litceysel.ru
добавить свой файл
1







ДОНЕЦькИЙ НАЦіОНАЛЬНиЙ УНіВЕРСИТЕТ


еКОНОМіЧнИЙ ФАКУЛЬТЕТ


Проформа


Модуль:
охорона праці

Семестр:
3

Кредити:
1,5 (81 год.)

Базові курси: Безпека життєдіяльності, Цивільна оборона

Рівень:
бакалаврат.

КАФЕДРА: Управління персоналом і економіка праці


Мета курсу:
формування системи теоретичних і прикладних знань з правових, економічних і організаційних питань створення безпечних умов праці, захисту людини на виробництві; засвоєння студентами знань з теорії методів управління умовами і охороною праці на виробництві, оволодіння практичними навичками обґрунтування і використання економічних методів вирішення конкретних завдань на підприємстві; вироблення вмінь і навичок в сфері формування сучасної моделі управління умовами, охороною й безпекою праці на національному, регіональному й виробничому рівнях.


Результати навчання:

При успішному завершенні модулю студенти демонструють:

- розуміння теоретичних аспектів управління охороною праці, впливу виробничого середовища на людину, класифікації умов праці, організаційних та економічних аспектів охорони праці;

- знання правової і нормативної бази охорони праці в Україні

и спроможні

- самостійно аналізувати й оцінювати стан охорони праці на підприємстві.


Зміст курсу і коротка анотація тем

Тема 1. Виробниче середовище і його вплив на людину. Предмет і завдання дисципліни (Фактори виробничого середовища. Предмет, завдання і структура курсу).

Тема 2. Умови праці на виробництві, їх класифікація і нормування (Умови праці. Факторі та елементи умов праці. Санітарні норми, їх класифікація.).

Тема 3. Шкідливі виробничі фактори, методи захисту людини від її негативного впливу (Класифікація виробничої шкідливості. Мікроклімат виробничих приміщень. Оцінка впливу шкідливих факторів на ефективність праці).

Тема 4. Аналіз і профілактика профзахворювань та виробничого травматизму (Виробничий травматизм і профзахворювання, причини їх виникнення. Розслідування нещасного випадку. Методи аналізу виробничого травматизму і захворювання. Засоби боротьби з травматизмом та захворюваністю).

Тема 5. Основи техніки безпеки (Умови безпеку виробничих процесів. Вимоги безпеки щодо безпеки виробничого обладнання. Система стандартів безпеки праці. Аналіз стану безпеки праці на робочих місцях. Пожежна безпека. Система захисту робітника на виробництві).

Тема 6. Правове і нормативне регулювання охорони праці (нормативно-технічна документація з питань охорони праці. Особливості охорони праці жінок та молоді. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці).

Тема 7. Державне управління охороною праці в Україні (Система управління охороною праці. Органи державного управління охороною праці. Регулювання питань охорони праці на державному і галузевому рівнях. Державний та громадський контроль дотримання законодавства про охорону праці).

Тема 8. Організація охорони праці на виробництві. (Сутність і завдання охорони праці на виробництві. Служба охорони праці підприємства. План поліпшення умов охорони праці).

Тема 9. Економічні аспекти охорони праці (Показники витрат і ефективності заходів щодо удосконалення умов і охорони праці на підприємстві. Економічне стимулювання поліпшення умов і охорони праці).

Методи навчання: лекції, практичні заняття, самостійна робота студента.

Лекції – 2 години у неділю

18 годинПрактичні заняття – 2 години у неділю18 годинКонсультації –2 години за семестр 2 годинСамостійна робота – підготовка до семінарів, вивчення законодавчих і нормативних документів, написання рефератів, виконання практичних робіт45 годин


Форми контролю

Оцінка модулю складається з оцінок за наступні види роботи:

- позитивне складання двох змістовних модулів складає 80% загальної оцінки модулю;

- додаткові формі контролю складають 20% загальної оцінки модулю.

Залік


Форми самостійної роботи: вивчення теоретичного матеріалу, конспектування літературних джерел за рекомендацією викладача; вивчення та оцінювання законодавчих і нормативних документів України, що регулюють питання охорони праці; написання рефератів під час самостійної позаурочної роботи; підготовка до практичних аудиторних робіт, виконання домашніх практичних робіт; підготовка до захисту практичних робіт; аналіз та оцінка умов праці на підприємства, на якому студент пройшов практику; підготовка до контрольних робіт та до тестування.


Критерії оцінки знань:

Модуль 1Модуль 2Додаткові форми∑40%40%20%Т1Т2Т3Т4Т5Т6Т7Т8Т95101010101010510100

51-100 балів – зараховано;

0-50 балів - не зараховано.


Критерії оцінки знань студентів підчас поточного контролю:

Кількість балівКритерії10 балівСтудент дав безпомилкову і глибоку відповідь на поставлене запитання, показав високий рівень знань відповідних літературних джерел, висловлював власні судження щодо окремих теоретичних проблем. Правильно розв’язав задачу.5 балівСтудент у цілому відповів на поставлене запитання, розв’язав задачу, але не спромігся переконливо аргументувати свою відповідь, помилився у використанні понятійного апарату, не мав знань літературних джерел.0 балівНульову оцінку студент одержує за умови, якщо дав на більшість поставлених запитань неправильну чи неповну відповідь та помилявся у використанні понятійного апарату, не мав знань літературних джерел, не розв’язав задачу чи взагалі нічого не відповів.

