litceysel.ru
добавить свой файл
1 2



ПРО СТАН БОРОТЬБИ З ОРГАНІЗОВАНОЮ ЗЛОЧИННІСТЮ У 2004 – 2005 РОКАХ


РОЗГЛЯД ВЕРХОВНОЮ РАДОЮ УКРАЇНИ ЗвітУ ГОЛОВИ КОМІТЕТУ З ПИТАНЬ БОРОТЬБИ З ОРГАНІЗОВАНОЮ ЗЛОЧИННІСТЮ І КОРУПЦІЄЮ СТРЕТОВИЧА В. М. ПРО СТАН БОРОТЬБИ З ОРГАНІЗОВАНОЮ ЗЛОЧИННІСТЮ

ЗВІТ підготовлено згідно з пунктом 2 статті 23 Закону України „Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю”




ПОСТАНОВА Верховної Ради України

Про стан боротьби з організованою злочинністю у 2004 – 2005 роках

Верховна Рада України, проаналізувавши стан боротьби з організованою злочинністю у 2004 – 2005 роках, відзначає, що діяльність державних органів, які відповідно до статей 5 та 18 Закону України „Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” здійснюють боротьбу з організованою злочинністю, та інших державних органів, що мають право контролю за дотриманням організаціями і громадянами законодавства України з метою боротьби з організованою злочинністю, не адекватна рівню пов’язаних з організованою злочинністю правопорушень.

Передусім це викликано тим, що Генеральна прокуратура України не виконує вимог статті 10 Закону України „Про прокуратуру” і не забезпечує координацію діяльності відповідних органів державної влади у сфері боротьби із злочинністю. Попереджувально-профілактична робота у цій сфері не носить постійного характеру, а здійснюється у вигляді кампаній.

Діяльність спеціально створених для боротьби з організованою злочинністю державних органів не відповідає визначеним законом вимогам.

Нагального оновлення потребує законодавча основа діяльності правоохоронних органів щодо протидії організованій злочинності, запобіганню легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і корупції.


У роботі центральних і місцевих органів виконавчої влади, як і раніше, недостатньо гласності, відкритості та прозорості.

Державні органи, які здійснюють боротьбу з організованою злочинністю, інші державні органи, що мають право контролю за дотриманням організаціями і громадянами законодавства України з метою боротьби з організованою злочинністю, органи місцевого самоврядування не приділяють достатньої уваги розв’язанню загальнодержавної проблеми – докорінного поліпшення захисту прав і свобод людини і громадянина.

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

1. Діяльність державних органів, які відповідно до статей 5 та 18 Закону України „Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” здійснюють боротьбу з організованою злочинністю, та інших державних органів, що мають право контролю за дотриманням організаціями і громадянами законодавства України з метою боротьби з організованою злочинністю, визнати незадовільною.

2. Головними засадами діяльності органів державної влади у сфері боротьби з організованою злочинністю, протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і корупцією є загальнодержавна координація дій, реорганізація системи правоохоронних органів за принципами доцільності та ефективності, міжнародне співробітництво та імплементація нової редакції Сорока рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) та Дев’яти спеціальних рекомендацій зазначеної Групи щодо боротьби з фінансуванням тероризму, посилення контролю за додержанням законів органами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство.

3. Комітетам Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією, з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та з питань правової політики переглянути визначення, а також повноваження органів, які здійснюють боротьбу з організованою злочинністю, та інших державних органів, що мають право контролю за дотриманням організаціями і громадянами законодавства України з метою боротьби з організованою злочинністю, та подати у грудні 2005 року відповідний законопроект на розгляд Верховної Ради України.


4. Комітету верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією подати у грудні 2005 року на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо побудови дієвої системи парламентського контролю за додержанням законів України „Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” та „Про боротьбу з корупцією” з одночасним приведенням їх у відповідність до положень Конституції України.

5. Кабінету Міністрів України:

1) подати у грудні 2005 року на розгляд Верховної Ради України законопроекти щодо:

внесення змін до законодавчих актів з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією, відмиванням (легалізацією) доходів, одержаних злочинним шляхом;

створення загальнодержавних публічних реєстрів:

– юридичних і фізичних осіб, які беруть участь у заснуванні юридичних осіб, керуванні ними і їхньому фінансуванні;

– фізичних осіб, які позбавлені судом права займати посади керівників юридичних осіб, філій, представництв тощо;

2) визначити і затвердити до 1 січня 2006 року план дій, спрямованих на викорінення злочинів, інших правопорушень і корупційних діянь у господарській діяльності та у найбільш вразливих сферах суспільного життя;

3) переглянути у листопаді – грудні 2005 року:

організацію роботи Уряду стосовно виконання рекомендацій Стамбульського плану дій по боротьбі з корупцією для країн з перехідною економікою;

терміни виконання плану заходів щодо реалізації затвердженої Указом Президента України від 28 грудня 2004 року № 1560 Концепції забезпечення захисту законних прав та інтересів осіб, які потерпіли від злочинів, на 2005 – 2006 роки;

4) визначити і затвердити до 1 січня 2006 року довгострокові заходи, спрямовані на усунення причин організованої злочинності і корупції.

