litceysel.ru
добавить свой файл
1



Інформаційні системи в менеджменті


Лекція 10 (4 години)

СУЧАСНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МЕНЕДЖМЕНТІ


1. Огляд сучасних інформаційних технологій

2. Концепція автоматизованого робочого місця

3. Технології комп'ютерних комунікацій


1. Огляд сучасних інформаційних технологій

Інформаційна технологія (IT) — це комплекс методів і процедур, за допомогою яких реалізуються функції збору, накопичення, передачі, обробки, зберігання і доведення до користувача інформації в системі управління СУ з використанням обраного комплексу технічних засобів.

Інформаційні технології, які використовуються в процесах перетворення управлінської інформації спрямовані на виконання певних інформаційних процедур.

Інформаційна процедура — це сукупність однорідних операцій, пов'язаних із впливом на інформацію. Саме інформаційні процедури є об'єктом автоматизації.

Метою інформаційної процедури збору даних та їх реєстрації, з точки зору менеджменту, є одержання точного, своєчасного, вірогідного та повного відображення стану системи управління в цілому чи окремих її частин, а також одержання інформації зовнішнього середовища.

Дистанційна передача даних, заснована на використанні каналів зв'язку, являє собою передачу даних у вигляді електричних сигналів.

Розрізняють такі канали зв'язку:

- симплексний: передача даних відбувається лише в одному напрямку;

- напівдуплексний: у кожен момент часу відбувається або передача, або прийом інформації;

- дуплексний: передача і прийом інформації здійснюються одночасно в двох зустрічних напрямках.

Канали характеризуються швидкістю передачі даних, вірогідністю, надійністю передачі.

Процес вводу інформації, особливо графічної, за допомогою клавіатури в ЕОМ дуже трудомісткий. Особливого значення набули скануючі пристрої. Вони реалізують оптичне введення інформації і перетворення її в цифрову форму з подальшою обробкою.


Штрихові коди знайшли широке застосування і в сфері торгівлі, і на підприємствах, у системі табельного. Сканування штрихових кодів для введення інформації в ПК виробляється за допомогою мініатюрних сканерів.

Останнім часом все більша увага приділяється сенсорному екрану. Такі пристрої застосовуються як інформаційно-довідкові системи загального користування і системи автоматизованого навчання.

З розвитком обчислювальної техніки удосконалюються носії інформації. Дискети - гнучкі магнітні диски, на сьогоднішній день, уже не можуть відповідати вимогам користувачів. Це стосується не лише технічної надійності носіїв інформації, але і обсягу збереженої інформації.

Автономне використання комп'ютерної техніки в менеджменті пов'язується, насамперед, із концепцією автоматизованого робочого місця на базі персонального комп'ютера.

Сервери — це високопродуктивні комп'ютери, можливо, з декількома паралельно працюючими процесорами, з вінчестерами великого об'єму, з високошвидкісною мережною картою (100 Мбіт/секунду і більше). Комп'ютери, з яких здійснюється доступ до інформації на сервері, називаються станціями чи клієнтами.

Сучасні інформаційні технології характеризуються такими особливостями:

- робота користувача в режимі маніпулювання даними;

- наскрізна інформаційна підтримка на всіх етапах проходження інформації на основі інтегрованої бази даних (БД), що передбачає одну уніфіковану форму уявлення, збереження, пошуку, відображення, поновлення та захисту даних;

- безпаперовий процес обробки документів, при якому на папері фіксується лише остаточний варіант;

- інтерактивний (діалоговий) режим рішення задач із широкими можливостями для користувача;

- можливість колективного виконання документа на основі групи ПК, об'єднаних засобами комунікації;

- можливість адаптивної перебудови форм і способів подачі інформації в процесі вирішення задачі.



2. Концепція автоматизованого робочого місця

Широкого застосування набули системи обробки даних на базі концепції АРМ. АРМ - автоматизоване робоче місце у системі управління, обладнане засобами, що забезпечують участь людини в реалізації автоматизації функцій управлін­ня.

АРМ властиві такі ознаки:

- доступна користувачу сукупність технічних, програмних, інформаційних та ін. засобів;

- розміщення обчислювальної техніки безпосередньо на ро­бочому місці користувача;

- можливість створення і удосконалення проектів автомати­зованої обробки даних у конкретній сфері діяльності;

- здійснення обробки даних самим користувачем;

- діалоговий режим взаємодії користувача з ЕОМ яку про­цесі вирішення задач управління, так і в процесі їх проектування.