Список літератури

1. Законодавчі, нормативні та інформативні акти про охорону праці.


2. Санітарні норми та правила.

3. Гандзюк М.П., Желібо Є.П., Халімовський М.О. Основи охорони праці. – К: Каравела, 2003.- 408 с.

4. Жидецький В. Ц., Джигирей В. С., Мельников О. В. Основи охорони праці. - Львів: Афіша, 2001.- 350 с.

5. Катренко Л.А. Охорона праці: Навч. посібник – Суми: Університетська книга, 2004.- 495 с.

6. Керб Л. П. Основи охорони праці: Навч. посібн.- К.: КНЕУ, 2004. – 215с.

7. Кузнєцов В. Охрана труда на предприятии. – Харьков: Фактор, 2004.- 164 с.


8. Москальова В.М. Основи охорони праці: Підручник для студентів вузів. – К.: Професіонал, 2005.- 664 с.

9. Фахові журнали: «Охорона праці», «Україна: аспекти праці», «Економіка України».


Викладачі, які викладають модуль:

Керівник модулю: Балтачеєва Н.А., к.е.н., доцент

Лектори: к.е.н., доц. Балтачеєва Н.А.,

к.е.н., доц. Шульга В.Г.,

к.е.н., доц. Шаповалова Е.В.,

ст. викл. Кисель Н.П.,

ст. викл. Александров Г.І.,

ст. викл. Панченко І.В.


ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ


Самостійна робота студентів над вивченням цього курсу є обов’язковою умовою успішного засвоєння змісту дисципліни. Регулярна самостійна робота студентів зі спеціальною літературою, з нормативно-правовими документами, а також інші форми самостійної роботи студентів сприяють розвитку навичок науково-дослідницької діяльності, формують економічне мислення, тренують вміння аналізувати та оцінювати факти, опрацьовувати, викладати та аргументувати власні судження. Самостійна робота покликана сприяти розвитку самостійності і відповідальності, а також становленню та закріпленню навичок виступу, обґрунтуванню захисту власної точки зору тощо.

Самостійна робота студента оцінюється викладачем під час проведення практичних занять, консультацій, поточного та підсумкового контролю. Самостійна робота передбачає обов’язкову систематичну підготовку до аудиторних занять:


  • опрацювання теоретичних засад прослуханого лекційного матеріалу;

  • вивчення обов’язкової та додаткової літератури;

  • підготовку до поточного тестування та контрольних робіт;

  • виконання домашніх завдань;

  • систематику вивченого матеріалу курсу перед написанням модулів та заліком (іспитом).

Максимальна кількість балів, що може бути набрана студентом за активну аудиторну роботу, дорівнює: залік - 20 балів, іспит – 12 балів. Інші обов’язкові та вибіркові види самостійної роботи і кількість можливих для отримання балів представлено у карті самостійної роботи студента.

Індивідуальна робота студента сприяє поглибленому вивченню теоретичного матеріалу, формуванню вмінь використовувати знання для розв’язання відповідних практичних завдань.

При вивченні курсу «Охорона праці» студент повинен протягом семестру виконати дві обов’язкові індивідуальні роботи відповідно до кожного змістовного модулю.

Варіант індивідуальної роботи видається викладачем на початку кожного змістовного модулю. Індивідуальні завдання виконуються студентом самостійно із забезпеченням необхідних консультацій з окремих питань з боку викладача. За кожне вірно виконане завдання нараховується: залік - 25 балів, іспит – 12 балів, тобто протягом семестру за індивідуальну роботу студентом може бути отримано максимально залік - 50 балів, іспит – 24 балів.


Карта самостійної роботи студента


Види самостійної роботиПланові терміни виконанняФорми контролю та звітностіМаксимальна кількість балів

1234

Денна форма навчання

І. Обов’язкові

1.1. Написання реферату з досліджуваної тематики

Один раз на семестр

Захист матеріалів реферату під час практичного заняття або консультації


6

1.2. Підготовка анотованого списку літератури за темою

Один раз на семестр

Обговорення підготовлених матеріалів під час аудиторних занять

2

1.3. Розробка тестових завдань

Один раз на семестр

2

Разом балів за обов’язкові види СРС

10

ІІ. Вибіркові

2.1. Аналіз наукової публікації

Один раз на семестр

Обговорення проведеної роботи під час практичного

3

2.2. Підбір літературних джерел за обраною тематикою

Один раз на семестр

Обговорення підготовлених матеріалів під час аудиторних занять

2

2.3. Написання наукових робіт, участь у наукових студентських конференціях та семінарах

Один раз на семестр

Обговорення з викладачем підготовлених матеріалів, подання до друку, виступи з доповідями на наукових студентських конференціях і семінарах

5

Разом балів за вибіркові види СРС

10

Всього балів за СРС

20

Заочна форма навчання

І. Обов’язкові

1.1. Написання реферату з
досліджуваної тематики

Один раз протягом залікового модуля

Захист матеріалів реферату під час практичного заняття або консультації

5

1.2. Підготовка анотованого списку літератури за темою

Один раз протягом залікового модуля

Обговорення підготовлених матеріалів під час аудиторних занять

2

1.3. Розробка тестових завдань

Один раз на семестр

1

Разом балів за обов’язкові види СРС

8

ІІ. Вибіркові

1.1. Написання наукових робіт, участь у наукових конференціях та семінарах

Один раз на семестр

Обговорення з викладачем підготовлених матеріалів, подання до друку, виступи з доповідями на наукових студентських конференціях і семінарах

12

Разом балів за вибіркові види СРС

12

Всього балів за СР
20


5.1. Підготовка рефератів


Однією з форм самостійної роботи студентів є підготовка реферату і його захист (виступ перед аудиторією). Ця форма СРС є корисною і цікавою лише тоді, коли студент дотримується основних правил підготовки реферату.

