litceysel.ru
добавить свой файл
1



Загальнопедагогічна інноваційна технологія


Система виховання

в Гадяцькій спеціалізованій

школі І-ІІІ ступенів №3

Найвище добро, яке може здійснити людина – це вдосконалювати себе, розвивати свої можливості, щоб бути здатною служити людству.

М. Філд

Система виховання

В Гадяцькій спеціалізованій школі І – ІІІ ступенів №3


«Школа життєтворчості»

Виховання – процес цілеспрямованого, систематичного формування особистості, зумовлений законами суспільного розвитку, дією багатьох об’єктивних і суб’єктивних факторів.


Виховна система - цілісна динамічна система, системо утворюючим фактором якої є мета розвитку особистості вихованця, що реалізується у взаємодії всіх компонентів виховання.


Зміст виховання – комплекс дій, думок, факторів, основних напрямів виховного впливу.


Колектив(від лат. collectivus - збірний )- група об’єднаних спільними цілями людей, яка досягає в процесі соціально-ціннісної спільної діяльності високого рівня розвитку.


Мета виховання - основа виховної системи, спрямованої на результат.


Результативність – це певний рівень досягнення мети виховання, прогнозованих цілей, завдань, ефект якого визначається на основі вивчення результату.

В умовах трансформації українського суспільства, коли відбувається ламка усталених стереотипів, зміна ціннісних координат, простежуються складні колізії у внутрішньому світі, зростає роль педагогіки життєтворчості, спрямованої на плекання людини як творця свого життя. Саме педагогіка життєтворчості, яка визначатиме стратегію розвитку освіти в Україні у ХХІ столітті, свою головну місію вбачає у тому, щоб, говорячи словами С. Ф. Русової, «дати широкий, вільний розвиток усім духовним силам і здібностям дитини, який піднімає її особливу вартість і дасть майбутній людині змогу бути корисною для малого чи великого кола громадянства».


Отже, педагогіка нашої школи допомагає входженню дитини в контекст сучасної культури, становленню особистості як суб’єкта і стратега життя.

Виховна система школи охоплює весь педагогічний процес, інтегруючи навчальні заняття, позаурочне життя дітей, різноманітну діяльність соціального, природного, предметно-естетичного виховного середовища, запровадження моніторингу рівня вихованості учнів та учнівських колективів, формування органів учнівського самоврядування.

Провідною нашою ідеєю стали слова українського педагога Софії Русової: «Виховання кращих моральних заповідей і знання попередніх поколінь для того, щоб із дитини виробилася людина в найкращому значенні слова, найкраще фізично й інтелектуально пристосована до умов життя». Вона передбачає реалізацію цілей розвитку, творчості, співпраці., відкритості.

Серед інтегрованих педагогічних ідей, які стали основою виховання слід відзначити такі: гуманний підхід до дітей

Я. А. Коменського, виховання через середовище В. О. Сухомлинського, технологія колективної творчої діяльності І. П. Іванова, виховання людини в людині В. А. Караковського.

Окрім того, нами вивчено основні положення нормативно-правових документів, які стосуються організації виховної роботи у загальноосвітньому навчальному закладі:


  • Закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту»»

  • Декларація прав дитини;

  • Державна програма патріотичного виховання, формування здорового способу життя,розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства;

  • Концепція національного виховання;

  • Концепція виховання дітей та молоді в національній системі освіти;

  • Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності;

  • Національна доктрина розвитку освіти;
  • Указ Президента України «Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні»;


  • Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти;

  • Методичні рекомендації організації виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах (лист МОН України від 3.07.2001р. №1/9-247);

  • Основні орієнтири виховання учнів 1-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів України (програми та її методичне забезпечення на Полтавщині);

  • Обласна програма системи виховання учнівської молоді на період до 2012 року (на виконання Національної програми «Діти України»).


Концепція виховної роботи


Інтегровані педагогічні ідеї:


  • Ідеї гуманного підходу до дітей Я.А. Коменського.

  • Педагогічні ідеї виховання через середовище В. О. Сухомлинського.

  • Технологія колективної творчої діяльності І. П. Іванова.

