрішніми положеннями та інструкціями, національними стандартами, та застосовуються на постійній основі до всіх схожих видів активів.

Активи і зобов'язання Банку обліковуються, пріоритетно, за вартістю їх придбання чи виникнення; активи та зобов'язання в іноземній валюті, за винятком немонетарних статей, підлягають переоцінці при кожній зміні офіційного валютного курсу; майно, цінні папери та майнові права, які приймаються в заставу, оцінюються за справедливою вартістю.

Активи і зобов’язання Банку повинні бути оцінені так, щоб створені під них резерви та вжиті заходи виключали можливість перенесення існуючих фінансових ризиків на майбутні звітні періоди.


Доходи/витрати підлягають нарахуванню та відображенню у фінансовій звітності банку, якщо виконуються такі умови:

- щодо активів та зобов’язань – є реальна заборгованість (процентні доходи/витрати);

- щодо наданих (отриманих ) послуг – фінансовий результат може бути точно оцінений та при цьому є договір про надання (отримання) послуг.

Якщо доходи (витрати) отримані (сплачені) на дату балансу, то банк не відображає їх за рахунками нарахованих доходів і витрат.

Розрахунковим періодом для застосування принципу відповідності є календарний місяць. Критерії визнання доходу і витрат застосовуються окремо до кожної операції банку. Кожний вид доходу і витрат відображається в бухгалтерському обліку окремо. Доходи та витрати визнаються у тому звітному періоді, до якого вони належать, та розраховуються, виходячи з бази їх нарахування та строку користування відповідними активами/зобов’язаннями.


Фінансова звітність складається на основі даних бухгалтерського обліку. Ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності ведеться у валюті Україн ( Українські гривні, тисяч гривень). Операції в іноземній валюті відображаються в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності у валюті України з перерахуванням її за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком України на дату здійснення операції або складання звітності.

Річна фінансова звітність Банку складена відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність банків України», інструкції про складання та оприлюднення фінансової звітності банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України 27.12.2007р. №480 і грунтується на основних вимогах щодо розкриття інформації у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку , нормативно-правових актів Національного банку України та Положення про облікову політику ВАТ «Кредит Оптима Банк».


Примітка 1.3 “Консолідована фінансова звітність”

Банк не має учасників консолідованої групи, консолідовану фінансову звітність не складає.


Примітка 1.4. “Первісне визнання фінансових інструментів”


Оцінка фінансових інструментів за категоріями, що Банк застосовує під час первісного їх визнання.

Бухгалтерський облік фінансових інструментів та їх оцінка здійснюється відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 13 і Фінансові інструменти.

Фінансові інструменти поділяються на фінансові активи, фінансові зобов’язання та інструменти власного капіталу і похідні фінансові інструменти.

Фінансові активи включають:

- грошові кошти, не обмежені для використання, та їх еквіваленти;

- дебіторську заборгованість від торговельних операцій;

дебіторську заборгованість, придбану за факторинговою угодою; депозити грошових коштів у банку;


- векселі одержані; облігації придбані; суми, що підлягають отриманню за договором фінансової оренди;

- фінансові інвестиції в акції інших підприємств. Фінансові зобов'язання і включають: кредиторську заборгованість за торговельними операціями; векселі видані;

- позики отримані; облігації випущені; зобов’язання з фінансової оренди та інші фінансові зобов'язання.

До інструментів власного капіталу належать прості акції, частки та інші види власного капіталу.

Усі фінансові інструменти повинні спочатку обліковуватися за їх фактичною собівартістю, яка складається з:

- справедливої вартості активів, зобов’язань або інструментів власного капіталу, наданих або отриманих в обмін на відповідний фінансовий інструмент;

- витрат, які безпосередньо пов’язані із придбанням або вибуттям фінансового інструмента (комісійні, обов’язкові збори та платежі при передачі цінних паперів тощо).

Після первісного визнання всі фінансові активи повинні переоцінюватися за їх справедливою вартістю, крім наведених нижче їх категорій, які оцінюються за амортизованою собівартістю:

- дебіторської заборгованості, що не призначена для перепродажу (амортизована собівартість зменшена на суму резерву сумнівних боргів);

- фінансових інвестицій, що утримуються Банком до їх погашення;

- фінансових активів, справедливу вартість яких неможливо достовірно визначити.

На кожну наступну після визнання дату балансу фінансові зобов’язання оцінюються за амортизованою собівартістю, крім фінансових зобов’язань, призначених для перепродажу, і фінансових зобов’язань за похідними фінансовими інструментами.

Застосування ефективної ставки відсотка здійснюється відповідно до вимог міжнародних стандартів фінансової звітності, національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, “Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України”, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 15.09.2004 року № 435, “Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами в банках України”, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 03.10.2005 року № 358.


