litceysel.ru
добавить свой файл
1

Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Кафедра психології






Методичні рекомендації до виконання та захисту


для студентів психологічних відділень





Львів

Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка

2011


Рекомендовано до друку

кафедрою психології

Протокол № від року

Рекомендовано до друку

Вченою радою філософського факультету

Протокол № від року



Уклали:


Інна Галецька,

Софія Грабовська,

Наталія Пилат


Відповідальний за випуск

завідувач кафедри психології філософського факультету

Софія Грабовська

Авторська редакція




Технічне оформлення

Наталія Заходило



^

курсова робота




Методичні рекомендації до виконання та захисту


для студентів психологічних відділень


Формат 60х84/16. Папір друк. № 3. Умовн. друк. арк. 2,5.

Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка.

79000, Львів, вул. Дорошенка, 41.

Курсова робота є обов'язковим елементом навчального процесу й формою звітності про виконану роботу. Курсова робота – наукове опрацювання певної теми в процесі навчання за спеціальністю. Виконання роботи передбачає формулювання теми роботи, визначення об'єкта та предмета дослідження, опрацювання літератури, організацію та проведення емпіричного дослідження, аналіз отриманих результатів, самостійне формулювання висновків, оформлення результатів згідно з існуючими критеріями та вимогами, набуття навичок техніки й етики наукової роботи. Усі ці елементи курсової роботи як форми наукової та навчальної роботи є безумовними складовими практичної роботи кожного психолога, тому до написання курсової роботи висувають особливо високі вимоги, а рівень її виконання розглядається як вияв спроможності студента до самостійної роботи.

Курсова робота повинна відповідати кваліфікаційним вимогам стосовно змісту й оформлення. Структура курсової роботи демонструє логіку зв'язків між явищами та феноменами, які описуються. Курсова робота має творчий характер і потенційно передбачає авторське бачення проблеми, можливостей її дослідження та розв'язання.

Виконання курсової роботи потребує певних умінь і навичок організації її виконання й оформлення.

Методичні рекомендації до організації самостійної роботи з написання курсової роботи (вибір теми, опрацювання літератури з досліджуваної проблеми, організація досліджень та аналіз результатів досліджень), оформлення її згідно з нормативними вимогами, підготовки до захисту спрямовані дати відповіді на запитання, які найчастіше виникають у студентів у процесі написання курсової роботи, допомогти їм ефективніше організувати власне дослідження, уникнути зайвих хвилювань і помилок, отримати задоволення від захоплюючого процесу наукового дослідження.

Курсову роботу виконують студенти 1, 2, 3 та 5 (спеціалісти) курсів денної та 2, 3, 4 та 6 курсів заочної форми навчання, відповідно до вимог, затверджених кафедрою психології..

^

1. Як написати курсову роботу


Курсова робота – студентське навчально-наукове дослідження, присвячене самостійному вивченню обраної проблеми. Така робота повинна відповідати усім вимогам, що ставляться до наукових досліджень: чітке формулювання проблеми та досліджуваних питань, обґрунтування актуальності проблеми та стану її дослідження; поєднання теоретичних підходів із застосуванням методологічних знань; наявність наукових висновків, актуальних для подальших досліджень проблеми; цілісність, завершений характер.

Курсова робота має творчий характер і потенційно передбачає авторське бачення проблеми, можливостей її дослідження та розв'язання. Курсова робота повинна відповідати кваліфікаційним вимогам щодо змісту й оформлення.

^ 1.1. Методологічні основи курсової роботи

Наукове дослідження має свої принципи, методи, техніку і технологію організації та проведення досліджень і оформлення їхніх результатів.

Головні принципи наукового дослідження – науковість, об'єктивність та етичність.

Науковість полягає в застосуванні єдиного або комбінації декількох теоретико-методологічних підходів, адекватності теорії, методів та статистичних процедур, ретельному аналізі фактів та врахуванні існуючих взаємозв'язків у процесі інтерпретації результатів і формулювання висновків. Адекватність дослідження – відповідність методу, що застосовується у процесі дослідження, явищу, яке вивчається. Об'єктивність психологічного дослідження означає, що психіку вивчають у єдності внутрішніх та зовнішніх умов.

Принцип об'єктивності виявляється в тому, що людину вивчають у процесі її діяльності з урахуванням впливу типових і нетипових ситуацій на підставі всебічного аналізу усіх, навіть суперечливих, фактів. Об'єктивність може бути дотримана лише за умови відсутності впливу застосованих методів та позиції дослідника на результати обстеження. Підтвердженням об'єктивності є тотожність результатів під час повторного дослідження та застосування різними дослідниками різних методів [2].

