litceysel.ru
добавить свой файл
1 2 ... 5 6
Курс лекцій


«Управління сталим розвитком території»


Лекция 9. індикатори та індекси сталого розвитку (продовження).

Система глобальних вимірів сталого розвитку


Для України, яка перебуває в пошуку свого шляху, дуже важливо нє припуститися принципових помилок. Ризик полягає в тому, що значно легше надити перевагу успішному «шаблону», зокрема зовні привабливому еконо­мічному розвитку, без урахування в єдиній, цілісній моделі екологічної і соціальної сфер. Тим більше, що втілення концепції сталого розвитку не буде гарантувати швидкого зростання добробуту людей, а вимагатиме напруженої роботи і консолідованих зусиль політиків, управлінців, учених і всього прогресивного населення України. Ще однією умовою сталого розвитку є здійснення політичної волі з боку вищого керівництва держави, щоб пройти важким, але єдино правильним шляхом.


1.1. Концепція сталого розвитку

Теорія і практика показали, що на рубежі століть вчення В. І. Вернадського про ноосферу виявилося необхідною платформою для напрацювання триєдиної концепції сталого еколого - соціально - економічного розвитку. Узагальнення цієї концепції були зроблені Всесвітніми саммітами ООН в 1992 та 2002 роках за участі понад 180 країн світу, багатьох міжнародних організацій та провідних учених [2]. Таким чином, нова концепція системно поєднала три головні складові сталого розвитку суспільства: економічну, природоохоронну та соціальну [3]:

• Економічний підхід полягає в оптимальному використанні обмежених ресурсів та застосуванні природо-, енерго- та матеріалозберігаючих технологій для створення потоку сукупного доходу, який би забезпечував принаймні збереження (не зменшення) сукупного капіталу (фізичного природного або людського), з використанням якого цей сукупний дохід створюється. Разом із цим перехід до інформаційного суспільства приводить до зміни структури сукупного капіталу на користь людського, збільшуючи нематеріальні потоки фінансів, інформації та інтелектуальної власності. Вже зараз ці потоки перевищують обсяги переміщення матеріальних товарів у 7 разів [4]. Розвиток нової, «невагомої» економіки стимулюється не лише дефіцитом природних ресурсів, а й наростаючими обсягами інформації та знань, що набувають значення затребуваного товару.


  • 3 погляду екології сталий розвиток має забезпечити цілісність біологічних І фізичних природних систем, їх життєздатність, від чого залежить глобальна стабільність усієї біосфери [3, 5]. Особливого значення набуває спроможність таких систем самооновлюватися та адаптуватися до різноманітних змін, замість збереження в певному статичному стані або деградації та втрати біологічної різноманітності.

  • Соціальна складова орієнтована на людський розвиток, на збереження стабільності суспільних і культурних систем, на зменшення кількості конфліктів у суспільстві. Людина повинна стати не об'єктом, а суб'єктом розвитку. Вона має брати участь у процесах формування своєї життєдіяльності, прийнятті та реалізації рішень, контролі за їх виконанням. Важливе значення для забезпечення цих умов має справедливе розподілення благ між людьми (зменшення так званого Gini-індексу [6]), плюралізм думок і толерантність у стосунках між ними, збереження культурного капіталу та його різноманітності, в першу чергу спадщини не домінуючих культур.

Системне узгодження та збалансування цих трьох складових є завданням величезної складності. Зокрема, взаємний зв'язок соціальної та екологічної складових приводить до необхідності збереження однакових прав сьогоднішніх і майбутніх поколінь на використання природних ресурсів. Взаємодія соціальної та економічної складових вимагає досягнення справедливості при розподіленні матеріальних благ між людьми та надання цілеспрямованої допомоги бідним прошаркам суспільства. І нарешті, взаємозв'язок природоохоронної та економічної складових потребує вартісної оцінки техногенних впливів на довкілля. Вирішення цих завдань є найголовнішим викликом сьогодення для національних урядів, авторитетних міжнародних організацій та усіх прогресивних людей світу.


1.2. Система глобальних вимірів сталого розвитку

Важливою проблемою на шляху втілення концепції сталого розвитку є формування системи вимірів (індексів та індикаторів) для кількісного та якісного оцінювання цього дуже складного процесу. Головними вимогами до зазначеної системи вимірів є її інформаційна повнота та адекватність представлення взаємопов'язаної тріади складових сталого розвитку. В цьому напрямі зараз працюють як відомі міжнародні організації, так і численні наукові колективи, але однозначного узгодження цієї системи вимірів поки що не досягнуто.