У такий спосіб АРМ, в системі управління організацією, являє собою проблемно-орієнтований комплекс технічних, про­грамних, лінгвістичних (мовних) та інших засобів, встановлений безпосередньо на робочому місці користувача і призначений для автоматизації операцій взаємодії користувача з ЕОМ в процесі проектування і реалізації задач.

Концептуальна відмінність АРМ на базі персонального комп'ютера полягає в тому, що АРМ орієнтується на конкрет­ного користувача (персональний АРМ) чи групу користувачів (гру­повий АРМ).

Ряд АРМ дозволяє створити єдину технічну, організаційну і методологічну базу комп'ютеризації процесів управління.

Спочатку інформаційна технологія локалізується в межах персонального чи групового АРМ, а на наступному етапі, при об'єднанні АРМ засобами комунікації, створюються АРМ сектору, відділу, установи і формується колективна технологія.

Можна виділити три класи типових АРМ:

- АРМ керівника;

- АРМ фахівця;

- АРМ технічного і допоміжного персоналу.

Склад функціональних завдань і видів робіт кожного класу АРМ, відповідно: адміністративно-організаційний, професійно-творчий, технічний який вимагає застосування різних інструментальних засобів при створенні АРМ.


Наприклад, адміністративно-організаційна робота, на виконання якої спрямоване АРМ керівника, — це контроль виконання, аналіз поточного стану справ і планування роботи, проектування, моделювання, прогнозування та прийняття рішень.

АРМ фахівця вирішує задачі професійно-творчого характеру, такі як розробка документів, аналіз інформації, розроблення пропозицій, виконання професійних завдань та ін.

АРМ технічного і допоміжного персоналу спрямовується на виконання технічної роботи - одержання, передачу, збереження, друк документів, зведень, контроль за рухом документів.

Автоматизація кожної категорії робіт відбувається завдяки пакетам прикладних програм, орієнтованим на виконання відповідних завдань.

Програмне забезпечення будь-якого АРМ поділяється на загальне та функціональне.

Комплектація АРМ технічними і програмними засобами, а також вказаними вище елементами залежить від призначення і складу завдань, які необхідно вирішувати.


3. Технології комп'ютерних комунікацій

Розвиток комп'ютерних технологій, телекомунікацій, супутникових систем зв'язку значно впливає на зміст та характер управлінських комунікацій. Зміни управлінських комунікацій відбуваються в таких напрямках:

- забезпечення більш ефективної циркуляції інформаційних потоків у внутрішньому середовищі організації;

- прискорення процесів передачі інформації;

- інтенсифікація комунікаційних процесів організації із зовнішнім середовищем, що сприяє створенню позитивного іміджу в зовнішньому світі;

- розширення географічної сфери комунікацій;

- оптимізація процесів управління за рахунок удосконалення засобів інформаційної підтримки.

На цей час найбільш поширеним та ефективним засобом удосконалення комунікаційного процесу в організаціях є комп'ютерні мережі.

Комп'ютерна мережа — це сукупність комп'ютерів та апаратно-програмного забезпечення, які підтримують інформаційний обмін між комп'ютерами в мережі без використання будь-яких інших проміжних носіїв інформації.


Метою створення комп'ютерної мережі є забезпечення доступу до певних інформаційних ресурсів. До складу комп'ютерних мереж входять комп'ютери, які мають різне призначення:

- клієнти, або робочі станції—це абонентські комп'ютери, з якими працюють користувачі, надсилаючи запити до серверів із метою отримання доступу до загальних ресурсів;

- сервери — комп'ютери, які завдяки відповідному програмному забезпеченню, здійснюють функції обслуговування та розподілу ресурсів системи: дисків, каталогів, файлів, принтерів, модемів тощо.


В залежності від складу та способів поєднання обчислювальної техніки в комп'ютерній мережі, існують такі режими роботи комп'ютерних мереж:

- простий режим: в мережу об'єднуються лише автономні робочі станції, які здатні обмінюватися між собою файлами, програмами, текстами;

- режим файл-сервер передбачає наявність у мережі процесора, який реалізує мережні програми і розподіляє ресурси між робочими станціями;

- режим клієнт-сервер передбачає організацію мережі з виділеним процесором, на якому фізично реалізується серверний процес, а решта процесорів є клієнтами або робочими станціями.

Розглянемо основні режими обробки інформації, які пов'язані з відповідними режимами роботи ЕОМ на основі Державного стандарту України, що визначає такі режими роботи ЕОМ.