Етичність наукового дослідження полягає у дотриманні принципу “не нашкодь!”, урахуванні суспільних норм та морально-етичних поглядів досліджуваних, гарантії абсолютної та безумовної конфіденційності інформації, отриманої у процесі дослідження. Зокрема, у країнах Західної Європи та США на проведення психологічних досліджень необхідно отримати дозвіл спеціалізованих комітетів з етики.

^ Методи дослідженн – це сукупність прийомів чи операцій практичного або теоретичного освоєння дійсності, підпорядкованих вирішенню конкретної проблеми. Формуючись як теоретичний результат попереднього дослідження, метод виступає як вихідний пункт та умова майбутніх досліджень. Один і той самий метод можуть застосовувати прихильники різних теоретичних напрямків. Відповідно до визнаних двох рівнів наукового дослідження – емпіричного й теоретичного – виокремлюють три групи методів дослідження: емпіричного дослідження, теоретичного дослідження та емпіричного та теоретичного рівнів.

До емпіричних методів дослідження належать:

  • спостереження – систематичне цілеспрямоване вивчення об'єкта з певною визначеною метою;

  • порівняння – з'ясування відмінностей або подібності, відшукування загального для двох або кількох об'єктів;

  • вимірювання – визначення числового значення досліджуваної характеристики за допомогою одиниці вимірювань;

  • експеримент – активне цілеспрямоване вивчення об'єкта у визначених умовах (природних або ж створених штучно), які необхідні для виявлення певних властивостей;

  • опитування (бесіда, інтерв'ю, анкетування) – отримання інформації про різні аспекти та факти життя зі слів опитуваних;

  • біографічний метод – вивчення життєвого шляху людини, впливу окремих подій на психологічні особливості, а також індивідуальної значущості певних подій;

  • аналіз процесу та продуктів діяльності – вивчення результатів окремих видів та форм діяльності людини;

  • тести – спеціалізовані методи психологічного дослідження з метою кількісної та якісної характеристики психологічних властивостей, психічних процесів і станів людини.

До методів, які застосовуються на емпіричному та теоретичному рівнях дослідження, належать:

  • абстрагування – виділення (ототожнення або ізолювання) суттєвих рис, властивостей предмета з метою виділення певних аспектів;

  • аналіз та синтез – розчленування цілого на складові та вивчення предмета в цілісності, єдності й взаємозв'язку його частин;

  • індукція та дедукція – перехід від окремого до загального у процесі формулювання висновків про особливості досліджуваного предмета загалом та застосування загальних положень під час аналізу окремого;

  • моделювання – застосування систем, що замінюють об'єкт пізнання і є стосовно нього джерелом інформації; застосовування системи (моделі) є аналогами досліджуваних об'єктів з високим рівнем подібності та несуттєвими розбіжностями.



  • До методів теоретичного дослідження належать:

  • ідеалізація – конструювання неіснуючих об'єктів або моделей, які мають певні гіпотетичні властивості;

  • аксіоматичний підхід – прийняття деяких тверджень без доведень;

  • формалізація – вивчення об'єкта шляхом визначення його структури в символічній (знаковій) формі, що сприяє формуванню оптимальних моделей, однозначності й загальноприйнятності формулювань;

  • системний підхід спрямований на дослідження зв'язків окремих аспектів, сторін чи частин як єдиного цілого та їх взаємовпливів;

  • теорія будується на підставі результатів досліджень, упорядковує, систематизує отриману інформацію, формулює провідну загальну ідею щодо знань про певні явища.

Методологія й теорія відіграють провідну роль у науковому дослідженні, спираючись на теоретичні основи і одержані дані з вивченої проблеми, визначають шлях дослідження.

Виокремлюють чотири науково-дослідні складові будь-якого дослідницького підходу:

  • саме досліджуване явище;

  • теорія як система узгоджених принципів (положень), сформульованих для достовірного пояснення чи розуміння взаємопов'язаних явищ;

  • методи отримання даних із визнанням впливу суб'єктивного досвіду;

  • статистичні (чи інші) процедури, які застосовуються у процесі аналізу отриманих результатів.

Щоб успішно подолати труднощі теоретико-методологічного підходу, необхідно мобілізувати наявні знання і досвід участі в обговореннях та дискусіях на семінарах, які чітко демонструють неподільну єдність теорії, методу та процесу наукового дослідження.


^ 1.2. Етапи процесу виконання курсової роботи

Логічна схема наукового дослідження наочно відображає його послідовність:

  • мотивація;

  • відшукання та формулювання проблеми;

  • пошук теоретичної основи розв'язання проблеми;

  • формулювання гіпотез;

  • перевірка гіпотез;

  • розв'язання проблеми (створення теорії).

Відповідно виконання курсової роботи можна поділити на такі етапи:

  • Обрання та формулювання теми.

