litceysel.ru
добавить свой файл
1 2


UGA



УЗА

Tel/fax (380 44) 246-62-01,

246-62-02

e-mail: inbox@uga.kiev.ua

lesya@uga.kiev.ua


Українська Зернова Асоціація


Огляд преси

12 березня – 19 березня 2010 року

Випуск № 8 - 03

Зміст поданих матеріалів відображає

виключно позицію авторів або видань,

вказаних у посиланнях.

УЗА не завжди поділяє думку авторів.










Сargill
не планирует в 2010 году инвестиции в расширение производства в Украине

Сargill не планирует в 2010 г. инвестиции в расширение производства в Украине. Об этом сообщил в ходе ежегодного форума института Адама Смита "Агробизнес Украины" глава торгового отдела Сargill в Украине Вадим Мирошниченко.


В.Мирошниченко отметил, что на сегодняшний день в распоряжении компании в Украине находятся 2 маслоэкстракционных завода и 7 элеваторов.

"В этом году мы готовимся представить потребителям новый продукт, о котором я сейчас не хочу говорить. Также в этом году планируется небольшое инвестирование в производства комбикормов", - сказал он.

"РБК-Украина"


В Украине начнут выращивать органические зерновые


Компания <Дакор Агро Холдинг>, один из крупнейших игроков на сельхозрынке, займется одним из самых перспективных направлений - выращиванием органических зерновых. Цена на них в мире дороже обычной минимум на 40%.

Компания <Дакор Агро Холдинг>, которая управляет земельным банком в размере 163 тыс. га, займется выращиванием органических зерновых. Об этом <ДЕЛУ> сообщил Михаил Корилкевич, один из совладельцев компании. <Дакор Агро Холдинг> уже сертифицировал для этих целей 8 тыс. га земель. <Мы будем выращивать пшеницу, овес, просо, ячмень>, - уточнил Корилкевич. Продукция будет поставляться в основном в страны Евросоюза.

Организация проекта по выращиванию органических культур - удовольствие не из дешевых. Все земли и сельскохозяйственная техника должны пройти обязательную сертификацию по стандартам ЕС. К примеру, <Дакор Агро Холдинг> потратил на сертификационные процедуры около миллиона евро.

Несмотря на дополнительные затраты, перспективы органического агронаправления очевидны. Цена на органическую продукцию в мире дороже обычной минимум на 40%. Сейчас мировая цена тонны пшеницы (на условиях FOB) составляет около $180, ячменя - $140. Статус "органической" повышает цену продукции соответственно до $252 и $196 за тонну. <Производство органической продукции - одно из самых перспективных направлений развития агрокомплекса Украины>, - отмечает глава Аграрной палаты Украины Дмитрий Березовский.

Затраты на сертификацию земель под органические продукты зависит от величины земельного надела и статуса компании, проводящей аттестацию. По словам директора по развитию и совладельца <Дакор Агро Холдинга> Михаила Корилкевича, непосредственно сертификация земли обходится в относительно небольшую сумму, однако помимо надела требуется сертификация складов и техники. <В целом затраты на сертификацию составили до 1 млн. евро>, - говорит он. В планах компании - увеличить площадь под органическими культурами до 20 тыс. га. Отметим, что затраты на сертификацию можно отыграть в значительной степени уже на этапе выращивания продукции за счет экономии на использовании минеральных удобрений и средств защиты растений, поскольку в производстве органической продукции они не применяются. Кроме того, зерновые культуры при органической технологии традиционно демонстрируют высокую урожайность.


<Проект по выращиванию органики на площади в 8 тыс. га - крупный в органическом земледелии, но не рекордный, - отмечает президент Федерации органического движения в Украине <Органик Стандарт> Сергей Галашевский. - Например, на юге Украины есть <Ведическое экологически чистое сельское хозяйство Махариши>, где обрабатывается 42 тыс. га>. В целом на сегодняшний день в Украине сертифицировано под <органику> около 270 тыс. га, в основном на юге и западе страны. Согласно требованиям сертификации, органический земельный надел должен быть расположен в экологически благоприятном регионе и иметь историю севооборота - последние три года земля должна была быть отведена только под органику.