При оцінюванні реферату особливе значення надається самостійності мислення, критичній оцінці викладеного матеріалу, вивченню книг та публікацій, що не входять до рекомендованого списку літератури.

Тема реферату вибирається із запропонованої тематики. За узгодженням з викладачем можливе самостійне формулювання теми.

У ході роботи над рефератом передбачається консультування у викладача: обговорення напрямку наукового пошуку, узгодження плану (змісту) тощо.

При роботі з першоджерелами варто уникати прямого конспектування тексту, краще зосередити увагу на коментуванні, тобто на викладенні власних поглядів на матеріал, який розглядається. Однак цитування (оформлене посиланнями) також може бути використане для аргументації формулювання думки автора.

Реферат повинен мати чітку структуру. Початок реферату – зміст, що складається з розділів (підрозділів), які відповідають заголовкам і підзаголовкам у тексті. За змістом (планом) йде вступ: обґрунтування актуальності обраної теми, постановка мети, задач, обмеження предмету дослідження.

Основна частина поетапно розкриває тему реферату. В рефераті студент повинен освітити сучасні проблеми досліджуваної теми, провести аналіз статистичних показників та їх динаміки, опрацювати основні нормативно-правові документи з розглядає мого питання. У висновках оформляються чіткі, обґрунтовані висновки, наводяться напрями подальшого розвитку теми. Завершується реферат списком використаних джерел (оформленим у встановленому порядку).


Обсяг реферату – 10-15 сторінок.

Реферат, прорецензований викладачем, виноситься на захист: виступ і обговорення в аудиторії.


Теми рефератів


  1. Науково-технічний прогрес і безпека праці.

  2. Удосконалення умов праці на підприємстві.

  3. Соціально-економічна оцінка умов праці.

  4. Управління охороною праці на підприємстві.

  5. Економічні методи управління умовами і охороною праці.

  6. Травматизм і захворювання на виробництві.

  7. Страхування виробничих ризиків.

  8. Планування поліпшення умов праці на основі колективного договору.

  9. Контроль за охороною праці на підприємстві.

  10. Сучасна економіка умов і охорони праці.

  11. Вдосконалення механізму витрат, пов'язаних з поліпшенням умов праці.

  12. Економічне стимулювання підприємств, направлене на поліпшення умов праці.

  13. Економічна відповідальність підприємств за порушення нормативних актів про охорону праці.

  14. Світовий досвід управління умовами і охороною праці.

  15. Фінансування заходів щодо поліпшення умов і охорони праці.

  16. Вплив ринкових відносин в економіці на стимулювання поліпшення умов і охорони праці (досвід західних країн).

  17. Форми і методи регуляції відповідальності підприємств за порушення законодавчих і нормативних актів по охороні праці.

  18. Методи оцінки стану умов праці.

  19. Стимулювання природоохоронної діяльності підприємств.

  20. Оцінка соціальної і соціально-економічної ефективності заходів щодо поліпшення умов і охорони праці.

  21. Реформування системи охорони праці.

  22. Розвиток соціального партнерства у галузі охорони праці.

  23. Охорона праці і соціальний захист.

  24. Атестація робочих місць за умов праці.

  25. Розвиток охорони праці в Україні.

  26. Міжнародна співпраця у галузі охорони праці.


  27. Колективний договір як правовий інструмент поліпшення умов і охорони праці.

  28. Сучасні проблеми поліпшення умов праці.

  29. Соціальна спрямованість перебудови управління умовами праці.

  30. Травматизм на виробництві і його соціально-економічні наслідки.

  31. Досвід зарубіжних країн в реалізації заходів щодо охорони праці.

  32. Запобігання нещасних випадків і професійних захворювань і система компенсацій шкоди від них у Федеральній Республіці Німеччини.

  33. Науково-технічний прогрес і безпека праці.

  34. Система захисту працівників на виробництві і її вдосконалення.

  35. Психологічне і інженерне забезпечення охорони праці.

  36. Організація охорони праці в Японії.

  37. Порядок організації державного нагляду за охороною праці.

  38. Науково-технічне і соціальне забезпечення охорони праці в Україні.

  39. Соціально-економічне значення охорони праці.

  40. Охорона праці і соціальний захист в Україні: стан, проблеми, перспективи.

  41. Охорона праці як основний напрям соціальної політики України.

  42. Шкідливі виробничі чинники і засоби захисту від них.

  43. Актуальні проблеми гігієни праці.

  44. Система управління охороною праці на підприємстві.

  45. Принципи організації і функціонування системи управління охороною праці на підприємстві.

  46. Планування і стимулювання діяльності по охороні праці.

  47. Формування ринкових відносин і задачі підприємств у сфері охорони праці.

  48. Система соціального захисту від професійних ризиків.

  49. Фінансування заходів щодо поліпшення умов охорони праці.

  50. Вживання комп'ютерних методів, прикладного і інформаційного забезпечення охорони праці.