Пакетний режим обробки інформації найбільш поширений в умовах централізації технічного та програмного забезпечення, коли у спеціальних підрозділах організації, зосереджується обчислювальна техніка та фахівці з обробки інформації. Централізація програмного забезпечення означає використання відносно постійних пакетів прикладних програм (ППП) для обробки інформації. Замовник пакетної обробки інформації не має доступу до машинних ресурсів, не може змінювати процеси автоматизованої обробки інформації, а вхідні та вихідні дані мають формат, визначений пакетом прикладних програм. При зміні вимог замовника до формату вхідних/вихідних даних чи до алгоритму обробки інформації, необхідно змінювати і програмне забезпечення, що вимагає додаткових витрат на програмування.


Інтерактивний режим обробки інформації дозволяє кінцевому користувачу безпосередньо впливати на процес обробки інформації. Це досягається відповідним програмним забезпеченням, яке передбачає роботу користувача з ЕОМ у вигляді діалогу, але при цьому темп обміну інформацією між людиною та ЕОМ визначається людиною, що потребує від користувача певних навичок роботи з ЕОМ. Основною перевагою інтерактивного режиму обробки інформації є можливість децентралізованої обробки інформації в місцях її безпосереднього виникнення та використання.

Режим реального часу обробки інформації забезпечує обробку інформації зі швидкістю процесів, які відбуваються в реальному житті. В менеджменті режим реального часу відповідає обробці інформації зі швидкістю діалогу «людина—людина». Можна назвати приклади з різних сфер діяльності організацій, де функціонують інформаційні системи, які працюють у реальному часі, а саме:

- передача та обробка банківської інформації у глобальних міжнародних мережах;

- сучасні міжнародні інформаційні системи з бронювання та продажу авіаквитків.

Режим розподілу ресурсів для обробки інформації дозволяє одночасно звертатися до ресурсів ЕОМ кільком користувачам (програмам), але при цьому у кожного користувача складається враження монопольного володіння машинними ресурсами.

Режим клієнт-сервер забезпечує розподіл процесу обробки інформації між різними засобами обчислювальної техніки, які об'єднані в мережу. Прикладом інформаційних систем, які працюють у режимі клієнт-сервер і забезпечують безпосередній доступ до інформаційних ресурсів понад 500 авіакомпаніям, може служити міжнародна інформаційна система з бронювання та продажу авіаквитків "Галілео".


За територіальною поширеністю комп'ютерні мережі можуть бути локальними, глобальними, і регіональними.

За відомчою приналежністю розрізняють відомчі та державні комп'ютерні мережі..


За швидкістю передачі інформації комп'ютерні мережі поділяються на низько -, середню - і високошвидкісні.


З точки зору користувачів, у класифікації комп'ютерних мереж виділяють два основних терміни: LAN і WAN.

LAN (Local Area Network) - локальні комп'ютерні мережі, що мають замкнуту інфраструктуру до виходу на постачальників послуг. Термін «LAN» може описувати і маленьку офісну комп'ютерну мережу, і комп'ютерну мережу рівня великого заводу, що займає кілька сотень гектарів.

WAN (Wide Area Network) - глобальна комп'ютерна мережа покриває великі географічні регіони, що включають в себе як локальні комп'ютерні мережі, так та інші телекомунікаційні мережі і пристрої.


Характеристика глобальних комп'ютерних мереж. Мережа Інтернет - це глобальна комп'ютерна мережа, що містить гігантський обсяг інформації з будь-якої тематики, доступної на комерційній основі для всіх бажаючих, і великий спектр інформаційних послуг. Вданий час Інтернет являє собою об'єднання більш 40 000 різних локальних мереж, за що вона одержала назву мережа мереж.

Кожна локальна мережа називається вузлом чи сайтом, а юридичну особу, що забезпечує роботу сайту — провайдером.

Сайт складається з декількох комп'ютерів — серверів, кожний з яких призначений для збереження інформації визначеного типу і у визначеному форматі. Кожен сайт і сервер на сайті мають унікальні імена, завдяки яким вони ідентифікуються в Інтернеті.

В Інтернет існує кілька видів інформаційних ресурсів, що розрізняються характером інформації, способом її організації, методами роботи з нею. Кожний вид інформації зберігається на сервері відповідного типу, який носить назву за типом збереженої інформації. Для кожної інформаційної системи існують свої засоби пошуку необхідної інформації у всій мережі Інтернет за ключовими словами.


Internet працює за протоколами TCP/IP, де TCP—протокол (TCP—Transmission Control Protocol) — це протокол управління передачею даних. IP—протокол (Internet Protocol – Інтернет протокол) — протокол нижчого рівня, призначений для встановлення зв'язку між ЕОМ. Комп'ютер, який з'єднує різні частини мережі, називають маршрутизатором.