В последние два года спрос на органические продукты на мировом рынке, на который в основном ориентируются отечественные производители, резко сократился из-за кризиса. Украинские компании были вынуждены либо продавать свою продукцию трейдерам (на общих основаниях и по невысоким ценам), либо искать покупателя на внутреннем рынке. <За последний год внутренний рынок сбыта вырос - открылись специализированные магазины и компании стали совмещать работу и на внешнем и внутреннем направлении, - говорит Сергей Галашевский. - В частности расширили линейки органической продукции такие компании, как <Крупяной Дом> и Новоукраинский комбинат хлебопродуктов>.

Органической считается продукция, которая была произведена без использования неорганических удобрений, стимуляторов роста, антибиотиков и т.п. на незагрязненных почвах в экологически благополучных регионах. В Украине системы органического питания по последним данным придерживаются не более 5% населения.

ИА <Дело>


Солярки больше, чем спекулянтов


В этом году резких ценовых колебаний на топливном рынке не будет.

Трейдеры основательно запаслись топливом под посевную, да и сами аграрии в течение последних лет поработали над сокращением своей энергозависимости.


В значительной степени не дает разгуляться весеннему топливному ажиотажу госпрограмма по обеспечению аграриев топливом Укргаздобычи (Шебелинский ГПЗ) по фиксированным ценам. Согласно подписанному еще в декабре правительственному распоряжению, для проведения весенней посевной кампании в течение января-мая 2010 г. это предприятие должно поставить 55 тыс. т дизтоплива и 85 тыс. т бензина по фиксированной цене в 4,9 тыс. грн./т и 5,5 тыс. грн./т плюс НДС соответственно.

Отгрузки топлива, хотя и с некоторым опозданием от графика ввиду недавних сырьевых трудностей на ГПЗ идут, но за их счет будет покрыта лишь половина потребности аграриев в топливе. Остальную часть крестьяне докупают на свободном рынке, цены на котором с начала весны уже качнуло вверх. Хотя значительно прибавить в весе котировкам вряд ли придется: наиболее востребованного аграриями дизтоплива на рынке в избытке и трейдеры, и заводы хорошо подготовились к посевной. Точечный дефицит есть только по низкооктану в Луганской области и Крыму. Что касается дизтоплива, то к концу прошлой недели его остатки на заводах суммарно составляли около 94 тыс. т. Привычная же отметка составляет порядка 40-60 тыс. т, отмечает аналитик компании UPECO Александр Сиренко.

По его словам, на прошлой неделе это позволяло прогнозировать снижение цен на ДТ, что, собственно, и произошло в десятых числах марта. Однако уже в последние дни стоимость солярки в опте возобновила рост, но в пределах 50- 100 грн./т (до 7100-7150 грн./т) на фоне общего роста оптовых цен, подогреваемых ростом европейских котировок.

Впрочем, заработать на аграрном интересе трейдерам пока удается с трудом. Продажи, за исключением разве южных регионов, пока идут достаточно вяло. Трейдеры отмечают, что аграрии пока заняли сдержанно выжидательную позицию, поэтому предложений на рынке куда больше, чем заявок. Пока солнышко не пригрело, продажи аграриям в основном идут небольшими партиями, говорит Юрий Шило, замдиректора крупной полтавской компании Надежда.


