litceysel.ru
добавить свой файл
1 2 3 4
З 80-річним ювілеєм!



Виповнилося вісімдесят років від дня заснування найстарішої кафедри нашого університету – автомобілів, яку було засновано у жовтні 1931 року і яка фактично є його ровесницею.

За період існування її очолювали видатні науковці І.Ю. Любарський, Б.В. Решетніков, А.Б. Гредескул, В.М. Алєксєєнко.

Сьогодні кафедра є гордістю університету, саме під її патронатом успішно працює лабораторія швидкісних автомобілів – візитна картка нашого ВНЗ. У вересні цього року студентському проектно-конструк-торському бюро ЛША виповнилося 50 років від дня заснування. За цей час колективом лабораторії швидкісних автомобілів створено понад 30 гоночних автомобілів, які брали участь у змаганнях зі встановлення рекордів швидкості, у кільцевих автомобільних гонках, а нещодавно – у змаганнях з паливної енергоефективності.

На момент створення лабораторією завідував заслужений майстер спорту, професійний гонщик та досвідчений педагог В.К. Нікітін, під керівництвом якого створено 17 автомобілів з двигунами внутрішнього згоряння, а також з газотурбінними, електричними та реактивними двигунами.

Спортсмени ЛША на гоночних автомобілях марки «ХАДІ» встановили 39 рекордів, третина з них – є світовими досягненнями.

Цьогоріч виповнилося 100 років від дня народження засновника нашої ЛША В.К. Нікітіна. З цієї нагоди відбулася зустріч студентів та вихованців лабораторії тих років, коли нею керував Володимир Костянтинович.

Протягом двох останніх років команда ЛША брала участь у змаганнях «Shell eco-marathon» (2010 – 2011 рр.), що проходили у Німеччині. Спеціально спроектований автомобіль СПКБ ЛША ХНАДУ в цьому році на одному літрі пального подолав 575 км.

Як структурний підрозділ на госпрозрахунковій основі успішно працює також лабораторія експертизи транспорту, що займається оцінкою відповідності автотранспортних засобів.

У складі кафедри ефективно працюють курси водіїв, де студенти і співробітники нашого та інших навчальних закладів, а також харків’яни в аудиторіях і лабораторіях та на навчальних транспортних засобах кафедри здобувають професію водія категорій «В», «ВС», «С». Діяльність курсів дозволяє розвивати матеріально-технічну базу як кафедри, так і університету, забезпечуючи додаткові робочі місця для викладачів.


На кафедрі створена і постійно вдосконалюється навчальна, наукова та матеріальна база: є сучасні комп’ютерний клас, пересувна лабораторія та конструкторське бюро. Сьогодні кафедра успішно здійснює також підготовку кадрів вищої кваліфікації: захищено 55 кандидатських та 4 докторські дисертації.

Вчені кафедри-ювіляра вперше за час існування університету стали лауреатами Державної премії України в галузі науки і техніки.

У своїй діяльності колектив кафедри активно співпрацює з Вовчанським та Полтавським агрегатними, Львівським і Лікінським автобусними, Уральським, Камським та Кременчуцьким автомобільними заводами. Сімейство апаратів пневматичного гальмівного приводу має рішення, що захищені десятками патентів в Україні та Росії.

У переддень 80-річного ювілею кафедра автомобілів є дійсно однією з ведучих та найперспективніших кафедр університету.

Шановні науковці, викладачі, співробітники і студенти кафедри.

Прийміть мої найщиріші вітання зі славним ювілеєм та глибоку пошану й повагу за Вашу натхненну працю. Бажаю Вам, не зупиняючись на досягнутому, примножувати і гідно продовжувати славні традиції нашої Alma Mater!


А.М. Туренко,

ректор ХНАДУ,


професор


До професійного свята

Зберегти досягнуте

Напередодні професійного свята Дня працівників автомобільного транспорту і дорожнього господарства ми звернулися до ректора університету, професора А.М. Туренка розповісти про здобутки колективу протягом минулого навчального року та плани на майбутнє. Пропонуємо вашій увазі це інтерв’ю.