  • Пошук літератури за темою, її аналіз, підготовка бібліографії.

  • Складання особистого календарного плану роботи.

  • Підготовка першого варіанта теоретичної частини:

а) обґрунтування актуальності обраної теми;

б) постановка мети і конкретних завдань дослідження;

в) визначення об'єкта й предмета дослідження;

г) вибір методів (методик) проведення дослідження.

  • Проведення емпіричних досліджень. Опис процесу дослідження.

  • Аналіз отриманих результатів дослідження.

  • Формулювання висновків та оцінювання одержаних результатів.

  • Підготовка тексту, технічне оформлення та подання роботи науковому керівникові. Доопрацювання тексту з урахуванням зауважень керівника. Подання остаточного варіанта роботи на кафедру.

  • Підготовка до захисту.

  • Захист.

Зазвичай, консультації наукового керівника необхідні на першому, четвертому та сьомому етапах: керівник допомагає у визначенні теми роботи, консультує щодо оптимізації понятійного та категоріального апарату, з питань опрацювання результатів досліджень, перевіряє виконання роботи загалом.

^ 1.2.1. Обрання теми курсової роботи відбувається довільно: кафедра щороку до 1 жовтня формулює орієнтовний перелік тем курсових робіт, проте студент має право запропонувати і власну тематику, обґрунтувавши її доцільність. Теми курсових робіт затверджуються на засіданні кафедри до 15 листопада. Науковий керівник призначається за бажанням студента або ж за рішенням кафедри.

Обрання теми роботи є першим і надзвичайно важливим кроком, оскільки на тривалий час (як мінімум на час виконання курсової роботи) визначає спрямованість думок та інтересів кожного студента. Окрім того, під час обрання теми часто розглядається можливість продовження досліджень у подальших курсових чи дипломній роботі.

Обираючи тему, слід враховувати її актуальність та новизну, можливість проведення запланованих досліджень у конкретних реальних умовах за час, відведений на виконання роботи. Обрання теми визначається насамперед тим, чи може автор організувати дослідження: проаналізувати літературу з обраної проблеми, підібрати методики, знайти потрібну кількість досліджуваних і мотивувати їх. Необхідно ретельно проаналізувати, що потрібно для дослідження за обраною темою, та чи реально виконати роботу в запланований термін. Непродуманість часових можливостей та можливостей пошуку досліджуваних часто є перешкодою для своєчасного виконання курсової роботи.

Формулювання теми відображає предмет роботи і відіграє важливу роль під час вибору теорії та методу, тож повинно бути конкретним. Назва має бути інформативною, лаконічною, відображати суть досліджуваної проблеми, містити об'єкт і предмет дослідження, вказувати на мету та завершеність досліджень. Не бажано формулювати назву “Деякі питання…”, “Дослідження деяких аспектів….”, “До питання….”: надмір узагальнені формулювання ніскільки не відображають суті проблеми. Зразок заяви про затвердження теми курсової роботи наведено у додатку А.

^ 1.2.2. Пошук літератури за темою є досить копіткою справою, оскільки визначає ступінь інформованості в досліджуваній галузі. Зазвичай, обрання теми дослідження відбувається тоді, коли студент уже має певні знання у певній галузі дослідження. Пошук повинен охоплювати як літературу попередніх років, так і публікації періодичних видань останніх років. Пошук у мережі Інтернет дає змогу отримати найновішу інформацію про стан вивченості проблеми та про головні останні напрямки сучасних досліджень. Під час пошуку й аналізу літературних джерел слід заздалегідь потурбуватися про підготовку бібліографії та про коректність посилань у процесі написання роботи. Тому, роблячи виписки, слід зазначати дані про літературні джерела. Доцільно із самого початку готувати список використаних джерел згідно з вимогами до його оформлення на окремих аркушах паперу, записуючи прізвище автора, назву книги, рік видання та сторінку: це полегшує процес написання й оформлення роботи і гарантує коректність посилань.

^ 1.2.3. Складання власного календарного плану роботи сприяє своєчасності і якості її виконання, дає змогу уникнути ситуації “браку останньої ночі” перед поданням роботи, а отже, і зайвих переживань. Доцільно скласти план роботи із зазначеними термінами виконання головних етапів (див. додаток Б).

^ 1.2.4. Підготовка до захисту та захист є логічним завершенням виконання курсової роботи.

Курсову роботу за рішенням кафедри студент захищає на публічному захисті. Оцінка курсової роботи виставляється як диференційований залік.

^ 2. Як оформити курсову роботу


2.1. Композиція курсової роботи

Композиція й оформлення курсової роботи є не лише зовнішніми елементами та додатковими вимогами до роботи. Логіка композиції та оформлення дає змогу оптимально структурувати матеріал і найліпше донести ідею дослідження та його результати і висновки до читача.