Эксперты объясняют осмотрительность сельхозпроизводителей, имеющих возможность закупать ресурс впрок, временным запасом, который обеспечила отложенная посевная. Напомним, что начало весенне-полевых работ в этом году отложено из-за низких температур, глубокого промерзания земли, покрытой льдом. По наблюдениям экспертов, посевная в этом году опаздывает примерно на две недели. Сейчас засеяно лишь 50 тыс. га ранних зерновых, хотя обычно в это время уже засеяно от 200 до 400 тыс. га. Но, судя по погодным прогнозам, уже со следующей недели все изменится, предполагает начальник прогнозно-аналитического отдела компании Украгроконсалт Елизавета Малышко. По ее словам, в начале 20-х чисел активизируются работы на полях в Херсонской и других южных областях, а в конце марта в начале апреля начнется массовый сев в целом по Украине. Поэтому на всю посевную у крестьян будет всего лишь месяц до конца апреля, и выжидательная позиция может обернуться против самих же крестьян. В таком случае они не только не дождутся снижения цен, а и, напротив, могут пострадать от точечного спекулятивного их роста до 5-7% в связи с резкой активизацией спроса.

Ожидать удешевления топлива вряд ли стоит. Учитывая текущий рост котировок на Platts на $60-70/т, думаю, аграрии уже и сами начинают это понимать, отмечает пресс-секретарь Концерна Галнефтегаз Олесь Погранычный.

Одновременно в целом аналитики рынка больше не склонны прогнозировать значительные ценовые колебания, которыми сопровождались посевные кампании еще 5-10 лет назад. Начиная с 2000-х, сельхозпроизводители стали все больше сокращать свою энергозависимость, в результате чего потребность в топливе у этого ключевого потребителя топлива сократилась в 3-4 раза за последние десять лет.

Во-первых, аграрии все чаще обращаются к минимальной обработке земли (используя культиваторы, дисковые бороны), отказываясь от плужных работ. Минимальная или нулевая обработка почвы дает возможность сэкономить на топливе от 30% до 60%, отмечает эксперт аграрных рынков Украинского клуба аграрного бизнеса (УКАБ) Андрей Товстопят, добавляя, что, начиная с 2003 г., эта тенденция становится массовой.


Во-вторых, аграрии переориентировались на культуры, топливные расходы на которые меньше. Посевные площади с сахарной свеклой самой энергоемкой культурой уменьшились в четыре раза. Высвободившиеся земли заняли зерновые и масличные, топливные затраты на которые, если брать полный цикл вместе с вывозом, по грубым подсчетам, будут на 50-60% меньше, констатирует господин Товстопят и добавляет: Уже много лет в Украине происходит активное обновление парка сельхозтехники. И удельный расход топлива новых образцов на обработку единицы площади значительно меньше, чем у тракторов советских времен, а также происходит вывод из ротации малопродуктивных земель.

Однако не только весомо сократившаяся топливная зависимость на руку сельхозпроизводителям. Им навстречу идут и сами трейдеры, предлагая обоюдно выгодные схемы, при которых можно контрактоваться заблаговременно и при этом не тратиться на хранение ресурса. Мы хотим внедрить новую услугу для крупных клиентов, когда топливо будет поставляться им бензовозами прямо в поле для заправки сельхозтехники на месте, рассказывает господин Шило, уточняя, что пока разрабатывается техническая сторона система учета и работы диспетчерской службы и пр. По его словам, это позволит аграриям сэкономить время и топливо во время полевых работ, к тому же застрахует их от ценовых ралли во время ажиотажных закупок на свободном рынке.

"Экономические известия"


Агрострахування: скоріше живе, ніж мертвее


Про стан справ на ринку агрострахування в Україні достеменно не знає ніхто. Кажуть, його відсоток такий малий, що офіційна статистика цим навіть не переймається.

Тож найдостовірнішими є дані, зібрані Міжнародною фінансовою корпорацією, яка вже котрий рік поспіль сприяє розбудові вітчизняної системи агрострахування. У співпраці з міністерствами та відомствами, а також приватними структурами вона впроваджує проект "Розвиток агрострахування в Україні".