Анатоліє Миколайовичу, 2010 – 2011 навчальний рік був для вищої школи України великим випробуванням з огляду на перебіг вступної кампанії. Причин скорочення кількості абітурієнтів, що привело до корекції плану прийому студентів на перший курс, чимало. Найголовнішою з них є передбачуваний демографічний спад. Підлило масла у вогнище цьогорічного недобору першокурсників у деяких ВНЗ України, в тому числі й міністерські новації, часто необґрунтовані. Впровадження дванадцятирічної середньої освіти у дев’яностих роках і спричинило нинішню відсутність випускних класів у багатьох загальноосвітніх школах. Як впорався з набором студентів на перший курс наш навчальний заклад?


– Так, дійсно цей рік був для вищих навчальних закладів України, у тому числі і ХНАДУ, непростим. Відомо, що майже 20 з них припинили своє існування. У нинішніх умовах кожен виживає самотужки. Але наш університет ліцензований обсяг набору студентів на перший курс денної та заочної форм навчання за бюджетом закрив повністю. Лави наших студентів цьогоріч поповнили 339 бюджетників і 95 контрактників денного та відповідно 85 і 192 заочного відділення. Ясна річ, що у порівнянні з минулим роком це більше ніж на 40 % менше, але такі реалії часу. Причини такого зменшення як об’єктивні, так і суб’єктивні. Десь ми недопрацювали з профорієнтацією, десь нам завадили певні умови прийому. Та життя продовжується і усім нам слід зробити відповідні висновки на майбутнє.

Добре відомо, що висока якість навчання студентів існує там, де є, перш за все, високий рівень професорсько-викладацького складу. Що робить для цього наш університет?

– Якість навчального процесу дійсно починається від викладача, від підвищення його вимогливості: в науці, науково-педагогічній майстерності, самоосвіті.

Зараз на 39 кафедрах університету працює 644 штатних науково-педагогічних працівники і 132 сумісники. Серед них 7 заслужених діячів науки і техніки України; 10 лауреатів державної премії України в галузі науки і техніки; заслужений працівник освіти України; 23 академіки та 29 членів-кореспондентів ТАУ та інших академій України; Кавалер ордена Ярослава Мудрого V ступеня; 2 Кавалери ордена «За заслуги»; 5 володарів знака «За наукові досягнення»; 55 відмінників освіти України; 9 майстрів спорту і багато інших заслужених працівників.

Про зростання показників якості професорсько-викладацького складу університету у минулому навчальному році свідчать і успішний захист докторських дисертацій (доц. О.М. Врублевський, кафедра ДВЗ та доц. О.Б. Богаєвський, кафедра автомобільної електроніки); і присвоєння Президентом України завідувачу кафедри менеджменту проф. В.Г. Шинкаренку Почесного звання «Заслужений діяч науки і техніки України»; і присудження проф. М.А. Подригало Державної премії України в галузі науки і техніки.


Крім того, у 2010 році було захищено 23, а з січня цього року – вже 14 кандидатських дисертацій.

Сьогодні всі випускові кафедри очолюють професори, доктори наук. Тобто, завдання, яке ми поставили в минулому році, – стовідсоткове забезпечення керівництва випускових кафедр професорами, докторами наук, виконано.

Найближчим часом ми плануємо довести частку науково-педагогічних працівників з науковими ступенями та вченими званнями, які забезпечують викладання лекційних годин соціально-гуманітарного циклу та фахових дисциплін навчального плану, до 95 % (серед них докторів наук, професорів – не менше 40 %).

Значних успіхів колективи кафедр досягли і в навчально-методичній роботі. Зокрема, покращено методичне забезпечення навчального процесу, поглиблено фізико-математичну підготовку студентів, а також успішно засвоюються експериментальні технології дистанційної освіти.

Минулий рік, ювілейний для ХНАДУ, став роком плідної роботи всіх факультетів, кафедр, відділів, підрозділів та служб. Цей рік ознаменований 20-річчям незалежності нашої держави. Які визначні події відбулися в нашому колективі за цей час?

– У цьому році створена кафедра транспортних систем і логістики, завідувач д.т.н., проф. П.Ф. Горбачов.

Плідно попрацювали Рада молодих учених університету та Студентське наукове товариство. Більше 80 студентів взяли участь у Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт. Вони здобули 55 нагород: 17 дипломів першого, 18 – другого та 20 третього ступеня. У міжнародних наукових конкурсах взяли участь понад 250 студентів, які здобули 109 нагород. Наші студенти взяли також активну участь і в Харківському регіональному конкурсі студентських наукових робіт. З тридцяти поданих робіт – дев’ять здобули перемогу.