Традиційно курсова робота повинна мати:

Титульний аркуш.

Зміст.

Вступ.

Основну частину.

Висновки.

Список літератури.

Додатки.

2.1.1. На титульному аркуші зазначають (див. додаток В):

  • назву навчального закладу;

  • тему курсової роботи;

  • прізвище, ім'я, по батькові автора;

  • посаду, науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ініціали наукового керівника;

  • місто і рік.

2.1.2. Зміст подають на початку роботи: назви та номери початкових сторінок усіх розділів і підрозділів курсової роботи, висновків, списку літератури та додатків. У випадку комп'ютерного набору тексту зміст зручно оформляти у вигляді таблиці з двох стовпчиків, один із яких містить назви розділів, підрозділів, а інший – нумерацію сторінок; зовнішні межі (рамки) таблиці не відображають.

2.1.3. У вступі розкривають актуальність і ступінь вивчення досліджуваної проблеми, аргументують доцільність проведення досліджень. Вступ містить загальну характеристику роботи за такими елементами: актуальність теми, мета і завдання дослідження, гіпотеза дослідження, його об'єкт і предмет, перелік використаних методик, опис групи досліджуваних.

^ Актуальність теми – обґрунтування актуальності досліджуваної проблеми, її соціальної, соціально-економічної значущості.

Мета як запланований результат відображає спрямованість досліджень і за змістом відповідає темі роботи. Формулюючи мету, не варто писати “Вивчення…”, “Дослідження…”, оскільки ці слова відповідають засобу досягнення мети, а не самій меті.

^ Гіпотеза дослідженн – основне припущення щодо очікуваних результатів роботи. Результати досліджень можуть підтверджувати сформульовану гіпотезу, підтверджувати її частково або спростовувати висунуте припущення. Те, що висунута гіпотеза (або гіпотези) не підтвердилися результатами дослідження не вважається помилкою курсової роботи!

Об'єкт – явище або процес, які обрано для вивчення.

Предмет міститься в межах об'єкта, це – певна частина чи аспект об'єкта, які безпосередньо досліджуються.

Смислова точність і лаконічність є головними вимогами до формулювання мети, гіпотези, об'єкта та предмета дослідження. Слід пам'ятати, що назва теми повинна відповідати меті роботи, містити предмет.


^ 2.1.4. Основна частина містить:

  • огляд літератури з досліджуваної проблеми;

  • виклад методологічного підходу;

  • опис головних методів досліджень, організації або ходу експерименту;

  • опис отриманих результатів досліджень;

  • аналіз отриманих результатів.

Основна частина складається з кількох розділів.

У першому розділі подають огляд літератури з досліджуваної проблеми. Кожен розділ повинен мати назву. Студенти, які вперше пишуть курсову роботу, часто прагнуть назвати цей розділ, що містить огляд літератури, “Теоретична частина”. І хоча цей розділ справді є теоретичним, необхідно сформулювати його назву, яка б відображала суть того, про що йдеться. Теоретична частина може містити два розділи, якщо це доцільно в структурі роботи. Розділ може мати підрозділи, які також мають свої назви. Структурування роботи на розділи, підрозділи, пункти сприяє послідовності викладу інформації. Дотримуючись принципів послідовного та цілісного викладу наукових матеріалів, слід стисло й лаконічно висвітлити ступінь дослідження проблеми в сучасній вітчизняній та зарубіжній літературі, зазначивши ті питання чи аспекти проблеми, які необхідно вивчити. Дотримуючись принципів наукової етики, необхідно перевірити відповідність посилань і цитувань. У процесі написання необхідно стежити за коректністю цитувань. У разі прямого цитування, коли дослівно наводиться частина тексту певного джерела, цитований текст подається в лапках; посилання на джерело зазначають відразу після закриття лапок у квадратних дужках, вказавши після коми сторінки, на яких міститься цитата (наприклад: [5, с. 221]). Непряме цитування (одна або декілька думок викладаються власними словами, відображаючи головну інформацію близько до цитованого оригінального тексту) супроводжується посиланням на джерело без позначення сторінок (наприклад: [5]). Не можна вихоплювати цитату з контексту, спотворюючи чужий текст. Необхідно, щоб цитата логічно поєднувалася з авторським текстом. Недоцільно перевантажувати текст цитатами. Не варто цитатою завершувати параграф або розділ.

