litceysel.ru
добавить свой файл
1 2


Навчальна дисципліна

«Українська література» (семестр третій)

напрям підготовки 6.030301 Журналістика


Теми практичних занять




з/п

Назва теми

1

Особливості поетики драматургії Миколи Куліша

  1. Загальна характеристика розвитку українських драматургії і театру в 10–30-х рр. ХХ ст.

  2. Життєвий і творчий шлях Миколи Куліша.

  3. Трагікомедія «Народний Малахій»: політичний резонанс п’єси; жанрово-стильова синкретичність твору і композиція твору.

  4. Драма «Патетична соната» як твір-сповідь: історія створення драми; специфіка жанру; особливості композиції; вертепна побудова драми; система образів; роль Великоднього циклу, музики та християнської символіки.

  5. п’єса «Маклена Граса»: історія написання твору; катастрофінчі тенденції; роль поліфункціональної деталі.

2

Мала проза 10-30-х рр. Хх ст.: тематика, образи, художня своєрідність

  1. Концепція людини в новелістиці Валер’яна Підмогильного. Художнє осмислення ролі біологічного начала у поведінці людини ("Син", "Собака". "Проблема хліба"). Моральний стоїцизм людини ("Історія пані Ївги"). Внутрішня конфліктність персонажів новел ("Ваня", "Військовий літун", "Син").

  2. Імпресіоністична природа новелістики Григорія Косинки. Опозиція "свої" і "чужі" як композиційна складова новел "На золотих богів", "Темна ніч", "Постріл". Трагічна дисгармонійність у новелах "Мати", "Політика", "В житах".
  3. Інтелектуалізм малої прози Віктора Домонтовича («Апостоли», «Приборканий гайдамака»).


3

Український образ світу в повісті “старший боярин” тодося осьмачки

  1. Творчий і життєвий шлях Тодося Осьмачки.

  2. Гострота й актуальність проблематики повісті «Старший боярин»: національне відродження України, місце в ньому інтелігенції; шляхи розвитку українського села на початку ХХ століття; руйнування українського роду тощо.

  3. Синтетичний образ України в повісті. Художня майстерність пейзажів, описів церковних дзвонів, солярних мотивів.

  4. Реалістичний та умовно-символічний плани повісті. Розколотість художнього часопростору на два контрастні світи – світ дня і світ ночі.

  5. Міфопоетичний дискурс повісті: роль казкових видінь, пісенних мотивів, фантастичних елементів, демонологічних вірувань народу. Неоромантична поетика повісті «Старший боярин». Жанрова специфіка твору .

  6. Відгомін філософії екзистенцалізму в повісті. Мотив самотності, абсурдності людського існування. Ідейно-художнє навантаження розлогих авторських відступів-роздумів.

4

Поетика історичної драматургії Івана кочерги

  1. Складний шлях Івана Кочерги в українській драматургії. Жанрово-тематичне багатство драматургії митця. романтичне світобачення письменника та його вияви в історичних драмах.

  2. Художнє осмислення трагічних подій гайдамацького руху в Україні у драмі «Алмазне жорно». Актуальність національної проблематики твору. Синтез конкретно-історичних обставин та романтичної символіки. Поетика композиції драми «Алмазне жорно»; групування персонажів навколо основного конфлікту; майстерність сюжетних колізій та позасюжетних елементів.
  3. Неоромантичний пафос історичної драми «Свiччине весiлля». Естетична функцiя образiв свiтла i свiчки в драмi. Художня довершеність драми: мистецтво характеротворення; симолічний підтекст твору; комічні ситуації та образи; історичний колорит тощо.


  4. Фiлософiчнiсть та iнтелектуальнiсть драми «Ярослав Мудрий». Проблематика твору (національна, філософська, морально-етична). Проблема історизму драми. Суперечливість образу Ярослава Мудрого. Князь як iсторична особа i художнiй образ.

5

Художня своєрідність історичних романів у віршах Ліни Костенко

  1. Поняття про віршований роман, його специфіка, жанрові особливості.

  2. Історична основа та фольклорні джерела роману «Маруся Чурай». Образ Марусi Чурай у народних піснях, легендах, переказах.

  3. Жанрово-композиційні особливості роману «Маруся Чурай». Майстерність позасюжетних елементів.

  4. Морально-етична проблематика роману «Маруся Чурай».

  5. Історична основа роману «Берестечко». Композиція твору, специфіка часопростору. Роль музичної форми в архітектоніці роману

  6. Новаторство поетеси у трактуванні образу Богдана Хмельницького. Засоби психологічного зображення героя.