Визначним є досягнення команди «ЛША ХАДІ HONDA», яка на модернізованому автомобілі «ХАДІ-34» вдруге взяла участь у щорічному міжнародному студентському змаганні «Shell eco-marathon», що проходило влітку в Німеччині. Команда поліпшила свій результат у порівнянні з минулорічним.


Важливою подією стало завершення будівництва та отримання 18 викладачами та співробітниками університету квартир у побудованому нами будинку.

Активно поглиблюється інтеграція освітянської та наукової діяльності, удосконалюється обмін провідними науково-педагогічними працівниками між університетами України і закордонними університетами-партнерами.

Розуміючи важливість набору українських студентів, з урахуванням цьогорічного досвіду, нам вдалося збільшити ліцензований обсяг набору іноземних громадян до 300 осіб на рік. Це важливий крок до стабільності.

Анатоліє Миколайовичу, декілька слів про плани на майбутнє та Ваші побажання колективу університету.

– Напередодні нашого професійного свята хочу щиро подякувати професорсько-викладацькому складу, деканам і завідувачам випускових кафедр за якісну підготовку та випуск фахівців галузі, всім співробітникам університету – за плідну працю на користь нашого навчального закладу.

Щодо планів на майбутнє – ясна річ, в усіх сферах діяльності університету ми будемо чітко дотримуватися обраного напряму: модернізація, активізація, поліпшення. Всі найважливіші ділянки роботи мають бути виконані, а показники – покращені.

У зв’язку з проведенням в Україні чемпіонату Європи з футболу цей навчальний рік буде дещо скороченим. Але навіть за таких умов нам потрібно забезпечити подальше зростання рівня якості і доступності освіти шляхом зміцнення наукового потенціалу, навчально-лабораторної бази та її поєднання із сучасним змістом освіти.

Зараз ми ще ближче підійшли до повторної акредитації за ліцензованими напрямами підготовки та спеціальностями, тому в цьому навчальному році необхідно виконати всі заплановані заходи згідно з «Перспективним планом підготовки до акредитації 2012 р.». Це важлива й копітка робота, що вимагає від усього колективу великої відповідальності під час підготовки відповідної документації.

Більш ефективною ми хочемо бачити й роботу органів студентського самоврядування у проведенні виховної роботи зі студентами, організації контролю відвідування занять та успішності навчання. А допомагати їм у цьому повинні наставники. Тому я й хочу побажати викладачам університету, щоб вони шанували, виховували та навчали наших студентів, які, впевнений, прийшли до нас з довірою, як до своїх батьків.


Щиросердно вітаю всіх, хто працює й навчається в ХНАДУ, з Днем працівників автомобільного транспорту і дорожнього господарства!

Зичу міцного здоров’я, щастя, успіхів у розвитку наукових досліджень, підготовці висококваліфікованих фахівців та вихованні гідних громадян нашої держави!


Розмову вела

Ольга Васильківська


З ювілеєм!

Кафедрі автомобілів – 80 років!


Кафедра автомобілів, як одна із найстаріших, була заснована в жовтні 1931 року за наказом директора ХАДІ П.К. Тисячного. Вона об’єднувала всі автомобільні дисципліни і мала назву «Автомобілі і двигуни». Очолив кафедру А.І. Воєйков.

У ті роки, на жаль, студенти користувалися лабораторною базою політехнічного інституту. Поступово і на нашій кафедрі формувалась власна лабораторна база, а кабінети оснащувались плакатами і макетами. В 1933 році кафедру очолив М.П. Денисенко, який продовжив роботу з розвитку її матеріальної бази. З 1935 по 1941 рік кафедру очолював кандидат технічних наук, доцент І.Е. Любарський. Він доклав чимало зусиль для організації аспірантури. Зокрема, з 1939 року аспірантом кафедри був Б.В. Решетніков.

Під час війни кафедру було евакуйовано до міста Саратова.

Після Великої Вітчизняної війни кафедра неодноразово раорганізовувалася і до 1956 року нею завідував Б.В. Решетніков. У ті роки вона називалася «Автомобілі і мотоцикли», «Автомобілі і електротехніка» і знову «Автомобілі і двигуни».

