litceysel.ru
добавить свой файл
1 2 3 4


Луцький інститут розвитку людини

Університету «Україна»


кафедра гуманітарних дисциплін


ЗАТВЕРДЖУЮ”

Проректор з навчально-виховної роботи

ЛІРоЛ Університету «Україна»

_____________Л.Л. Стасюк

____“_______________2011 р.


РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА


з дисципліни


Історія архітектурних стилів та

образотворчого мистецтва


Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр

Галузь знань Сфера обслуговування 1401

Напрям підготовки Туризм 6.140103

Навчальний рік 2011 – 2012 н. р.

Курс/семестр ІІ/ ІІІ

Статус дисципліни: вибіркова дисципліна


Луцьк 2011


УДК 72.035

ББК 85.11


Робочу навчальну програму складено на основі анотації до навчального курсу

«Історія архітектурних стилів та образотворчого мистецтва» та розглянуто на засіданні кафедри.

Протокол засідання кафедри гуманітарних дисциплін №1 від 31 серпня 2011 р.


Завідувач кафедри О.В.Двойнінова


Розробник програми к. і. н., доцент О.В.Двойнінова.


Рецензент к. і. н., Кушпетюк О.І.


Схвалено вченою радою Луцького інституту розвитку людини Університету «Україна».

Протокол № 1 від « » 2011 р.


О.В.Двойнінова


Д 30 Історія архітектурних стилів та образотворчого мистецтва. Робоча навчальна програма. Луцьк: ЛІРоЛ Університету «Україна», 2011. - с. 22.


© ЛІРоЛ Університету «Україна», 2011

© Двойнінова О.В., 2011



  1. ^ ОПИС ПРЕДМЕТА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ




Кількість кредитів ЕСТS

Кількість модулів

Кількість змістових модулів

Загальна кількість годин

Кількість тижневих годин

Статус дисципліни

Рік підготовки

Семестр

Лекційний курс

Семінарські заняття

Самостійна робота студента

Індивідуальна робота студента

Модульні контрольні роботи

Вид підсумкового контролю

3

2

2

108

2

вибіркова

2011- 2012

/ 3


26

24

58

6

2

залік




ІІ. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ КУРСУ

Курс „Історія архітектурних стилів та образотворчого мистецтва” має на меті ознайомити студентів із найвидатнішими пам’ятками українського та зарубіжного мистецтва. Глибше зрозуміти здобутки світової культури. Чіткіше уявити суспільне призначення образотворчого мистецтва. Познайомити з основними архітектурними стилями та видатними пам’ятками зодчества.

Завдання:

  • навчити аналізувати явища духовного життя, усвідомлювати природу різних жанрів художньої творчості і видів мистецтва;

  • розрізняти архітектурні стилі та напрями образотворчого мистецтва в різні культурно-історичні епохи;

  • аналізувати роботи провідних діячів мистецької культури, які визначають характер та особливості культури тієї чи іншої епохи.

  • збагачувати власну духовну культуру шляхом самоосвіти, творчо працювати над прирощенням і вдосконаленням культурно-освітніх знань.


ІІІ. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Тема 1. Мистецтво древнього світу

Людина і природа. Типи первісного житла. Генеза духовної культури первісних людей. Народження мистецтва в первісній культурі та його роль. Концепції виникнення образотворчої діяльності: магічна, трудова діяльність. Шляхи становлення образотворчого мистецтва. Шедеври печерного живопису (Альтаміра в Іспанії; Ляско, Фон-де-Гом у Франції і т.п.). Первісна скульптура („палеолітична Венера”, статуетки тварин і т.п.). Еволюція мистецтва Мезоліту, Неоліту, Енеоліту, Мегаліту (мікролітична техніка; абстрактні мотиви; мегалітична архітектура – менгіри, дольмени, кромлехи). Мистецтво в епоху бронзи та заліза.

Тема 3. ^ Архітектура і образотворче мистецтво Стародавнього Сходу

Загальна характеристика мистецтва Стародавнього Сходу (Месопотамія, Єгипет, Індія, Китай). Будівництво перших іригаційних споруд в Месопотамії. Виникнення монументальної архітектури (храми, палаци).