Як повідомив начальник відділу фінансових планів, страхування, кредитування та боргових зобов'язань Мінагрополітики Олександр Полещук, держава підтримала цей проект. 2005 року вперше на здешевлення страхових платежів з бюджету виділено 50 млн грн. Сума поступово зростала і у 2008-му сягнула 200 млн грн. Однак тоді ці кошти вчасно не освоїли, тож більшу їх частину перерозподілили. Торік через фінансово-економічну кризу грошей зовсім не виділили. Не передбачені вони і в проекті бюджету-2010.

За таких обставин ситуацію на ринку агрострахування у 2009 році фахівці проекту вивчали на основі даних 16 страхових компаній, які вже п'ять років беруть участь у подібних дослідженнях. Це дало змогу досить якісно проаналізувати ринок класичного агрострахувания, на який торік істотно вплинула фінансова криза та відсутність державної допомоги із субсидування премій. Особливо це стало відчутним у другій половині 2009 року. Щоправда, минулої осені озимі не убезпечили від ризиків не тільки через брак коштів у виробників сільськогосподарської продукції. Сталося так, що багато хто не отримав страхові платежі за укладеними договорами.

- Усього торік уклали 1980 договорів зі страхування сільськогосподарських культур (посівів і врожаю) та 5330 договорів зі страхування тварин, - повідомив експерт з агрострахування Проекту Міжнародної фінансової корпорації Роман Шинкаренко. - Сума премій відповідно становила 42 млн грн та 2,1 мільйона. Загальний обсяг ринку страхування сільгоспкультур можна оцінити в 650-700 тисяч гектарів застрахованих площ та 50-55 мільйонів гривень страхової премії.

Щодо виплат за минулий рік, то вони сягають 13,7 млн грн, більшу частину яких видали за договорами страхування культур на весняно-літній період. Рівень виплат (37 відсотків) цілком прийнятний для сприятливого за погодними умовами року.

Стосовно страхування за договорами застави при одержанні банківських кредитів, то через те, що не всі компанії надали інформацію, коректно проаналізувати ситуацію з посівами, застрахованими як заставне майно, досить складно. Однак і на основі даних семи компаній можна зробити висновок, що страхування заставного майна не надто впливає на загальні показники по ринку. Тобто і посіви культур, і сільськогосподарські тварини не розглядаються банками як основна застава для забезпечення зобов'язань аграрними позичальниками.


За інформацією страхових компаній, в 2009 році було укладено всього 54 договори страхування посівів та 50 договорів страхування тварин, які фігурували як застава при одержанні банківських кредитів. Сума премій по культурах (застави) становила 1 530 000 гривень (застраховано 9720 гектарів посівів), а по тваринах - 530 000 грн (застраховано близько 17 000 голів худоби).

Виплати за договорами страхування сільськогосподарських культур за 2009 рік сягнули 36,48 відсотка. Цей показник підтверджує, що страховики намагаються виконувати свої зобов'язання. Кількість заяв про настання ризикових подій незначно відрізняється від кількості виплат (різниця менше 10 відсотків). Навіть за сприятливих погодних умов узимку 2008-2009 року, деякі посіви загинули або ж були істотно пошкоджені. Страхові компанії компенсували збитки виробникам і виплатили навесні 2009 року трохи більше 2,3 млн грн. Рівень виплат по озимих культурах становив 28,67 відсотка. В основному їх проводили за договорами страхування ріпаку та ячменю. У весняно-літній період рівень страхування сягнув 38,68 відсотка.

У портфелі страхових компаній за результатами весняно-літнього періоду страхування за кількістю укладених договорів 45 відсотків припадає на страхування цукрового буряку, 38 - озимої пшениці. Приблизно 3 відсотки загальної кількості договорів становлять ті, що стосуються ячменю, жита, ріпаку та овочів.