Банк не застосовує ефективну ставку відсотка:

- до фінансових інструментів зі строком користування до одного року;

- якщо рівень відхилення ефективної ставки відсотка від номінальної ставки за певним фінансовим інструментом і несуттєвим, відповідно до вимог облікової політики Банку.


Примітка 1.5 "Торгові цінні папери"

Операції з торговими цінними паперами протягом 2008 року не проводились.


Примітка 1.6 "Кредити та заборгованість клієнтів"


Метод оцінки кредитів та заборгованості клієнтів.


Cтаном на кінець дня 31 грудня 2008 року кредитна заборгованість клієнтів за мінусом резервів під кредитні ризики склала 57199 тис.грн..При проведенні кредитної політики Банк виходить із необхідності забезпечення поєднання інтересів Банку, його акціонерів і вкладників та суб'єктів господарської діяльності із врахуванням загальнодержавних інтересів.

Надання, оформлення, супроводження та контроль за поверненням кредитів, наданих клієнтам Банку - юридичним і фізичним особам, та процентів за користування наданими кредитами регламентується чинним законодавством України та Національним банком України. Загальні процедури здійснення кредитних операцій у системі Банку визначені “Положенням про кредитування ВАТ «Кредит Оптима Банк», та іншими внутрішніми документами Банку, що регламентують здійснення кредитних операцій.

Основні вимоги щодо обліку кредитних операцій:

а) забезпечення своєчасного і точного обліку заборгованості та зобов’язань;

б) забезпечення правильного обліку отриманої застави, гарантій та порук;

в) взяття та позабалансовий облік оригіналів договорів та додаткових угод до них за кредитними операціями.

Основна сума боргу за кредитною операцією обліковується на відповідних балансових рахунках в залежності від таких критеріїв класифікації кредитів:

  • цільове призначення кредитів, вид контрагента (банки, суб’єкти господарської діяльності, фізичні особи, бюджетні організації);


  • термін користування кредитними коштами: (короткострокові (не перевищує один рік – 365 днів або 366, якщо рік високосний) та довгострокові (більше одного року – 365 днів або 366, якщо рік високосний);

  • стан кредитної заборгованості: строкові, прострочені і сумнівні.

Бухгалтерський облік кредитних операцій з клієнтами Банку здійснюється відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкції про застосування Плану рахунків. Міжбанківські кредити обліковуються на рахунках класу 1, кредити суб’єктам господарської діяльності та фізичним особам обліковуються на рахунках класу 2.

Облік кредитів здійснюється на балансових рахунках відповідно до цільового спрямування кредиту. Кредити, надані фізичним особам - підприємцям, обліковуються на рахунках, призначених для обліку кредитної заборгованості юридичних осіб. Бухгалтерський облік операцій із заставленим майном здійснюється відповідно Обліковій політиці банку. Облік забезпечення наданого кредиту (застави, гарантії, поручительства, страхові поліси, майнові права тощо) здійснюється на позабалансових рахунках. Забезпечення враховується за його вартістю, яка вказана в угоді про забезпечення. Порядок застосування Банком різних форм та видів кредитування визначається окремими внутрішніми документами Банку.

Кожний з наданих кредитів аналізується за такими критеріями:

  • оцінка фінансового стану позичальника;

  • стан обслуговування позичальником кредитної заборгованості за
    основним боргом і процентів (комісій та інших платежів із обслуговування боргу) за ним у розрізі кожної окремої заборгованості;

  • рівень забезпечення кредитної операції.

Для цього в Банку розроблено „Методику проведення оцінки фінансового стану та визначення класу позичальника”, як для юридичних так і для фізичних осіб.


За підсумками аналізу проводиться класифікація кредитної операції, шляхом віднесення її до однієї з категорій ризику. Перенесення сум кредитів, у разі зміни їх категорії в бік покращення або погіршення, здійснюється не рідше одного разу на місяць; при цьому застосовуються результати класифікації, проведеної в звітному місяці.

Нарахування процентів за кредитами


Проценті доходи за кредитними операціями нараховуються не рідше одного разу на місяць.

При розрахунку процентів враховується перший день і не враховується останній день договору. При цьому при розрахунку процентів за користування кредитом приймається місяць з 1-го числа по 30 (31) число. Останній день місяця включається в розрахунок процентів, крім випадків, коли звітна дата є датою закінчення операції.

Нарахування та сплата процентів за кредитними операціями з юридичними особами здійснюється відповідно до умов договору, в окремих випадках строки можуть змінюватися.

Відсотки за користування кредитом нараховуються Банком починаючи з дати перерахування кредиту на рахунок Позичальника і до повного його погашення та сплачуються Позичальником, відповідно до розрахунків Банку, щомісяця у термін згідно кредитного договору та одночасно з поверненням кредиту.