Єгипетська архітектура: піраміда фараона Джокера, ансамбль в Гізі). Скульптура Древнього царства та її зв’язок з заупокійним культом, з магічними уявленнями. Храмове будівництво Нового царства”. Мистецтво періоду Ехнатона. Портрети Ехнатона і Нефертиті. Прикладне мистецтво з гробниці Тутанхамона. Епоха Рамсеса ІІ.

Найдавніша цивілізація Індії: Хараппі, Мохенджо-Даро. Консервативне містобудування. Мистецтво малих форм. Вплив буддизму та індуїзму на архітектуру. Основні архітектурні типи: стамбха, ступа, чайтья. Жіноча скульптура з Матхура. Скульптура Гандхари. Рельєфи та ритуальні сюжети. Зображення Будди.

Основа китайського мистецтва – символіка, абстракція, імпресіонізм. Оздоблення ритуального посуду. Розпис стін. Скульптура та архітектура доби Шань-Інь, Чжоу. Ужиткове мистецтво доби Чжаньго. Рослинні та геометричні орнаменти. Живопис на шовку. Період Цінь – будівництво Великої Китайської стіни. Гробниця (в плані квадрат, як символ землі), глиняне „військо”. Період Хань Реалістичність трактувань у живописі. Побутові сцени у зображеннях. 2-3 поверхове будівництво. Багатоярусні дахи.

Тема 3. ^ Мистецтво Античного світу.

Перша європейська цивілізація. Кріто-мікенське мистецтво, райони поширення. Архітектура перших палаців о. Кріт. Химерні комплекси Трої, Фесту, Каноссу („Лабіринт Дедала”- палац Міноса). Розписи палаців. Мілка пластика. Вплив Кріту на Мікенське мистецтво. Замкнутість та статичність конструкцій. „Циклічна кладка”. Види гробниць: шахтові, фолоси. Монументальна скульптура. Декоративно-прикладне мистецтво.

Становлення давньогрецької монументальної скульптури: боги, куроси, кори. Основні типи архаїчних храмів – житло бога, простиль, периптер; основні ордери (доричний, іонічний, коринфський). Вазопис. Форми ваз. Стилі ваз: геометричний, чорнофігурний, червонофігурний. Класичний період – канонічна скульптурна фідіївської школи. Реалістичні скульптурні зображення. Основні тенденції елліністичного мистецтва. Соціальні мотиви, буденні сторони життя в мистецтві. Мистецтво Александрії. Реалістичність скульптурного портрету.

Мистецтво містобудування в Стародавньому Римі. Монументальні формули та амфітеатри. Втілення канонів класицизму Вітрувія. Фрески та мозаїки, їх стилі: інкрустаційний, помпейський, орієнталізуючий, декоративний. Скульптурний і живописний портрет. Образи егоцентризму, жорстокості – „солдатські імператори”. Індивідуальні особливості моделі.

Античні міста на території сучасної України.

Тема 4^ . Середньовічне мистецтво

Синтез культурних традицій греко-римського світу та елліністичного Сходу у Візантії. Становлення раннього мистецтва Візантії, основні його джерела: античний класицизм; мистецтво християнської ідеї; країн Малої Азії; коптське мистецтво Єгипту. Розквіт мистецтва візантизму у добу Юстиніана. Роль архітектури монастирських ансамблів і храмів базилікового і центрично-культового типів. Самостійне значення монастирів – доба Македонинів та Камнигів. Фрески і мозаїка – площинний стиль і золотий фон. Становлення іконографії Святого письма. Іконоборство та іконошанувальництво. Роль студитських монастирів (в Метоні, Смирні) у відробженні сюжетного живопису. Кращі пам’ятки візантійського живопису та архітектури.

Падіння Римської імперії. Утворення ”варварських” держав (УІ – ІХ ст.). ^ Західноєвропейське середньовіччя як результат взаємодії культур ”варварських” народів (готів, франків, кельтів, скандинавів), античного спадку і Сходу. Періодизація художньої культури Західноєвропейського середньовіччя – дороманський (УІ-Х ст.), романський (ХІ-ХІІ ст.), готичний (ХІІІ-ХУ ст.) періоди. Мистецтво ”варварського” остготського, вестготського; кельтського, франкського мистецтва. Мистецтво імперії Каролінгів. Романський стиль в архітектурі. Готичний архітектурний стиль: рання (ХІІ ст.), зріла або висока (ХІІІ ст.), пізня або ”полум’яніюча” (ХІУ-ХУ ст.) готика.