  • Виховання людини в людині В. А. Караковського.

На новий період розвитку школи педагогічний колектив вважає важливими для себе наступні ідеї:


Ідея розвитку. Головний зміст педагогічного процесу – розвиток учня, його творчої індивідуальності у навчально-виховному процесі та на додаткових освітніх маршрутах. Ідея розвитку має на меті і розвиток особистості педагогів, і педагогічної системи в цілому.


Ідея творчості. Творчість розглядається як універсальний механізм розвитку особистості, що забезпечує її входження у світ культури і засвоєння способів існування у сучасному світі. З метою реалізації цієї ідеї створюється атмосфера, що стимулює всі суб’єкти навчально-виховного процесу до творчості.


Ідея співпраці ґрунтується на партнерських стосунках суб’єктів виховної системи. Спільна праця дітей і дорослих забезпечує творчу позицію кожного на всіх етапах колективної життєдіяльності від мети до оцінки результатів.

Ідея відкритості. Школа відкрита для широких соціальних зв’язків із творчою інтелігенцією, представниками науки, громадських організацій, творчих об’єднань.

Ідея відкритості полягає у тому, що не дитина адаптується до умов, а умови проектуються з адаптацією на особистість дитини.


Базові проблеми:


  1. Гуманістичний стиль стосунків між всіма учасниками навчально-виховного процесу.

  2. Розумна дисципліна і порядок.

  3. Врахування дитячої ініціативи і її підтримка з боку дорослих.

  4. Демократичні принципи управління.


Виховна система створюється силами всіх учасників навчально-виховного процесу – учителями, дітьми, батьками. У процесі їх взаємодії формулюються цілі і завдання, визначаються шляхи її реалізації, організовується різноманітна діяльність.


Головна мета:


  • Виховання свідомого громадянина України, який поважає історичне минуле свого народу і толерантно ставиться до культурних та національних здобутків інших народів;

  • Формування творчої особистості, здатної до самореалізації та самовдосконалення;

  • Створення умов для соціалізації учнів, утвердження їх як особистостей.


Завдання:


  1. Сприяння формуванню свідомого ставлення дитини до свого здоров’я як основи розумового, фізичного, трудового і морального розвитку.

  2. Допомога учням в освоєнні цінностей суспільства, в якому вони живуть.

  3. Надання особистості широких можливостей вибору індивідуальності траєкторії розвитку і способів самореалізації.

  4. Організація виховного простору через органи учнівського самоврядування.


Умови реалізації мети виховання:

    • Організація цікавої позакласної діяльності;
    • Залучення батьків до творчої діяльності дітей, використання в роботі їх досвіду;


    • Розвиток співпраці між молодшими і старшими учнями; між учнями і вчителями, між педагогами і батьками.


Зміст виховання


Виходячи з мети і завдань, у школі організовується таке виховне середовище, яке надає кожному учню можливість вибору різних видів занять і творчої діяльності, які відповідають особистим потребам.


Сучасний зміст виховання – це науково обґрунтована система національних цінностей та відповідна сукупність соціально значущих якостей особистості, що характеризують її ставлення до суспільства і держави, інших людей, природи, мистецтва, самої себе.

Система цінностей і якостей особистості, розвивається і виявляється через її власне ставлення:

- ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави;

- ціннісне ставлення до людей;

- ціннісне ставлення до природи;

- ціннісне ставлення до мистецтва;

- ціннісне ставлення до праці;

- ціннісне ставлення до свого фізичного «Я»;

- ціннісне ставлення до свого психічного «Я»;

- ціннісне ставлення до свого соціального «Я».


Виховання

Види діяльності

розумове

громадянське

моральне

правове

військово-патріотичне

екологічне

естетичне

фізичне

трудове

профорієнтаційне

інтелектуальна

пізнавальна

трудова

художня

фізкультурно-оздоровча

творча

Основні принципи виховання:


  • Принцип гуманізації і демократизації;

  • Принцип реалізації індивідуальних здібностей особистості через колективну творчу діяльність;

  • Принцип ігрової діяльності як основної частини дозвілля школярів;

  • Принцип культуро відповідності (культурна спадщина поколінь);

  • Особистісно орієнтований підхід.