У разі непогашення боржником заборгованості за кредитними операціями за нарахованими доходами в строк, передбачений угодою, наступного робочого дня несплачена сума переноситься на відповідні рахунки з обліку прострочених нарахованих доходів класів 1, 2, 3.

Формування резерву під прострочені та сумнівні щодо отримання нараховані доходи банк здійснює щомісяця в розмірі фактичної заборгованості за простроченими понад 31 день і сумнівними щодо отримання нарахованими доходами за станом на перше число місяця, наступного за звітним.

Станом на кінець дня 31 грудня 2008 року сформовано резервів під заборгованість за нарахованими процентами в обсязі 90 тис.грн.


Оцінка, яку застосовує банк під час первісного визнання знецінених фінансових активів, умови яких були суттєво змінені.


Первісне визнання знецінених фінансових активів банку здійснюється шляхом формування банком резерву під кредитні ризики. Створення резерву під кредитні ризики - це визнання витрат для відображення реального результату діяльності Банку з урахуванням погіршення якості його активів або підвищення ризику кредитних операцій, це мобілізація внутрішніх коштів (шляхом зменшення прибутку) для використання, у разі необхідності, на покриття ризикованих активів.

Банк формує резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями (далі - резерв під кредитні ризики) згідно з чинним законодавством України та нормативно-правовими актами НБУ.

Формування та використання резерву під кредитні ризики здійснюється в порядку, визначеному в Положенні про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями ВАТ «Кредит Оптима Банк» . Для розрахунку суми резерву під кредитні ризики, необхідного для формування, за основною сумою боргу станом на перше число кожного місяця банк здійснює оцінку кредитних ризиків за всіма кредитними операціями.

Оцінка кредитних ризиків здійснюється на підставі оцінки:


  • фінансового стану позичальника;

  • стану обслуговування позичальником боргу за наданим кредитом;

  • оцінки рівня забезпеченості кредитної операції заставою чи гарантією тощо.

Формування резервів Банк здійснює щомісячно в повному обсязі розрахункової суми, незалежно від фінансових результатів діяльності, за станом на 1-е число місяця, наступного за звітним, до строку подання місячного балансу.

У разі необхідності, уточнення розмірів сформованого резерву під кредиті ризики здійснюється коригуючими проводками - не пізніше 7-ого числа місяця, наступного за звітним.


У звітності за формою № 604 "Звіт про формування резерву на відшкодування можливих втрат за кредитними операціями" фактично сформована сума резерву відображається з урахуванням коригуючих проводок.

Станом на кінець дня 31 грудня 2008 року Банком сформовано резервів під заборгованість за кредитами, що надані клієнтам в сумі 890 тис. грн.;

Резерв за основною сумою боргу формується у валюті заборгованості.

Списання безнадійної заборгованості по кредитах та нарахованих процентах за рахунок сформованих резервів в 2008 року банком не здійснювалось.


Процедура визнання знецінення фінансових активів, що обліковуються за амортизованою собівартістю.


Станом на кінець дня 31.12.2008 року фінансових активів, що обліковуються за амортизованою собівартістю, на балансі банку не було. Процедура визнання знецінення фінансових активів, що обліковуються за амортизованою собівартістю, визначена в Обліковій політиці банку на 2009 рік та регламентується внутрішніми положеннями банку.


Примітка 1.7. «Цінні папери у портфелі банку на продаж».


Операції не здійснювались.


Примітка 1.8 “ Цінні папери у протфелі банку до погашення”

Операції не здійснювались.

Примітка 1.9 “Інвестиційна нерухомість”

Операції з інвестиційною нерухомістю не здійснювались.

Примітка 1.10 “Основні засоби”


Первісна вартість придбаного основного засобу складається з ціни (вартості) придбання (крім торговельних знижок), мита, непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню та інших витрат, безпосередньо пов'язаних з його придбанням та доведенням до придатного для використання за призначенням стану.

Первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), у результаті чого збільшуються майбутні економічні вигоди, первісно очікувані від використання цього об'єкта.


Після первісного визнання об'єкта основних засобів як активу його подальший облік здійснюється за первісною вартістю (собівартістю) з вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від зменшення корисності;

Вартість усіх основних засобів підлягає амортизації (крім вартості землі та незавершених капітальних інвестицій). За кожним об'єктом основних засобів Банк визначає вартість, яка амортизується. Нарахування амортизації основних засобів здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється Банком при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс).

Строк корисного використання (експлуатації) основних засобів активів визначається постійно діючою комісією з урахуванням:


  • очікуваного використання об'єкта банком з урахуванням його потужності або продуктивності;

  • строки корисного використання подібних активів;

  • фізичний та моральний знос, що передбачається;

  • правові або інші подібні обмеження щодо строків використання об'єкта та інші фактори.



