litceysel.ru
добавить свой файл
1




14.11.2010-     День вшанування учасників ліквідації

наслідків аварії на Чорно­бильській АЕС


АВАРІЯ, КАТАСТРОФА, РАДІАЦІЯ, ВИПРОМІНЕННЯ, ЗОНА ВІДЧУЖЕННЯ, АТОМНА ЕЛЕКТРО СТАНЦІЯ, САРКОФАГ


ВСТУП

Чорнобильська катастрофа – одна з найбільших екологічних катастроф сучасності як по кількості померлих та постраждалих, так і по економічним збиткам. Окрім величезної шкоди, яку подія завдала Україні (на той момент УРСР), катастрофа мала величезний вплив на населення сусідньої держави Білорусії. До того ж радіоактивна хмара пройшла над Європейською частиною СРСР, Східною Європою, Скандинавією, Великобританією, східною частиною США .

Спершу комуністичне керівництво УРСР та СРСР намагалося приховати масштаби трагедії, але після повідомлень про Чорнобильську катастрофу американськими та європейськими засобами масової інформації розпочалася евакуація мешканців із заражених районів. У радянські засоби масової інформації ж інформація про подію потрапила тільки 28 квітня.

Не зважаючи на те, що минула майже чверть сторіччя ЗМІ не дають повної картини того, що відбулося і зараз. Отож доти, доки засоби масової інформації будуть мовчати про наслідки чорнобильської катастрофи чи згадуватимуть про неї лише раз на рік, проблема лишатиметься актуальною для суспільства, в якому тільки ліквідаторами аварії було близько 600 000 осіб.

Для України найважливішими елементами стратегії, пов’язаної з проблемами навколишнього середовища, є:

  1. усунення наслідків чорнобильської катастрофи;

  2. відшкодування завданої навколишньому середовищу шкоди та припинення зловживань природними ресурсами;

  3. розвиток екотехнологій;

Усі ці проблеми неможливо розв'язати без тісного міжнародного співробітництва .

Мета роботи – простежити як висвітлюються в друкованих засобах масової інформації наслідки катастрофи, підкреслити негативні і позитивні риси роботи їх із матеріалами, що стосуються чорнобильської катастрофи, простежити історію питання від часу трагедії до сучасності на прикладі матеріалів періодичної преси.


Завдання роботи:


  • Систематизувати різні погляди на причини катастрофи;

  • Визначити основні аспекти, які висвітлюються журналістами при описанні наслідків аварії на ЧАЕС;

  • Дати короткий опис основних термінів, якими користуються при написанні матеріалів на дану тему;

  • Визначити основні джерела інформації для написання матеріалу на тему аварії на Чорнобильській АЕС та її наслідків;

  • Провести детальний аналіз матеріалів, які висвітлюють наслідки катастрофи.

Новизна роботи полягає в тому, що раніше науковці намагалися визначити причини і наслідки аварії на Чорнобильській АЕС лише з якоїсь певної точки зору. У роботі ж класифікація причин і наслідків подається на основі узагальнення цих визначень.

Практичне значення цієї роботи полягає в тому, що класифікація причин та наслідків, визначення термінів може використовуватися журналістом для полегшення написання матеріалу на тему аварії на ЧАЕС.


РОЗДІЛ 1
. ОСОБЛИВОСТІ ВИСВІТЛЕННЯ НАСЛІДКІВ КАТАСТРОФИ У ЗМІ


Аварія – (від іт. avaria, з араб. авар‎ - пошкодження, збитки, пошкодження корабля чи вантажу) – це небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об’єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров’я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю (стаття 1 Закону України від 14.12.1999 № 1281-ХIV «Про аварійно-рятувальні служби»); пошкодження, вихід із ладу, руйнування, що сталося з техногенних (конструктивних, виробничих, технологічних, експлуатаційних) або природних причин.

У сучасному виробництві із підвищеними параметрами технологічного прогресу періодично створюються умови, що викликають несподівані порушення роботи чи вихід з ладу машин, споруд, комунікацій, систем.

Якщо аварія несе загрозу для життя людини чи призводить до людської смерті, то її називають катастрофою. Отже катастрофа – це велика за масштабами аварія чи інша подія, що призводить до тяжких наслідків, в тому чисті смерті.


Аварія трансгранична – це глобальна радіаційна аварія, коли зона аварії поширюється за межі державних кордонів країни, в якій відбулась .

Треба також розуміти значення слова «саркофаг». Саркофаг – це об’єкт «Укриття», зведений задля ізоляції 4-го вибухнувшого енергоблоку Чорнобильської АЕС.

Випромінення (англ. radiation, emanate; нім. Stahlung f) – промениста енергія електромагнітних хвиль, що випромінюються (випускаються) матеріальним тілом. В. розрізнюється за потужністю (кількісна характеристика) і за спектральним складом (якісна характеристика). Розрізнюють монохроматичне і складне В. Монохроматичне – випромінення визначеної довжини хвилі, характеризується потужністю або потоком; складне – випромінення, що складається або з кінцевого числа монохроматичних випромінювань (переривчастий лінійчатий спектр), повна характеристика якого визначається потужністю монохроматичних випромінювань, що увійшли до його складу, або з безперервного ряду монохроматичних випромінювань. У цьому випадку воно характеризується загальною потужністю і її безперервним розподілом по довжинах хвиль усередині всього спектрального діапазону. Власне дія, процес випущення електромагнітних хвиль матеріальним тілом – випромінювання .

Радіаційна безпека – стан радіаційно-ядерних об’єктів і навколишнього середовища, який забезпечує не перебільшення меж доз, виключення будь-якого необґрунтованого опромінення і зменшення доз опромінення персоналу і населення нижче встановлених меж доз настільки, наскільки це можна досягнути і наскільки це економічно обґрунтовано .

Радіоактивні відходи (РАО) – об’єкти і субстанції активність яких перевищує встановлені міністерством охорони здоров’я України норми [3].

Зона відчуження – це територія, з якої проведено евакуацію населення в 1986 році.

Зона безумовного (обов’язкового) відселення – це територія, що зазнала інтенсивного забруднення довгоживучими радіонуклідами, з щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень .


Ядерный реактор – пристрій, в якому відбувається контролюємо цепна ядерна реакція, що супроводжується виділенням енергії.


1.2 Аспекти висвітлення причин аварії


Безумовно, не можна визначити одну причину, через яку сталася катастрофа. Головним тут стало поєднання багатьох факторів. Але при вивченні питання зазвичай науковці виділяють кілька основних.

Отож головними причинами катастрофи було:


  1. Проведення недостатньо повно та правильно підготовленого електричного експерименту.

  2. Низький рівень культури операторів, керівництва як станцій, так і міністерства електрифікації в цілому в галузі ядерної безпеки.

  3. Недостатній рівень безпеки графіт-уранового реактора РБМК-1000.

  4. Помилки персоналу.

Нагадаємо, що відразу після чорнобильської аварії утворили першу офіційну державну комісію з розслідування її причин. Вивчивши надані матеріали, у серпні 1986 р. вона доповіла у Відні на засіданні МАГАТЕ, що першопричиною аварії явилися, по суті, непрофесійні дії персоналу. У доповіді також вказувалося на «недбалість в управлінні реакторною установкою», недостатнє розуміння «персоналом особливостей протікання технологічних процесів у ядерному реакторі» і втрату персоналом «відчуття небезпеки». Крім цього, були вказані і деякі «недоліки» у конструкції реактора 4-го блока, що «допомогли» персоналу довести крупну аварію до розмірів катастрофи. Зокрема, розробники реакторної установки не передбачили створення захисних систем безпеки, здатних запобігти аварії при наборі навмисних відключень технічних засобів захисту і порушень регламенту експлуатації, оскільки вважали таке сполучення подій неможливим .

Отож головні причини, як вважають експерти: по-перше, непрофесійні дії персоналу; по-друге, недоліки конструкції реактора.

Але серед основних, як вважають дослідники, можна виділити і інше.

Наприклад не виключаємо і можливість диверсії, про яку журналісти неохоче зазвичай говорять. Інші ж тримаються тільки цієї версії і критично сприймають спроби завершити дискусію з цього приводу:


««Оперативними співробітниками держбезпеки за участю спеціалістів були проаналізовані отримані матеріали, на підставі яких ними було побудовано імовірну модель вибуху, у результаті чого було відхилено впроваджувану наполегливо низкою високих посадових осіб і наукових авторитетів версію про можливу диверсію на ЧАЕС».

Це цитата з доповіді генерала Ю.Петрова на спільній нараді працівників спецслужб із країн СНД, що відбулася у Києві 1996 р. у зв’язку з 10-річчям чорнобильської аварії. І це не єдина офіційно зареєстрована спроба «сім’ї» ввести в оману вчених, а через них і громадськість» .


1.3 Аспекти висвітлення наслідків Чорнобильської катастрофи


Серед наслідків Чорнобильської катастрофи виділяють такі:


  1. Безпосередні наслідки;

Безпосередньо під час вибуху на четвертому енергоблоці загинула одна людина. Ще одна померла від опіків того ж дня в лікарні. У 134 співробітників ЧАЕС та членів рятувальних команд, що знаходились на станції під час вибуху, розвинулась променева хвороба, 28 з них померли.

Деякі дії персоналу, такі як гасіння локальних джерел пожеж у приміщенні станції (міри, направлені на попередження можливого вибуху водню) були в момент після вибуху необхідними. Можливо, вони попередили ще більш серйозні наслідки. Але при виконанні цих робіт велика кількість співробітників отримала завелику дозу радіації, в деяких випадках смертельну. В їх числі опинились начальник зміни блока А. Акімов та оператор Л. Топтунов, що керували реактором під час аварії.

За узагальненими даними Наукового центру радіаційної медицини (НЦРМ) МОЗ України, із числа постраждалих, які перебували під медичним наглядом у лікувально-профілактичних закладах системи МОЗ України, у 1987-2004 рр. померло 504117 осіб, із них 497348 дорослих та підлітків (у т. ч. 34499 ліквідаторів аварії) і 6769 дітей .

Окрім людських жертв відомо про так званий Червоний ліс – близько 10 км² дерев, що прилягають до Чорнобильської АЕС, і які взяли на себе найбільшу частину викидів радіоактивного пилу під час вибуху у 1986 році. Велика кількість поглинутої радіації призвела до загибелі дерев (переважно сосен) та зміни кольору їх на червоно-бурий. До того ж вночі спостерігалося світіння мертвих дерев, викликане радіоактивним розпадом.


  1. Еколого-біологічні наслідки;

Екологічні наслідки Чорнобильської катастрофи визначаються двома головними факторами – опроміненням природних об’єктів та їх радіоактивним забрудненням. Слід виділити два головних джерела опромінення: зовнішнє та внутрішнє.

Під час аварії зовнішнє опромінення сягало біологічно небезпечних рівнів практично тільки в межах 30-км зони, де спостерігався складний спектр біологічних ефектів різного рівня. Значна частина радіоактивного викиду із зруйнованого 4-го блоку осіла в ближній зоні. Сьогодні вона умовно визначена на місцевості межами зони відчуження (радіус 10 та 30-км). В гострий період аварії рівні опромінення в зоні відчуження досягали сотень рентгенів за годину тільки по гамма випромінюванню. Потужність дози бета випромінювання була в 10-100 разів більша, що призвело до прояву гострих ефектів, аж до загибелі, у деяких найбільш чутливих до радіації рослин та організмів.

  1. Економічні наслідки;

Світовій атомній енергетиці в результаті Чорнобильської аварії було завдано серйозних збитків. Після 1986 до 2002 року в країнах Північної Америки та Західної Європи не було збудовано жодної нової АЕС, що пов’язано із тиском суспільної думки а також із тим, що зросли страхові внески та зменшилась рентабельність ядерної енергетики.

В СРСР було законсервовано або призупинено будівництво та проектування 10 нових АЕС, заморожено будівництво десятків нових енергоблоків на діючих АЕС в різних областях та республіках .

  1. Наслідки для сільськогосподарської галузі;

У випадку аварії на ЧАЕС реалізувався найбільш важкий сценарій за наслідками для сільського господарства України: забруднено більше 5 мільйонів га земель, на яких виробляється продукція і проживає біля 3 мільйонів людей, втрачена значна кількість великої рогатої худоби. В перші роки після аварії практично припинено ведення вівчарства, хмелярства, льонарства в українському Поліссі, вилучено з землекористування територію зони відчуження. Вчені були підключені до планування і організації відповідних контрзаходів із значним запізненням, що істотно знизило ефективність заборонних та організаційних рішень першого періоду .


  1. Довгострокові наслідки;

Ядерне пальне, яке залишилося в зруйнованому енергоблоці станції, розпочинає неконтрольовані ланцюгові реакції. З нього утворюється америцій, що у сотні разів небезпечніше за стронцій. Одним з чорнобильських могильників, на думку вчених, стає Дніпро. Тривають мутації в людей і тварин.

Якщо раніше каліцтв було – соті частки відсотка, то тепер – 24 відсотки. Це величезна цифра. Існування мутацій довго не хотіли визнавати, але вони - факт. Першими потерпілими виявилися тварини. Після аварії в причорнобильському селі Народичи стали з’являтися поросята або сліпі, або з очима величиною з кавун. Місцеві жителі казали, що в них замість курчат вилуплюється щось моторошне. Усе частіше народжуються діти із синдромом Дауна.

Рак щитовидної залози в дітей виникає в тисячу разів частіше, ніж до аварії. Причому не тільки в Україні, але й у Білорусії. Вже і великого опромінення немає, а генетична нестабільність триває. Це особливо помітно по рослинах: їх вивезли в чисті зони, на незаражені землі, але з них виростають то карлики, то гіганти. У пшениці, наприклад, мутації дійшли до 60 відсотків .

Окрім того в наслідок аварії створена 30-тикілометрова зона відчуження. експерти вважають, що на цій території не можна буде жити ще не один десяток років. а населені пункти, що існували на цій території здебільшого знищені.


2.6 Останні згадки про Чорнобильську катастрофу у друкованих ЗМІ

В останній рік не відбувається певних, досить важливих для громадськості, подій, пов’язаних із ліквідацією наслідків катастрофи на ЧАЕС. Тому за деякий період можна помітити зменшення кількості публікацій з цього приводу. Основна кількість матеріалів припадає на 14 грудня - День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або 26 квітня – день Чорнобильської катастрофи.

Темою таких матеріалів здебільшого є підтримка постраждалих при аварії: «16 483 громадянина Запорізької області взяли участь в ліквідації цієї страшної техногенної аварії. Від імені міської влади хочу подякувати вам за сміливість, яку, за покликом серця і велінням часу, ви продемонстрували, рятуючи увесь світ від атомної чуми. Хотілося б, щоб ліквідатори Чорнобильської аварії мали гідні умови життя. Наш обов’язок – допомагати цим людям усім, чим тільки можна. Наша спільна мета – зменшити наслідки цієї трагедії, вберегтися від її повторення. Міська влада додає всіх зусиль для забезпечення всебічної підтримки запорожців, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи» «Схилимо голови перед живими, - закликав Валерій Володимирович. – Ми повинні зробити все для їхнього соціального захисту, соціальної реабілітації. Я вважаю це своєю особистою турботою» .


Хоча іноді тут же зачіпають важливі для сучасності питання. Так наприклад проблему попередження повторної аварії: «До цих пір працюють старі енергоблоки Чорнобильського типу, які щодня створюють ризик повторення трагедії».

Ми можемо помітити, що журналісти самі розуміють один з недоліків їх роботи, а саме недостатню кількість публікацій на дану тему : «На жаль у нас прийнято згадувати про ті жахливі полії лише напередодні й безпосередньо в річницю якоїсь трагедії. Ми вважаємо, що про чорнобильську аварію потрібно пам’ятати й наступного дня після пам’ятних заходів, і взагалі – щодня, - підсумувала Лариса Шевчук» .

Журналісти застерігають населення про можливе повторення катастрофи і звертаються із проханням бути пильними: «Незважаючи на громадську опозицію, безвідповідальні політики намагаються реанімувати атомну енергетику. У той же час ці фахівці чомусь забувають розповідати людям про те, що дотепер не знайдене рішення проблеми ядерних відходів, для поховання яких немає надійних технологій у жодній країні світу. Наш запорізький регіон також знаходиться у зоні небезпеки, адже на його території перебуває сховище відпрацьованого ядерного палива Запорізької атомної станції. Воно розташовано нижче рівня Запорізької греблі Дніпрогесу. Тому вже сьогодні всім нам потрібно замислитися над тим, щоб потрібних аварій в Україні більше не трапилося» .

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


  1. http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B1%D1%8B%D0%BB%D1%8C%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%8F

  2. Маслова-Лисичкіна Н. Екологічна безпека: стратегія довгострокового виживання // Спостерігач. – 1996. – №20. – січень – С. 16-18.

  3. http://www.chornobyl.in.ua/definition_ru.htm

  4. http://www.chornobyl.in.ua/shelter_ru.htm

  5. Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. – Донецьк: «Донбас», 2004. – 386 с.

  6. Відповідно до Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи"


  7. Левин В. Е. Ядерная физика и ядерные реакторы. – 4-е изд. – М.: Атомиздат, 1979. – 336 с.

  8. Горбачов Б. Хто «замилює» правду про причини Чорнобильської аварії? // Дзеркало тижня. – 2002. – №26. – 13 – 19 липня – С. 8 – 9.

  9. http://www.ukremb.info/ukr/archive.php?offset=0&order=date%20DESC

  10. Іванчук І. Чорнобиль готує нові сюрпризи // Известия. – 2002. – №21. – квітень – С. 34.

  11. От совета министров СССР // Известия. – 1986. – №17. – 30 квітня. – 2.

  12. Гусєв О., Покровський О. Скафандр для реактора // Вечерний Киев. – 1986. – №34. – 18 серпня. – С. 4.

  13. Ковальський Т., Чорнобиль – це проблема на сотні років // Українське слово. – 2000. – №50. – 14-20 грудня. – С. 6.

  14. Олтаржевський Д., Безробітний атом // Урядовий кур’єр. – 2000. – №234. – 15 грудня. – С. 2-3.

  15. Чорнобильську АЕС закрито // Урядовий кур’єр. – 2000. – №235. – 16 грудня. – С. 1.

  16. Коломойцев В., Чорнобильський фактор: єдино правильне рішення // Урядовий кур’єр. – 2000. – №235. – 16 грудня. – С. 6.

  17. Гусев О., Закриття ЧАЕС – це аварійний захист планети // Демократична Україна. – 2000. – №166. – 19 грудня. – С. 1-2.

  18. Долін Г., Закриття Чорнобильської АЕС – одна з визначних подій ХХ віку // Україна і світ сьогодні. – 2000. – №50. – 16-22 грудня. – 1-5.

  19. Барановська Н., Об’єкт «Укриття»: наукові дослідження останнього десятиліття // Український історичний журнал. – 2001. – №3. – С. 91-104.

  20. Перетворення об’єкта «Укриття» Чорнобильської АЕС в екологічно-безпечну систему // Будівництво України. – 2003. – №8. – лютий. – С. 6-11.

  21. Костенко В., Арка над «саркофагом» - проблема над проблемою // Україна молода. – 2004. – №20. – 18 травня. – С. 10-11.

  22. Огородник М., А що там – у реакторы? // Чорнобильський вісник. – 2003. – №4. – 23 січня. – С. 6.


  23. «Саркофаг» стабілізують за графіком // Чорнобильський вісник. – 2003. – №23. – 14 червня. – С. 1.

  24. Хілько І., Чорнобиль нам не забути ніколи // Запорозька Січ. – 2008. – №82. – 26 квітня. – С. 3.

  25. Пам'ять – загиблим, шана – живим //Запорізька правда. – 2008. – №63. – 26 квітня. – С. 1-2.