Становлення ісламського віровчення у УІ ст. н. е. Вплив ісламу на розвиток мистецтва. Роль архітектури. Орнаментально-декоративний напрям в живописі. Новий тип 4-айванної („айван”- купольний зал) культової та світської забудови: колонна мечеть, мінарет, медресе, критий ринок, караван-сараї, палац, фортеця-цитадель. Особливості зовнішнього вигляду та внутрішнього інтер’єру мечеті: декоративна форма сталактиту; орнаментні вислови з Корану для оздоблення, ”музика для очей” – арабеска. Нововведення у ісламську скульптуру – статуарні горельєфи. Головна ознака середньовічного арабського живопису – геометричний і рослинний орнамент. Перші зображення фігур і фантастичних тварин сенмурв, сцен праці, полювання на антилоп, оплакування покійника. Перші зразки ісламської архітектури: мечеті в Куфі, мечеть Амра ібн аль-Аса у Фустаті, мечеть Омейядів, Дамаску, мечеть Валіза.

Тема 5. ^ Архітектура та образотворче мистецтво середньовічної Русі.

Вплив християнства на архітектуру та образотворче мистецтво Русі. Перші кам’яні споруди. Візантійська хрестово-купольна схема в архітектурі. Втілення українських національних рис в оздобленні.

Новгородський період – шоломоподібні, цибулеподібні, шатрові куполи; відсутність зовнішніх прикрас – сувора мужня краса (Північно-руський стиль). Виникнення типу одноглавої церкви. Іконопис.

Мистецтво Володимиро-Суздальського князівства. Не суворий стиль в архітектурі – прикрашена орнаментами, арочками, фантастичними грифонами, стилізованим листям. Фрески.

Московське князівство. Собори Кремля. Дзвіниці. Церкви з шатровим перекриттям. Монастирі-фортеці. Пріоритет ікони над фрескою. Іконопис.

Тема 6^ .Епоха Відродженн

Протистояння двох культур – церковної та світської. Гуманістичні ідеї та збереження традиційних форм, тем, сюжетів. Відродження і античність. Оголена натура в мистецтві Ренесансу. Проторенесанс. Раннє Відродження. Творіння Джотто, його художня реформа. Тривимірність та глибина площинності картини, реальне освітлення, значення пейзажу. Становлення ренесансної архітектури у творчості Філіппов Брунелески, Леона Альберті. Відновлення ордерів; розробка Віньйола. Нові шляхи розвитку скульптури – Донателло. Класицизм і реалізм в творчості Мазаччо, Кастаньйо, Анжеліко. Поетична зачарованість та трагічна приреченість людини у полотнах Сандро Ботічеллі.

Мистецтво Високого Відродження. Архітектура ХУІ ст. – Донато Браманте, Віньйола. Центрально-купольний храм. Темпьєтто (храм) – новий класичний стиль в архітектурі. Титани Відродження. Творчість Тиціана.

Пізнє Відродження. Вівтарні картини та декоративні розписи: Тінторетто, Паоло Веронезе. Дві тенденції в архітектурі: Палладо; Віньойола.

Маньєризм (середина ХУІ ст.) – творча свідомість, уявлення – основа для художників даного напрямку. Роботи Якого Понтормо, Франческо Маццола. Маньєризм у Флоренції та Римі. Новий тип придворного портрету.

Релігійне забарвлення Північного Відродження. Панування готичного стилю в Нідерландах та поява ренесансу в добу Пізнього Відродження. Нідерландська (франко-фламанська) школа живопису. Творчіст Яна Ван Ейка, Ієремія Босха. Архітектура – ратуші, будови цехів, житлові споруди. Іспанія – стиль платереско (ювелірна майстерність), Дієго де Ріаньо. Монументальний напрям – Хдан Батіста де Ерера.

Відродження в Англії та Франції. Ренесанс у східнослов’янських землях.

Тема 7. ^ Характеристика художніх стилів XVII - ХVIIІ ст.