Амортизація основних засобів нараховується із застосуванням прямолінійного методу, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, що амортизується, на строк корисного використання об'єкта основних засобів.

Порядком збійснення вінутрішньобанківських операцій вВАТ «Кредит Оптима Банк» в розділі Основні засоби та нематеріальні активи на 2008 рік визначено такі строки корисного використання основних засобів та річні норми амортизації:

І група

будівлі споруди

передавальні пристрої

5%

25%


ІІ група

машини та обладнання

25%

ІІІ група

транспортні засоби

20%

ІV група

інструменти прилади, інвентар (меблі)

20%

Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів нараховується у першому місяці використання об'єкта у розмірі 100 процентів його вартості.

Нарахування амортизації проводиться щомісяця, місячна сума амортизації визначається діленням річної суми амортизації на 12.

Протягом звітного року банк не змінював методу нарахування амортизації.


Примітка 1.11 “Нематеріальні активи”


Придбані (створені ) основні засоби та нематеріальні активи визнаються за первісною вартістю.

Первісна вартість придбаного нематеріального активу складається з ціни (вартості) придбання (крім торговельних знижок), мита, непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню та інших витрат, безпосередньо пов'язаних з його придбанням та доведенням до придатного для використання за призначенням стану.

Створені основні засоби та нематеріальні активи зараховуються на баланс Банку за їх первісною вартістю. Первісна вартість нематеріальних активів, створеного Банком, включає прямі витрати на оплату праці, прямі матеріальні витрати, інші витрати, безпосередньо пов'язані зі створенням цього активу та доведенням його до придатного для використання за призначенням стану.

Первісна вартість нематеріальних активів збільшується на суму витрат, пов'язаних із удосконаленням цих нематеріальних активів і підвищенням їх можливостей та строку використання, що сприятиме збільшенню первісне очікуваних майбутніх економічних вигод.


Після первісного визнання нематеріального активу його облік надалі здійснюється за первісною вартістю (собівартістю) з вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від зменшення корисності.

Переоцінка нематеріальних активів в 2008 році не проводилась.

Нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється Банком при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс).

Строк корисного використання (експлуатації) нематеріальних активів визначається постійно діючою комісією з урахуванням:


  • очікуваного використання об'єкта банком з урахуванням його потужності або продуктивності;

  • строки корисного використання подібних активів;

  • фізичний та моральний знос, що передбачається;

  • правові або інші подібні обмеження щодо строків використання об'єкта та інші фактори.

Нарахування амортизації починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому об'єкт нематеріальних активів став придатним для корисного використання і припиняється, починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем вибуття об'єкта нематеріальних активів.

Амортизація нематеріальних активів нараховується із застосуванням прямолінійного методу, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, що амортизується, на строк корисного використання об'єкта нематеріальних активів.

Протягом звітного року банк не змінював методу нарахування амортизації.

Строк корисного використання нематеріальних активів встановлюється банком на кожний окремий об’єкт нематеріального активу , але не більше 10 років.


Примітка 1.12 “Оперативний лізинг”


Банк протягом 2008 р. не надавав в оперативний лізинг основні засоби.

Примітка 1.13 “Фінансовий лізинг”


Операції з фінансового лізингу не проводились.


Примітка 1.14 “Довгострокові активи, призначених для продажу, та активи групи вибуття”

Операції не здійснювалися.


Примітка 1.15 “Припинена діяльність”

Припинення діяльності не відбувалось.

Примітка 1.16 “Похідні фінансові інструменти”

Інформація відсутня


Примітка 1.17. Податок на прибуток


Облік витрат з податку на прибуток здійснюється відповідно до вимог міжнародних та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, Інструкції про порядок відображення в бухгалтерському обліку банками України поточних і відстрочених податкових зобов’язань та податкових активів , затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 19.03.2003 № 121.

Різна облікова політика оподаткування та бухгалтерського обліку (визнання та оцінка активів, зобов’язань, доходів та витрат) приводить до виникнення різниць між обліковим та податковим прибутками.

Різниці між обліковим прибутком та податковим прибутком можуть бути постійними та тимчасовими.

Постійні різниці зумовлені тим , що окремі види доходів і витрат включаються до розрахунку облікового прибутку (збитку), але не враховуються у разі податкового прибутку (збитку), або визнаються з метою оподаткування , але не визнаються у фінансовому обліку.