З 1956 по 1986 рік кафедру очолював А.Б. Гредескул. Під час творчої відпустки для завершення докторської дисертації А.Б. Гредескул передав керівництво кафедрою А.Р. Сухорукову, який очолював її з 1962 по 1964 рік. Повноцінно використавши творчу відпустку, А.Б. Гредескул у травні 1964 року захистив докторську дисертацію і в тому ж році заснував наукову школу, яка спеціалізувалась на гальмівних системах та динаміці гальмування.


У 1967 році після реорганізації кафедра отримала назву «Автомобілів», а в 1973 році від кафедри експлуатації автотранспорту передано лабораторію швидкісних автомобілів. З початку її функціонування, тобто з 1959 і до 1982 рік, лабораторію швидкісних автомобілів очолював заслужений майстер спорту СРСР, знаменитий автомобільний гонщик і вихователь молоді В.К. Нікітін. У 1986 році, пропрацювавши на посаді завідуюча кафедри рівно 30 років, А.Б. Гредескул передає керівництво своєму учню, канд. техн. наук, доценту В.М. Алексєєнку, який займав до цього посади заступника декана і декана АФ. Він був не єдиним учнем Андрія Борисовича, який виріс до керівних посад. Ректор нашого університету А.М. Туренко був деканом автомобільного факультету, а потім проректором з навчальної роботи. С.Й. Ломака очолював деканат факультету заочного навчання, а потім працював на посаді проректора по роботі з іноземними студентами. Плеяду учнів, які обіймають керівні посади в університеті, продовжує проректор з навчальної роботи С.Я. Ходирєв, який до цього працював заступником декана АФ і деканом факультету заочного навчання. Проректор з наукової роботи В.О. Богомолов також є учнем А.Б. Гредескула і досить ефективно працює на науковій ниві. Зараз автомобільний факультет очолює М.М. Альокса, який до цього працював заступником декана АФ і деканом ФЗН. Микола Миколайович також учень Андрія Борисовича.

За тридцять років роботи під керівництвом завідувача кафедри А.Б. Гредескула підготовлено та захищено 32 кандидатських дисертації.

Його послідовник В.М. Алексєєнко не розтратив кращих традицій, які заклали попередники. В цей період було відкрито спеціальність «Автомобіле- і тракторобудування», з часом назву було змінено на «Колісні і гусеничні транспортні засоби». Для відкриття цієї спеціальності було розроблено нові курси лекцій, підготовлено методичні розробки та лабораторні роботи.

З 1997 року мені випала велика честь очолювати нашу кафедру. В 1998 році відбувся перший випуск студентів спеціальності «Автомобіле- і тракторобудування». В цьому ж році вперше в історії ХАДІ – ХНАДУ колектив авторів на чолі з ректором, нинішнім керівником наукової школи А.М. Туренком, удостоєний Державної премії України в галузі науки і техніки. Серед співавторів його учні: ваш покірний слуга та професори В.О. Богомолов і Л.О. Рижих.


Кращі традиції, які започаткував професор А.Б. Гредескул, не тільки зберігаються, але й примножуються. В 1995 р. докторську дисертацію захистив О.С. Федосов, у 1998 р. – А.М. Туренко, в 2001 р. – В.О. Богомолов, а в 2005 р. – В.П. Волков.

Для забезпечення навчального процесу і науково-дослідних робіт кафедра автомобілів має чудову матеріально-технічну базу. Всі аудиторії та приміщення, що призначені для забезпечення навчального процесу, відремонтовані, мають чудове естетичне оформлення, оснащені плакатами, макетами, стендами і лабораторним устаткуванням. Клас САПР має 30 комп’ютерів, об’єднаних у локальну мережу з виходом в Internet. Загальна площа приміщень кафедри складає 675 м2, з них 383 м2 займають спеціалізовані навчальні аудиторії. Це – лабораторія будови автомобілів і тракторів; клас з вивчення автомобілів іноземного виробництва; лабораторія методів випробувань і сертифікації автотранспортних засобів; лабораторія випробувань агрегатів і систем; лабораторія з будови автомобілів; клас систем автоматизованого проектування.

Для проведення лабораторних занять з оцінки тягово-швидкісних властивостей автомобілів кафедра має ходову лабораторію на базі автобуса МАЗ-256200, що оснащена сучасним реєструвальним і вимірювальним комплексом, який працює в режимі реального часу. В цій лабораторії аспіранти проводять також наукові дослідження з тематики дисертаційних робіт. У лабораторії кафедри є великий інерційний стенд, стенд з випробування гідравлічного гальмового приводу. Кафедра має також шумовимірювальну лабораторію.

Головний показник оцінки ефективної роботи колективу кафедри – це кількість і якість підготовки спеціалістів та наукових працівників. За роки існування кафедра випустила більше 3700 спеціалістів, з них понад 50 іноземних громадян. Кафедра пишається тим, що в її колективі виросли інженери, майбутні завідувачі кафедр: Б.Є. Коротенко, Б.Б. Генбом, А.М. Холодов, Л.П. Гречко, В.А. Перегон, М.А. Подригало, В.П. Волков, декан Тольятинського технічного університету В.М. Скутнєв.


На кафедрі підготовлено 55 кандидатів технічних наук, з них три – іноземні громадяни. Колектив кафедри прямує у майбутнє з новими планами і грандіозними ідеями, адже у нас є творчий потенціал і вчені, які здатні втілити в життя найсміливіші мрії та починання.

З нагоди 80-річного ювілею кафедри автомобілів бажаю нашому дружному й працьовитому колективу міцного здоров’я, щастя і подальших творчих успіхів.


В.І. Клименко, завідувач кафедри

автомобілів, професор, лауреат

Державної премії України


Наукові форуми

Пам’яті великого вченого

28 вересня відбулася міжнародна науково-технічна і науково-методична конференція, присвячена 100-річчю від дня народження видатного вченого, прекрасного педагога, доктора технічних наук, професора О.М. Петриченка.

Олексій Максимович Петриченко був завідувачем кафедри технології металів і матеріалознавства, яка зараз носить його ім’я, протягом багатьох років і зробив неоціненний внесок у її становлення та розвиток, створення наукових шкіл, відомих як на пострадянському просторі, так і за кордоном.

Організатори конференції  кафедра технології металів і матеріалознавства ХНАДУ і ЗАТ НВО «Аерокосмологія України» доклали максимум зусиль, щоб вона пройшла на європейському рівні.

Активну участь у роботі конференції взяли представники Московського автомобільно-дорожнього інституту ДТУ (МАДІ), Інституту металургії та матеріалознавства ім. А.А. Байкова (м. Москва), ЗАТ НВО «Аерокосмологія України», Бєлгородського державного технологічного університету ім. В.Г. Шухова, ДП «Завод ім. В.А. Малишева», інших підприємств та установ галузі.

Пленарне засідання відкрив заступник ректора, професор І.П. Гладкий, який був безпосередньо аспірантом О.М. Петриченка і знав його не тільки як керівника своєї наукової роботи, але і як старшого товариша, котрий завжди був поряд, з яким багато подорожував, відкриваючи розмаїття світу і життя.


Потім виступила старша донька О.М. Петриченка Еліна Лунарська, професор Інституту фізичної хімії Польської академії наук (м. Варшава). Її доповідь була присвячена життю і діяльності батька і викладена у формі заповідей для молоді, яких потрібно дотримуватися.

Такий виступ був вчасним і доречним, бо серед учасників конференції було багато студентів, яким необхідно долучатися до слова з великої літери «Наука».

Потім виступив заступник голови оргкомітету конференції, завідувач кафедри технології металів і матеріалознавства ХНАДУ, професор В.І. Мощенок. Зараз кафедра під його керівництвом займається питаннями твердометрії. На кафедрі розробляються нові стандарти і методи вимірювання твердості, запропоновані сучасні твердоміри. Василь Іванович детально розповів про це в доповіді «Нові способи визначення твердості матеріалів».

Логічним продовженням проблеми твердометрії була доповідь ст. наук. співроб. Інституту металургії та матеріалознавства РАН ім. А.А. Байкова М.М. Ляховицького, присвячена дослідженню мікротвердості матеріалів для атомної енергетики в діапазоні температур 20…5000 С.

Заступник ректора ХНАДУ, професор В.О. Богомолов розповів про класифікацію лінійних в’язко-пружних реологічних моделей.