Стосовно сезону осінь 2009 - зима 2010, то в основному страхували пшеницю (42 відсотки загальної кількості договорів), ріпак (32 відсотки) і ячмінь (24 відсотки). За сумою зібраних премій така ж сама тенденція: пшениця 61 відсоток загальної суми премій, ріпак - 32 відсотки, ячмінь - 7 відсотків. При цьому середня площа посівів пшениці, застрахована за одним договором, становила 382 га, рапсу -180 га, жита - 169 га.

На переконання керівника проекту Гарі Роше, в 2010 році слід очікувати результатів на рівні 2009 року з незначним збільшенням обсягів страхування. Можливе зменшення кількості компаній, що пропонують послуги на аграрному ринку. У разі поновлення державою програми субсидування страхових премій, ринок може продемонструвати стрімке збільшення кількості договорів, застрахованих площ і сум зібраних премій. Однак у такому разі частка формального і схемного страхування теж може істотно збільшитися. Тому до умов програми субсидування повинні входити контрзаходи для збереження якісних характеристик ринку.


Передусім ідеться про прийняття закону про агрострахування, зміни до Закону "Про державну підтримку сільського господарства". Також треба визначити на урядовому рівні довгострокову політику держави у цій сфері, впровадити окрему ліцензію щодо страхування аграрних ризиків із двома основними категоріями (страхування культур і тварин). А після відновлення програми субсидування премій установити кваліфікаційні вимоги до страховиків і впровадити програму сертифікації та затвердити стандартні страхові продукти.

Урядовий Кур'єр


Щоб земля віддавала сторицею


Два роки поспіль аграрії Чернігівщини збирали понад два мільйони тонн зернових. Могли б і більше, та для цього треба примножити родючість грунтів, від яких, як стверджують фахівці, на 50 відсотків залежить, яким буде врожай.

Про потенціал української землі і збільшення віддачі поліських та інших полів наша розмова з директором Чернігівського обласного державного проектно-технологічного центру охорони родючості грунтів і якості продукції "Облдержродючість", заслуженим працівником сільського господарства України Анатолієм МЕЛЬНИКОМ.

- Анатолію Івановичу, кажуть, ви знаєте, як збільшити врожайність зернових на поліських полях до трьох мільйонів тонн?

- Треба збільшити внесення у грунт мінеральних і органічних добрив, що скоротилось в області в середньому відповідно втричі і вдесятеро згідно з агрохімічними картограмами полів. Дотепер чимало господарств "виїжджали" за рахунок родючості грунту, накопиченої у попередні роки. Як наслідок, в орних землях знизився вміст фосфору, калію, а грунти відчутно виснажені. Зросли площі кислих грунтів - це біда половини полів Чернігівщини. Тож перед нами стоїть велике завдання - забезпечити землекористувачів матеріалами з характеристикою полів, рекомендаціями з досягнення найвищої продуктивності культур в умовах регіону.

Відтак, ми серйозно займаємося агрохімічною паспортизацією земель, вивчаємо стан родючості кожного поля, розробляємо агрохімічні картограми. Ось одна з них. Ця "мозаїка" -величезна строкатість вмісту грунту на 105-гектарному полі - наслідок неграмотного господарювання. Якби своїми очима не бачив - зроду не повірив би, що таке можливо. Тут маленькими латочками вся палітра грунтів: нейтральний, близький до нейтрального, слабо-, середньо- і сильнокислий. А ось тут - частина площі має дуже високий вміст фосфору, решта - середній і низький. Де є перевищення -рекомендуємо не вносити добрив, де посередньо - тільки в рядочки, а де зовсім мало - під оранку. Ми маємо "вирівняти" родючість цієї місцини, щоб урожай дозрівав рівномірно.


- Отже, ви ставите "діагноз" кожному окремо взятому полю і приписуєте "рецепт лікування"?