Тимчасові різниці пов’язані з тим , що період , у якому окремі доходи або витрати включаються до складу податкового прибутку, не збігається з періодом , у якому ці статті включені для обчислення облікового прибутку. Тимчасові різниці призводять до виникнення у поточному періоді відстрочених податків - відстрочених податкових активів (ВПА) та відстрочених податкових зобов’язань (ВПЗ) .

Сума витрат з податку на прибуток за звітний рік визначається, виходячи з поточного податку на прибуток з урахуванням змін у складі відстрочених податків :


- відстрочені податкові зобов’язання – збільшення (+), зменшення (-);

- відстрочені податкові активи – зменшення (+), збільшення (-).

Вплив відстрочених податків на суму витрат з податку на прибуток за звітний та попередній періоди відображено в таблицях 32.1, 32.3, 32.4.

Поточний податок на прибуток визначається зобов’язанням у сумі, що підлягає сплаті за звітний період відповідно до податкового законодавства.

Ставка податку на прибуток в звітному періоді становила 25%.

Відстрочені податкові активи та зобов’язання розраховуються стосовно тимчасових різниць за методом балансових зобов’язань.

Відстрочені податки на прибуток відображаються стосовно тимчасових різниць, що виникають між податковою базою активів та зобов’язань та їх балансовою вартістю для цілей фінансової звітності, за винятком випадків, коли відстрочений податок на прибуток виникає в результаті первісного відображення гудвілу, активу або зобов’язання за операцією, що не являє собою об’єднання компаній, і яка на момент здійснення не впливає ані на бухгалтерський прибуток, ані на оподатковуваний прибуток чи збиток.

Відстрочені податкові активи відображаються лише тоді, коли існує ймовірність отримання у майбутньому оподатковуваного прибутку, за рахунок якого можна здійснити залік цих тимчасових різниць, що зменшують податкову базу. Відстрочені податкові активи та зобов’язання визначаються за ставками податку, що будуть застосовуватись протягом періоду реалізації активу чи врегулювання зобов’язання на підставі законодавства, яке набуло або фактично набуло сили на звітну дату.


Примітка 1.18 “Власні акції, викуплені в акціонерів”

Банк а 2008 році не викупляв власних акцій в акціонерів.


Примітка 1.19 “Доходи та витрати”

У бухгалтерському обліку обліковуються доходи та витрати відповідно до вимог Правил бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України, затверджених Постановою Правління НБУ від 18.03.2003 № 255 (зі змінами), і таких принципів:


нарахування та відповідність доходів і витрат - відображення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності доходів і витрат під час їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів та порівняння доходів звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів, з метою визначення фінансового результату звітного періоду;

отримані доходи, які відносяться до майбутніх періодів, обліковуються як відстрочені доходи на рахунку доходів майбутнього періоду;

здійснені витрати та платежі, які відносяться до майбутніх періодів, обліковуються як відстрочені витрати на рахунку витрат майбутнього періоду;

обачність - застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів банку.


Доходи і витрати визнаються за таких умов:

 визнання реальної заборгованості за активами та зобов'язаннями банку;

 фінансовий результат операції, пов'язаної з наданням (отриманням) послуг, може
бути точно визначений.

Доходи і витрати визнаються за кожним видом діяльності Банку:


  • операційної,

  • інвестиційної,

  • фінансової.

Критерії визнання доходу і витрат застосовуються окремо до кожної операції банку.

Проценти визнаються у тому звітному періоді, до якого вони належать, та розраховуються, виходячи з бази їх нарахування та строку користування відповідними активами.

Якщо дохід від надання послуг не може бути достовірно оцінений, то він визнається та відображається в бухгалтерському обліку в розмірі здійснених витрат, що підлягають відшкодуванню.

Якщо на дату нарахування неможливо визначити дохід (витрати) за останні 2-3 дні місяця (наприклад, комісії за інкасаторські послуги, за послуги розрахунково-касового обслуговування тощо), то такий дохід (витрати) визнається наступного місяця.


Касовий метод - це метод, за яким облік доходів та витрат здійснюється у момент їх надходження (сплати), а не у момент їх виникнення.

Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, у якому вони були здійснені.

Доходи (витрати) за одноразовими послугами (наприклад, комісії за надання
(отримання) консультацій тощо) можуть визнаватися без відображення за рахунками
нарахованих доходів (витрат), якщо кошти отримані (сплачені) у звітному періоді, у якому
послуги фактично надаються (отримуються).

Доходи (витрати) за безперервними послугами (наприклад, комісії за інформаційно-
розрахункове обслуговування в системі електронних платежів, за послуги користування
системою електронної пошти тощо) визнаються щомісяця протягом усього строку дії угоди
про надання (отримання) послуг і відображаються в бухгалтерському обліку за принципом
нарахування.