Суб’єкти діяльності:


  • учні,

  • вчителі,

  • батьки,

  • БДЮТ,

  • музична школа,

  • творчі працівники,

  • друзі школи,

  • училище культури.


Напрямки виховання:

1. Інтелектуально-пізнавальний процес:

  • інтелектуальні ігри;

  • предметні тижні, декади;

  • тести щодо виявлення пам’яті, уваги;

  • турніри знавців.


2. Удосконалення психічних процесів:

  • тести на розвиток креативності, виявлення мотивації навчання.

3. Формування ідеалів життя:

  • ігри, тренінги;

  • групові форми роботи;

  • КІД;

  • рольові ігри.

4. Робота з естетичного виховання:

  • виставки;

  • зустрічі;

  • поетичні та музичні вікторини.

5. Формування здорового способу життя:

  • виховні години;

  • бесіди, тренінги;

  • ігри.

6. Розвиток творчості учнів:

  • вибори козацької старшини;

  • конкурси;

  • вечори;

  • фестивалі.

7. Навчальна діяльність:

  • відвідування уроків, робота з учителями-предметниками, спостереження за учнями;

  • рейтинг класів;

  • психолого-педагогічний консиліум;


  • залучення учнів до участі в шкільних олімпіадах.

8. Робота з батьками:

  • вибори батьківського комітету, ради школи;

  • відвідування родин;

  • проведення батьківських зборів, консультацій,

  • лекції для батьків.

9. Методична робота:

  • консультації психолога, робота в бібліотеці, огляд літератури, виступи на педрадах.

  • вивчення нових технологій у виховному процесі;

  • участь у роботі методичного об’єднання класних керівників, вивчення діагностики у виховному процесі.


Форми виховання


Складний процес виховання здійснюється за допомогою різноманітних форм роботи, вибір яких залежить від змісту та завдань виховної роботи, вікових особливостей виховання з урахуванням основних напрямків діяльності школярів:

  • Інформаційно-масові (інтелектуальні ігри, вечори, подорожі до джерел рідної культури, вивчення історії школи, створення книг, альманахів);

  • Діяльнісно-практичні, групові (творчі групи, огляди, конкурси, свята, екскурсії);

  • Інтерактивні (фестивалі; «круглі столи» з проблем традицій, культури, політики, права; гуртки; КВК);

  • Діалогічні (бесіди, міжрольове спілкування);

  • Інтерактивні (доручення, творчі завдання, звіти, індивідуальна робота);

  • Наочні (шкільний музей, виставки дитячої творчості, тематичні стенди).


Методи роботи:


  • організаційні;

  • словесні;

  • наочні;

  • лекції;

  • відеолекторії;

  • бесіди;

  • місячники;

  • анкетування;

  • оформлення наочності;
  • рекомендації учням, батькам вчителем, класним керівником;


  • робота з обдарованими дітьми,

  • години інформування (1 раз на тиждень).


Традиційні заходи:

  • день міста;

  • персональні творчі виставки учнів;

  • зустрічі з випускниками школи, видатними людьми України;

  • пошукова робота;

  • мистецькі фестивалі;

  • мітинги памяті;

  • Шевченківські дні;

  • уроки рідного краю;

  • акція «Громадянин».


Результати


Результатом роботи школи є випускник, в якого сформовано рівень соціальної зрілості, достатньої для забезпечення його самостійності у різноманітних сферах життєдіяльності, здорова (фізично, психічно, духовно) людина, творча особистість з розвиненою потребою у самореалізації та самовдосконаленні, з гуманістичним світоглядом та почуттям відповідальності за долю України, її народу, людства.


Структура моделі випускника





Структура Козацької Республіки


Козацька рада




Кошовий Курені

Отаман (1-11 класи)




Козацька старшина

Кіш імені І.С. Мазепи



Полк

козачат

Полк

козаків

Полк

джурів









Козацька Старшина


Всю роботу Козацької Республіки координує Козацька Старшина, до складу якої входять учні, дорослі (батьки, педагоги-консультанти).