- Можна і так сказати. Ми надаємо рекомендації щодо раціонального застосування добрив. У них наведено дози поживних речовин, розроблені для конкретних сільгоспкультур при різній родючості грунту, поради щодо розміщення окремих культур залежно від їх біологічних вимог, методи розрахунку добрив на запланований урожай та інше. Це два головні напрямки, над якими працюють відділи: агрохімічної паспортизації і агрохімічних досліджень, експериментальних досліджень екологічної безпеки земель та якості продукції. Сьогодні нам важливо одержати високий урожай і до межі не збіднити грунт. Тому потрібно дуже грамотно використовувати агрохімічні картограми.

- Аграрії скаржаться на високі ціни добрив. Може, й хотіли дати землі все, чого вона потребує, але не можуть через брак коштів. А поліські грунти, як відомо, мають невисокий рівень природної родючості. Тут уже й ви, напевне, нічого не порадите?

- Чому ж? Є різні підходи до проблеми. Подивиться господар на картограму: тут високий вміст фосфору і калію, а тут - низький. Куди внести азот? Звісно, на першу ділянку, тут він дасть удвічі-втричі більшу віддачу. При цьому варто пам'ятати, що зміни агрохімічних показників відбуваються різними темпами, і не тільки за зонами, а й у межах одного господарства. На частині полів ще збереглися запаси добрив, нагромаджені у

80-х роках. Різними темпами відбувається і підкислення грунтів. Усе це треба враховувати при внесенні добрив.

Якщо ж бачимо на полі кислотність і не можемо його провапнувати - треба зорієнтуватися, чим правильно його засіяти. Приміром, озима пшениця, ячмінь, кукурудза на закислених грунтах втрачає 20-40 відсотків урожаю. А от жито, овес можна сіяти. Десь, враховуючи картограму кислотності, можна побудувати окремі сівозміни для чутливих до кислотності культур і для менш чутливих. Тільки б прислухалися до тих порад.


- Невже є такі господарі, які хочуть працювати собі на збитки?

- Є байдужі, яких не хвилює, що буде на цій землі завтра. І за цим криється велика небезпека. До речі, фермери більш сумлінні у цьому питанні. Вони дбають про землю, що перейде у спадок їхнім дітям і внукам. Як на мене, то у кожному господарстві має бути книга історії полів. А також треба, щоб Держкомзем паралельно з проектом землеустрою розробляв заходи з поліпшення і відтворення родючості, охорони грунтів.

- Тобто, ситуацію треба оцінювати не лише з точки зору економічної вигоди, а й екологічної доцільності? Чи центр досліджував проблему зниження вмісту гумусу у грунтах?

- Певна річ. Чернігівські грунти малогумусні. Серед орних земель важко знайти ділянку, де вміст гумусу понад чотири відсотки. Якщо у поліській частині області ці показники мало змінюються, то в лісостеповій за п`ять років маємо втрати в чотири-п'ять відсотків запасів органіки. Загострює ситуацію й розширення площ під кукурудзою і соняшником. У середньому щорічний дефіцит органічної речовини по області становить 400 кг з гектара. Щоб його подолати, треба значно збільшити внесення органіки. На жаль, на сьогодні це нереально. Але врятувати ситуацію може сидерація - засівання земельних угідь окремими сільгоспкультурами з подальшим приорюванням зелених рослин, які, розкладаючись, поповнюватимуть грунт органічною речовиною.

- З усього видно, що чернігівський хліб дається нелегко, і хотілося б почути про його перспективи з огляду на узагальнені дані агрохімічної паспортизації земель в області.

- Узагальнені дані перевірки 1 млн га земель і 600 тис. аналізів грунту за останні п'ять років показали, що лише на 9 відсотках орних земель грунти високої якості, ще на 54 - середньої і на 37 відсотках (або 403 тис. га) малопродуктивні і потребують інтенсивного внесення добрив. У поліській частині області такі землі поширені на 75 відсотках орної площі, а в деяких районах значно більше. Вселяє надію орієнтація області на тваринництво. Це значить, що ниви будуть з органікою. Крім того, вже час запустити механізм консервації земель дуже низької якості (102 тис. га) шляхом заліснення, залуження, вирощування багаторічного люпину на його укісне використання для сидерації. І насамкінець: кожен урожай забирає із поля велику кількість поживних речовин, які обов'язково треба повертати землі, бажано, трохи у надлишку, щоб формувався запас. Тоді й можна буде говорити про стабільні врожаї.