Наведемо систему вимірів сталого розвитку, запропоновану Інститутом прикладного системного аналізу НАН України та МОіН України [2],

Рівень сталого розвитку будемо оцінювати за допомогою відповідного індексу Іср, що вираховується, як сума індексів для трьох вимірів: економічного (Іекв), екологічного (Ієв) та соціального (Ісв) з відповідними ваговими коефіцієнтами (Рис. 1.1):


Рис. 1.1. Визначення індексу сталого розвитку


У свою чергу кожен з індексів Іекв, Іев
та Ісв обчислюватимемо з використанням шести поширених у міжнародній практиці глобальних індексів (табл. 1.1).


Таблиця 1.1. Перелік глобальних індексів

Вимір сталого розвитку

Глобальний індекс

Складові

Джерело

Економічний

(Іек)

Ік - індекс конкурентоспроможності

3 Індикатори, 47 наборів даних

[7], World Economic Forum [www.weforum.org]

Іес - індекс економічної свободи

10 Індикаторів, 50 наборів даних

[8], Heritage Foundation [www.heritage.org]

Екологічний

(le)

ESI-Environmental Sustainability Index

21 індикатор, 76 наборів даних


[9], Єльський університет, США [www.yale.edu/esi]

Соціальний

(Іс)

Ія - індекс якості і безпеки життя

9 індикаторів

[10], Economist Intelligence Unit [www.en.wikipedia.org]

Ілр - індекс людського розвитку

3 індикатори

[11], United Nation Development program [www.hdr.undp.org]

Ікс - індекс суспільства, основаного на знаннях

3 індикатори, 15 наборів даних

[12], UNDESA, [UN publication, NE, 04, С, 1,2005]


Як бачимо з табл. 1.1 кожен глобальний індекс обчислюється з використанням великої кількості індикаторів та наборів даних як кількісного, так і якісного характеру. Звичайно, усі індикатори та набори даних, що впливають на складові наведених Індексів, як і самі ці Індекси, вимірюються в різних одиницях і мають різні інтерпретації. Тому вони приводяться до нормованої форми таким чином, щоб їх зміни, як і зміни самих індексів, знаходилися в діапазоні від 0 до 1. У цьому випадку найгірші значення незваних індикаторів будуть відповідати числовим значенням, близьким до 0, а найкращі - наближатимуть ці значення до 1. Таке нормування дозволяє обчислювати кожен з індексів Іекв, Іев, Ісв та Іср у вигляді усередненої суми своїх складових з відповідними ваговими коефіцієнтами.

1. Індекс економічного виміру (Іекв) сформуємо з двох глобальних індексів:


Індексу конкурентоспроможного розвитку (далі індексу конкурентоспроможності (Ік)), розробленого організаторами Світового Економічного Форуму (World Economic Forum). Цей індекс щорічно обчислюється для 117 економік світу і друкується у формі так званого «Глобального звіту про конкурентоспроможність». Скористаємося цим звітом за 2005-2006 роки [7]). Індекс конкурентоспроможності формується з таких трьох індикаторів: індикатора технологічного розвитку країни; індикатора громадянських інститутів та індикатора макроетномічного середовища. У свою чергу ці три індикатори обчислюються на основі використання 47 наборів даних про стан трансферу технологій та інноваційного розвитку країни, рівень розвитку інформаційних та комунікаційних технологій, рівень видатків країни на дослідження і розвиток, рівень іноземних інвестицій, ступінь незалежності бізнесу від уряду, рівень корупції в країні та інше, Кількісні значення індексу конкурентоспроможності наведено в додатку 1.

індексу економічної свободи (Іес), який розроблений інтелектуальним центром фундації Heritage Foundation [8]. Він щорічно друкується в журналі Wall Street Journal. Індекс економічної свободи формується з таких 10 індикаторів: торговельної політики країни; фіскального навантаження з боку уряду; урядової інтервенції в економіку; монетарної політики; потоків капіталів та іноземних інвестицій; банківської та фінансової діяльності; політики формування цін та оплати праці; прав на приватну власність; політики регулювання; неформальної активності ринку. Ці 10 індикаторів обчислюються на основі використання 50 наборів різноманітних даних економічного, фінансового законодавчого та адміністративного характеру. Значення індексу економічної свободи наведені в додатку 2.

За результатами обробки даних за 2005 рік і виходячи з індексу економічного виміру, наведемо перелік 10 кращих країн світу (табл. 1.2). Повний перелік країн за цим індексом наведено в додатку 3.