6. Запропонувати Президентові України розглянути в межах реформування в установленому порядку правоохоронних органів та судової системи питання щодо визначення провідного органу по боротьбі з корупцією та створення єдиного органу досудового слідства.


7. Контроль за виконанням цієї Постанови покласти на Комітет Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією.


Голова Верховної Ради України 

В. ЛИТВИН 




м. Київ, 3 листопада 2005 року




3070-IV







РОЗГЛЯД ПИТАННЯ на засіданні ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ 7 жовтня 2005 р. „Про стан боротьби з організованою злочинністю і корупцією 2004 – 2005 роках”






доповіді





























СТРЕТОВИЧ В. М.



































ДРІЖЧАНИЙ І. В.




ЛУЦЕНКО Ю. В.




ВИНОКУРОВ С. М.








































Депутатські фракції




запитання




виступи


































Комуністів


Масенко О. М.





Александровська А. О.




Кравченко М. В.




Кравченко М. В.




Масенко О. М.

„Регіони України”




Пеклушенко О. М.




Пеклушенко О. М.




Стоян О. М.




Пеклушенко О. М.




Богатирьова Р. В.

Народна Партія































„Наша Україна”




Кармазин Ю. А.























Блок Юлії Тимошенко




Таран В. В.






















Шкіль А. В.

Соціалістична партія України




Рудьковский М. М.

























Українська народна партія






















Хмара С. І.




Ратушний М. Я.

„Вперед, Україно”



























Бондаренко Г. І., Мороз А. М.


СДПУ (О)




























Заєць В. В.

„Реформи і Порядок”




























Яворівський В. О.

„Єдина Україна”































ПППУ





























Народний Рух України




























Ткаченко О. С.

НДП і „Трудова Україна”































Позафракційні




































































5




2




2




3




9



ЗАСІДАННЯ ДЕВ’ЯТНАДЦЯТЕ1

Сесійний зал Верховної Ради України

3 листопада 2005 року

[витяг]

12:19:14

ГОЛОВА.
Шановні народні депутати, відповідно до нашої домовленості ми зараз маємо розглянути звіт. Прошу уваги! Звіт голови Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією. Оскільки, ми маємо о 15 годині завершувати розгляд питання.

Таким чином, пропонується, о 13-й, вибачте будь ласка, що дещо перебрати десь півгодини, принаймні, із різного. Потім ми надолужимо, скажімо, до 14.30, до 13-ти… Шановні колеги, я ж пропозицію вношу.

Тому можна було б поступити таким чином. Для голови комітету, оскільки доповідь вже була роздана, зараз, правда, є ряд моментів нових і голова комітету хотів би зробити на них акцент, скажімо, в межах 15-20 хвилин, відповіді на запитання – до 10 хвилин. Для доповідей, бо співдоповідей немає до звіту, як передбачено законом, від Служби безпеки і Міністерства внутрішніх справ, Генеральної прокуратури відповідно, скажімо, зробити по п’ять і три хвилини. Що залишиться час, щоб провести на обговорення. Немає заперечень?


Будь ласка, три хвилини, запишіться будь ласка.

На табло прізвища народних депутатів, що записалися. Анатолій Оржаховський, фракція комуністів. Будь ласка.

12:20:55


ОРЖАХОВСЬКИЙ А.В.


Анатолій Оржаховський, фракція Компартії України, Херсонщина.

Володимир Михайлович, питання досить серйозне винесене на розгляд сесії Верховної Ради. Але воно може бути розглянуте в спішному такому порядку і ефективності від нього ніякої не буде ні для народних депутатів, ні для наших виборців. І я думаю, що навіть ті, хто сьогодні готувався звітувати чи інформувати нас про реальний стан боротьби із злочинністю та корупцією, вони навіть самі не зрозуміють як вони зможуть викласти відповідний матеріал.

Тому є пропозиція. Мабуть краще його перенести сьогодні на наступний раз з тим, щоб в повній мірі і доповідачі, і комітет, і всі інші проінформували з даного питання. Дякую.