Характерні риси італійської архітектури ХУІІ ст. Релігійні ідеї в стилі бароко. Головна особливість бароко – створення архітектурного ансамблю. Об’єднання будівель різних епох в єдине ціле. Новий тип храму, міська площа і палацовий ансамбль. Церква Іль-Джезу архітектора Джакомо Бароцці да Віньйола. Купольні базиліки, центральні та бокові нефи (продовгуваті частини базиліки), капели (каплиці). Внутрішнє оздоблення храму – як духовний шлях людини до спілкування з Богом – через подолання пристрастей і пороків. Композиція фасаду, використання ордерів („єзуїтський стиль”). Архітектори бароко: Карло Мадерна, Франческо Борроміні і Лоренцо Берніні. Берніні як скульптор. Живопис. Болонський академізм (кін. ХУІ – ХУІІ ст.) – брати Караччі. Гвідо Рені, Доменікіно, Гверчино, Сальватор Роза.

Монументальний живопис ( склався до 30-тих рр. ХУІІ ст.): розписи в куполах, на стінах храмів та палаців. Дві теми в розписах: Божественна справедливість і прославлення на небі Христа, Богоматері, святих. Монументальний живопис Джовані Ланфранко, Пьєтро Берреттіні да Кортони, Джованні Батиста Гуллі, Луки Джордано.

Караваджизм – теми страждань, болю, смерті, слабкості людини та сили і величі Бога.

Бароко в Іспанії; стриманий характер; хрестоподібний в плані. Гомер де Мор, Алонсо Кано. Архітектурний стиль чуррігереск – багата, пишна оздоба декоративними деталями. Скульптурні групи „пасос” (кроки, рухи) – представляли біблійні сцени (їх носили по місту під час релігійних свят). Живопис. Ель Греко, Хусепе Рібера, Франсиско Сурбаран, Дієго Веласкес.

Бароко та рококо у Франції, в Україні, Росії.

Новий стиль в мистецтві Франції – класицизм (зразковий) „заснований на класиці”, тобто витвори мистецтва, які визнані зразками досконалості, ідеалом. Закони мистецтва осягаються за допомогою розуму. Перехід від замку до палацу – від замкнутого двору до П-подібної форми в плані (хоча він і обкопаний ровом з водою). Обов’язковість парку (регулярний або французький) з жорстким порядком, басейну, фонтану. Версаль – холодна поміркованість, воля і цілеспрямованість поряд з бездоганним смаком та легкістю. Підпорядкованість стилю політиці; засіб ідеологічної пропаганди. Вандамська площа в Парижі – замкнута чотирикутна із зрізаними кутами оточена адміністративними спорудами з єдиною системою оздоби – типово для всіх класицистичних площ. Лувр. Скульптура – риси бароко і класицизму. Франсуа Жирардо, Шарль Лебрен, Андре Ленотром. Живопис. Николо Пуссен. Жорж де Латур. Шарло Лебрен.

Класицизм в Україні – значно пізніше (ХУІІІ – поч. ХІХ ст.). Перебудова за чітким планом. Полтава – другий Петербург. Архітектори А. Захаров, Є. Соколов. Класицизм в Росії. Забудови Санкт-Петербургу, Царського Села, Павловські, Гатчини (архітектор – Камерон) Мармуровий Палац. (А.Рінальді). Ермітаж ний театр, Анічков палац, Академія наук, Кінногвардійський манеж, Смольний інститут (Кваренгі). М.Казаков архітектор Москви. Новий етап розвитку класицизму на поч.. ХІХ ст. – ампір. А.Вороніхін (Казанський собор), А. Захаров (Адміралтейство).

Тема 8^ . Ретроспективізм, еклектизм і модерн в архітектурі та образотворчому мистецтві

Ретроспективізм (або історизм); неповторність національних традицій. У Росії – (храм Христа Спасителя у Москві – ХІХ ст.; церква Спаса на Крові у Петербурзі); у Західній Європі – відродження готики (Британський парламент в Лондоні; церкви Вотив-Кірхе у Відні; будова Парламенту в Будапешті.). Імітування візантійського (в т. ч. інших історичних стилів не пов’язаних з суто національними) стилю – (церква Сарк-Кьор у Парижі). Еклектизм – поєднання елементів різних стилів. Модерн („сучасний”) – архітектурний стиль де використовувались нові конструктивні принципи та старі декоративні засоби (А. Лабруст, читальний зал бібліотеки святої Женев’єви в Парижі; Казанський вокзал та Ярославський вокзал у Москві; особняки архітекторів Ф.Шехтеля, О. Щусєва; будинок з химерами В.Городецького; Ч. Макінтош – англійський архітектор, художнє училище в шотландському місті Глазго; споруди Антоніо Гауді в Барселоні.). Початок ХХ ст. – модерн в стадії конструктивізму, де металеві та бетонні конструкції несуть естетичне навантаження, (кінець ХІХ ст. „Кришталевий палац” в Лондоні – Д.Пекстон; будівля вокзалу у Парижі, Ейфелева вежа, опорний каркас статуї Свободи – Г.Ейфеля.).