Козацька Старшина складається з кошового отамана, писаря, помічника писаря, військового товариша отамана, суді, обозного, хорунжого, бунчужного, осавула та начальників служб екологів, правдолюбів, добротворців, затійників, фольклористів.


Служба екологів спрямовує роботу куреня на захист рідної природи, знайомить козаків і козачок із ставленням козаків до екологічних проблем, допомагає в організації туристичних походів.


Служба добротворців спрямовує роботу куреня в світлі ідей милосердя, захисту молодших школярів, лицарського ставлення до дівчат, поважного та гуманного ставлення до батьків, людей похилого віку, інвалідів. Добротворці надають моральну допомогу кожному, хто в цьому має потребу.


Служба фольклористів організовує роботу куреня по дослідженню козацької старовини, запису козацького фольклору, проводить різноманітні заходи народознавчого змісту, збирає матеріали про відомих козаків.

Служба затійників організовує спортивно-масову роботу, дбає про загартовування здоров'я дітей, про організоване дозвілля козаків і козачок, розробляє маршрути походів, екскурсій, готує та проводить різні свята, вечори відпочинку.



Структурно-логічні схеми підходу до управління виховною системою


Мета як системо утворюючий фактор

Виховання цілісної особистості, орієнтованої на досягнення життєвого успіху







Формування в учнів основ наукового світогляду, пізнавальної активності і праці, вироблення уміння самостійно здобувати знання та застосовувати їх у практичній діяльності







Розвиток почуття любові до Батьківщини і свого народу як основи духовного розвитку особистості


Завдання виховної системи





Формування навичок самоврядування, соціальної активності і відповідальності суб’єкта громадянського суспільства у процесі діяльності учнів







Створення умов для самовизначення та самореалізації особистості в основних сферах життєдіяльності


Пріоритети

виховної системи


Пріоритет дитиноцентризму


Особистісний підхід (учитель-учень-батьки)





Формування орієнтації на досягнення життєвого успіху

Соціальне проектування



Виховні технології


Зміст, форми виховання


Школа самоменеджменту

Колективні творчі справи

Школа самовиховання, саморозвитку

Навчально-пізнавальна діяльність

Предметно-трудова, продуктивна діяльність

Соціально-комунікативна діяльність

Проектна діяльність

Ціннісно-орієнтаційна діяльність



Проект – дослідження «Екологічна стежка» .


Мета:


    • упровадження екологічної культури через систему позаурочних і позакласних заходів з екологічної та природоохоронної тематики;

    • укладання програми заходів по впровадженню екскурсійної роботи і створення екологічної стежки;

    • зясувати зони екологічної небезпеки свого мікрорайону та прилеглих до нього яру, водоймища, лісу;

    • залучити широкі кола населення до захисту екологічних об’єктів і надати цим об’єктам практичної допомоги;

    • повязати маршрут екологічної стежки з історично-етнографічними місцями нашого міста.


Учасники: екологічна бригада «Веселка», вчителі, батьки.


Завдання:

  1. Оволодіти навичками дослідницької роботи: збирання матеріалу, його обробка й оформлення.

  2. Вести спостереження, зясовувати причинно-наслідкові зв’язки.


  3. Оцінити стан довкілля.

  4. Складати карти, схеми, таблиці, описи екологічної стежки.

  5. Дотримуватися етичних і правових норм поведінки у природі.

  6. Пропагувати природоохоронні знання.


Крок перший.

Визначення об’єктів і маршруту екологічної стежки.


Крок другий.

Збирання історично-етнографічного матеріалу, що стосується об’єктів «Меморіальний знак», «Агромкола», «Єврейське кладовище», «Лесин гай».


Крок третій.

Дослідження екологічної стежки і зясування рівня забрудненості.


Крок четвертий.

Складання пам’ятки для відвідувачів цієї території.


Крок п’ятий.

Розробка й оформлення матеріалів екологічної стежки.


Висновок.


Основні форми роботи:

  1. Екскурсійна.

  2. Природоохоронна.

  3. Дослідження.