ГОЛОВА. Василь Надрага, фракція Народної партії. Всі знали, що це питання сьогодні буде. Ми ж до нього готувалися.


12:21:54


НАДРАГА В.І.


Василь Надрага, фракция Народной партии Литвина.

Уважаемые коллеги, ну, безусловно, отчет очень нужен. И тема, которая волнует общество.

Вместе с тем я думаю, що в силу того, что все, кто должен был сегодня выступать, в том числе, так сказать, и основной докладчик, и содокладчики, они знали об этом заранее. И ставить вопрос о том, что мы давайте им добавим еще один день или два, я думаю, радикально ничего не поменяется. Есть повестка дня, она согласована, она была озвучена далеко не сегодня и поэтому в полнее естественно… Плюс ко всему, посмотрите, уважаемые коллеги, в ложе сидят докладчики, содокладчики со своими информациями, то есть, все есть. У меня единственный вопрос, который возникает: что изменится, если мы на день-два перенесем слушанье? Ничего. Поэтому, я думаю, нет смысла менять эту позицию.


ГОЛОВА. Ксенія Ляпіна, будь ласка, ваші міркування.

12:22:48

ЛЯПІНА К.М.

Прошу передати слово Стретовичу.

ГОЛОВА. Володимир Стретович, будь ласка.

12:22:57

СТРЕТОВИЧ В.М.

Володимир Стретович, «Наша Україна», Християнський демократичний союз.

Володимире Михайловичу, ми просили в партитурі дві з половиною години. Записалося 9 депутатів. Я казав на погоджувальній раді, що ця проблема сьогодні в Україні є актуальною і її треба обговорити багатогранно і всім висловитися, підняти її на рівень суспільної свідомості обговорення. Ми хочемо за 40 хвилин поставити галочку, що це відбулося.

Тому, будь ласка, поставте на голосування. Парламент вирішить не переносити - будемо слухати. Не вирішить переносити - послухаємо сьогодні. Ну так сталося. Але, я вважаю, що це абсолютно недоцільний хід подій. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Будь ласка, Сергій Сас.

12:23:35

САС С.В.

Дякую. Шановний Володимире Михайловичу, у зв’язку з тим, що відповідно до вимог Регламенту Верховної Ради України з кожного питання, що виноситься на розгляд має право виступити представник від кожної зареєстрованої фракції, тому треба передбачити цей час для виступів народних депутатів від фракції. 9 чоловік записалося сьогодні на виступи. Я думаю, що зараз треба вирішити питання, щоб вони могли виступити. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, ми обмінялися думками. Справа в тім, що у нас тут є неузгодженості в регламенті. Що на розгляд питання зазвичай відводиться 45 хвилин. У нас сьогодні 14 фракцій, якщо я не помиляюсь. По 3 хвилини уже не можна, навіть, немає часу розглядати питання.

Але, оскільки ми це питання включили в порядок денний і до розкладу засідань і зараз прозвучала пропозиція перенести, тому я можу поставити цю пропозицію на голосування, але для цього потрібно рішення Верховної Ради.


Тому я ставлю на голосування пропозицію про перенесення розгляду цього питання, прошу народних депутатів визначатися.

12:24:57

За-52

Таким чином, «за» – 52. Рішення не підтримано.

Верховна Рада підтвердила те, що вона повинна розглядати це питання.

По фракціях? Будь ласка. Давайте не затягувати час, а будемо йти по суті питання.

Комуністів фракція, «Регіони України», Народна Партія – 0, «Наша Україна» - 21, Блок Тимошенко – 4, СПУ, Українська Народна Партія, «Вперед, Україно!» - 0, СДПУ (о) – 0, «Реформи і порядок» - 14, «Єдина Україна» -0, Партія промисловців і підприємців – 1, Народний Рух України – 9, «Трудова Україна» - 2, позафракційні – 1.

Шановні колеги, давайте тепер погодимо Регламент, бо ми тут не можемо вкластися в 45 хвилин, то пропонується таким чином поступити, якщо ви не заперечуєте. До 20 хвилин просить голова комітету, до 10 хвилин відповіді на запитання, після того відповідно 5 і 3 хвилини для керівників правоохоронних органів, потім провести обговорення з таким чином, щоб ми до 13.30 попрацювали, а потім в 14.30 продовжимо виступи в «Різному», якщо немає заперечень. Немає? Я вам щиро вдячний.

Будь ласка, Володимир Миколайович.

12:26:26

СТРЕТОВИЧ В.М.

Дякую. Високошановний Голово Верховної Ради, шановні колеги, члени уряду, запрошені!