У другому розділі описують власне емпіричні чи експериментальні дослідження та їхні результати. Другий розділ також повинен мати назву. Помилкою є назва розділу “Практична частина”, як інколи можна побачити в курсових роботах. Розділ може містити підрозділи й пункти. Підрозділи називають. Пункти повинні мати назви. Подають детальний опис досліджуваної групи (вибірки), обґрунтування застосування методик дослідження та окремих методів, які застосовувалися у процесі роботи, наводять детальний опис експерименту із розглядом його етапів та їхньої послідовності. Широковідомі методики не потребують детального опису, а опитувальники чи анкети, які адаптує автор курсової роботи, повинні бути подані в додатках.

Конфіденційність даних про стан психічного здоров'я особи гарантується ст. 6 Закону України про психіатричну допомогу, згідно з якою “медичні працівники, інші фахівці, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, та особи, яким у зв'язку з навчанням… стало відомо… про стан психічного здоров'я особи, її приватне життя, не конфіденційних відомостей про стан психічного здоров'я особи… має сама особа. За усвідомленою згодою особи або її законного представника відомості про стан психічного здоров'я цієї особи… можуть передаватися іншим особам лише в інтересах особи, … проведення обстеження та лікування чи захисту її прав і законних інтересів, для здійснення наукових досліджень, публікацій в науковій літературі, використання у навчальному процесі. …Забороняється вимагати відомості про стан психічного здоров'я особи та про надання їй психіатричної допомоги”.

N.B! У процесі проведення психологічних досліджень і написання наукової дослідної роботи слід чітко дотримуватися етичності та конфіденційності як провідних стрижневих принципів психологічного дослідження. Категорично неприпустимо називати прізвища досліджуваних осіб під час обговорення результатів чи наводити їх у таблицях із результатами досліджень, а також подавати будь-яку інформацію, на підставі якої можна ідентифікувати досліджуваних.

Результати досліджень наводять у зведених таблицях. Ці таблиці слід подати у додатках. Студент має бути готовий показати заповнені бланки опитування із результатами власного дослідження на вимогу наукового керівника чи комісії. Таблиці мають бути зрозумілими читачам, назви змінних в таблицях слід вказувати так, щоб читач міг розуміти, про що йдеться: уявіть собі, з яким задоволенням Ви б розбиралися в кореляційних зв'язках змінних А1, Var12, FG-FG та ЯЩ, чи виявили б, що рівень ГАВ достовірно вищий, аніж рівень МЯУ. Детальний опис інформації, яку подано в такій таблиці (позначення змінних та методик, за допомогою яких було отримано ці показники), дає можливість навіть через кілька років, у разі потреби, використати результати власних досліджень у своїй подальшій роботі. Таблиці заповнюють із застосуванням комп'ютерних програм Excel, SPSS, Statistica тощо.

Опис дослідження повинен цілком і повністю відображати емпіричне дослідження (або експеримент), яке було проведено.

Основна частина роботи – це аналіз отриманих у процесі дослідження результатів. За обсягом ця частина становить 50% курсової роботи на третьому році навчання та 60% – на четвертому і п`ятому роках навчання.

Емпіричні матеріали подають у зведеній таблиці в додатках.

^ Аналіз отриманих результаті виконують по можливості із застосуванням методів статистичного опрацювання результатів, які обираються відповідно до мети, завдань і специфіки дослідження. Якщо неможливо застосувати засоби статистики, виконують змістовний аналіз даних.

Кожний розділ починають з нової сторінки. Назви розділів друкують великими буквами жирним шрифтом посередині рядка, крапку після номера розділу і назви розділу не ставлять.

Наприклад:
^

1. Як написати курсову роботу


Зміст, Вступ, Висновки, Список використаних джерел як назви складових частин роботи друкують посередині рядка, не нумерують, крапку в кінці назви не ставлять.

Заголовки і підзаголовки виділяють від основного тексту зверху і знизу трьома інтервалами.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу, наприклад, перший підрозділ другого розділу.

Наприклад:

^ 2.1. Композиція курсової роботи

Після номера підрозділу ставлять крапку; назву підрозділу друкують у тому самому рядку; у кінці назви підрозділу крапку не ставлять. Назви підрозділів друкують посередині рядка.

Наприклад:

1.3.2.

Нумерацію і заголовки пунктів друкують у рядку основного тексту з абзацного відступу. Пункт може не мати назви.


2.1.5. У висновках коротко формулюють результати, отримані у процесі роботи, викладають головні наукові та практичні результати досліджень, аргументуючи кількісними та якісними показниками, зазначають, наскільки підтвердилися робочі гіпотези. Висновки повинні інформувати про досягнення мети дослідження і виконання конкретних поставлених завдань.

Завершальну частину роботи називають “Висновки” або “Висновки та рекомендації”.

^ 2.1.6. Список використаних джерел подають за алфавітним принципом: український алфавіт береться за основу для подання літератури, написаної кирилицею, англійський – для літератури латинських абеток.