Доходи (витрати) за послугами, що надаються поетапно визнаються після завершення
кожного етапу операції протягом дії угоди про надання (отримання) послуг і
відображаються в обліку за принципом нарахування. Нарахування доходів (витрат)
здійснюється з дати оформлення документа, що підтверджує надання (отримання) послуги. Доходи (витрати) за послугами з обов'язковим результатом визнаються за фактом
надання (отримання) послуг або за фактом досягнення передбаченого договором
результату.

Доходи визнаються в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, які отримані або підлягають отриманню.

Кожний вид доходу і витрат відображається в бухгалтерському обліку окремо.


Примітка 1.20. “Іноземна валюта”

Активи і зобов’язання в іноземній валюті відображаються у фінансовій звітності у гривневому еквіваленті за офіційними курсами до іноземних валют, встановленими Національним банком України, на останній робочий день звітного року, тобто 31 грудня 2008 р., доведеним Національним Банком України службовим розпорядженням № 417/505 від 30.12.2008 р.:




100

10

100


ЄВРО

російських рублів

доларів США


1085-5460

2-6208

770-0000



Монетарні активи та зобов’язання в іноземній валюті та банківських металах на дату балансу відображаються за поточним офіційним курсом Національного банку України.

Немонетарні статті балансу відображаються у фінансовій звітності за офіційним курсом Національного банку України на дату їх виникнення.

Рахунки для обліку доходів та витрат ведуться тільки в національній валюті. Операції відображаються за офіційним курсом, що діє на дату їх виникнення.

Зв'язок між операціями в іноземній і національній валюті забезпечують технічні рахунки: рахунок валютної позиції БР 3800 (ведеться за видами валют); рахунок гривневого еквіваленту валютної позиції БР 3801 (відкривається в грошовій одиниці України).

Монетарні статті в іноземній валюті та банківських металах (статті балансу про грошові кошти, активи й зобов’язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій сумі коштів в іноземній валюті) переоцінюються під час кожної зміни офіційного курсу гривні до іноземних валют. Курсова різниця від переоцінки монетарних статей балансу в іноземній валюті в бухгалтерському обліку відображається за балансовим рахунком 6204, курсові різниці від переоцінки позабалансових статей балансу відноситься на рахунок 9920 „Позабалансова позиція банку за іноземною валютою та банківськими металами”.

Облік курсових різниць за балансовим рахунком 6204 відображується в розрізі:

· результату технічної переоцінки монетарних статей;

· результату переоцінки еквіваленту валютної позиції;

· реалізованого результату від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами, розрахованого за методом “середньозваженої” в розрізі готівкової та безготівкової валюти;

· переоцінки фінансових інструментів в іноземній валюті та банківських метала, що обліковуються за позабалансовими рахунками;

· курсових різниць між офіційним курсом Національного банку України та комерційним курсом (курсом угод/валют).

Вартість немонетарних статей в іноземній валюті та банківських металах (статті балансу, інші ніж монетарні), фіксується в момент їх виникнення і у подальшому не переоцінюється.

До немонетарних активів та зобов’язань, зокрема, належать:

· інвестиції до статутного капіталу компаній;

· дебіторська заборгованість з придбання основних засобів та нематеріальних активів;

· кредиторська заборгованість з продажу основних засобів та нематеріальних активів.

Фінансовий результат розраховується за всією купленою та проданою іноземною валютою, не зважаючи на те, чи куплена (продана) іноземна валюта за національну валюту України чи за іншу іноземну валюту.

В звіті «Баланс» активи та зобов’язання в іноземній валюті відображені за офіційним курсом гривні до іноземних валют.

З метою мінімізації втрат від несприятливих змін курсів обміну іноземних валют, керівництво Банку проводить зважену політику щодо управління валютним ризиком, яка передбачає:

- ідентифікацію валютних ризиків на всіх етапах банківської діяльності;

- контроль за нормативами ризику загальної відкритої (довгої/короткої) валютної позиції Банку;

- контроль лімітів валютної позиції.

Протягом року нормативи ризику валютної позиції (Н13) не порушувались. Політика банку щодо валютної позиції спрямована на утримання довгої позиції.

Примітка 1.21 “Взаємозалік статей активів і зобов”язань”


Взаємозаліку статей активів і зобов”язань протягом 2008 року не здійснювалось.


Примітка 1.22 “Звітність за сегментами”


Банком визначено наступні звітні сегмент банківської діяльності:


    • послуги корпоративним клієнтам;

    • послуги фізичним особам;

    • інші операції.

Всі інші сегменти в діяльності Банку є такими, що суттєво не впливають на

діяльність банку.