У переддень професійного свята правників, яке святкується завтра. Комітет з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією разом з найщирішими вітаннями юристам України представляє відповідно до Закону України про організаційно-правові основи боротьби з оргзлочинністю до вашої уваги звіт про стан боротьби з організованою злочинністю і корупцією в Україні. Відразу зауважимо, що згідно згаданого закону такий звіт повинен заслуховуватися Верховною Радою не рідше одного разу на рік, однак за період нинішнього скликання комітету це вдалося пробити тільки одного разу в листопаді 2002 року.


Три роки тому звіт носив назву «Корупція руйнує державу». Сьогодні можна перефразувати і стверджувати, що корупція доруйновує державу. До такого песимістичного висновку спонукають процеси, що відбувалися останніми роками діяльності державного механізму в тому числі, після помаранчевої революції яскравим підтвердженням чого є нещодавній корупційний скандал.

Протягом своєї діяльності, комітет у відповідності із згаданим законом та законом про комітети здійснював моніторинг за розвитком законодавства у сфері проти дії його злочинності, готував до прийняття відповідні законопроекти, а також в межах повноважень, контролював діяльність спеціальних підрозділів МВС і СБУ. Дії комітету знаходять підтримку в населення України, про що свідчить чисельна пошта, що надходить на нашу адресу.

Якщо у 2002 році нам отримано півтори тисячі листів, то минулого року ця цифра зросла втричі, а за дев’ять місяців нинішнього вже 5 тис.200 наших співвітчизників звернулась у пошуках правди до комітету Верховної Ради. Часто люди звертаються до нас за останньою надією, сподіваючись на захист поруганих органами державної влади їхніх прав та свобод. Системний аналіз ситуації в державі, що ґрунтувався на правоохоронній статистиці, наукових дослідженнях, публікаціях, змін та звернення громадян дозволяє зробити наступні висновки.

Перше, організована злочинність у поєднанні з корупцією стали реальною загрозою національній безпеці, конституційному ладу, політико державним формам забезпечення безпеки, як суспільства в цілому, так і окремого громадянина. Взаємопроникнення влади і бізнесу досягло такого рівня, що це призводить до зловживання владою для забезпечення інтересів певних бізнес-груп, в тому числі явного злочинного характеру.

Тут варто нагадати події річної давності, коли тиском на Верховну Раду ухвалювалось рішення про приватизацію «Криворіжсталі» і що з того вийшло сьогодні. А також недавні події навколо реприватизації Нікопольського заводу феросплавів, коли ми, українці, в черговий раз подивували світ, а всім стало зрозуміло, що купка високих держслужбовців погрузла в корупційних схемах, а саме протистояння фінансово олігархічних угрупувань послужило каталізатором політичного землетрусу на печерських пагорбах.


Незважаючи на постійні декларації про необхідність розмежування влади і бізнесу, ефективних інституційних та організаційних заходів для цього в державі не вживається. Більше того, корупційні схеми, досягнення результату через хабар при внесенні вищі ешелони влади. Інакше, як розцінити откровення нашого колеги Димінського в газеті «Україна молода», про придбання ним у іншого народного депутата картки для голосування на підтримку кандидатури Януковича за 200 тис. доларів та про ціну шести голосів на підтримку конституційної реформи у 20 млн. доларів. Як кажуть в народі «приїхали».

Однак, такі факти є не поодинокими, невипадковими. Відомо, що за законом на наш комітет покладено обов’язок надавати згоду на призначення керівника ГУБОЗу, міністерства, МВС України, першого заступника міністра. Однак, МВС, намагаючись уникнути такої форми парламентського контролю, внесло законопроект про позбавлення комітету такого права. Зараз ми спостерігаємо картину, коли через своїх заслужених кадрів в колишньому, а тепер нинішніх депутатів Верховної Ради в обхід установлених процедур і залишаючи осторонь нашу позицію, МВС намагається провести такий закон через парламент. Як можна вести мову про протидію корупції, організованій злочинності, якщо її інкубатором виступає вищий представницький орган держави?

З наведеного випливає наступний висновок: у вищого політичного керівництва держави, її представницьких органів, керівників виконавчої і судової влади відсутня політична воля щодо організації належної боротьби з цими негативними явищами. В підтвердження цієї тези зазначимо, що протягом 2003-2005 років Верховна Рада не підтримала жодного антикорупційного законопроекту, що вносився в сесійний зал.

Кабінет Міністрів надіслав в минулому році проект закону щодо засобів запобігання та протидії корупції, який попереднім урядом був відкликаний, але в новій редакції знову не внесений.