Урядовий Кур'єр


Украине посевная площадь под урожай текущего года составит почти 27 млн. га - В.Слаута


Вице-премьер-министр Украины Виктор Слаута на заседании правительства 17 марта доложил о состоянии подготовки и проведения весенне-полевых работ в 2010 году. Об этом сообщила пресс-служба вице-премьер-министра.

В частности, он отметил, что по оперативным данным Минагрополитики, посевная площадь под урожай текущего года составит почти 27 млн. га, что больше прошлогодней.

По словам В.Слауты, во всех категориях хозяйств засеяно 10,1 млн. га озимыми культурами (это преимущественно озимая пшеница - свыше 6,5 млн. га). Из них в хорошем и удовлетворительном состоянии находится 7244,4 тыс. га (почти 87% посевов), оцениваются как слабые и сжиженные - 1100 тыс. га (13,2%), погибло - 211 тыс. га (2,5 %).

Кроме того, В.Слаута отметил, что под ледяной коркой сегодня находятся 790 тыс. га озимых зерновых и 130 тыс. га озимого рапса (срок пребывания под ней составляет от 10 до 60 дней). Худшая ситуация в Полтавской области, где под коркой находится 79% озимых, Харьковской, Черниговской и Сумской - 32-34%, в Киевской области - 23% озимых.

Вице-премьер-министр сообщил, что по предварительным расчетам, к пересеву планируется до 1 млн. га. <А если погодные условия не изменятся и не будут приняты дополнительные меры, то площади к пересеву могут значительно увеличиться и их придется пересевать яровыми зерновыми, а это - дополнительные объемы работ, которые потребуют и дополнительных финансовых ресурсов, которые сегодня и так в дефиците у сельскохозяйственных товаропроизводителей>, - отметил В.Слаута.

Как подчеркнул В.Слаута, наибольшая угроза весенним работам - их ресурсное обеспечение, которое определяется финансовым положением хозяйств. Сегодня их обеспеченность дизтопливом и бензином составляет 64-68% от потребности, азотными удобрениями - 75%, фосфорными - 50%, средствами защиты растений - 38%, в том числе гербицидами - 42%.


Вице-премьер-министр отметил чрезвычайно высокую стоимость горюче-смазочных материалов. Так, стоимость бензина А-76 на сегодняшний день составляет 8990 грн/т, дизтопливо стоит 7100 грн/т, при том что в 2009 году этот показатель составлял 4600 грн/т.

Кроме того, В.Слаута подчеркнул, что возникают также проблемы с обеспечением средствами защиты растений в связи с действием принятого предыдущим правительством 23 декабря прошлого года постановлением <Об утверждении перечней товаров, экспорт и импорт которых подлежит лицензированию, и квот на 2010 год>, которым существенно изменена процедура получения лицензий на их ввоз.

Вице-премьер-министр также обратил внимание на дефицит оборотных средств, который составляет 11,7 млрд. грн. По его словам, сельскохозяйственные предприятия обеспечены собственными оборотными средствами для проведения весенне-полевых работ лишь на половину от общей потребности (24 млрд. грн.).

В.Слаута сообщил, что этот дефицит частично (в объеме 3,1 млрд. грн.) может быть покрыт за счет средств Государственного бюджета путем непрямой государственной поддержки и осуществления форвардных закупок Аграрным фондом. Другим источником, подчеркнул он, должны стать кредитные ресурсы, потребность в которых - около 5 млрд. грн. В то же время, предприятиями агропромышленного комплекса привлечено лишь 515 млн. грн. кредитных ресурсов, т.е. 10% от потребности. В.Слаута отметил, что процентные ставки, под которые предоставляются кредиты предприятиям агропромышленного комплекса, колеблются от 20% до 36,7% годовых.