5.2. Розробка тестових завдань

Тест – це система завдань специфічної форми і певного змісту, яка дає змогу якісно оцінити структуру та виміряти рівень засвоєння знань та сформованості вмінь і навичок студентів з дисципліни.


При розробці тестів до окремих тем студентові необхідно дотримуватися наступних вимог:

розробити інструкцію до завдання (що зробити? – вибрати, назвати, розв’язати тощо) і зміст завдання – фрагмент питання теми, яка вивчається;

для реалізації функції вимірювання якості знань тест має містити 10-15 завдань;

у тесті має бути запропоновано на вибір декілька відповідей (3-5), з яких одна або кілька правильні;

уникати формулювання питань, які передбачають відповідь “так” або “ні”.


Приклади тестових завдань

Назвіть складові групи соціально-економічних факторів формування умов праці (по класифікації НДІ праці):

а) економічні;

б) соціально-психологічні;

в) соціально-політичні;

г) технологічні;

д) нормативно-правові;

Визначить, які з запропонованих варіантів елементи умов праці (по класифікації НДІ праці):

а) психофізіологічні;

б) естетичні;

в) ергономічні;

г) санітарно-гігієнічні;

д) соціально-психологічні;

е) соціально-економічні.

Соціально-економічні фактори формування умов праці:

а) залежать від особливостей виробництва;

б) не залежать від особливостей виробництва;

в) усі варіанти не вірні.

Соціально-психологічні фактори формування умов праці:

а) залежать від особливостей виробництва;

б) не залежать від особливостей виробництва;

в) усі варіанти не вірні.

Природно-кліматичні фактори формування умов праці:

а) залежать від особливостей виробництва;

б) не залежать від особливостей виробництва;

в) усі варіанти не вірні.

Виробничі фактори формування умов праці:

а) залежать від особливостей виробництва;

б) не залежать від особливостей виробництва;

в) усі варіанти не вірні.

Скільки виділяють категорій ваги праці (за методикою НДІ праці):

а) 3 категорії;

б) 4 категорії;

в) 5 категорій;

г) 6 категорій;

б) 8 категорій.

Збільшення плинності кадрів внаслідок впливу умов праці, є:

а) позитивним економічним результатом;

б) негативним економічним результатом;

в) позитивним соціальним результатом;

г) негативним соціальним результатом.

Виберіть правильну класифікацію небезпечних і шкідливих виробничих факторів:

а) електричні, механічні, фізичні, біологічні;

б) фізичні, хімічні, біологічні, психофізіологічні;

в) механічні, фізичні, хімічні, біологічні;

г) фізичні, хімічні, виробничі, психофізіологічні.

Коефіцієнт частоти травматизму показує:

а) кількість нещасних випадків на 1000 працівників у звітному періоді;

б) середнє число днів непрацездатності на один нещасний випадок;

в) середнє число днів непрацездатності на 1000 працюючим.

Коефіцієнт ваги захворювання показує:

а) кількість днів непрацездатності на 100 працюючим;

б) середню тривалість одного захворювання;

в) кількість випадків захворювання на 100 працюючим.

Відповідно до законодавства, служба охорони праці створюється на підприємствах з чисельністю працівників:

а) 200 і більше осіб;

б) 100 і більше осіб;

в) 50 і більше осіб;

г) 20 і більше осіб;

Які з варіантів, є функціями управління охороною праці:

а) регулювання (координація);

б) збір і обробка інформації;

в) контроль;

г) прогнозування;

д) облік;

Розвиток професійного захворювання працівника, є результатом впливу на нього:


а) небезпечних виробничих факторів;

б) шкідливих виробничих факторів.

в) усі варіанти не вірні.

Нещасний випадок, пов'язаний з впливом на працівника:

а) небезпечних виробничих факторів;

б) шкідливих виробничих факторів.

в) усі варіанти не вірні.

Сфера чинності Закону України «Про охорону праці» поширюється на:

а) всіх юридичних і фізичних осіб, які відповідно до законодавства використають найману працю, і на всіх працюючим у важких і шкідливих умовах праці;

б) всіх юридичних і фізичних осіб, які відповідно до законодавства використають найману працю, і на всіх працюючим;

в) всіх юридичних осіб, які відповідно до законодавства використають найману працю.

Виберіть форми відповідальності за порушення законів і нормативно-правових актів про охорону праці:

а) дисциплінарна;

б) адміністративна;

в) матеріальна;

г) цивільна;

д) карна;

е) колективна.

Акти і матеріали з розслідування нещасного випадку підлягають зберіганню в архіві підприємства протягом:

а) 40 років;

б) 45 років;

в) 50 років;

г) 55 років;

д) 60 років.


5.3. Робота з літературою

Самостійна робота студента зі спеціальною літературою необхідна для досягнення наступних цілей:

1) підготовка до практичного заняття (семінару);

2) вивчення питань, винесених для СРС;

3) поглиблене вивчення окремих тем курсу;

4) підготовка реферату;

5) попереднє знайомство з матеріалом майбутньої лекції (за відповідним списком літератури).

Якості засвоєння і запам'ятовування проробленого, як правило, сприяє коротке конспектування тексту, виклад тез, а також перевірка студентом знань з питань до теми.

Перелік основної та додаткової літератури за курсом приведений у розділі 2.