Постановою Верховної Ради щодо попереднього звіту комітету пропонувалося Кабміну, Генеральній прокуратурі, Службі безпеці спільно з комітетом і іншими заінтересованими органами виконавчої влади, залученням провідних фахівців, утворити на постійній основі центр законодавчих пропозицій з питань протидії злочинності. Це наше рішення залишилося не виконаним.


В поточному році в державі ніким не ухвалено жодного антикорупційного акту попри численні заяви про необхідність посилення боротьби з організованою злочинністю і корупцією.

Однак не слід забувати, що Україна є складовою частиною Європи. І ми вчора відзначали 10-ти річчя вступу до цієї організації, котра продовжує здійснювати моніторинг за процесами в нашій країні. Вже в цьому місяці Рада Європи розгляне аналіз виконання Стамбульського плану дій по боротьбі з корупцією для пострадянських країн. Очевидно, в черговий раз багатьом чиновникам доведеться позичати в Сірка очі.

Відомо, що оргзлочинність і корупція є своєрідними хворобами держави, яка виконує свої функції через носіїв волі і свідомості, а саме державних службовців та працівників правоохоронних органів. Звідси наступний висновок: надзвичайна корумпованість правоохоронних органів, міліції, прокуратури, податкової та митної служби, існування жорсткої управлінської вертикалі дає змогу віддавати команди з центру у телефонному режиму, які під загрозою звільнення виконується автоматично без гаяння часу на вивчення їх законності та роздумів щодо необхідності дотримання закону при їх виконанні.

Проілюструємо це прикладами. До комітету звернувся народний депутат України Парубок на захист своїх виборців з заявою про причетність заступника Генерального прокурора К. до виконання замовлення приватних структур і вилучення в рамках порушення кримінальної справи шести комбайнів «Джон Дір» у період збирання врожаю соняшника.

Раніше комітетом отримані скарги від інших громадян щодо ймовірної корупційної діяльності згаданого заступника Генерального прокурора. Однак на прохання подати комітету пояснення впливовий правоохоронець відповів відмовою і почав поширювати чутки, що Стретович відпрацьовує гроші.

Шановні працівники в мундирах, в багатьох випадках, добре заплямованих, не судіть, будь ласка, про інше, з особистих переконань, а подумайте, що ви залишите у спадок своїм дітям та онукам, якою буде наша країна внаслідок вашої успішної діяльності на свою кишеню? Хоча важко апелювати до тих, хто поступається принципам.


Як можна чогось вимагати від заступників, коли діяльність Генпрокуратури, як органу держави та її керівника, потребує окремого аналізу і не може бути здійснене в межах цього звіту.

Не торкаючись теми розслідування справи по вбивству Георгія Гонгадзе, оцінку якому дала Рада Європи, інформує Верховну Раду лише про те, що нами встановлено причетність Генпрокурора України Піскуна до протиправних схем заволодіння хлібоприймальними та хліборобними підприємствами через своїх родичів, спільно з дітьми та дружинами інших високо посадовців.

Досліджено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Планета інвестицій», одним із засновників якої є дружина Генпрокурора, в незаконний спосіб уклала рік тому договір оренди державного підприємства «Новоукраїнський комбінат хлібопродуктів», що внаслідок застосування тіньових схем завдало цьому підприємству мільйонних збитків.

29-го вересня цього року прокуратура Кіровоградської області за означені дії порушила кримінальну справу. А вже наступного дня, 30 вересня, Генеральний прокурор скоротив посаду прокурора і звільнив його від виконання обов’язків.

Рішенням Комітету, від 7 вересня, для перевірки цих фактів, створено відповідну комісію, яка поінформує про рішення Верховної Ради.

А тепер від себе, не від звіту.

В країнах сталої демократії, в подібних випадках, для збереження честі і гідності, посадовців подають у відставку. В Україні ж вони подають до суду захищати свою честь, якої, де-факто, немає.

Скажіть, будь ласка, на яку об’єктивність судового розгляду можна сподіватися в такій ситуації, коли позивач має з керівником судової влади корпоративні інтереси.

Слід назвати ще один висновок, отриманий комітетом – це корумпованість судової системи, її корпоратизація і, фактично, відсутність будь-якого контролю громадськості за діяльністю судів та суддів.

Відома теза про те, що жити в суспільстві і бути вільним від нього – неможливо. То чи могли суди залишатися «острівцем благополуччя» в умовах «епідемії підкупу». Хоча варто зазначити, що на думку членів комітету, саме належна організація судової системи, з відповідним матеріально-технічним забезпеченням, соціальними гарантіями для суддів, може швидко сприяти виконанню багатьох завдань по протидії корупції і злочинності.