Міжмережний протокол IP відповідає за адресацію, яку використовує в своїй роботі маршрутизотор в процесах передачі даних. Міжмережний протокол IP порівнюють з конвертом повідомлення і сортувальником адрес, ці функції виконуються як в Інтернет, так і в приєднаних до Інтернету мережах.

Протокол TCP дозволяє значні обсяги інформації поділити на окремі порції, які нумеруються по порядку. Порція даних, що передаються, розташовується в конверті TCP, який вкладається в конверт IP і передається мережею адресату. Протокол TCP відповідає і за одержання повідомлення. При цьому програмне забезпечення протоколу TCP збирає всі порції повідомлення в єдине ціле, перевіряє наявність усіх порцій даних та їх порядок, і лише після такої перевірки інформація надходить адресату.

Ключем до одержання інформації у Internet є адреси ресурсів.

Електронна адреса одержувача повідомлення складається з декількох частин. Система електронної адресації в Інтернет така:

- електронна адреса мережі — це ліва частина у складі загальної електронної адреси;

- електронна унікальна адреса комп'ютера мережі — це права частина загальної електронної адреси.

В Інтернет використовується доменна система імен DNS (Domain Name System), що є ієрархічною системою імен та імен серверів, а кожний рівень у такій ієрархічній системі називається доменом. Кожний домен - це послідовність цифр чи букв.

Таким чином, адреси в Інтернет можуть бути подані як послідовність доменів. Домени відокремлюються один від одного крапкою, наприклад http://www.management.com.ua. Домен верхнього рівня ua вказує на те, що йдеться про українську частину Інтернету, домен com використовується для позначення комерційних, підприємницьких організацій.


Головна перевага доменної системи імен полягає у тому, що вона поділяє гігантську світову мережу на частини, які підлягають управлінню.

Основним «продуктом» мережі Internet, є інформація. Ця інформація зібрана у файли, що зберігаються на хост-комп'ютерах, і може бути представлена в різних форматах. Формат даних залежить від того, яким мережним сервісом скористатися, і які можливості щодо відображення інформації є на ПК.


В Інтернет застосовуються стандарти, які надають можливість розміщувати інформацію на хост-системах, де з нею можуть працювати інші користувачі. Система комп'ютерів, які розміщують таку інформацію, називається World Wide Web (WWW), а протокол, який є основою Web, — це протокол передачі гіпер-тексту HTTP (Hypertext Transfer Protocol). HTTP—протокол надає можливість звертатися до документів World Wide Web. Таким чином, вузол Web — це звичайний комп'ютер, на якому встановлене спеціальне програмне забезпечення (програма-сервер), за допомогою якого комп'ютер користувача з'єднується з Web. Клієнтом Web виступає програма, яка називається Web-броузером. Вона надає доступ користувачам до Web.

За допомогою Web-броузера відбувається перегляд даних і маніпулювання ними.

Серед відомих броузерів найпопулярнішою програмою є Netscape Navigator, яка надає можливість переглядати Web-документи з елементами мультимедіа.

Документи WWW створюються за допомогою гіпертекстової мови опису документів HTML (Hypertext Markup Language). Такі документи можуть вміщувати графіку і гіпертекстові посилання. При натискуванні мишею на гіпертекстовому посиланні, воно виводить користувачу інший документ. Таким чином, гіпертекстове посилання містить вказівку на інший документ. Ця вказівка називається уніфікованим показником ресурсів (локатором) — URL (Uniform Resource Locator). URL описують транспортний протокол документа HTML чи FTP та ім'я хост-комп'ютера, на якому знаходиться цей документ. Показники URL також можуть містити маршрут доступу до необхідного документа на хост-комп'ютері. Для пошуку URL—адреса розробляються пошукові програми, які звертаються до серверів пошуку, доступних через інтерфейс Web.



World Wide Web (WWW) — всесвітня інформаційна система. Ця інформаційна система в даний час є найбільш популярною і динамічно розвивається.

Величезний обсяг і постійне оновлення інформації робить Web корисним інструментом зовнішніх комунікацій будь-якої організації, оскільки Web —документи надають інформацію щодо нових продуктів чи послуг, дозволяють оцінювати політику конкурентів, досліджувати розвиток потреб споживачів, відслідковувати інноваційні процеси у світі. Web надає можливість створювати інтерактивні режими спілкування з покупцями. Постійне оновлення Web—документів, розміщення поточних новин — це важливий елемент комунікаційної політики організації, оскільки така оновлена інформація приваблює користувачів і примушує їх частіше звертатися до даного Web—вузла. Технологія World Wide Web дозволяє відстежувати кількість відвідувачів даного Web—документа, а це надає можливість оцінювати, наскільки успішно діє даний комунікаційний канал.