ИА "АПК-Информ"

Прирост сельхозпроизводства в Украине в январе-феврале является одним из самых высоких за последнее десятилетиеДанилишин



По итогам января-февраля 2010 года прирост сельскохозяйственного производства в Украине составил 5,2%, что является одним из самых высоких показателей на протяжении 2001-2009 годов, при этом в сельскохозяйственных предприятиях объемы производства выросли на 12,4%, хозяйствах населения - сократились на 0,8%.

Об этом 17 марта заявил экс-министр экономики Украины Богдан Данилишин.

Он отметил, что в среднем прирост объемов производства в АПК с 2001 года был на уровне 2,7%.

Ввиду сезонного характера производства растениеводческой продукции, валовая продукция сельского хозяйства в январе-феврале формировалась исключительно за счет производства продукции животноводства.

На развитие производства в животноводческой отрасли, отметил Б.Данилишин, положительное влияние оказал высокий урожай зерновых культур (46 млн. тонн). <По состоянию на 1 марта 2010 года против соответствующей даты прошлого года поголовье свиней увеличилось на 16,7%, овец и коз - на 3,5%. Кроме того, в результате увеличения поголовья птицы во всех категориях хозяйств (на 7,3%) продолжался рост производства яиц (на 3,9%)>, - сказал он.

Следствием увеличения поголовья скота и птицы, отметил экс-министр экономики, стало увеличение объемов реализация скота и птицы на убой (в живом весе) - на 3,4% (против сокращения на 6,3% в январе-феврале 2009 года).

Отношение общего объема выращивания скота и птицы к их реализации на убой составляло 113,1% (в январе-феврале 2009 года 108,6%).

УНІАН


Danone раскрыл инвестиционные планы: деньги будут вкладываться в молочные фермы


Гендиректор Дарио Маркетти рассказал о проекте строительства молочных ферм в Украине и о том, почему компания продает йогурт себе в убыток.

После покупки в 2006 году завода <Родич> Danonе не приобретал активы в Украине. Какие инвестиционные планы компании на украинском рынке в среднесрочной перспективе?


Основное направление инвестиций для нас - агропромышленный сектор, создание молочных ферм. В Украине за последние годы радикально уменьшилось количество коров и объемы производства молока. Четкой и ясной программы правительства в этой сфере мы не видим. Если будет продолжаться в том же духе, то скоро молочные продукты в страну придется импортировать. Украина привлекла серьезные инвестиции в выращивание подсолнечника, зерновых, но в молочный сектор средства не направлялись. Но мы считаем, что инвестиции в проекты по производству молока могут приносить прибыль. Сейчас мы ищем партнера среди тех, кто хочет инвестировать в создание молочных ферм. Я думаю, это будет много небольших проектов. Общаемся с европейскими, украинскими компаниями, местными фермерами, даже конкурентами и выясняем, кто готов взять на себя часть рисков.

Сколько вы планируете вложить в этот проект?

Сейчас проводятся переговоры с банками о привлечении финансирования. Я думаю, это будет не меньше 10 млн. евро.

Каковы сроки начала реализации проекта?

Ближайшие шесть месяцев. Таким образом, мы знаем, <что> и <когда>, но мы пока уточняем <как>.

А где?

Главный приоритет - месторасположение в радиусе 500 км от Херсона.

Покупку перерабатывающих мощностей, заводов не планируете?

В Danonе есть команда, которая постоянно изучает такие возможности, в том числе на территории СНГ.

Высказывалось предположение, что объединение компаний <Галичина> и <Западная молочная группа> было


следующая страница >>