Не інакше, як втручанням непереборної сили, якщо не грошей, можна назвати ситуацію, в яку потрапили польські інвестори львівського торгового центру «Магнус», яких незаконно намагалися позбавити власності на півтора мільйона доларів, що були вкладені ними в реконструкцію торгового центру. Ця протиправна акція здійснювалась по заздалегідь розробленому сценарію за активної участі та сприянні органів виконавчої влади, правоохоронних та судових органів. Замовниками та організаторами цих дій за …… документами було направлено ряд позовів в судів до різних областях. Впродовж, вдумайтесь, шести днів постановили 5 ухвал з одного і того ж самого питання, а Бориспільський районний суд Київської області так поспішав виконати замовлення, що виніс ухвалу ще за день надходження позовної заяви до суду.

Вразили не тільки блискавична швидкість роботи судів, але й географія – Київ, Закарпаття, Чернігів, міста Львів та Київська область. Аналіз наявних матеріалів дає підстави стверджувати, що в діях окремих суддів вбачаються ознаки злочинів, передбачених статтями Кримінального кодексу, однак Генеральна прокуратура залишила цей факт без реагування.

Інший приклад. Суддя Ленінського районного суду міста Миколаєва І. відмовила прокуратурі в обранні запобіжного заходу тримання під вартою особи, що обвинувачувалася у скоєнні трьох вбивств на тій підставі, що суду не було надано доказів, що перебуваючи на волі, серійний вбивця буде переховуватись від слідства і суду, що він успішно і зробив, покинувши клітку і залі засідань.

Суддя згаданого Бориспільського суду, розглядаючи справу про контрабанду, дійшов до умовисновку, що переміщені через кордон 14 тисяч доларів, що були заховані в яловиче стегно в замороженому вигляді, не можуть бути предметом контрабанди і звільнив громадянина Ізраїлю від відповідальності. Тепер вже визнаний невинним, вимагає від держави відшкодування нанесеної шкоди і повернення вилучених доларів. Ось так на побутовому рівні демонструється механізм руйнування держави окремими корумпованими представниками судівського корпусу.


Не можуть відмовитись від старих методів роботи працівники міліції. Так, 28 вересня цього року, зовсім недавно, до комітету звернувся громадянин К. з Харкова, який повідомив, що його пізно ввечері в власній квартирі на очах дружини та малолітньої доньки без пред’явлення будь-яких санкцій чи постанов слідчого двоє людей, які погрожуючи, посилаючись на те, що вони є працівниками міліції, змусили сісти з ними в автомобіль і вивезли спочатку до Києва, а звідти в Житомир. Тут у приміщенні відділу міліції його протримали майже добу, вчиняли недозволені методи тиску, примушуючи забезпечити передачу другого поверху київського торговельного центру «Мандарин плаза» його власності тим, на кого вкажуть зловмисники.

Як з’ясувалося пізніше, це були працівники Управління боротьби з економічними злочинами УМВС України в Житомирській області. Значні недоліки діяльності правоохоронних органів, масові порушення прав і свобод громадян, корупція, політизація, комерціоналізація, відверте ігнорування керівниками силових структур вимог Конституції і законів, незаконне втручання в комерційну діяльність суб’єктів господарювання, закритість цих органів, постійно зростаюча тенденція до їх зрощення з кримінальними структурами спричинили їх неспроможність виконувати свої завдання у відповідності з принципами верховенства права та законності.

Ці недоліки стали можливі за відсутності належного прокурорського нагляду, особливо нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство.

Роками Верховна Рада отримує відписки з Генеральної прокуратури та обласних прокуратур, що не дають відповідей по суті звернень та не вирішують поставлені у зверненнях громадян питання. Ось датована 31 серпня поточного року відповідь Генеральної прокуратури комітету. «Ваше звернення за скаргою Цуприк на дії працівників прокуратури Харківської області та з інших питань розглянуто. Перевірку викладених у скарзі доводів доручено прокурору Харківської області, який про результати розгляду повідомить вас та автора скарги. Хід перевірки контролюється Генпрокуратурою».


А ось мовою оригіналу нещодавно отримано повторне звернення громадянки до комітету. Цитую. «Про вас о защите и помощи. После того, как из Генеральной прокуратуры в Харьковскую областную прокуратуру пришел запрос о вашей просьбе. Проверите изложенные мною факты о коррупционной связи заместителя прокурора Абакумова. Я была вызвана для дачи показаний, и мне сообщили, что жалуюсь я напрасно, так как все жалобы приходят к ним. А на следующий день, придя на допрос как свидетель, ушла как подозреваемая с подпиской о невыезде. И далее прошу вашего вмешательства и защиты».