6

Естетичний феномен Нью-Йоркської поетичної групи

  1. Естетична платформа Нью-Йоркської групи. Проблема членства групи. Дискусії в літературознавстві навколо Нью-Йоркської групи.
  2. Поетична індивідуальність Богдана Рубчака як “поета культури”: модерністичні риси творчого кредо митця (“Ars poetica”, “Поетові”, “Поетичний хліб”, “Орфеєві”, “Діямант”, “Малий поет”); філософське осмислення мотиву Ікарових крил (“Вітряний Ікар”, “Старий поет”, “Зрада ангела”, “Дівчині без країни”); національні корені міфопоетики (“Марену топити”, “Мала легенда”, “Казка про день”, “Свята і чорт”); сюрреалістична образність в інтимній ліриці поета (“Пісня для Мар’яни”, “Пісня жінки під місяцем”, “Спомин про місяць”, “Кассандра говорить”).


  3. Своєрідність герметичної поетики Юрія Тарнавського: деструкція на словесно-предметному та проблемно-семантичному рівнях, “розпредмечення” світу (“Ода до кафе”, “Романс”, “Зима”, “Птах не сидить на гілці”); сюрреалістичне світобачення, тяжіння до містики, інтерпретації снів (“Жінка”, “Автопортрет”); максимальне наближення до екзистенції людського “Я”, багатство внутрішніх емоційних станів (“Нічна втеча”, “Пригадаєш, зрозумієш і повернеш”, “Без Еспанії”); розширення поняття поетичного, естетизація низького і прозаїчного (“Пісня міських дітей”, “В кімнатах”, “Ноктюрн І”).

  4. Сюрреалістичні візії світу в поезії Емми Андієвської: усунення ліричного “Я” з вірша як основний засіб герметизації поетичного тексту; сновидний простір у ліриці; багатоплощинність метафори у творенні сонних візій; “відсторонено-філософська, метафізична проблематика” лірики; барокові риси поетичної мови.

  5. Естетичне значення модерністичних пошуків Нью-Йоркської групи.

7

Жанрово-тематична своєрідність новелістики Григора Тютюнника

  1. Трагедія життя й таланту Григора Тютюнника у “застійний” період. Протистояння прози письменника нормативам соцреалізму.

  2. Жанр психологічної новели у творчості Григора Тютюнника, її художні особливості. Неореалістична основа малої епічної прози письменника.

  3. Тема екзистенційної незахищеності й надломленості української людини в «сумній прозі» а. Пошуки національної духовної істини в марґінальному провінційному світі (“Оддавали Катрю”, “Син приїхав”, ”На згарищі”, “Вуточка”, “Поминали Маркіяна”).

  4. Концепція кохання в новелістиці Григора Тютюнника (“Зав’язь”, “Холодна м’ята”, “Кізонька”, “Три плачі над Степаном”).
  5. Мистецтво психологічного аналізу світу дитини (“Сито, сито…”, “Обнова”, “Перед грозою”, “В сутінки”).


8

Український поетичний неоавангард 80-90-х рр. хх ст.: естетичні параметри

  1. Основні риси і прийоми поетики неоавангардистів. Засади постмодернізму в їхній естетиці. Дискусії в літературознавстві навколо феномену неоавангардизму.

  2. Бахтінський принцип карнавальної сміхової культури – естетичне підґрунтя творчості поетичної групи «Бу-Ба-Бу» (Віктор Неборак, Юрій Андрухович, Олександр Ірванець).

  3. Продовження гоголівської традиції у поетичній творчості групи «Пропала грамота» (Юрко Недоступ, Семен Либонь).

  4. Риси постмодерністської поетики в творчості представників гурту «Лу-Го-Сад» (Іван Лучук, Назар Гончар, Роман Садловський).

9

Художня своєрідність драматургії олександра ірванця

  1. Проблемно-тематичне коло драматургії О.Ірванця. Жанрова специфіка його п’єс.

  2. Особливості творчого стилю Ірванця-драматурга. Риси постмодерністської естетики та вплив драми абсурду.

  3. Жанр політично заангажованої п’єси у творчості митця («Лускунчик-2004», «Прямий ефір»).

  4. Майстерність прийомів гри, містифікації («Маленька п’єса про зраду»).

10

Поетика постмодерного роману юрія андруховича

  1. романи «Рекреації», «Московіада», «Перверзія» Юрія Андруховича як своєрідна карнавальна трилогія.
  2. Концепція Карнавалу у романі «Рекреації»: поетика назви твору, його жанрові дефініції; гротескно-карнавальна модель пострадянської дійсності, розвінчування міфів і стереотипів доби тоталітаризму; амбівалентність карнавального світовідчуття; іронічно-трагічна іпостась української історії; демістифікація образу українського поета; бахтінський принцип багатоголосся в романі; інтертекстуальне поле твору, особливості мови, стильові перехрещення.