Підрозділ може містити пункти. Нумерація пунктів аналогічна до нумерації підрозділів, наприклад, другий пункт третього підрозділу першого розділу.

У тексті посилання позначається цифрою у квадратних дужках відповідно до номера джерела у списку використаних джерел, наприклад [5] чи [35; 123]. Якщо в тексті вжито цитату, необхідно, окрім посилання на літературне джерело, зазначити сторінку, наприклад [123, c. 24]. Приклади оформлення бібліографічного опису в списку використаних джерел наведено у додатку Д.

2.1.7. Додатки курсової роботи містять:

  • результати досліджень;

  • таблиці проміжних цифрових даних та інші таблиці;

  • інструкції щодо проведення дослідження;

  • інструкції та методики, застосовані в процесі виконання роботи;

  • сценарії тренінгів;

  • ілюстрації тощо.



^

2.2. Загальні вимоги курсових робіт

2.2.1. Вимоги до курсової роботи (1 курс, денне відділення, напрям тематики робіт “Загальна психологія” та 2 курс, заочне відділення, напрям тематики робіт “Загальна психологія”)


Обсяг роботи: 20-25 сторінок комп'ютерного набору (14 шрифтом через 1,5 інтервалу). Поля: праве – 10 мм, ліве – 30 мм, верхнє та нижнє – 25 мм). Список літератури і додатки в обсяг роботи не враховуються.
^

Джерела: 15-20 позицій.


Робота має носити реферативний характер, але окрім аналізу прочитаної літератури обов'язково містити теоретичні розмірковування автора. Кожне цитоване положення або наведена з літератури думка має бути прокоментована студентом. Цитати та наведені думки різних авторів не можуть за обсягом перевищувати 50 % обсягу тексту курсової роботи.

Робота повинна містити титульну сторінку, Зміст,
Вступ (1,5-2 стор.), головну частину (до 20 стор.), яка повинна містити
2-3 розділи, що можуть бути поділені на 2-3 параграфи кожний, Висновки (1,5-2 стор.), список використаної літератури.

У Вступі слід розкрити актуальність та мету роботи, показати, які аспекти досліджуваної проблеми представлені в літературі, вказавши прізвища дослідників.

Особлива увага надається якісному оформленню роботи, правильності цитувань та посилань, оформленню списку використаної літератури. Схеми, таблиці, графіки повинні бути виконані на комп'ютері.

Курсова робота повинна бути подана на кафедру для реєстрації з допуском наукового керівника до захисту до 15 травня поточного року. (Студенти заочного відділення подають роботу згідно графіку).

^

2.2.2. Вимоги до курсової роботи (2 курс, денне відділення, напрям тематики робіт “Загальна психологія”)


Обсяг роботи: 20-25 сторінок комп'ютерного набору (14 шрифтом через 1,5 інтервалу). Поля: праве – 10 мм, ліве – 30 мм, верхнє та нижнє – 25 мм). Список літератури і додатки в обсяг роботи не враховуються.

Робота обов'язково повинна містити власне емпіричне дослідження автора.
^

Джерела: 15-20 позицій.


Методики: мінімальна кількість – 2.

Досліджувані: за умови групового дослідження 25-30 осіб, за умови індивідуального – 15-20 осіб. За неможливості зібрати належний обсяг даних, питання про зменшення групи досліджуваних вирішується на засіданні кафедри.

Обробка емпіричних матеріалів дослідження якісна (у відсотках).

Особлива увага надається якісному оформленню роботи. Схеми, таблиці, графіки повинні бути виконані на комп'ютері.

На захист курсової роботи студент має представити протоколи емпіричного дослідження (бланки опитувальників, заповнені досліджуваними тощо).

Курсова робота повинна бути подана на кафедру для реєстрації з допуском наукового керівника до захисту до 15 травня поточного року.

2.2.3. Вимоги до курсової роботи (3 курс, денне відділення, напрям тематики робіт “Педагогічна психологія”, 3 курс, заочне відділення, напрям тематики робіт “Педагогічна психологія” та
4 курс, заочне відділення, напрям тематики робіт “Соціальна психологія”)


^ Обсяг роботи: 30-35 сторінок комп'ютерного набору
(14 шрифтом через 1,5 інтервалу). Поля: праве – 10 мм, ліве – 30 мм, верхнє та нижнє – 25 мм). Список літератури і додатки в обсяг роботи не враховуються.

Робота обов'язково повинна містити власне емпіричне дослідження автора.

^ Співвідношення теоретичної і практичної частини:
50% тексту повинна складати теоретична частина, 50% – опис емпіричного дослідження.

Джерела: 25-30 позицій, серед них мінімум 1 – іноземними мовами.

Методики: мінімальна кількість – 3.