Коментарі зайві. Лише зазначу, що саме прокуратура відповідно до статті 12 Закону про прокуратуру здійснює нагляд за додержанням вимог законодавства щодо порядку розгляду скарг всіма органами, підприємствами, установами, організаціями.

До славних діянь згаданої прокуратури слід додати відому справу братів Буряків, які сьогодні відбувають покарання. А ті, хто фальсифікував проти них справу, розкрадав належне їм майно, ходять на свободі. Неодноразові звернення комітету, навіть порушена кримінальна справа по факту зловживань виявилися гласом волаючого у пустелі.

Суцільною хворобою для України стало зрощення та переплетення зв’язків корумпованих співробітників усіх правоохоронних органів. Взаємодія цих місцевих ватажків нагадує роботу чітко налагодженого механізму, ефективність та наслідки діяльності якого для простих громадян можна порівняти лише з нашестям сарани.

Наступний висновок. У правоохоронних контролюючих органах роками формувалися корупційні зв’язки та кругова порука, розірвати які непросто, особливо в умовах, коли державою керували і продовжують керувати олігархічні клани, які використовують правоохоронні органи для забезпечення своїх інтересів.

У минулому році проведено виїзні засідання комітету у Автономній Республіці Крим, Львові та місті Києві. У цьому - у Харкові та Одесі за результатами яких ухвалено відповідні рішення. Протягом 2-ох років Комітет отримував формальні відповіді з Генеральної прокуратури, МВС, ДПА та інших, визначених базовим Законом компетентних органів щодо грубих порушень земельного законодавства в Автономній республіці Крим.


Лише обговорення цього питання на засіданні Комітету, за участю 10-ти відомств, створення міжвідомчої комісії дозволили зрушити дану проблему.

Якщо до цього у відповіді йшлося про те, що порушень не виявлено, то за 10 днів роботи цієї Комісії було порушено 33 кримінальні справи. Однак, цікавий момент, через декілька місяців після завершення роботи Комісії, майже всі справи були припинені, а підозрювані, а це були мери причорноморських міст і селищ, продовжують працювати на своїх доходних посадах. Наступного місяця на засіданні Комітету буде заслухано результати виконання рішень наших виїзних засідань.

Інший приклад: у червні 2003 року Комітет рекомендував звільнити з органів внутрішніх справ за зловживання службовим становищем, перевищенням службових повноважень, тоді підполковника Олега Сала, а в грудні 2003 року його було призначено, начебто як нагороду, на посаду начальника Управління МВС Львівського області. З приходом на посаду, Сало призначив начальником підрозділу озброєння колишнього інспектора Червоноградського МРЕО - Когута, який був раніше засуджений на 2 роки за реєстрацію контрабандних автотранспортних засобів, по яких фігурантом проходив Сало та його родичі.

Сьогодні ж, відсторонений від посади і оголошений в розшук, генерал-майор Сало, з глибоким обуренням, звинувачує керівництво Міністерства внутрішніх справ перед Президентом у незаконному переслідувані його колишніх підлеглих.

Дозвольте повернути вас у січень 2004 року. На всеукраїнській нараді з питань боротьби із злочинністю, за участю колишнього Президента України, зазначалося, що однією з найбільших статей доходу в казну держави є надходження від виробництва, реалізації лікеро-горілчаних виробів.

На цій же нараді було підкреслено, що 50% лікеро-горілчаних виробів вироблялось нелегально, що в свою чергу завдавало державі значних матеріальних збитків. Не чіпаючи кришованих, нелегальних підприємств по виробництву лікеро-горілчаних виробів, закриття яких, в першу чергу, вдарило по власних доходах, правоохоронці викривали нелегальне підприємство по виробництву горілки, яке здебільшого знаходилось в гаражі. Вилучений спирт та інше приладдя для виготовлення фальсифікату в подальшому не знищувалось, завозилось в інший гараж, підшуковувались 2-3 особи, як правило, бомжі і знову затримання, телевізійний репортаж, складання відповідних документів і звіти наверх про активну роботу правоохоронців.


Перевіркою, здійсненою комітетом в нинішньому році, встановлено, що за минулий рік горілчаних виробів виготовлено приблизно в два рази більше, ніж державні спиртові заводи виробили спирту. Це означає, що в країні існує «чорний» ринок спирту, який не обліковується, а Державний бюджет недоотримує мільйони гривень для реалізації спеціальних програм.