Громадянсько-патріотичний цільовий проект

«Повага – єдина ниточка, що з’єднує покоління»


Про світлий подвиг переможців

Нащадки пам'ять бережуть


Мета:

  • активізація громадянсько-патріотичного виховання учнівської молоді;

  • виховання поваги до героїчного минулого, любові до рідного краю, духовності, національної свідомості, вірності Батьківщині, народу, захоплення величчю своєї країни;

  • виховання в учнів почуття поваги до Великої Вітчизняної війни;

  • залучення учнів до літературної, пісенної, хореографічної, художньої творчості.


Учасники: учні школи, вчителі, батьки, ветерани Великої

Вітчизняної війни.

Термін реалізації: вересень – травень.


Організатори: заступник з виховної роботи, вчителі, учні школи.

Етапи реалізації проекту:

І етап – вересень:

- робота загону «Пошук»;

- районна виставка квітів «Барви моєї Гадяччини».

ІІ етап – жовтень:

- фестиваль дитячої творчості «Козацькому роду нема переводу».

ІІІ етап – :

- тиждень партизанської слави.

IV етап – травень:

- благодійна акція «Милосердя».


Вимоги до учасників реалізації проекту:

І етап – учнівські колективи беруть участь у пошукових експедиціях, підсумком яких є створення шкільної брошури;

ІІ етап – учнівський колектив-переможець представляє на районному конкурсі від школи одну квіткову композицію.

ІІІ етап – учасники фестивалю представляють програму за трьома конкурсними номінаціями:


  • інсценізація пісні на воєнну тематику;

  • твір патріотичної тематики;

  • виставка малюнків.

IV етап – на годинах спілкування у класних колективах проводяться зустрічі з ветеранами, краєзнавчого музею, свято квітів, марш пам’яті, покладання квітів до меморіалів та обелісків.


Літературний проект

«Його народила українська земля», присвячений 200 річчю з Дня народження М. В. Гоголя


Козацький краю мій, прославлений в піснях!

Ти Гоголем не раз оспіваний великим…

Лиш у тобі черпаю сили я,

Лиш із тобою буду я щасливим…

Ми пам’ятаємо всіх славних земляків.

Миколи Гоголя ім’я між них сіяє.

Не зітре їх столітній пил віків…

Бо є взірцем вони, усі ми знаєм.


Мета:
  • ознайомити учнів з життям і творчістю великого письменника, його зв’язком з Україною;


  • поглибити відомості про його видатні твори;

  • виховувати повагу до нашого земляка;

  • прищеплювати любов до художнього слова;

  • вшанувати пам’ять славетного письменника.


Учасники: учні 7-11 класів.


Термін реалізації: протягом навчального року.


Організатори: вчителі зарубіжної літератури, класні керівники 7-11 класів.


Етапи реалізації проекту:

І етап:

- екскурсії «Славетними Гоголівськими місцями».

Відвідування музеїв в с. Великі Сорочинці, с. Гоголеве, м. Миргород, м. Полтави, с. Диканьки.

ІІ етап:

а) участь у шкільному та районному конкурсі малюнків та стіннівок «Сторінками творів М. В. Гоголя»;

б) участь у районному конкурсі-інсценізацій творів М. В. Гоголя;

21

в) участь у районному конкурсі кращих читців-декламаторів художніх творів письменника.

Учні школи Ященко Максим та Баламут Михайло зайняли І місце у районному конкурсі кращих малюнків. Драматичний гурток школи з інсценізацією повісті М. В. Гоголя «Вій» зайняли ІІ місце у районі серед дитячих драм колективів. Учень 11 класу Бутко Дмитро зайняв І місце у районі серед декламаторів творів М. В. Гоголя.


ІІІ етап:


а) проведення лекторію для учнів 5-11 класів «Подорож у світ Миколи Гоголя»;

б) заочна подорож «Гоголівські місця на Полтавщині» та «Гоголь родом з Полтавщини»;

в) вікторина для учнів школи: «Чи знаєте ви твори Гоголя?», літературна вікторина за творами «Тарас Бульба» та «Ніч перед Різдвом»;

г) виставка рефератів, творчих робіт, книг, присвячених М. Гоголю

«Українська натура М. В. Гоголя».


IV етап:

  • Літературно-мистецьке свято «Наш Гоголь родом з Полтавщини». (святкове дійство)




  • Підведення підсумків.



Учнівський проект за темою:«Що таке сім’я?»


Мета: розглянути з учнями поняття «сім’я», «шлюб», «сімейні стосунки»; познайомити із законами України, які регулюють сімейні сосунки, організаціями, які контролюють та здійснюють захист прав дітей у сім’ї; сприяти формуванню навичок ведення дискусії щодо моральних і правових аспектів шлюбу неповнолітніх; аналізувати правові ситуації та ухвалювати правові рішення з питань життя сім’ї; формувати власне ставлення до взаємної відповідальності між членами сім’ї.


Учасники: учні 11-А класу.


Етап 1: Підготовка проекту до презентації

Завдання 1. Що таке сім’я? Роль та функції сім’ї в житті людини.

Завдання 2. Що таке шлюб? Хто має право його укладати?

Завдання 3. Права та обов’язки батьків і дітей.

Завдання 4. Що робити, якщо дитині у сім’ї необхідний захист?


Етап 2: Завдання проекту:

  • поінформувати аудиторію про важливість обраної проблеми;

  • познайомити присутніх з результатами етапу збору та аналізу інформації;

  • розказати про практичну діяльність під час реалізації проекту.


Етап 3: Критерії оцінювання проекту

  1. Значущість та актуальність проблеми.

  2. Коректність методів дослідження і обробки результатів.

  3. Активність учасників.

  4. Взаємодопомога.

  5. Глибоке проникнення у проблему.

  6. Уміння аргументувати свої висновки, лаконічність відповідей.

  7. Завершеність.

  8. Зрозумілість.

  9. Усвідомлення змісту.

  10. Наочність.

  11. Довідність.

  12. Інформативність.
  13. Естетичне оформлення результатів.



Етап 4. Виступи учнів, що вивчали завдання.

Етап 5. Рефлексія.


Проведено обговорення, під час якого учні оцінили проектну діяльність та особистий внесок кожного в справу.

Осмислюючи досвід, набутий у процесі реалізації проекту, учні можуть відповідати на такі запитання:

  1. Чого та як вони навчилися?

  2. Що можна було зробити інакше?

  3. Яких умінь та навичок вони здобули?

  4. Які переваги дає групова співпраця?

  5. Які були недоліки роботи в проекті?

  6. Що вдалося краще за все?


Етап 6. Оцінювання роботи учнів.


Етап 7. Домашнє завдання:

Написати замітку до місцевої газети.

Обговорити з батьками знання набуті під час виконання цього проекту.

Підготувати літературно-мистецьке свято «Вона прийшла непрохана й неждана».


Проект « Засвіти свічку у своєму вікні»


Мета проекту:

  • Ознайомитися з історією виникнення голоду 1932-1933 років в Україні;

  • Зібрати свідчення очевидців страшного голодомору, залучивши до цього учнів;



Тип проекту : дослідницько–пошуковий


Учасники : учні 6-11 класів, вчителі школи , батьки учнів, широка громадськість міста, свідки голодомору.

Термін реалізації: травень – листопад

Етапи реалізації проекту

  1. Підготовчий (1 – 2 тижні):

    • узгодження питання про проектну діяльність учнів з адміністрацією навчального закладу, колегами;

    • визначення мети та очікуваних результатів діяльності учнів;

    • планування роботи, підбір навчального матеріалу;

    • мотиваційна діяльність – проведення вікторин, конкурсів, змагань;


    • створення ініціативної групи;

    • проведення першого заняття з визначення проблеми, мети діяльності.

  2. Визначення напрямків збору матеріалів.

Збір матеріалів ( 3 місяці):

- створення груп для проведення багатовекторної роботи: група політологів, фольклористів, істориків, музейних екскурсоводів, дослідників, поетів, художників та ін..

    • проведення досліджень у місцевій громаді;

    • проведення заняття з учнями по визначенню напрямків роботи, складання плану роботи;

    • навчання брати інтерв’ю, працювати з джерелами;

    • діяльність по збору інформації;

    • оцінка зібраного матеріалу.