  3. Художня реконструкція символів імперії у текстах роману «Московіада»: жанрова специфіка твору; мозаїко-карнавальна композиція, моно-міфологічна схема розгортання сюжету; риси постмодерністської поетики: іронічність, пародійність; художнє втілення роздвоєності постколоніальної людини; антитоталітарний підтекст роману.

  4. Своєрідність постмодерністської естетики в романі «Перверзії»: містифікації в романі; сюжетні мотиви фантастичного, готичного, авантюрного, пригодницького, любовного роману; неоднозначне тлумачення назви твору; версії автора-«видавця» («роман для підлітків»); безліч версій прочитання (автор — текст — світ — читач); Перфецький – герой справжній чи примарний – маска; роман у романі — опера-буф «Орфей у Венеції», її роль у тексті «Перверзії»; мотив кінця карнавалу.

  5. Синтез масового й елітарного в романістиці ЮріяАндруховича. Дискусії в літературознавстві навколо його романів.

11

Філософська проблематика прози оксани забужко

  1. Оксана Забужко як представниця “нової хвилі” жіночої прози в українській літературі.

  2. Інтерпретація національної долі з перспективи колоніальної самосвідомості жінки-українки у романі «Польові дослідження з українського сексу».

  3. «Сестро, сестро» як «психологічний натюрморт». Проблема втраченого сестринства як наслідок конфлікту особистості з тоталітаризмом.

  4. Напружені пошуки інтимного простору, зруйнованого тоталітаризмом («Дівчатка»). Проблематика твору: побратимства-сестринства, конформізму, втрати духовності, зради та влади над іншим.

  5. Художня трансформація традиційного сюжету про Каїна та Авеля з жіночого погляду в повісті «Казка про калинову сопілку». Риси фольклорної готичної повісті.
  6. Мотив роздвоєння жінки у світлі ґендерної проблематики (повість «Я, Мілена»).



Самостійна робота




з/п

Назва теми

1

поетика збірки «сонячні кларнети» павла тичини

  1. «Не Зевс, не Пан…» як світоглядно-естетичний маніфест.

  2. Образ української революції.

  3. Філософізм та психологічна глибина пейзажно-інтимної лірики.

  4. Імпресіоністична образність у циклах «Енгармонійне», «Пастелі».

2

художній світ поезії Богдана-Ігоря антонича

  1. Переосмислення народнопоетичних мотивів та образів у поезії Богдана-Ігоря Антонича.

  2. Своєрідність інтерпретації біблійних мотивів.

  3. „Біологізм” як поетична концепція.

  4. Сюрреалістичні тенденції в поезії Богдана-Ігоря Антонича.

3

Художня своєрідність повісті «санаторійна зона» Миколи Хвильового

  1. Особливості композиції повісті.

  2. Образна система твору.

  3. Просторова організація тексту.

  4. Міфопоетика твору; міфи традиційні та авторські.

4

екзистенційна природа повісті “смерть” Бориса Антоненка-давидовича

  1. Жанрова своєрідність повісті, її проблематика.
  2. Епіграф до повісті та притча про алхіміка – ключі до розуміння внутрішньої драми головного персонажа.


  3. Мотив фанатичної ідеї як головний структуруючий мотив твору.

  4. Межові ситуації вибору в повісті (вбивство як ініціація).

  5. Реалізація категорій абсурдності життя, самотності.

5

Селянський вимір українського соцреалізму в романі «Бур’ян» Андрія Головка

  1. Мистецтво сюжетобудови та характеротворення у романі.

  2. Образ села як символ зруйнованої України.

  3. Проблема особи і суспільства.

  4. Стильова своєрідність роману.

6

Світоглядно-естетична своєрідність романів «тигролови» і «сад гетсиманський» Івана Багряного

  1. Жанрові особливості роману «Тигролови».

  2. Роль умовної символіки та фольклорно-епічних елементів у розкритті ідейного задуму роману.

  3. Ідея сильної особистості у романі «Тигролови». Глибокий психологізм і романтичний пафос як визначальні складові творення образу Григорія Многогрішного.

  4. Проблема національної самосвідомості української родини в романі.

  5. Жанрові дефініції роману «Сад Гетсиманський». Поєднання документалізму, публіцистичності та художнього вимислу.

  6. Реалістичний і містичний плани в романі «Сад Гетсиманський». Романтична поетизація сильної особистості в романі.

  7. Проблема автобіографізму творів Івана Багряного.

7

Жанр кіноповісті у творчості Олександра Довженка

  1. Трагедія життя і творчості Олександра Довженка в тоталітарному суспільстві.
  2. Історія публікування «України в огні» і «Щоденника», їх драматична творча доля в епоху тоталітаризму.


  3. Новаторство митця у створенні жанру кіноповісті.

  4. Показ Другої світової війни через трагедію української землi, страждання і понівечені долі окремих людей (кіноповість «Україна в огні»).