5.4.Підготовка анотованого списку літератури за темами

Складання анотованого списку літератури за темою курсу полягає у підборі статей з наукових періодичних видань (за останні 3-4 роки), що розкривають проблематику певної темі. Кількість проанотованих статей за кожною темою має бути не менше 10.

Анотація представляє собою стислий огляд обраної статті, починати анотацію необхідно обов’язково з вихідних даних статі (автор, назва, джерело), анотація пишеться тією мовою, на якій написана стаття. Складати анотацію доцільно аналогічно наведеному прикладу.

Приклад складання анотації

Гогіташвілі Г. Як підвищити ефективність управління охороною праці в регіоні // Охорона праці №10, 2007. – С.15-16.

В статті розглянуто функціонування регіональної системи управління охороною праці, яку в кожній області забезпечують органи держадміністрації, місцевого самоврядування, теруправління Держгірпромнагляду, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань, профспілки та інші. Проте, координація діяльності цих органів управління охороною праці поки ще недостатня. Ради з питань безпеки життєдіяльності населення засідають періодично, але їх рішення не завжди виконуються. Відділ охорони праці облдержадміністрації знаходиться в структурі головного управління праці та соціального захисту населення, і тому його можливості обмежені. Таким чином, підкреслює автор, в регіоні немає єдиного центру керування охороною праці. В зв’язку з цим він пропонує ряд функцій працеохоронного менеджменту, під яким мається на увазі сукупність органів управління регіоном, що проводять цілеспрямовану планомірну діяльність. Основні функції працеохоронного менеджменту, які повинен виконувати кожен керівник, полягають у послідовному проведенні таких стадій: планування – організація – мотивація – контроль. На кожну функцію розробляється відповідна методична документація, що встановлює порядок її виконання.


В статті також наводиться досвід діяльності Адміністрації охорони праці і здоров’я США (OSHA).


5.5. Типові задачі курсу

Задача 1. Визначте категорію тяжкості і розмір доплат за несприятливі умови.


Елемент умов праціОцінка в балахВаріанти12345678910Промисловий пил 35534445Шум2454543534Температура повітря 143433334Освітлення2324433453Токсичні речовини 3232Робоча поза (50% в нахиленому стані)232Динамічне навантаження43

Задача 2. Визначте і проаналізуйте показники травматизму: коефіцієнт частоти, тяжкість травматизму, а також загальний коефіцієнт травматизму.


Задача 3. Визначте розмір відшкодування потерпілим в результаті втрати працездатності через нещасний випадок.


Задача 4. Визначте економічну ефективність заходів щодо поліпшення умов праці.


5.6. Індивідуальна робота студентів


Завдання з індивідуальної роботи


  1. Вплив виробничих якостей людини на безпеку його праці.

  2. Кримінальна відповідальність за порушення законодавства про працю та правил охорони праці.

  3. Основні принципи державної політики в сфері охорони праці.

  4. Поняття «умови праці». Фактори формування умов праці.

  5. Нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства, організації, установи.

  6. Причини виробничого травматизму та професійної захворюваності.

  7. Небезпечний і шкідливий виробничий фактор. Класифікація.

  8. Законодавча і нормативна база України про охорону праці.

  9. Методи аналізу виробничого травматизму.

  10. Нещасні випадки, пов'язані з виробництвом (Положення про порядок розслідування і облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві).
  11. Поняття «виробнича травма», «професійне захворювання», «виробничо-обумовлене захворювання».


  12. Взаємозв'язок охорони праці з іншими науками.

  13. Поняття охорони праці у вузькому і широкому розумінні.

  14. Охорона праці жінок.

  15. Поняття «працездатність». Криві працездатності.

  16. Відповідальність за порушення законодавства про працю і правил охорони праці.

  17. Функції управління охороною і умовами праці.

  18. Матеріальна відповідальність за порушення законодавства про працю та правил охорони праці.

  19. Групи людських якостей, що впливають на рівень травматизму.

  20. Адміністративна відповідальність за порушення законодавства про працю і правил охорони праці.

  21. Соціально-економічна оцінка стану умов праці.

  22. Поняття «вага праці». Категорії ваги праці.

  23. Види інструктажу з навчання питанням охорони праці.

  24. Органи державного управління охороною праці. Їх компетенція і повноваження (Закон України «Про охорону праці»).

  25. Фактори, які впливають на формування умов праці, що не залежать від особливостей виробництва.

  26. Правила техніки безпеки і виробничої санітарії.

  27. Гарантії прав працівників на охорону праці (Закон України «Про охорону праці»).

  28. Основні напрямки охорони праці.

  29. Групи елементів формування умов праці.

  30. Розслідування і облік нещасних випадків. (Положення про порядок розслідування і облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві).

  31. Групи норм спрямовані на забезпечення безпеки і умов праці.

  32. Основні заходи щодо охорони праці.

  33. Що містять у собі нормативні акти з охорони праці?

  34. Розділи Єдиної системи показників умов і безпеки праці.

  35. Пільги і компенсації за несприятливі умови праці.

  36. Змішана відповідальність за порушення законодавства про працю і правил охорони праці.
  37. Охорона праці неповнолітніх.


  38. Заходи щодо попередження і усунення причин травматизму та захворюваності.

  39. Вплив психофізіологічних якостей людини на безпеку його праці.

  40. Організація охорони праці на підприємстві.

  41. Вступний інструктаж, його основні розділи.