Романтизм. Генеза імпресіонізму в образотворчому мистецтві. Творчість Е.Мане, К.Моне, Е.Дега, О.Ренуара. Особливості художньої стилістики постімпресіоністів (П.Сезан, Тулуз-Лотрек, П.Гоген, Ван Гог.). Символізм в образотворчому мистецтві. Модерн як художній стиль епохи на зламі століть.

Тема 9. ^ Архітектура і образотворче мистецтво ХХ століття

Новаторство в архітектурі ХХ ст. (О.Перре). Американські хмарочоси (Л.Салліван) – продовження великого капіталістичного міста де кожен клапоть землі може бути використаний. „Стиль прерій” або „органічна архітектура” – горизонтально розташовані конструкції будівель (Ф.Райт). Прагматизм європейської архітектури. Архітектурна школа Баухауз в Німеччині. Схожі ідеї американського архітектора Міс Ван дер Рое. Існування екстравагантних архітектурних пам’яток. Відмова від традицій і створення нового в архітектурі СРСР. Спрощений класицизм. Конструктивізм.

Модернізм. Геометричні форми та план міста французького архітектора Ле Корбюзьє. Архітектурні творіння Р.Саржера. Архітектура плаского фасаду в латиноамериканському будівництві. Постмодерністська архітектурна школа (в Америці Ф.Джонсон, Р.Вентурі, Р.Стерн, Ч.Мур). Рекламне будівництво („скляна готика” Ф.Джонсон в м.Пітсбург). Архітектурне диво ХХ ст. – оперний театр в Сіднеї (Австралія).

Генеза модернізму. Стильове новаторство модернізму. Кубізм, футуризм, експресіонізм, абстракціонізм, дадаїзм, сюрреалізм, метафізични й живопис. Творчі пошуки художників паризької школи (П.Пікассо, А.Модельяні, М.Шагал). Монументальна та камерна скульптура О.Родена та А.Майоля. Авангардизм. Мистецтво і політика. Неореалізм. Новий авангард. Оп-Арт. Поп-Арт. Гіперреалізм. Концептуалізм. Боді-Арт. ”Бідне мистецтво.” Мінімалізм. Постмодерн. Транс авангард.

Тема 10. ^ Мистецькі течії ХХІ ст.

Течія постмодернізму в культурі межі ХХ-ХХІ ст. Сучасна масова культура. Архітектурні течії кінця ХХ – поч. ХХІ ст. Архітектурні мегаструктури. Дигітальна архітектура. Екологічна архітектура. Органічна архітектура і органі-ТЕК. Мінімалізм. Хай-Тек. Деконструктивізм. Неомодернізм. Бруталізм. Неовернакуляр.


ІV. Тематичний план вивчення дисципліни



з/п

Тема


Всьо

го

Розподіл годин за навчальним планом

Інд.

РС

Лекції

Прак-

тичні

Лабора-

торні

Сам.

РС

^ Змістовий модуль 1.Мистецтво від первісності до доби Середньовіччя

1

Мистецтво древнього світу

8

2

2




4




2

Архітектура та образотворче мистецтво Стародавнього Сходу.

14

4

4




6




3

Мистецтво Античного світу.

12

4

2




6




4

Середньовічне мистецтво

10

2

2




6




5

Мистецтво середньовічної Русі

10

2

2




6

2

Всього

54

14

12




28

2

^ Змістовий модуль 2. Стильві напрямки в архітектурі та образотворчому мистецтві від Ренесансу до сучасності

6

Епоха Відродження

14

4

4




6




7

Характеристика художніх стилів XVII - ХVIIІ ст.

10

2

2




6

2

8

Ретроспективізм, еклектизм і модерн в архітектурі та образотворчому мистецтві

10

2

2




6




9

Архітектура та образотворче мистецтво ХХ ст.

10

2

2




6

2

10

Мистецькі течії ХХІ ст.

10

2

2




6




Всього

54

12

12




30

4

^ Разом год.

108

26

24




58

6


следующая страница >>