FTP (File Transfer Protocol) - система, що служить для пересилання файлів. В Інтернет існують тисячі FTP-серверів та анонімних FTP—вузлів, які надають можливість користувачам звертатися до файлів будь-якого типу: текстових, графічних чи програмних продуктів. Робота із системою аналогічна роботі із системою NC, тобто файли стають доступними для роботи (читання, виконання) лише після копіювання на власний комп'ютер. Хоч пересилання файлів може бути виконано за допомогою WWW, FTP-системи продовжують залишатися дуже популярними через їхню швидкодію і простоту використання.


Електронна поштаце вид мережного сервісу, який передбачає передачу повідомлень від одного користувача, що має визначену комп'ютерну адресу, до іншого, що дозволяє прискорити процеси комунікацій; Поштове повідомлення може вміщувати файл и з документами або будь-яку іншу інформацію.

Система електронної пошти складається з таких підсистем: клієнта, поштового серверу та інтерфейсу між ними.


Клієнтська підсистема включає візуальний інтерфейс користувача — це засоби перегляду повідомлень, папок і списків адрес.

Поштові сервери — це окремі ЕОМ, а усі ЕОМ одержувачів підключаються до найближчого поштового серверу, що зберігає та пересилає далі по мережі поштові відправлення.

Електронна пошта використовується у всіх ділових сферах з метою скорочення часу укладання угод. Вплив електронної пошти на комунікаційні процеси в менеджменті позначається на збільшенні швидкості та обсягів обміну інформацією як у внутрішньому середовищі організації, так і у зовнішніх контактах. Завдяки розширенню інформаційного простору та своєчасності надходження інформації, прискорюється процес прийняття рішень і доставка результатів прийнятих рішень багатьом користувачам.


В мережі Інтернет розвинені засоби пошуку необхідної інформації. Список пошукових програм пов'язаний зі списком пошукових серверів, а пошукова програма — це клієнтська програма серверу пошуку. Вибором пошукової програми визначається коло доступної інформації. Розглянемо основні характеристики пошукових програм:

- пошук за тематичними розділами виконують пошукові програми Excite, InfoSeek, Yahoo!;

- повний огляд Web виконує пошукова програма AltaVista;

- пошук максимальної кількості джерел, що задовольняють задану умову виконують програми AltaVista та InfoSeek;

- пошук за назвами та URL - адресами виконують програми AltaVista та Yahoo!;

- пошук за ключовими словами та перегляд окремих серверів здійснюють програми Excite та InfoSeek;

- пошук за власним іменем здійснює AltaVista, Excite та InfoSeek;

- українська пошукова система — Meta.

Електронна дошка оголошень (Bulletin Board System (BBS)) використовує технологію спільної пам'яті, яка реалізується гіпер-текстовими посиланнями. В системі BBS кожний користувач працює з копією, що спільно використовується. Завдання системи повідомити про нові теми, не копіюючи їх. Подальший розвиток комунікаційна технологія BBS знайшла у форумі обговорень. Програмне забезпечення форуму обговорень забезпечує колективну роботу в інтерактивному режимі, надає можливість слідкувати за участю кожного учасника в обговоренні, забезпечувати різноманітність тем для обговорення, зберігати обговорення у відповідній базі даних.


Списки розсилання (Mailling lists). Список розсилань—це файл, який містить електронні адреси користувачів, які бажають отримувати інформацію з певної теми і користуються електронною поштою. В Інтернеті існує більше сотні тисяч списків розсилань із різних тем і сфер діяльності, які можуть використовуватися для отримання експертної інформації з питань менеджменту.


Приватна комп'ютерна мережа, яка використовує програмні продукти та технології Інтернет, називається інтрамережею, або Інтранет.

Інтранет-мережі використовують технологію внутрішніх Web — вузлів, що є засобом внутрішніх комунікацій в організації, наприклад, можливість публікацій документів, які містять графіку, звук, відео- і гіпертекстові повідомлення. Всі внутрішні документи створюються за допомогою протоколу HTML, який використовується в Інтернет - технологіях, тому вони доступні всім користувачам Інтранет.

Мережа Екстранет також е мережею, яка використовує технологію глобальної мережі Інтернету, але призначена для забезпечення зовнішніх комунікацій з визначеним колом ділових партнерів, замовників, постачальників та ін., при цьому зовнішні учасники комунікаційного процесу мають право доступу до певних веб-сайтів інтранету та інших баз даних даної організації.