Сегмент відображається окремо, так як більша частина його доходу створюється від банківської діяльності за межами сегмента й одночасно показники його діяльності відповідають одному з таких критеріїв: дохід за сегментом становить 10% або більше від загального доходу (уключаючи банківську діяльність у межах сегмента);

його фінансовий результат (прибуток або збиток) становить не менше ніж 10% більшої з двох абсолютних величин — загальної суми прибутку або загальної суми збитку всіх сегментів даного виду;

активи становлять 10% або більше від загальних активів.

сегмент може бути визнаний звітним сегментом, якщо він має важливе значення для банку в цілому й інформація про нього є суттєвою;

Ціноутворення за міжсегментними операціями визначаються згідно внутрішніх положень Банку з урахуванням ринкових умов.

Доходами звітного сегмента є дохід, який безпосередньо відноситься до сегмента, та відповідна частина доходу банку, що може бути віднесена до сегмента від зовнішньої діяльності або від операцій між іншими сегментами в межах одного банку.

Витратами звітного сегмента є витрати, пов’язані з основною діяльністю сегмента, що безпосередньо відносяться до нього, та відповідна частина витрат, що можуть бути обґрунтовано віднесені до сегмента, уключаючи витрати від зовнішньої діяльності, та витрати, пов’язані з операціями з іншими сегментами в межах одного банку. Витрати за сегментом не включають:


витрати на сплату податку на прибуток;

загальні адміністративні витрати, витрати головного офісу та інші витрати, що виникають на рівні банку та відносяться до банку в цілому.

У звітному році в обліковій політиці Банку змін сегмента не було.


Примітка 1.23 “Ефект змін в обліковій політиці та виправлення суттєвих помилок”

Істотних змін у обліковій політиці банку за основними статтями балансу у 2008 році не відбувалось..

З метою забезпечення реальної фінансової звітності щомісячно в перші дні місяця до надання місячного балансу банк здійснював коригуючі проводки, пов’язані з формуванням резервів за стандартними та нестандартними кредитами.

.

Коригуючі проводки за грудень 2008р. здійснені в січні 2009 року року, згідно «Положення про формування коригуючи поводок, що здійснюються банками України», затвердженого Постановою Правління НБУ від 09.10.2001р. №427.


Примітка 2. Економічне середовище, в умовах якого банк здійснює свою діяльність.

Макроекономічна ситуація в Україні протягом 2008 року умовно поділяється на дві частини. Якщо на початку року економічна і соціальна політика держави була спрямована на системну модернізацію як економіки, так і країни загалом, то наприкінці року вирішення питань, пов’язаних з загальносвітовою кризою стало першочерговим.

Якщо на початку року економіка була націлена на розбудову ефективного промислового сектору, передбачала формування національної інноваційної інфраструктури та державних програм промислової модернізації; забезпечення підприємств висококваліфікованими кадрами, підвищення конкурентоспроможності продукції; стимулювання інвестицій в нові технології, підтримку кредитної політики, націленої на довгострокове інвестиційне кредитування за участю держави, підвищення якості робочої сили та продуктивності праці, то починаючи з жовтня звітного року макроекономічна ситуація в Україні вже характеризувалася значним зростанням рівня інфляції, зниженням темпів зростання валового внутрішнього продукту та спадом промислового виробництва.


Згідно з інформацією Міністерства економіки, рецесійні процеси, що розвивалися у світі протягом 2008 р., справили досить значний вплив на розвиток національної економіки. Після стійкої тенденції до зростання валового внутрішнього продукту у першому півріччі минулого року на рівні 6%, за оперативними даними Державного комітету статистики приріст реального ВВП у цілому за 2008 р. становив 2,1%. При цьому річне падіння промислового виробництва дорівнювало 3,1%.

Індекс споживчих цін в Україні за підсумками 2008 р. складав 122,3%. У свою чергу, Індекс цін виробників промислової продукції становив 123%. При цьому в добувній промисловості ціни зросли на 22,3%, у переробній – на 18,4%, у виробництві та розподіленні електроенергії, газу та води – на 42,2%.

Події у сфері економіки та фінансів в останні місяці 2008 року нагадували сумнозвісний 1998 рік. Але за законами суспільного розвитку все повторюється на новому витку спіралі.

Внаслідок ізольованості банківського і реального секторів від світових потоків капіталу, в 1998-1999 роках фінансова криза в Україні була кризою валютною. У 2008-му виникає принципово інша ситуація: потрясіння на вітчизняному фінансовому ринку, які розпочалися з падіння фондового ринку та девальвації гривні, загрожують перерости у широкомасштабну економічну кризу, складовими якої стануть банківська і боргова кризи.

У звітному році провісниками фінансової кризи були переоцінка обмінного курсу і недостатність міжнародних резервів країни, залучення значних обсягів іноземного капіталу і формування надмірного зовнішньоборгового навантаження, швидке зростання банківських кредитів та фінансування за їх рахунок непродуктивних витрат суб’єктів економіки, роздування цін на реальні активи та цінні папери вітчизняних емітентів.