Досягнення цих країн пояснюється оптимальним поєднанням таких важливих факторів розвитку економіки, як рівень та якість інновацій, пріоритетна підтримка досліджень, значні іноземні інвестиції з досконалим законодавством країн у сфері оподаткування бізнесу та високих технологій, ефективним захистом приватної власності й особливо інтелектуальної, низьким рівнем корупції, орієнтацією політики країн на створення економік за моделлю «добробуту для всіх» замість моделі«байдужості до стихійного ринку». Найяскравіше цю стратегію розвитку демонструють Фінляндія, Данія, Ісландія, Швеція.

Країни Великої вісімки, за винятком США та Великобританії, поступаються групі лідерів за якісними характеристиками економічного розвитку. Зокрема, вони суттєво програють лідерам за якістю та масштабом інновацій, за рівнем комерціалізації науки, майже вдвічі менше фінансують дослідження у сфері високих технологій, мають порівняно застаріле І менш гнучке законодавство стосовно оподаткування та розвитку високотехнологічного бізнесу. За ефективністю та прогресивністю своїх економік вони досить компактно розташовані (за винятком Росії) у такій послідовності (рис. 1.2):

США - 5 місце (Іекв = 0,537), Великобританія - 9 місце (Іекв = 0,542), Канада -16 місце (Іекв = 0,525), Німеччина - 18 місце (Іекв = 0,510), Франція - 33 місце (Іекв = 0,438), Італія - 42 місце (Іекв = 0,411), Росія - 88 місце (Іекв = 0,319).


Таблиця 1.2. Десять найефективніших економік світу у 2005 році

Рейтинг

Країна

ВВП надушу населення за паритетом купівельної спроможності

(тис. дол. США)

Індекс економічного виміру


(Іекв)


Індекс конкуренто – спроможності

(Ік)

Індекс економічної свободи

(Іес)

1

Гонконг (КНР)

31,660

0,632

0,483

0,781

2

Сінгапур

32,530

0,594

0,548

0,641

3

Фінляндія

29,650

0,567

0,594

0,540

4

Данія

32,490

0,563

0,565

0,561

5

США

41,529

0,562

0,581

0,543

6

Ісландія

33,560

0,561

0,548

0,574

7


Ірландія

36,790

0,550

0,486

0,632

8

Люксембург

54,690

0,557

0,490

0,625

9

Великобританія

31,150

0,542

0,511

0,574

10

Швеція

30,590

0,537

0,565

0,510


Рис. 1.2. Рейтинги країн Великої вісімки за індексом економічного виміру


Рис. 1.3. Рейтинги для постсоціалістичних країн за індексом економічного виміру


Група постсоціалістичних країн, які на початку своєї незалежності мали приблизно рівні стартові умови, станом на 2005 рік виявилися досить «розкиданими» в рейтинговій таблиці за індексом економічного виміру (рис. 1.3).

Так, Естонія обіймає 12 місце (Іекв = 0,533), Чехія - 26 місце (Іекв =0,459), Словаччина - 36 місце (Іекв = 0,428), Угорщина - 37 місце (Іекв = 0,424), Латвія - 38 місце (Іекв = 0,420), Польща - 45 місце (Іекв = 0,401), Болгарія - 57 місце (Іекв = 0,365), Молдова - 79 місце (Іекв = 0,33), Україна - 89 місце (Іекв = 0,319). Природно, що ці країни знаходяться в процесі перебудови всіх складових своїх економічних і соціальних систем. Ті з них, які швидше трансформували виробництво, науку, освіту, бізнес до ринкової, інноваційної моделі економіки, швидше демонструють позитивні зміни. Це, в першу чергу, Естонія, Чехія, Словаччина, Угорщина, Латвія, Польща. Для Болгарії, Молдови й України цей процес проходить повільніше.


2. Індекс екологічного виміру (Іев) будемо оцінювати за допомогою відомого індексу ESI (Environmental Sustainability Index), вирахуваного Центром з екологічного законодавства та політики Єльського університету (США) для 147 країн світу станом НІ 2006 рік [9]. Індекс ESI сформований з 21 екологічного індикатора, які в свою чергу розраховувалися на основі використання 76 наборів екологічних даних про стан природних ресурсів в країні, рівні забруднення навколишнього середовища в Минулому і сьогодні, зусилля країни щодо управління екологічним станом, спроможність країни покращити екологічні характеристики та інше.

Індекс ESI кількісно визначає здатність тієї чи іншої країни захищати своє навколишнє середовище як у поточний період часу, так і в довготерміновій перспективі, виходячи з таких п'яти критеріїв: наявність національної екологічної системи; можливість протидії екологічним впливам; зниження залежності людей від екологічних впливів; соціальні та інституціональні можливості країни відповідати на екологічні виклики; можливість глобального контролю за екологічним станом країни. Окрім того, цей індекс може використовуватися як потужний інструмент для прийняття рішень на аналітичній основі з урахуванням соціального та економічного вимірів сталого розвитку країни. Кількісні значення індексу ESI наведені в додатку 4.

Виходячи з наведених даних [9], до десяти кращих країн світу за індексом ESI відносяться (табл. 1.3):

Країни-лідери (табл. 1.3) мають порівняно непогані природні ресурси, невисоку щільність населення, вони досягли хороших успіхів в організації комплексних природоохоронних заходів.


Таблиця 1.3. Десять кращих країн світу за індексом екологічного виміру

Рейтинг


Країна

ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності

(тис. дол. США)

Індекс екологічного виміру (ESІ)

1

Фінляндія

29,650

0,751

2

Норвегія

39,590

0,734

3

Уругвай

8,869

0,718

4

Швеція

30,590

0,717

5

Ісландія

33,560

0,708

6

Канада

34,150

0,644

7

Швейцарія

33,580

0,637

8

Гайана

4,575


0,629

9

Аргентина

13,350

0,627

10

Австрія

31,420

0,627


Країни Великої вісімки, за винятком Канади, не відносяться до світових лідерів за станом охорони навколишнього середовища і мають досить посередні значення ESI індексу (рис. 1.4).


Рис. 1.4. Рейтинги країн великої вісімки для індексу екологічного виміру


Зокрема, Канада обіймає 6 місце (ESI = 0,644), Японія - 31 (ESI - 0,573), Німеччина - 32 (ESI = 0,569), Росія - 34 (ESI = 0,561), Франція - 36 (ESI = 0,552), США - 46 (ESI = 0,529), Великобританія - 67 (ESI = 0,502), Італія – 70 (ESI = 0,501). Це пояснюється пріоритетним прагненням цих країн до нарощування ВВП порівняно з Природоохоронними заходами та досить інтенсивним використанням природних ресурсів.

Цікавим є порівняння групи постсоціалістичних країн, які наприкінці 80-х років минулого століття були приблизно в однакових екологічних умовах (рис. 1.5).


Рис. 1.5. Рейтинги для постсоціалістичних країн за індексом екологічного виміру

Зараз Латвія знаходиться на 16 місці (ESI = 0,604), Естонія на 28 місці (ESI = 0,582), Словаччина на 50 місці (ESI = 0,528), Угорщина на 55 місці (ESI = 0,520), Молдова на 59 місці (ESI = 0,512), Болгарія на 71 місці (ESI - 0,500), Чехія на 92 місці (ESI = 0,466), Польща на 105 місці (ESI = 0,450), Україна на110 місці (ESI = 0,447).


З наведених даних бачимо, що між країнами існують суттєві відмінності як з погляду поточного стану навколишнього середовища, так і виходячи з довготермінових тенденцій щодо його змін. Рівень економічного розвитку країни, виражений І Обсягах ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності, не Обов'язково гарантує кращий стан її навколишнього середовища. У цьому відношенні більш суттєвими факторами виявилися невисока щільність населення, економічна спроможність долати екологічні виклики та якість управління природоохоронними заходами і розробкою природних родовищ.

3. Індекс соціального виміру (Ісв) сформуємо шляхом усереднення трьох глобальних індексів:


  • Індексу якості і безпеки життя (Ія), розробленого міжнародною організацією Economist Intelligence Unit [10]. Цей індекс формується за допомогою таких дев'яти індикаторів; ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності; середньої тривалості життя населення країни; рейтингу політичної стабільності і безпеки країни; кількості розлучених сімей на 1000 населення; рівня громадської активності (активність профспілок, громадських організацій та ін.); різниці за географічною широтою між кліматично теплішими і холоднішими регіонами країни; рівня безробіття в країні; рівня політичних і громадянських свобод в країні; співвідношення між середньою заробітною платою чоловіків і жінок. Значення індексу якості і безпеки життя наведено в додатку 5.
  • Індексу людського розвитку (Ілр), що використовується програмою ООН United Nations Development Program [11]. Він формується за допомогою таких трьох індикаторів: середньої тривалості життя населення країни; рівня освіченості населення та стандарту життя населення країни, що вимірюється ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності (ВВП за ПКС). Значення індексу людського розвитку наведено в додатку 6.


  • Індексу суспільства, заснованого на знаннях, або K- суспільства (Ікс), розробленого департаментом ООН з економічного і соціального розвитку – UNDESA [12]. Цей індекс визначається трьома основними індикаторами: інтелектуальними активами суспільства; перспективністю розвитку суспільства та якістю розвитку суспільства, які в свою чергу формуються за допомогою 15 наборів даних про рівень охоплення молоді освітою та інформацією, інвестиційний клімат в країні, рівень корупції, нерівність розподілу матеріальних і соціальних благ (Gini-індекс), рівень дитячої смертності та інше. Дані що до індексу суспільства наведені в додатку 7.


Fig. 2. Mathematical model for calculation of sustainable development index (Model 1)


Table 2. The sustainable development index for top 48 countries

Ranking

Country

GGP per capita by the parity of purchasing capacity (thous. dol. USA)

Index of sustainable development

Index of the economic measure

Index of the ecological measure

Index of the the social measure

1

Finland

29,650

0,786

0,567

0,751

0,802

2


Iceland

41,804

0,780

0,561

0,708

0,839

3

Sweden

30,590

0,774

0,538

0,717

0,84

4

Norway

39,590

0,755

0,488

0,734

0,829

5

Switzerland

33,580

0,738

0,538

0,637

0,82

6

Luxemburg

69,737

0,738

0,558

0,618

0,816

7

Denmark

32,490

0,731

0,563

0,582

0,828

8


Canada

34,150

0,720

0,525

0,644

0,777

9

Ireland

36,790

0,716

0,559

0,592

0,779

10

Australia

31,010

0,716

0,532

0,61

0,792

11

New Zealand

25,110

0,713

0,526

0,61

0,79

12

Austria

31,420

0,708

0,504

0,627

0,785

13

USA

41,529

0,695

0,562

0,53

0,779

14


Germany

28,250

0,687

0,51

0,57

0,777

15

Netherlands

30,920

0,684

0,524

0,537

0,787

16

Japan

30,750

0,680

0,48

0,573

0,793

17

England

31,150

0,674

0,543

0,502

0,773

18

Estonia

14,800

0,662

0,533

0,582

0,658

19

Uruguay

8,869

0,647

0,382

0,718

0,659

20


Chile

12,120

0,642

0,511

0,536

0,678

21

France

30,640

0,641

0,438

0,552

0,754

22

Spain

25,370

0,626

0,455

0,488

0,758

23

Israel

21,310

0,623

0,454

0,509

0,725

24

Latvia

11,862

0,618

0,42

0,604

0,649

25

Belgium

30,660

0,615

0,468

0,444

0,755

26


Italy

27,960

0,613

0,411

0,501

0,759

27

Costa Rika

9,000

0,607

0,372

0,596

0,685

28

Czech Republic

17,600

0,602

0,459

0,466

0,703

29

Slovakia

15,513

0,601

0,428

0,528

0,673

30

Hungary

16,047

0,601

0,424

0,52

0,686

31

Croatia

11,870

0,596

0,367

0,595

0,661


32

Korea

23,360

0,591

0,444

0,43

0,729

33

Malaysia

10,450

0,590

0,413

0,54

0,643

34

Greece

22,340

0,586

0,3 92

0,501

0,703

35

Panama

6,760

0,583

0,363

0,577

0,646

36

Brazil

8,760

0,581

0,347

0,622

0,61

37

Columbia

7,330

0,565

0,35

0,589

0,597


38

Poland

12,825

0,559

0,401

0,45

0,667

39

Bulgaria

8,664

0,549

0,365

0,5

0,628

40

Mexico

10:000

0,546

0,373

0,462

0,649

41

Tunis

7,910

0,544

0,37

0,518

0,586

42

Bolivia

3,680

0,542

0,322

0,595

0,556

43

Romania

6,105

0,519

0,34

0,462


0,616

44

Russia

9,81

0,515

0,319

0,561

0,52

45

Moldova

2,280

0,506

0,33

0,512

0,529

46

Trinidad

11,720

0,500

0,391

0,363

0,599

47

Ukraine

6,500

0,485

0,319

0,447

0,554

48

Egypt

3,930

0,484

0,337

0,44

0,535


Перелік десяти кращих країн світу за індексом соціального виміру наведений в табл. 1.4. Повний перелік країн за цим індексом наведено в додатку 8.



следующая страница >>