  42. Завдання і функції служби охорони праці підприємства.

  43. Знаки безпеки для попередження робітників про можливу небезпеку.

  44. Визначення і класифікація шкідливих виробничих факторів.

  45. Повторний, позаплановий, цільовий інструктаж.

  46. Класифікація виробничих травм.

  47. Економічне стимулювання охорони праці (Закон України «Про охорону праці»).

  48. Статистичний метод аналізу травматизму.

  49. Система управління охороною праці.

  50. Охорона праці інвалідів.

  51. Предмет, мета, задачі курсу «Охорона праці».

  52. Основні принципи системи керування охороною праці.

  53. Управління охороною праці і обов'язки роботодавця (Закон України «Про охорону праці»).

  54. Нещасний випадок на виробництві і його класифікація.

  55. Планування заходів щодо охорони праці.

  56. Загальні методи управління умовами праці.

  57. Відшкодування збитку у випадку ушкодження здоров'я працівників або у випадку їх смерті (Закон України «Про охорону праці»).

  58. Статистичний метод при вивченні захворюваності.

  59. Обов'язкові медичні огляди працівників деяких категорій (Закон України «Про охорону праці»).

  60. Первинний інструктаж на робочому місці.


Розрахункове завдання №1

Визначити загальний сумарний рівень шуму ∑ L від устаткування в розрахунковій крапці для виробничого приміщення. Розрахувати необхідне зниження шуму на даному робочому місці. Початкові дані для розрахунку приведені в табл. 1.

Таблиця 1

Початкові дані для 1-го розрахункового завдання


N Характеристика джерел шуму Група 1 Група 2 Група 3 Ln, дБ N, шт. R, м Ln, дБN, шт.R, м Ln, дБ N, шт. R, м 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 1 74 4 5 80 3 7 85 6 8 2 78 3 6 78 4 6 80 5 7 3 82 5 7 75 6 4 84 4 5 4 80 6 6 92 5 10 75 5 8 5 92 5 5 80 6 10 78 3 7 6 88 4 6 70 4 12 90 6 5 7 75 3 7 83 7 7 85 5 6 8 100 6 10 95 8 8 88 5 6 9 103 7 12 78 3 6 84 6 8 10 105 6 10 84 5 7 73 4 12 11 70 4 4 91 5 8 86 7 10 12 90 5 5 87 6 10 79 8 10 13 95 6 5 76 3 7 84 5 12 14 98 6 7 100 6 12 77 4 9 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 15 74 5 3 95 5 10 84 6 8 16 83 4 4 89 5 8 76 3 7 17 87 3 5 73 4 8 92 8 10 18 85 4 10 70 3 5 95 7 9 19 90 4 6 82 5 7 103 8 12 20 92 5 12 76 3 7 84 6 10 21 95 6 15 80 4 6 83 5 8 22 97 7 8 74 3 7 76 4 5 23 101 7 10 77 3 4 85 6 7 24 105 6 12 80 4 8 90 8 10 25 110 6 10 86 4 6 92 8 11 Продовження таблиці 1

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 26 86 5 7 75 3 4 82 6 9 27 81 5 8 94 6 7 78 4 5 28 89 4 10 73 4 6 94 6 13 29 94 7 8 82 5 5 100 4 10 30 98 6 12 76 5 5 84 3 7 Примітка. Тип приміщень у варіантах:

1…10 – механічний цех,

11…20 – конструкторське бюро,

21…30 – ділянка точної збірки.


Розрахункове завдання № 2

Розрахувати систему загального рівномірного освітлення методом світлового потоку. Початкові дані приведені в табл. 2.

Таблиця 2

Початкові дані для 2-го розрахункового завдання



N

А, м

В, м

Нр, мКоефіцієнт віддзеркалення, %

Тип світильника

ρпρс

1234567

11103663010Глибоковипромінювач

21253665030-«-

31304885030ДРЛ

4604287050Глибоковипромінювач

5803655030-«-

61003063010-«-

71503097050ДРЛ

81803685030ДРЛ

920042107050ДРЛ

1025054105030ДРЛ11 130 36 6 50 30 ДРЛ 12 60 24 5 70 50 Глибоковипромінювач 13 80 42 6 70 50 -«- 14 100 36 8 50 30 ДРЛ 15 150 30 7 70 50 ДРЛ 16 180 42 8 50 30 ДРЛ 17 200 54 9 30 10 ДРЛ 18 250 60 10 70 50 ДРЛ 19 115 40 7 50 30 ДРЛ 20 90 30 5 70 50 Глибоковипромінювач 21 96 24 5 30 10 -«-


Продовження таблиці 2

123456722 125 38 6 70 50 ДРЛ 23 160 52 10 50 30 ДРЛ 24 210 60 12 50 30 ДРЛ 25 80 28 7 30 10 ДРЛ 26 130 44 9 50 30 ДРЛ 27 150 50 9 70 50 ДРЛ 28 240 64 12 70 50 ДРЛ 29 130 38 8 30 10 ДРЛ 30 100 32 4 50 30 Глибоковипромінювач Примітка. Тип приміщень у варіантах:

1…10 – механічний цех,

11…20 – цех металопокриттів,

21…30 – диспетчерські, пульти управління.

Таблиця 3

Варіанти індивідуальних завдань

Номер варіанту Теор. питання №1 Теор. питання №2 Задача №1 Задача №201 1 1 1 1 02 2 2 2 2 03 3 3 3 3 04 4 4 4 4 05 5 5 5 5 06 6 6 6 6 07 7 7 7 7 08 8 8 8 8 09 9 9 9 9 10 10 10 10 10 11 11 11 11 11 12 12 12 12 12 13 13 13 13 13 14 14 14 14 14 15 15 15 15 15 16 16 16 16 16 17 17 17 17 17 18 18 18 18 18 19 19 19 19 19 Продовження таблиці 3


20 20 20 20 20 21 21 21 21 21 22 22 22 22 22 23 23 23 23 23 24 24 24 24 24 25 25 25 25 25 26 26 26 26 26 27 27 27 27 27 28 28 28 28 28 29 29 29 29 29 30 30 30 30 30 31 1 2 3 4 32 2 3 4 5 33 3 4 5 6 34 4 5 6 7 35 5 6 7 8 36 6 7 8 9 37 7 8 9 10 38 8 9 10 11 39 9 10 11 12 40 10 11 12 13 41 11 12 13 14 42 12 13 14 15 43 13 14 15 16 44 14 15 16 17 45 15 16 17 18 46 16 17 18 19 47 17 18 19 20 48 18 19 20 21 49 19 20 21 22 50 20 21 22 23 51 21 22 23 24 52 22 23 24 25 53 23 24 25 26 54 24 25 26 27 55 25 26 27 28 Продовження таблиці 3

56 26 27 28 29 57 27 28 29 30 58 28 29 30 1 59 29 30 1 2 60 30 1 2 3 61 2 4 6 8 62 3 5 7 9 63 4 6 8 10 64 5 7 9 11 65 6 8 10 12 66 7 9 11 13 67 8 10 12 14 68 9 11 13 15 69 10 12 14 16 70 11 13 15 17 71 12 14 16 18 72 13 15 17 19 73 14 16 18 20 74 15 17 19 21 75 16 18 20 22 76 17 19 21 23 77 18 20 22 24 78 19 21 23 25 79 20 22 24 26 80 21 23 25 27 81 22 24 26 28

82 1 3 5 7 83 5 4 3 2 84 6 5 4 3 85 7 6 5 4 86 8 7 6 5 87 9 8 7 6

88 10 9 8 7 89 11 10 9 8 90 12 11 10 9 91 13 12 11 10 Продовження таблиці 3

92 14 13 12 11 93 15 14 13 12 94 16 15 14 13 95 17 16 15 14 96 18 17 16 15 97 19 18 17 16 98 20 19 18 17 99 21 20 19 18 100 22 21 20 19

4. Вказівки до виконання розрахункових завдань

Розрахункове завдання № 1

Завдання виконується в наступній послідовності:


  1. 1) Скласти ескіз розрахункової схеми завдання.

  2. 2) Визначити сумарний рівень шуму в межах кожної групи рівношумових джерел по формулі.



де – кількість рівношумових джерел;

– рівень звукової потужності одного джерела шуму, дБ.

  1. 3) Визначити рівень шуму в розрахунковій крапці, що створюється кожною групою джерел шуму окремо, по формулі



де – відстань від розрахункової крапки до даної групи джерел шуму, м.

  1. 4) Визначити сумарний рівень шуму в розрахунковій крапці від всіх груп джерел шуму по формулі


  1. 5) Порівняти отриманий результат з допустимим рівнем шуму в приміщенні різної категорії (табл. 4).

  2. Таблиця 4

Допустимі рівні шуму

Категорія приміщення Категорія приміщення

Допустимий рівень шуму, дБ

Приміщення конструкторських бюро, програмістів, розраховувачів 50 Ділянки точної збірки 65 Виробничі цехи: механічний, складальний і ін. 80

Приклад 1

Визначити загальний рівень шуму для виробничого приміщення. Характеристики джерел шуму приведені в табл. 5.

Таблиця 5

Характеристики джерел шуму

Показник 1-а група2-а група 3-я групаКількість джерел

шуму шт. 6 5 6 Рівень звуковий

потужності дБ 78 100 98 Відстань від розрахункової крапки до групи джерел, м 5 6 7


Рішення

Складемо ескіз розрахункової схеми завдання (рис. 1)

0100090000037400000002001c00000000000400000003010800050000000b0200000000050000000c02ea078c0f040000002e0118001c000000fb029cff0000000000009001000000cc0740001254696d6573204e657720526f6d616e0000000000000000000000000000000000040000002d0100000400000002010100050000000902000000020d000000320a5a0000000100040000000000870fe90720962d001c000000fb021000070000000000bc02000000cc0102022253797374656d000000000000000000001800000001000000b0fb1700e3040000040000002d010100030000000000Рис. 1

Визначимо сумарний рівень шуму в межах кожної групи рівношумових джерел:

дБ;

дБ;

дБ.


Визначимо рівень шуму в розрахунковій крапці, що створюється кожною групою джерел шуму окремо:

для 1-ої групи джерел шуму -

дБ,

для 2-ої групи джерел шуму -

дБ,

для 3-ої групи джерел шуму -

дБ.

Визначимо сумарний рівень шуму в розрахунковій крапці від всіх груп джерел шуму:

∑L = 10 lg ( 100,1*63 + 100,1*83,5 + 100,1*80,9) = 85,4 дБ.


Порівняємо отриманий результат з допустимим рівнем шуму для виробничих приміщень (80 дБ). Розрахунки показали, що для забезпечення нормальних умов праці необхідно зменшити рівень шуму 5,4 дБ.