Цим спостереженням звертаємо увагу Кабінету Міністрів на необхідність посилення контролю за діяльністю державних підприємств лікеро-горілчаної галузі.

Вищенаведені невтішні факти щодо стану боротьби з організованою злочинністю обумовлені також іншими соціальними причинами, зокрема слабкістю громадянського суспільства, відчуженістю влади від суспільства, демократичних політичних традицій. До цього переліку варто додати також низький рівень політичної і правової культури нашого населення, а в цьому аспекті зробити наголос на непрофесіоналізмі владної верхівки, коли відсутність управлінських навичок компенсується особистою відданістю, або належністю до спільної політичної організації, чи наявністю родинних, кумівських зв’язків. Настала пора регламентувати на рівні закону державну службу близьких родичів, а також прописати інші застереження щодо можливого виникнення конфлікту інтересів у процесі здійснення державних функцій.

Звичайно, така робота потребуватиме наукових пошуків і чималих зусиль, і, очевидно, буде вирішена вже наступним складом Верховної Ради України.

Одним із напрямів боротьби з оргзлочинністю, яким займається комітет, є протидія торгівлі людьми. Завдяки нашим зусиллям минулого року Верховною Радою України ратифіковано Конвенцію ООН про транснаціональної і організованої злочинності та протоколів до неї. Тепер слово за Кабінетом Міністрів, який повинен подати законодавчі пропозиції по імплементації міжнародно-правових норм в українське законодавство.

Предметом злочинної міжнародної торгівлі є здорові українські діти, жінки, а останнім часом стали торгувати чоловіками, які в рабських умовах вимушені працювати за межами держави. Разом з тим, є симптоми більш тривожні.


Комітет, судячи із зростання кількості звернень громадян, наголошує на ймовірному існуванні міжнародних організованих злочинних груп, які спеціалізуються на усиновленні наших дітей іноземцями. Так, відомий випадок, який стався в Житомирській області, коли троє братів позбулися батьківської опіки. Аналогічне сталося в Київській області, коли, незважаючи на супротив рідної бабусі, двоє близнюків усиновлено громадянами США.

Сьогодні наші громадяни зневірилися в правоохоронних органах, судах та інших державних установах. У більшості випадків вони звертаються до парламенту після того, як правоохоронні органи, органи виконавчої влади всіх рівнів на розсуд подавців формально віднеслися до розгляду їхніх звернень.

Постійне та повне висвітлення діяльності комітету, надання не заангажованої політичними міркуваннями інформації про реальний стан боротьби з організованою злочинністю і корупцією в державі є тим підґрунтям, на якому комітет будував і будує свою роботу.

Останній висновок: швидко досягти правдивих змін в діяльності міліції, податкової, митної служби, Служби безпеки і органів прокуратури і суду можна лише за відповідної політичної волі вищого керівництва держави, побудови на системних засадах, підкреслюю, на системних засадах злагодженого механізму захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина і протидії будь-яким негативним проявам.

До вашої уваги пропонуються такі першочергові питання: нам необхідно припинити політичну риторику стосовно стану загальної побудови антизлочинної діяльності і забезпечити авангардну роль Кабінету Міністрів у загальній роботі з подолання злочинності і протидії корупції. Відповідно до чинного законодавства започаткувати глибоку науково обґрунтовану реформу правоохоронних органів і судової системи у напрямі прозорості та запобігання виникнення конфлікту інтересів.

Наступним обов'язковим кроком є реформування системи нагляду за додержанням законів, невідкладне прийняття законів, що регулюють діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів та реформування системи досудового слідства. Ми повинні розуміти, що без подальшого посилення парламентського контролю законів у сфері боротьби з оргзлочинністю і корупцією та витрачанням коштів, які виділяються на ці цілі, неможливо досягти будь-яких змін у цьому напрямку.


Наша діяльність як Верховної Ради має бути зосереджена також на налагодженні системної суцільно легітимної повсякденної скоординованої діяльності компетентних державних органів, виходячи з того, що боротьба із злочинністю – справа всіх органів і кожної службової особи цих органів, а також не зменшення позанормативної свободи дій службових осіб, справжньої реформи служби замість декларованих реформаторських потуг, кардинальної зміни впливу органів місцевого самоврядування на побудову демократичної системи попередження антигромадських проявів, забезпечення на практиці гарантування кожному громадянину повного інформаційного забезпечення, пріоритетній бюджетній підтримці діяльності спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю та відповідним контролем за витратами.

Володимире Михайловичу, дві хвилини. Дві хвилини.



следующая страница >>