Так, економічне середовище України на кінець 2008 року виглядало наступним чином:

• значний дефіцит поточного рахунку поєднується із скороченням припливу іноземних інвестицій та кредитів; за таких умов в Україні формується від’ємне сальдо платіжного балансу (у жовтні його величина досягла 4 млрд. дол.), що веде до вилучення міжнародних резервів і породжує тиск на курс національної валюти;


• погіршення цінової кон’юнктури на світових товарних ринках обертається для економіки скороченням експортної виручки, зменшенням дохідної частини бюджету, виникненням ускладнень із обслуговуванням зовнішніх і внутрішніх кредитів у підприємств-експортерів;

• відплив іноземного капіталу, втеча від національної валюти і вилучення депозитів з банківської системи стають причиною дестабілізації фінансового ринку України і призводять до виснаження фінансового потенціалу економічного розвитку;

• зниження курсу національної валюти за наявності значних валютних дисбалансів у банківському секторі, зменшення реальних доходів населення та погіршення фінансового стану підприємств призводять до зниження якості банківських активів, а вилучення внутрішніх депозитів та скорочення зовнішніх запозичень - до звуження пасивної бази банківських установ.


Примітка 3 „Перехід на нові та переглянуті стандарти та тлумачення, що забезпечують контекст, у якому слід читати стандарти


Протягом звітного 2008 року, Банком застосовувались наступні нові або змінені МСФЗ:

МСБО 1 „Подання фінансових звітів” (зі змінами), яким запроваджено вимоги щодо розкриття інформації про капітал установи та про те, яким чином установа управляє капіталом;

МСБО 7 „Звіт про рух грошових коштів”, передбачає вимоги розкриття інформації про грошові потоки установи в розрізі операційної, інвестиційної та фінансової діяльності;

МСБО 39 „Фінансові інструменти: визнання та оцінка”, МСФЗ 7 „Фінансові інструменти: розкриття”, які вимагають розкриття інформації про фінансові інструменти. Зокрема, розкриття в звітності інформації про ризики, які притаманні застосованим установою фінансовим інструментам. Ризики розкриваються на підставі внутрішньої інформації, що надається провідному управлінському персоналу та охоплює кредитний ризик, ризик ліквідності, ринковий ризик, а також аналіз чутливості до ринкового ризику;


МСБО 14 „Звітність за сегментами”, вимагає розкриття фінансової інформації за сегментами та інформації щодо різних видів продукції та послуг, які виробляє установа, та щодо різних географічних регіонів у яких вона діє;

МСБО 21 „Вплив змін валютних курсів” передбачає вимоги включення операцій, які здійснюються установою в іноземній валюті, у фінансову звітність у валюті подання та порядок використання валютного курсу (валютних курсів) та відображення впливу змін валютних курсів у фінансових звітах.


Банк має намір застосовувати у наступних звітних періодах Стандарти, які увійдуть в дію для річних періодів, які починаються 1 січня 2009 року, а саме:

Переглянутий МСБО 1 „Подання фінансової звітності”, основна зміна якого передбачає заміну звіту про фінансові результати на звіт про загальні доходи, який також включатиме всі зміни в капіталі, не пов'язані з операціями з власниками, наприклад переоцінку фінансових активів для подальшого продажу. Як альтернативу, організаціям буде дозволятися подавати два звіти: окремо звіт про фінансові результати і звіт про загальні доходи. Переглянутий МСБО 1 також вводить вимогу подавати звіт про фінансовий стан (баланс) на початок найпершого порівняльного періоду у випадку, якщо організація проводить переобрахунок порівняльних сум внаслідок рекласифікацій, змін облікової політики або виправлення помилок. Банк очікує, що вимоги переглянутого МСБО 1 вплинуть на подання його фінансової звітності, але не матимуть впливу на визнання та оцінку конкретних операцій та залишків;

МСФЗ 8 „Операційні сегменти”, який застосовується до підприємств, з борговими інструментами яких здійснюються торгові операції на відкритому ринку, а також до підприємств, які подають або планують подати фінансову звітність регулюючим органам у зв’язку з розміщенням інструментів будь-якого класу на відкритому ринку. Стандарт передбачає вимоги щодо надання підприємствами фінансову та описову інформацію про сегменти, в яких здійснює свою діяльність;

Переглянутий МСФЗ 3 „Об'єднання бізнесу” застосовується до операцій з об’єднання компаній, в яких дата придбання відноситься до першого річного фінансового періоду, який починається 1 липня 2009 року або після цієї дати.

У зв’язку з тим що це перший річний звіт банку всі операції відображені згідно нових стандартів.