Учасники конференції отримали цікаву інформацію також із доповідей, присвячених таким питанням як визначення твердості за Брінеллем методом інструментованого індентування, комбінована технологія дифузійного насичення металами вуглецевих сталей, поєднаного з гідроплазмовим азотуванням, розробка раціональних технологічних схем дифузійного зміцнення і відновлення сталевих деталей тощо.

На секційних засіданнях також виступили науковці з різних країн: України, Росії, Казахстану, Болгарії, Польщі.

Цікаву доповідь на тему «Низькотемпературна обробка α-Ti для зниження модуля пружності» зробила Еліна Лунарська.

Поряд з видатними вченими учасникам конференції доповідали також аспіранти та молоді наукові співробітники. Про нові методи оцінки якості композиційних матеріалів розповіла І.Є. Кухарева. І.С. Татаркіна зробила доповідь на тему «Вплив йонного бомбардування на механічні властивості тонколистової сталі». Важливі практичні питання були розглянуті в доповіді О.А. Нестеренко «Прогресивний метод підвищення терміну експлуатації деталей шахтного обладнання».


На секції «Методичні особливості викладання дисципліни «Технологія конструкційних матеріалів і матеріалознавство» були розглянуті методичні аспекти в таких доповідях як «Використання дистанційного навчання при вивченні курсу «ТКМ і матеріалознавство», «Діагностика знань студентів в умовах кредитно-модульної системи», «Методичні аспекти навчання робітничим професіям студентів ХНАДУ в рамках спільного навчально-виробничого комбінату «Завод «Світло Шахтаря»  ХНАДУ» та інших.

Конференція пройшла динамічно та яскраво і викликала велику зацікавленість аудиторії та бажання продовжувати науково-дослідницьку роботу в напрямах, визначених її учасниками.


В.П. Тарабанова,

С.І. Бондаренко,

доценти кафедри ТміМ


З ювілеєм тебе, «Автодорожнику»!

Нам – вісімдесят!


Ювілей – це завжди свято. Особливо, коли круглу дату святкує не окрема людина, а освітній осередок, який за роки свого існування інформував і повідомляв, змушував замислитись і закликав допомогти, хвилював і застерігав, викликав захоплення та співчуття. Саме цим займалася газета «Автодорожник», якій виповнюється 80 років.

Другого листопада 1931 року, коли про свободу слова, Інтернет та мас-медіа ніхто і не чув, вийшов перший номер газети «Автошляховик». Тому уважному читачеві, який помітив різницю між «Автодорожником» та «Автошляховиком» варто знати, що Харківський національний автомобільно-дорожній університет до 1945 року називався Автошляховим інститутом, отож тодішня назва газети, як на мене, була цілком вдалою і логічною. Перший номер газети, що став раритетом, зроблений був якісно і досить професійно, адже саме з того примірника розпочалася історія успіху, яка триває й по нині.

За останні вісімдесят років багато чого змінилося. В географічних атласах вже не знайдеш колись могутньої держави СРСР. Молодь вже не прагне вступити до комсомолу чи до лав КПРС. Хліб вже давно не коштує 5 копійок, а стипендія, слава Богу, трохи більша, ніж 25 карбованців. Нині в аудиторіях стоять новітні комп’ютери і проектори, а лабораторії оснащені надсучасними приладами та обладнанням. Студенти та викладачі практично не уявляють свого існування без ноутбуків і мобільних телефонів, принтерів і факсів. Навіть стіни, в яких знаходиться наш храм науки, і ті змінилися. Змінився і «Автодорожник».


Зараз «Автодорожник» офіційна газета журнального типу вищого навчального закладу четвертого рівня акредитації. Видання неодноразово ставало переможцем та лауреатом обласних і Всеукраїнських конкурсів. Серед здобутків газети – перемога у творчому конкурсі «Вища школа України» та срібна медаль за перемогу в номінації «Розвиток матеріальної бази»; у престижному творчому конкурсі журналістів «Часопис» у номінації «Краща вузівська газета» та багатьох інших. Але колись не було ні глянцевої обкладинки, ні яскравих світлин, ні 12 – 24 сторінок якісного матеріалу. Газета в процесі розвитку та вдосконалення пройшла чимало етапів, проте не зрадила своїм принципам.