Розрахункове завдання № 2

Для розрахунку системи освітлення необхідно вибрати схему розташування світильників і виходячи з схеми визначити їх кількість. Найчастіше використовуються схеми квадратного або прямокутного розміщення світильників.

Відстань між світильниками L визначають за даними табл. 6, в якій приведені оптимальні відносини L до висоти підвісу світильника Нр над робочою поверхнею. По даній величині L для даної схеми розташування світильників визначають кількість світильників по довжині і ширині приміщення, а також їх загальна кількість n.

Таблиця 6

Оптимальні відносні відстані між світильниками

Тип світильника Відношення L / НрДРЛ 0,7 - 1,4 Глибоковипромінювач 0,8 - 1,4


Розраховують світловий потік для однієї лампи:

Fл = 100 * Eн S К Z / n ή,

де Eн - нормована мінімальна освітленість (табл.7), лк;

S – площа освітлюваного приміщення, м2;


К – коефіцієнт запасу (табл. 7);

Z – коефіцієнт мінімальної освітленості, характеризує відношення середньої освітленості до мінімальної, для ламп розжарювання рівний 1,15, для люмінесцентних ламп – 1,1;

n – кількість світильників;

ή –коефіцієнт використання світлового потоку лампи %, залежить від типу світильника, коефіцієнтів віддзеркалення стелі ρп і стін ρс, індексу (світловипромінювач) приміщення I (табл. 8).

Індекс приміщення I знаходять по формулі

,

де А, В – довжина і ширина приміщення, м;

Нр – висота підвісу світильника від рівня робочої поверхні, м.

За отриманим значенням по табл. 9 вибирають джерело освітлення з найближчим великим світловим потоком Fл.

По фактичному потоку визначають фактичну освітленість:

Ефак. = Fфак. Ен / Fл.

Відхилення фактичної освітленості від нормованої допускається в межах (-10) – (+20)%.

Виходячи з потужності однієї лампи ω і їх кількості n визначають загальну потужність освітлювальної установки:


W = ω n


Таблиця 7

Нормована освітленість і коефіцієнти запасу

Категорія приміщення Нормована освітленість, лк Коефіцієнт запасу Механічний цех 150 1,3 Цех металопокриттів 200 1,4 Диспетчерські, пульти управління 150 1,3


Таблиця 8

Коефіцієнт використання світлового потоку освітлювальної установки

ρп,% ρс,% Коефіцієнт використання ή (%) при індексі приміщення i 0,50,60,811,251,522,533,545Світильник типу «глибоковипромінювач» 705025313841434649525354555750302127343841434649515252543010192432363941444749505152Світильник типу ДРЛ 705030354449545863676970717250302430384349535962646668703010212634404549555961636567


Таблиця 9

Світлотехнічні характеристики джерел освітлення


Джерело освітлення Тип Параметри Потужність, ВтСвітловий потік, лм Лампи розжарювання НВ-100 100 1240 НВ-150 150 1900 НВ-200 200 2700 НВ-300 300 4350 НВ-500 500 8100 НВ-750 750 13100 Ртутні лампи ДРЛ-80 80 2000 ДРЛ-125 125 4800 ДРЛ-250 250 10000 ДРЛ-400 400 18000 ДРЛ-700 700 33000 ДРЛ-1000 1000 50000

Приклад 2

Розрахувати схему загального рівномірного освітлення методом світлового потоку в приміщенні механічного цеху. Розміри приміщення: довжина А = 120 м, ширина В = 80 м, висота підвісу світильників Нр = 10 м. Коефіцієнти віддзеркалення стелі ρп = 50%, стін ρс = 30 %. Для освітлення використані світильники типу «глибоковипромінювач».

Рішення

Визначимо схему розташування світильників. По табл. 6 знаходимо оптимальне відношення відстані між світильниками L до висоти підвісу світильника Нр над робочою поверхнею для світильника типу «глибоковипромінювач»:

L / Hp = 0,8, тоді L = 0,8 Hp = 0,8 * 10 = 8 м.

Кількість світильників по довжині цеху

nA = A / L = 120 / 8 = 15 шт.

Кількість світильників по ширині цеху

nВ = В / L = 80 / 8 = 10 шт.

Загальна кількість світильників

n = nA nВ = 15 * 10 = 150 шт.

Розрахуємо індекс (світлопоказника) приміщення:



По таблиці 8 знаходимо коефіцієнт використання світлового потоку ламп: ή = 54 %.

Нормовану мінімальну освітленість для механічного цеху і коефіцієнт запасу визначаємо по табл. 7: Ен = 150 лк; К = 1,3.

Розраховуємо світловий потік для однієї лампи:

Fл = 100 Eн S К Z / n ή =

= 100 * 150 * 120 * 80 * 1.3 * 1,15 / (150 * 54) = 26577,8 лм.

За отриманим значенням Fл вибираємо джерело освітлення з найближчим великим світловим потоком Fл (табл. 9). В даному випадку необхідно узяти дві лампи НВ-750 ( Fл = 13100 лм).

Визначаємо фактичну освітленість:

Ефак = Fфак Ен / Fл = 26200 * 150 / 26577,8 = 148 лк.

Визначаємо загальну потужність освітлювальної установки:

W = ω n = 750 * 2 * 150 = 225 кВт.