Досліджувані: за умови групового дослідження 40-50 осіб, за умови індивідуального – 20-30 осіб. За неможливості зібрати належний обсяг даних, питання про зменшення групи досліджуваних вирішується на засіданні кафедри.

Обов'язкове використання методів статистичної обробки емпіричних даних.

На захист курсової роботи студент має представити протоколи емпіричного дослідження (бланки опитувальників, заповнені досліджуваними тощо).

Курсова робота повинна бути подана на кафедру для реєстрації з допуском наукового керівника до захисту до 15 травня поточного року. (Студенти заочного відділення подають роботу згідно графіку).


^ 2.2.4. Вимоги до курсової роботи (5 курс, денне відділення “Психологія здоров'я” та 6 курс, заочне відділення, спеціалісти, напрям тематики робіт “Психологія здоров'я”)

Обсяг роботи: 40-45 сторінок комп'ютерного набору
(14 шрифтом через 1,5 інтервалу). Поля: праве – 10 мм, ліве – 30 мм, верхнє та нижнє – 25 мм). Список літератури і додатки в обсяг роботи не враховуються.

Робота обов'язково повинна містити власне емпіричне дослідження автора.

^ Співвідношення теоретичної і практичної частини: 40% тексту повинна складати теоретична частина, 60% – опис емпіричного дослідження.

Джерела: 35-40 позицій, серед них мінімум 2 – іноземними мовами.

Методики: мінімальна кількість – 3.

Досліджувані: за умови групового дослідження 60-70 осіб, за умови індивідуального – 40-50 осіб. За неможливості зібрати належний обсяг даних, питання про зменшення групи досліджуваних вирішується на засіданні кафедри.

Обов'язкове використання методів статистичної обробки емпіричних даних.

На захист курсової роботи студент має представити протоколи емпіричного дослідження (бланки опитувальників, заповнені досліджуваними тощо).

Курсова робота повинна бути подана на кафедру для реєстрації з допуском наукового керівника до захисту до 10 квітня поточного року. (Студенти заочного відділення подають роботу згідно графіку).

За рішенням кафедри (Протокол № 3 засідання кафедри від
6 жовтня 2007 року) роботи, що подані з запізненням, втрачають при оцінці один бал.


^ 2.3. Правила оформлення тексту

Титульний аркуш залічують до загальної нумерації сторінок; номер сторінки на титульному аркуші не зазначають.

Сторінки нумерують у верхньому правому кутку аркуша.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, таблиць, рисунків подають цифрами без знака №.


^ 2.4. Правила оформлення таблиць

Таблиці використовують для подання цифрового матеріалу або іншої інформації.

Назву таблиці та дані в таблиці друкують 12 шрифтом. Таблицю розташовують безпосередньо після тексту, в якому йдеться про таблицю або про наведені у ній дані чи на наступній сторінці. Якщо у тексті посилаються на дані таблиці, то в логічно зручному місці в круглих дужках зазначають (табл. 2) або записують “…як це видно з табл. 2”.

Назву таблиці друкують симетрично до тексту над таблицею; назву не підкреслюють; крапку в кінці не ставлять.


Приклад подання результатів досліджень наведено в табл. 1, вербального тексту – у табл. 2.

Таблиця 1

Коефіцієнти кореляції

рівнів адаптивності (Ад) і самоефективності (СЕ) у досліджуваних групах



Загальна група

Студенти

Хворі
Школярі

Ад

СЕ

Ад

СЕ

Ад

СЕ

Ад

СЕ

Ад

1,000

0,531

1,000

0,530

1,000

0,550

1,000

0,542

Самоприйняття

0,759

0,486

0,750

0,653

0,592

0,273

0,818

0,592

Прийнятя інших

0,546

0,157

0,514

0,164

0,503

0,275

0,456

0,050

Емоційний комфорт

-0,124

-0,066

0,870

0,340

-0,018

-0,023

-0,451

-0,315

Інтернальність

0,858

0,452

0,774

0,182

0,847

0,450

0,910

0,589


Таблиця 2

Розташування первинних і вторинних полів аналізаторів

Вид аналізатора

Первинне поле

Вторинне поле

Зоровий

17

18,19

Слуховий

41

42, 22

Шкірно-кінестетичний

3

1, 2, частково 5

Моторний

4

6, 8



^ 2.5. Правила подання ілюстрацій

2.5.1. Ілюстрації (схеми, креслення, діаграми, графіки, фотографії, рисунки) повинні відповідати тексту, а текст – ілюстраціям.

Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів.

Підпис ілюстрації має чотири основних елементи:

  • скорочене слово рисунок – “Рис. 1”;

дослідження, його об'єкт і предмет, перелік використаних методик, опис групи досліджуваних.