Сьогодні, як і 80 років тому, автори та редактори «Автодорожника» мають єдину мету – виконувати пізнавальну та просвітницьку функції в житті університету. Як би не змінювався стиль газети, які б політичні і соціальні катаклізми не штурмували свідомість наших читачів – матеріали «Автодорожника» завжди були об’єктивними, цікавими та корисними. Тематика публікацій охоплює усі сфери життя ХНАДУ, починаючи з олімпіад та конференцій і закінчуючи порадами юристів і лікарів, замальовками та поетичними добірками. Не було і не буде такої значущої події, яка б не знайшла своє відображення на шпальтах нашої газети. Буде це перемога у спортивних змаганнях, стажування за кордоном, конкурс талантів чи приїзд високих гостей – кореспонденти «Автодорожника» неодмінно розкажуть про це на сторінках улюбленого видання.

На цей час видано 1574 номери газети, тираж якої зараз складає 1000 примірників. Завдяки натхненню понад 200 авторів, які щомісяця вкладають в кожний рядок частинку самих себе, «Автодорожник» вміщує практично 40 рубрик, деякі з них є постійними і друкуються щомісяця.

Унікальністю газети була і залишається відсутність штатних журналістів. Наші громадські кореспонденти самі приносять матеріал до редакції, аби поділитися своїми думками і переживаннями, розповісти про власні враження чи передати досвід, повідомити свіжі новини і похвалитися новими досягненнями. Двері редакції «Автодорожника» відчинені для всіх бажаючих. Саме тому серед наших авторів як студенти та співробітники, так і декани факультетів, завідувачі кафедр та поважні професори. Постійні читачі вже встигли помітити, що останнім часом на першій та останній сторінках ми постійно друкуємо вірші, написані талановитими поетами університету. Приємно дивує, що поезія живе не тільки в серцях студентів, а й таких корифеїв автомобільно-дорожньої галузі, як О.В. Космін, В.К. Бабайлов, В.І. Нікітін, Д.Д. Сарахманов та інших наших поетів, чуттєві вірші яких зачаровують і вражають.


Не дивлячись на творчу активність викладацького складу, не слід забувати, що «Автодорожник» перш за все газета студентська, тому основна її цінність – студкори, яких на постійній основі у нас понад 20 осіб. Молоді, амбітні та небайдужі, вони слідкують за тим, що відбувається в ХНАДУ, ретельно констатують факти, роблять свої висновки і відстоюють власні переконання.

Автомобільний факультет з честю представляють Анастасія Власенко та Ірина Логачова, факультет мехатроніки транспортних засобів – Марина Плотникова, Тетяна Волобуєва та Олександр Кіян. Честь дорожньо-будівельного факультету відстоюють Марія Іщенко та Артур Голосний, механічного – Єлизавета Сідоренко. Факультет управління та бізнесу пильнують Антоніна Кулініч та Олена Колесникова, транспортних систем – Юлія Підрізова та Марія Черкашина.

Окрім цього, існування постійних рубрик було б неможливим без порад кваліфікованих лікарів та юристів.

Загалом проект «Автодорожник» існує завдяки титанічній праці не одного десятка людей. У кожний номер вкладено старання тих, кому не бракує сил, аби озирнутися навкруги та зафіксувати все побачене й почуте. Над матеріалами працюють ті, хто здатен побачити те, чого не помічають інші. Автори намагаються зробити все від них залежне, аби ви не залишалися байдужими, інертними та інформаційно обмеженими особистостями.


Вісімдесят років поспіль газета «Автодорожник» невпинно працює задля того, щоб ви отримували якісні інформаційні матеріали, пишалися здобутками своїх колег, щиро раділи перемогам друзів. «Автодорожник» виконує колосальну патріотичну, виховну та просвітницьку роль в житті ХНАДУ і просить натомість лише одного – читайте нас і надалі, адже ми працюємо для вас, наші любі читачі!


Ольга Васильківська


Улюбленій газеті – вісімдесят!


Держу газету у руці –

«Він» і «вона» в однім лиці.

Як в «жінки» в ній відсутня вада,


Бо журналістика – четверта влада.

 

Правдиво, гармонійно, професійно

Висвітлює життя наше постійно.