3. Відбір та впорядкування матеріалу ( 1 місяць):

    • систематизація зібраного матеріалу;

    • створення документального фільму на основі зібраних матеріалів;

    • підготовка до конкурсів читання власної поезії, малюнків, плакатів з даної теми;

    • друк матеріалів , зібраних фольклористами;

    • висвітлення роботи над проектом у місцевих ЗМІ.




  1. Організація та проведення тижня історії (1 тиждень):

    • створення виставкових стендів;

    • підготовка екскурсоводів до роботи на виставці;

    • інформування про виставку;

    • відкриття виставки,організація роботи виставки.

    • проведення уроку – реквієму:

    • участь у Всеукраїнській акції «Засвіти свічку»


5. Оцінювання успішності проекту ( 1 заняття)


Основні форми роботи:



  • Інтерв’ю з свідком Голодомору 1932-1933 рр, запис відеоматеріалу.



  • Участь учнів школи у Всеукраїнській акції “Запали свічку”



  • Робота музейної експозиції “ Забуттю не підлягає. Хроніка інквізиції радянського тоталітаризму”.




  • Перегляд документального фільму, присвяченого жертвам Голодомору 1932-1933 рр. “ Засвіти свічку у своєму вікні”, авторами якого є учні та вчителі школи.



  • Урок – реквієм по безневинним жертвам Голодомору “Голгофа голодної смерті”.




  • “ Згадаймо самі, пригадаймо іншим”- зустріч з свідком

Голодомору 1932-1933 рр. Рубаном Д.Я.


  • Виставка літератури та періодики, присвяченої розкриття теми трагічних сторінок радянської тоталітарної системи “Ми мусим пам’ятати, люди!”



  • Виставка учнівських робіт – досліджень “ За кров, за сльози ,за руїну верни нам, Боже, Україну!”




  • Конкурс учнівських малюнків та плакатів “ Стежками болю та печалі.”



Проект

«Подорожуємо Україною»

Мета:

-прищеплювати учням любов до рідного краю, до рідної Землі;

-виховувати повагу до історичних памяток, бережливе ставлення до природи.

Учасники: учні 7-б класу, члени батьківського комітету, класний керівник.

Термін реалізації проекту: протягом навчального року

Організатори: класний керівник Кирченкова О. М.

Етапи реалізації проекту.

І етап – екскурсії «Славетними місцями України»

ІІ етап – участь у краєзнавчій експедиції «Історія міст і сіл Полтавщини»

ІІІетап – екологічний лекторій «Зелена хвиля»


ІV етап – туристко-природознавчий маршрут «Чарівні галявини Гадяччини»

Зміст проекту та вимоги до учасників:

І етап-вересень-грудень:

учні 7-б класу здійснюють екскурсії до міст Переяслав-Хмельницький та Кременчук, оформлюють звіти, на основі яких створюється екскурсійний вернісаж «Моя Україна»


ІІ етап – січень-лютий:

Учні класу збирають матеріали про цікаві об’єкти рідного міста, оформлюють звіт про пошукову роботу.

ІІІ етап –

Учні класу збирають матеріали про екологічне становище в Україні, Полтавщині, в Гадячі.

Готують повідомлення, виступають з ними на годинах спілкування; обговорюють екологічні проблеми сьогодення, розробляють план дій «Що я можу зробити для покращення екології рідного міста».

ІV етап –квітень-травень:

Розробка і презентація маршрутів вихідного дня.


Шкільна пісня


Є школа, що бачимо навіть у сні,

Нас пам'ять веде сюди знову.

Ми, учні твої, дуже вдячні тобі,

О, третя! Улюблена школо.


З тобою дитинство біжить,

І линуть в майбутнєє мрії.

Ми в школі навчилися вірно дружить.

Хай збудуться наші надії.


До болю знайомий тут кожний куток,

Вимогливі й лагідні лиця.

Знов учнів покликав дзвінок на урок,

Щоб жити щасливо навчиться.


З роками здається нам школа рідніш,

Як мрія дитинства чудова.

Ми серця частину лишаєм тобі,

О, третя! Улюблена школо.