  • порядковий номер ілюстрації – арабськими цифрами без знака № – “Рис. 1”;

  • назву ілюстрації;

  • експлікацію, яка пояснює значення цифр і позначень на ілюстрації.



Приклад подання ілюстрації:


Рис. 1. Структура мозку (медіальна поверхня, сагітальний зріз, ліва півкуля)

^ Передній мозок: 1 – кора великих півкуль мозку; 2 – гіпокамп; 3 – мигдалина;
4 – мозолисте тіло; середній мозок: 5 – таламус; 6 – гіпоталамус; 7 – гіпофіз;

задній мозок: 8 – міст; 9 – довгастий мозок; 10 – ретикулярна формація; 11   мозочок. (адаптовано за M. Kage, P. Arnold ).


Зверніть увагу: елементи рисунку нумерують у порядку зростання за годинниковою стрілкою.

2.5.2. Діаграми та графіки застосовують для унаочнення результатів статистичного опрацювання даних, одержаних у процесі дослідження.

У діаграмах і графіках необхідно зазначити такі елементи:

  • назва;

  • словесне пояснення умовних знаків та окремих елементів;

  • осі координат, шкала масштабу, числова сітка;

  • числові дані показників графіка.

Назву та усі дані діаграми друкують 12 шрифтом.

П
риклад подання діаграми:


Рис. 2. Середні значення показників соціально-психологічної адаптації у досліджуваних групах: R_А – адаптивність; R_S – самоприйняття; R_L – прийняття інших; R_E – емоційний комфорт; R_I – інтернальність; R_D – прагнення домінувати; R_ESC – ескепізм; SE – самоефективність.


Посилання на ілюстрації оформляють аналогічно до посилань на таблиці.


^ 2.6. Оформлення додатків

Додатки є продовженням курсової роботи. Кожен додаток починається з нової сторінки. Додатки позначають послідовно великими літерами українського алфавіту, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь (єдиний додаток позначають як “Додаток А”). Додатки можуть бути поділені на окремі розділи: “Додаток А.3”, “Додаток А.3.1”.

Заголовок додатка друкується малими літерами (з першої прописної) посередині рядка.

Додатки мають спільну нумерацію з рештою сторінок роботи. Їх нумерують, як і сторінки роботи – у верхньому правому кутку.


^ 2.7. Загальні правила посилання на використані джерела

Посилаючись на літературні джерела, інформацію з яких використано у курсовій роботі, слід дотримуватися певних правил.

У разі посилання в курсовій роботі на наукові праці, ініціали їхніх авторів пишуть перед прізвищем; у бібліографічному описі на першому місці ставлять прізвище, а потім – ініціали.

Використовуючи матеріали і відомості з монографій, також слід зазначити номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул із джерела, на яке зроблено посилання в курсовій роботі. Посилання в тексті на джерела зазначають порядковим номером за переліком використаних джерел, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, “...у роботах [1–7]...”. Допускається наводити посилання на джерела у виносках, номер посилань має відповідати його бібліографічному описові за переліком посилань (наприклад, посилання на джерело у назві цього підрозділу). Посилання подають у квадратних дужках, наприклад [24].

Цитуючи, слід вказати джерело, з якого взято цитату, і точно зазначити сторінку. Загальні вимоги до цитування такі:

текст цитати треба починати і закінчувати лапками і наводити в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, зберігаючи авторське написання;

цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців під час цитування допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Їх ставлять у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, у кінці);

  1. кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело (наприклад, [4, 35]).

Список використаних джерел оформляють відповідно до існуючих вимог та подають після висновків.

Після інформації про автора та назви джерела подають інформацію про те де, хто і коли видав книгу. Скорочено подають назви столиць та інших великих міст (наприклад, “Львів”, “Харків”, проте “К.”, “М.”, “СПб.”, “N.Y.”), зазначають назву видавництва коротко, без лапок, опускаючи слово “видавництво” (наприклад, К.: Основи, Львів: Просвіта, Вид-во Львів. ун-ту), після назви видавництва ставлять кому і подають рік видання (наприклад, Львів: Каменяр, 2000), зазначають обсяг книги (наприклад, 483 с.) чи у разі бібліографічного опису статей подають сторінки, на які посилаються (наприклад, С. 34-63).

У разі посилання на джерела, опубліковані y всесвітній комп'ютерній мережі Internet (WoгId Wide Web), слід використовувати стиль, прийнятий Міжнародною організацією стандартизації:

опис джерела наводять згідно із загальними вимогами;

у квадратних дужках вказують дату цитування ([Цит. 2001,
5 січня] – для україномовних джерел, [Cited 2000, 12 June] – для англомовних);

зазначають адресу сторінки: Доступний з: або Available from: