litceysel.ru
добавить свой файл
1
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ


НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

"КПІ"

НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ОХОРОНИ ПРАЦІ


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ


ДО ВИКОНАННЯ РОЗДІЛУ "ОХОРОНА ПРАЦІ"

В ДИПЛОМНИХ ПРОЕКТАХ


КИЇВ 2006

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

"КПІ"

НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ОХОРОНИ ПРАЦІ


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ


ДО ВИКОНАННЯ РОЗДІЛУ "ОХОРОНА ПРАЦІ"

В ДИПЛОМНИХ ПРОЕКТАХ


ДЛЯ СТУДЕНТЕ ФАКУЛЬТЕТУ ЕЛЕКТРОНІКИ


Затверджено

на засіданні кафедри

охорони праці та довкілля

Протокол №3 від 29.10.05 р.


КИЇВ 2006


Методичні вказівки до виконання розділу "Охорона праці" в дипломних проектах для студентів факультету електроніки /Укл.: С.С. Козлов, - К.: НТУУ- -КПІ" -ННДІОП, 2005-17с.


НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО ВИКОНАННЯ РОЗДІЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ»

В ДИПЛОМНИХ ПРОЕКТАХ

Укладач: Козлов Сегій Степанович

Відповідальний редактор К.Н. Ткачук

Рецензенти: О.І. Полукаров

І.М. Ковтун

Темплан 2005 р.. Редактор Т. В. Омельчук

поз. 57


Підписано до друку 25.04.05. Формат 60x84/12. Папір Xerox Paper (80 g/m2). Друк-ризограф. О6л.-вид.арк.-1,2. Наклад 200 прим.

Національний науково-дослідний інститут охорони праці.

254, Київ -60, вул. Вавілових, 13. Тел. 440-99-55

Загальні положення

"Охорона праці" є обов'язковим розділом дипломного проекту. Обсяг розділу - 12... 15 сторінок рукописного тексту.

Змістом розділу є аналіз умов праці на обраному робочому місці (виявлення шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища і порівняння їх з діючими нормативами, а також розробка заходів, націлених на утворення умов праці, що відповідають вимогам усіх норм і стандартів з охорони праці).


Розділ "Охорона праці" складається з підрозділів

1. Аналіз умов праці на робочому місці.

2. Розробка заходів з охорони праці.

3. Пожежна безпека приміщення.

4. Розрахункова частина.

В середині підрозділів виділяються параграфи. Вибір робочого місця для аналізу умов праці і розробка заходів з охорони праці здійснюється самим студентом-дипломником з урахуванням теми дипломного проекту. Робоче місце може бути обрано:

- на стадії проектування і розробки даного приладу, обладнання, програмного продукту тощо (наприклад, робоче місце інженера-проектувальника в лабораторії НДІ, КБ або інженера-програміста в обчислювальному центрі (ОЦ) на ПЕОМ);

- на стадії експериментального зразка або серійного приладу, обладнання, зразка, що розробляється в науково-дослідній лабораторії або фірмі, на підприємстві в виробничому цеху (наприклад, робоче місце інженера-конструкгора у вказаній лабораторії 12 корпусу університету, або техніка-монтажника зі складання РЕА на заводі або підприємстві);

- на стадії експлуатації розроблювального приладу, стенду, обладнання або реалізації програмного продукту (наприклад, робоче місце інженера-звукооператора в студії, інженера-конструктора, що працює з використанням обчислювальної та іншої техніки у наукових та виробничих галузях; робоче місце конкретного користувача програмного продукту в приватній фірмі тощо).

З виявлених небезпечних та шкідливих факторів виділяються один-два найбільш несприятливих, щодо яких розробляються детальні заходи з охорони праці та робляться необхідні інженерні розрахунки (розрахункова частина). Обсяг розрахункової частини складає 10-15 % від обсягу розділу "Охорона праці".

Студент-дипломник надає викладачу-консультанту спочатку чорновик пояснювальної записки розділу, потім, після виправлення похибок і зауважень - чистовий варіант. Після цього викладач-консультант підписує розділ "Охорона праці" на титульному аркуші дипломного проекту.


У доповіді на захисті диплому студент-дипломник повинен висвітлити основні положення, розроблені в розділі "Охорона праці".

Зміст розділу

Вступ


У вступі студенту необхідно висвітлити роль охорони праці для сучасного виробництва та довести необхідність розробки заходів з охорони праці у дипломному проекті. Вказати, яке робоче місце обрано для аналізу умов праці, на якому підприємстві воно знаходиться. Обсяг вступу - 0,5 стор.

Окремим параграфом цей пункт у змісті не виділяється.

1. Аналіз умов праці

1.1 Організація робочого місця

Виявлення та аналіз шкідливих та небезпечних виробничих факторів слід починати з аналізу дотримання вимог, встановлених санітарними правилами і нормами [1-3] для виробничих приміщень та робочих місць.

Для цього необхідно вказати геометричні розміри приміщення та кількість робочих місць у ньому. Згідно з характером роботи, що виконується, вибрати норми за площею та об'ємом приміщення, що наведено для одного робочого місця, та порівняти їх з фактичними значеннями.

1.2 Мікроклімат виробничих приміщень

Згідно з ДСТ [4,5,6] визначаються категорія важкості робіт, що виконуються в приміщенні цеху, лабораторії, ОЦ, та період року. Складається таблиця санітарних норм параметрів мікроклімату, які порівнюються з фактичними даними.

1.3. Шкідливі речовини в повітрі робочої зони

Вказуються джерела виділення шкідливих речовин у виробничому приміщенні, лабораторії, ОЦ (наприклад, пайка ручними електропаяльниками з використанням олов'яно - свинцевих припоїв типу ПОС). Проводиться санітарна характеристика кожної шкідливої речовини - клас небезпечності, МДК, біологічна дія на організм людини [5] (можливо, у вигляді таблиці). Порівнюється фактичний вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони (дані інструментальних вимірювань, взяти на преддипломній практиці або розрахунок [4,7,8]) з допустимими концентраціями.


1.4. Освітлення

Вказуються види та системи освітлення, що використовуються в даному приміщенні. Згідно з нормами [3, 9] вказуються норми освітлення робочих місць, які порівнюються з фактичними даними (розрахунок за [7,10]).

1.5. Шум, вібрація, ультразвук, інфразвук

Вказуються джерела шуму у виробничому приміщенні, а також, якщо вони є, вібрації, ультразвуку (УЗК), інфразвуку (ІФЗ). За [10,11] згідно з типом виробничого приміщення наводяться норми за спектральним та загальним рівнем шуму (вібрації, УЗК, ІФЗ [11-24]). Наводяться їх фактичні (розрахункові) значення [7-25]. Проводиться їх порівняння.

1.6. Виробничі випромінювання

До виробничих випромінювань відносяться:


  • випромінювання оптичного діапазону - ультрафіолетові (УФВ), лазерні (ЛВ), інфрачервоні (ІЧВ);

  • електромагнітні випромінювання (ЕМВ) НЧ, ВЧ, УВЧ, НВЧ діапазонів; іонізуючі випромінювання.

У даному параграфі слід вказати види та джерела виробничих випромінювань на робочому місці, згідно з нормативними документами [26...33]. Навести норми по кожному виду випромінювань, які порівнюються з їх фактичними значеннями.

Для приміщень з відеотерміналами та ПЕОМ порівнюються фактичні і допустимі норми ЕМВ [3,34]. Крім цього довільна електронно-променева трубка є джерелом рентгенівського випромінювання, що не використовується. Тому при аналізі умов праці на робочих місцях операторів, інженерів, що працюють з відеотерміналами, згідно з [26,27] наводяться допустимі норми рентгенівського випромінювання.

1. 7. Небезпека ураження електричним струмом

Вказуються припустимі травмонебезпечні місця та можливі причини ушкодження людей електричним струмом (внаслідок дотику до відкритих струмоведучих частин, до струмопровідних неструмоведучих елементів обладнання, що опинилися під напругою в результаті порушення ізоляції, а також ураження кроковою напругою та через електричну дугу).


Наводиться характеристика електричної мережі живлення із зазначенням кількості фаз, проводів, роду струму, напруги, частоти струму, режиму нейтралі. При необхідності розраховується сила струму, що проходить через тіло людини при можливих включеннях в електричне поле: при однофазному і однополюсному, також при двохфазному і двохполюсному дотику до струмоведучих елементів обладнання, що знаходяться під напругою, при замиканні фази на корпус обладнання або на землю, при дотику до обірваного і лежачого на землі проводу повітряної лінії електропередачі.

Розрахункове значення струмів порівнюється з допустимим [35], робиться висновок про небезпеку експлуатації електроустановок.

Називаються речовини, матеріали, відходи виробництва, елементи обладнання, що електризуються в процесі виробництва; в окремих випадках (при інженерній розробці захисту від статичної електрики) необхідно розрахувати потенціали, струми та енергію розрядів статичної електрики.

Згідно з ПБЕ [39] приміщень цехів, лабораторій установки класифікуються за ступенем небезпеки ураження людей електричним струмом (без підвищеної небезпеки; з підвищеною небезпекою і особливо небезпечні).

2. Розробка заходів з охорони праці

У даному підрозділі розглядаються заходи, які забезпечують здоров'я працівника і безпеку умов праці на робочому місці.

2.1. Нормалізація повітря робочої зони

Здійснюються заходи щодо утворення мікроклімату та забезпечення чистоти повітря робочої зони. Необхідно повністю використовувати можливості вдосконалення технологічних процесів та їх апаратурного оформлення, а також вибору схем виробництва сировини, палива, транспорту з метою зниження тепловиділення і зведення до мінімуму надходження шкідливих речовин у повітря робочої зони.

При недостатності технологічних заходів для нормалізації повітря робочої зони слід використовувати спеціальні методи і засоби, включаючи вентиляцію, опалення, кондиціювання повітря, засоби індивідуального захисту, екранну ізоляцію теплових агрегатів тощо. В гарячих цехах потрібно передбачити особливий питний режим, кімнати відпочинку та повітряні оазиси. Підбираються засоби контролю мікроклімату та чистоти повітря робочої зони.


2.2. Виробниче освітлення

При проектуванні або реконструкції виробничих приміщень (підрозділів) здійснюються заходи щодо встановлення окремих видів і систем освітлення. Для систем електричного освітлення підбираються типи ламп, освітлювачів (вказується використання останніх), напруга освітлювальної мережі, джерела живлення [7,43].

Згідно галузевим нормам передбачається аварійне та ремонтне освітлення. При цьому називаються типи ламп, освітлювачів, їх виконання, номінальна напруга


2.3. Захист від виробничого шуму та вібрацій

В проектах повинен бути розроблений комплекс заходів застереження, зниження та захисту від шуму й вібрацій. При необхідності передбачаються засоби індивідуального захисту, погоджується режим праці та відпочинку працюючих, а також засоби контролю параметрів шуму й вібрацій [7,25].

2.4. Захист від електромагнітних полів і лазерних випромінювань

Залежно від характеристики джерел електромагнітних і лазерних випромінювань обираються і розроблюються заходи захисту персоналу від цих небезпечних і шкідливих виробничих факторів (захист часом, відстанню, екранами, засобами індивідуального захисту). Виконується оцінка прийнятих заходів і вказуються засоби контролю ЕМВ і ЛВ [7,46].

2.5. Захист від іонізуючих випромінювань

З урахуванням виду і характеристики випромінювань розробляються заходи захисту персоналу, обмеженої частини населення краю, області, республіки. Оцінюються прийняті заходи і підбираються засоби контролю іонізуючих випромінювань [7].

2.6. Електробезпека

Безпека експлуатації електрообладнання досягається системою організаційних і технічних засобів і заходів, що забезпечують безпеку при нормальному режимі роботи електроустановок, а також в аварійному стані [7,45]

Вказати та описати заходи захисту під час роботи на електроустановках. Необхідно вказати величину, прилад і періодичність контролю опору робочої ізоляції, захисного заземлення (петлі "фаза-нуль"), передбачити заходи попередження електризації речовин і накопичення зарядів статичної електрики, а також прилади контролю параметрів статичної електрики.


2.7. Ергономіка, технічна естетика та організація робочого місця

Студентам, що розробляють теоретичні дипломні роботи, слід відобразити ергономічні вимоги до робіт, що виконувались в кабінетах дипломного проектування, в лабораторії, на ЕОМ або на дослідних установках. В розділі необхідно проаналізувати гігієну розумової праці і передбачити заходи, що попереджують нервові захворювання і підвищують працездатність персоналу, зайнятого розумовою працею [3,7,47,48].

3. Пожежна безпека

Необхідно вказати всі вибухо- та пожежонебезпечні речовини і матеріали, що знаходяться на даному робочому місці і в приміщенні загалом, навести їх вибухо- та пожежонебезпечні характеристики (можливо, у вигляді таблиці). Слід провести короткий аналіз можливих місць і причин загорань і вибухів у приміщенні.

Визначити (розрахувати) категорію приміщення щодо вибухо-пожежонебезпечності, вказати вибухонебезпечну зону, пожежонебезпечний клас даного приміщення [50,51]. Потім слід вибрати засоби пожежогасіння (первинні або автоматичні установки пожежогасіння), засоби пожежної сигналізації.


Перелік тем для детальної розробки заходів з охорони праці в розрахунковій частині


  1. Розрахувати кількість шкідливих речовин, що виділяються в робочу зону під час паяння.

  2. Розрахувати інтенсивність газовиділення через нещільність апаратури, що працює під тиском, визначити вентиляційний повітряний обмін у приміщенні.

  3. Розрахувати тепловий баланс виробничого приміщення.

  4. Спроектувати систему місцевої приточної механічної вентиляції.

  5. Спроектувати систему місцевої витяжної механічної вентиляції.

  6. Спроектувати систему загальної приточної механічної вентиляції.

  7. Обгрунтувати і розрахувати габаритні розміри витяжного зонту та об'єм вилученого ним повітря.
  8. Вибрати і спроектувати прилад для зниження виробничого шуму в цеху, лабораторії, ОЦ.


  9. Розрахувати екран для захисту від шуму.

  10. Визначити розрахунковим шляхом заходи захисту від ультразвуку.

  11. Розробити комплекс заходів щодо захисту від статичної електрики.

  12. Розрахувати концентраційні межі вибуховості багатокомпонентної суміші горючих речовин з повітрям.

  13. Розрахунковим шляхом визначити категорію приміщення щодо вибухо- та пожежонебезпечності згідно ОНТП 24-86.

  14. Атестувати робоче місце робітника основної професії цеху.

  15. Атестувати робоче місце інженера-дослідника в лабораторії, в кабінеті ОТ, на дослідній установці

  16. Обрати типи і, згідно нормам, розрахувати необхідне число первинних засобів гасіння осередків пожеж.

  17. Розробити, інструкцію з техніки безпеки під час роботи на дослідній установці, лабораторному стенді.

  18. Обрати і розрахувати елементи блискавкозахисту об'єкту.

  19. Розрахувати систему загального рівномірного електричного освітлення цеху методом коефіцієнту використання світлового потоку.

  20. Розрахувати систему загального локалізованого штучного освітлення робочого місця.

  21. Виконати перевірочний розрахунок природного освітлення.

  22. Розрахувати коефіцієнт природнього освітлення графоаналітичним методом.

  23. Розрахувати екран для захисту від електромагнітних випромінювань.

Рекомендована література

  1. СН245-71 Санитарные нормы проектирования промышленных предприятий.-М.1971.

  2. ДСанПіН 3.3-2.007-98 Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно - обчислювальних машин. - Київ, 1999. - 18с.

  3. ДНАОП 0.00-1.31 -99 Правила охорони праці під час експлуатації електронно -обчислювальних машин. - Київ, 1999. - 30 с.

  4. ДСН 3.3.6.042-99 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень. - Київ, 2000.

  5. ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны.- М., 1988.


  6. ДНАОП 003-3.06-80 Санітарно-гігієнічні норми допустимих рівнів іонізації повітря виробничих та громадських приміщень №2152-80 -М., 1980

  7. Справочник по охране труда на промышленных предприятиях. К.Н. Ткачук, Д. Ф. Иванчук, Р. В. Сабарно и др.-К.: Техника, 1991. -286 с.

  8. ГОСТ 12.1.007-76 ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности.

  9. СНиП 23-05-95 Строительные нормы и правила. Естественное и искусственное освещение.-М., 1995.

  10. Справочная книга по светотехнике / под ред. Ю. Б. Айзенберг - М.:Энергоатомиздат, 1985. - 485 с.

  11. ГОСТ 12.1.003-83 ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. - М., 1983.

  12. ДСН 3.3.6.037-99 Санггарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку. - Київ, 2000.

  13. ДСН 3.3.6.039-99 Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації.- Київ, 2000.

  14. ДНАОП 0.03-3.14-85 Санггарні норми допустимих рівнів шуму на робочих місцях №3223-85.-М, 1985.

  15. 15 ГОСТ12.1.012-90 ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования. -М., 1990.

  16. ГОСТ 12.1.028-80 ССБТ. Шум. Определение шумових характеристик источников шума. Ориентировочный метод (СТ СЭВ 1413-78). -М., 1980.

  17. ГОСТ 12.1.029-80 ССБТ. Средства и методы защиты от шума Классификация (СТ СЭВ 1928-79). -М., 1980.

  18. ГОСТ 12.1.036-81 ССБТ. Шум. Допустимые уровни в жилых и общественных зданиях (СТ СЭВ 2834-80). -М, 1981.

  19. ГОСТ 12.1.050-86 ССБТ. Методы измерения шума на рабочих местах. -М, 1986.

  20. ДСТУ 2300-93 Вібрація. Терміни та визначення. -М., 1993.

  21. ДСТУ 2325-93 Шум. Терміни та визначення.-М., 1993.

  22. ДСТУ 2867-94 Шум. Метода оцінювання виробничого шумонавантаження. Загальні вимоги. -М., 1994.
  23. ДСТУ 2894-94 Пристрої екранувальні для захисту інфрачервоного випромінювання. Параметри та загальні технічні вимоги. - М., 1994.


  24. ДСТУ 3010-95 Обладнання для кондиціонування повітря та вентиляції. Методи визначення шумових характеристик кондиціонерів. - М., 1995.

  25. Борьба с шумом на производстве: Справочник / Под общ. ред. Е. Я. Юдина - М.: Машиностроение, 1985. - 400 с.

  26. ДНАОП 0.03-1.65-79 Санітарні правила робота з джерелами невикористаного рентгенівського випромінювання №1960-79.

  27. ДНАОП 0.03-1.77-90 Санітарні правила роботи з джерелами низькоенергетичного рентгенівського випромінювання № 5170-90.

  28. ДНАОП 0.03-3.30-96 Державні стандартні норми і правила захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань.

  29. ГОСТ 12.1.006-84 ССБТ. Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля (СТ СЭВ 5801 -86).

  30. ГОСТ 12.1.031-81 ССБТ. Лазеры. Методы дозиметрического контроля лазерного излучения.

  31. ГОСТ 12.1.040-83 ССБТ. Лазерная безопасность. Общие положения.

  32. ГОСТ 111.045-84 ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля.

  33. ГОСТ 12.2.006-87 ССБТ. Безопасность аппаратуры электронной сетевой и сходных с ней устройств, предназначеных для бытового и аналогичного общего применения. Общие требования и методы испытаний.

  34. ГОСТ 12.2.091-94 ССБТ. Требования безопасности для показывающих и регистрирующих электроизмерительных приборов и вспомогательных частей к ним.

  35. 35. ГОСТ 12.1.038-82 ССБТ. Электробезопасность. Предельно допустимые значения напряжений прикосновения и токов.

  36. ГОСТ 12.1.013-78 ССБТ. Строительство. Электробезопасность. Общие требования.

  37. ГОСТ 12.1.030-81 ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление.

  38. ГОСТ 12.2.025-76 ССБТ. Изделия медицинской техники. Электробезопасность. Общие технические требования и методы испытаний.
  39. ДНАОП 0.00-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів.


  40. ДНАОП 0.00-1.29-97 Правила захисту від статичної електрики.

  41. ДНАОП 0.00-8.02-93 Перелік робіт з підвищеною небезпекою.

  42. ДСТУ 2817-94 (ГОСТ 12.2.007.6-93) Система стандартів безпеки праці. Апарати електричні комутаційні на напругу до 1000 В. Вимоги безпеки.

  43. Старовертов И. Г. Справочник проектировщика. Часть П. Вентиляция и кондиционирование воздуха -М: Стройиздат, 1988. -510 с.

  44. ДСТУ 3191-95 (ГОСТ 12.2.137-96) Обладнання для кондиціонування повітря та вентиляції. Загальні вимоги безпека

  45. Правила усітройства электроустановок.-М.:Энергпромиздат, І987.-248с.

  46. Степанов А. Г., Сабарно Р. В. Техника безопасности при эксплуатации лазерных установок. -К.: Техніка, 1989. -110 с.

  47. ДСТУ 3038-95 Гігієна Терміни та визначення основних понять.

  48. ГОСТ 12.2.032-78 ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования.

  49. ГОСТ 12.2.033-84 ССБТ. Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования.

  50. ОНТП 24-86 Общесоюзные нормы технологического проектирования. - М.: Стройиздат, -1986.

  51. ДНАОП 0.01-1.01-95 Правила пожежної безпеки в Україні.

  52. ДНАОП 0.05-8.04-92 Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці.

  53. ДНАОП 0.03-8.03-97 Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.