Ковток води, на рани подорожник,

Родзинка ХНАДУ – це «Автодорожник»!

 

Вісімдесят! Багато це чи мало?

У 31-у зерно у землю впало,

І вже звучить набатом її голос,

Наша газета – повноцінний колос!

 

Із року в рік тираж її зростав,

І 1000 примірників вже став.

Пів сотні рубрик, 200 авторів,

І кожен жив газетою, «горів»!

 

В ній все життя й діяльність ХНАДУ,

Газета силу має й владу,

Бо що написано пером –

Ніхто не стеше топором.

 

Наука тут, освіта, спорт –

Здобутки всі бере на борт.

Газету не загнати на узбіччя –

Крокуй «Автодорожнику» в 100-річчя! 


Антоніна Кулініч


Наші вітання


Коли заходиш до кабінету директора Центру підвищення кваліфікації та індивідуальної післядипломної освіти, професора М.Д. Касліна, складається враження, що потрапляєш до музею чи картинної галереї: там можна побачити і старі фото, і унікальні сувеніри, і фотомонтажі. І, що цікаво, кожна річ має свою біографію, свою історію. Сам Микола Дмитрович – цікавий співрозмовник, його мова сповнена гумором, дотепністю, філософським підтекстом.

Випускник механічного факультету 1973 року, Микола Каслін відразу після закінчення інституту опинився на роздоріжжі: куди йти? Бо тільки-но став лауреатом Всесоюзного огляду художньої самодіяльності в оригінальному жанрі. Йому запропонували працювати в філармонії, але ж і в інституті він вчився з великим бажанням. Перемогла любов до ХАДІ, де колись в інститутських гуртожитках мешкав і його батько, Дмитро Сергійович, працюючи в повоєнні роки на будівництві автодороги Москва –Сімферополь та на відбудові інституту.


А далі М.Д. Каслін пройшов усі сходинки кар’єрного росту: інженер-дослідник, аспірант, асистент, доцент, професор, декан. Загальний науково-педагогічний стаж складає понад 43 роки. Попрацював і на громадській роботі, пройшовши всі етапи комсомольсько-партійної ієрархії та завершивши цю кар’єру в 1991 році «останнім» секретарем партійного комітету ХАДІ.

Все життя Миколи Дмитровича цікаве і насичене яскравими подіями: спортсмен – баяніст – ілюзіоніст – віршомаз – грейдерист – тракторист – гітарист. Але не кар`єрист і не авантюрист. Ніколи не зраджував і не залишав гарних людей. Із прожитого зробив висновок: навчатись треба добре і завжди, тому і вчився в університетах марксизму-ленінізму, зовнішньої торгівлі, в академіях державної служби при Президентові України та керівних кадрів освіти, був на ФПК в МАДІ, ВНДІБТ, закінчив ФОП ХАДІ і т.д. і т. ін.

Шукав різноманіття, а знайшов постійність, адже все життя пропрацював в одній установі. А далі, як в анкеті: одружений, має доньку та онуку. Був у Парижі, Африці, Тайзі та на Двіні. Бачив Л. Брежнєва, Т. Живкова, М.Чаушеску, трьох космонавтів, А. Акопяна, М. Жванецького. Приклад у житті – проф. А.М. Холодов та декан Г.М. Кузнецов. Його улюблені пісні – твори В.С. Висоцького, який з гумором навчив шукати в житті добрих вчителів і наставників; вірити, що переможе добро; зрозуміти, що головне ще попереду. Головним у житті, на його думку, є добрі друзі і товариші.

З юних років Микола Дмитрович захоплюється поезією. Вірші у нього народжуються напрочуд легко, майже експромтом. У них – його власні спостереження, любов до рідних, друзів, а ще – тонкий і дотепний гумор. У віршах М.Д. Касліна – все наше університетське життя, побачене під власним кутом зору.

Зараз Микола Дмитрович – шанована в нашому колективі людина, професор кафедри метрології та безпеки життєдіяльності ХНАДУ.

З ювілеєм Вас, шановний Миколо Дмитровичу! Ми приєднуємося до привітань, що надійшли на Вашу адресу із США, Німеччини, Росії, Ізраїлю, Італії, Сирії та щиро вітаємо разом з колективом люблячих Вас співробітників ЦПК та ІПО.


следующая страница >>