  5. Композиція та проблемно-тематичне коло «Щоденника» Олександра Довженка.

8

Жанрово-тематична своєрідність лірики Андрія Малишка

  1. Естетичні здобутки і втрати у поезії А.Малишка 1930–1950-х років. Своєрiдність жанру лiричного портрета в ранній поезiï А.Малишка.

  2. Жанрово-тематичне розмаїття поезії періоду війни. Несправедлива критика твору в повоєнний період.

  3. Своєрідність жанру балади в поезiï А.Малишка.

  4. Емоцiйний свiт iнтимноï лiрики.

  5. Художня довершенiсть пейзажноï лiрики; екологічний неспокій.

  6. Художньо-виражальні засоби пісенної лiрики А.Малишка, її народнопоетична основа. Співдружність поета з українськими композиторами.

9

Стильові тенденції поетичної творчості михайла ореста і Юрія Клена (Освальда Бургардта)

  1. Відданість традиціям неокласицизму у житті і творчості Михайла Ореста.

  2. Філософські мотиви лірики Михайла Ореста.

  3. Стильові особливості поезії Михайла Ореста: рух від неокласицизму до символізму.

  4. Життєвий шлях і творчий шлях Юрія Клена (Освальда Бургардта).

  5. Культурологічна стихія, стильова своєрідність збірки поезій “Каравели” Юрія Клена.

  6. Проблемно-стильові пошуки в ліро-епосі Юрія Клена. поеми “Прокляті роки”, “Попіл імперій” як художні документи трагічної доби.

10

Художні пошуки поетів-шістдесятників


  1. Естетичні параметри українського шістдесятництва.

  2. Поетична творчість Василя Симоненка в контексті українського шістдесятництва.

  3. Модерністична поетика ранньої творчості Івана Драча.

  4. Поезія Ліни Костенко: синтез новаторства і традицій.

  5. Жанрово-стильове розмаїття поетичної творчості Дмитра Павличка.

  6. Лірика Василя Стуса: проблема автентичності буття.

11

Київська школа поезії як естетичне явище

  1. Естетична опозиція та недекларована світоглядна концепція “Київської школи”. Проблема її членства в українському літературознавстві.

  2. Своєрідність міфопоетичного мислення Василя Голобородька: синтез національного і модерного начал.

  3. Мистецтво поетичного міфотворення Віктора Кордуна.

  4. Спільні та відмінні риси в модерністичній естетиці поетів-“шістдесятників”, “Київської школи”, Нью-Йоркської групи.

12

Драматургія Олексія Коломійця: стильова своєрідність та проблематика

  1. Жанрово-тематичне коло драматургiï Олексія Коломiйця.

  2. Морально-етична проблематика драм (“Дикий Ангел”, “Голубi оленi”).

  3. Поетика драматургiï митця.

  4. Новаторство драматургії Олексія Коломійця.

13

Історична романістика Романа Іваничука

  1. Роман “Мальви” як новаторське явище в українській прозі 60-х рр. ХХ ст. Драматична доля твору в тоталітарну добу.

  2. Історична основа та фольклорні джерела роману “Мальви”. Баладно-пісенна основа фабули твору; символізація образної системи.
  3. Актуальність національно-патріотичної проблематики роману “Мальви” та її художнє втілення у життєвих долях героїв. Відображення психології та гострого протистояння двох соціально-культурних світів – Османської імперії та України.


  4. Жанрова специфіка роману “Орда”. Історична основа твору.

  5. Міфопоетичний струмінь роману “Орда”. Художнє відображення химерності української душі як драми екзистенційного вибору.

14

Поетика прози Анатолія Дімарова

  1. Гострота й актуальність морально-етичної проблематики в сільських, містечкових та міських “історіях” А.Дімарова.

  2. Художнє освоєння маргінальної та екзистенційної проблематики. Реалістичне дослідження причин знівечених людських доль в “історіях”.

  3. Проза А.Дімарова як явище конкретно-аналітичної стильової течії.

  4. Еволюція митця – від «історій» до дилогії «Прожити й розповісти».

15

Естетичні пошуки у поетичній творчості дев’ятдесятників

  1. Естетична платформа поетичного покоління дев’ятдесятників.

  2. Поетична творчість представників гурту «Нова дегенерація» у контексті постмодерністських тенденцій в українській літературі кінця ХХ – початку ХХІ ст.

  3. Іронічно-постмодерна традиція у творчості Сергія Жадана.

  4. Василь Махно як апологет герметичного поетичного письма.

  5. Дискусії в українській літературознавчій думці щодо естетичної вартості поезії 90-х рр. ХХ ст.

16

Світ культури в поезії оксани забужко

  1. Поезія О.Забужко в контексті естетичних пошуків «вісімдесятників» та «дев’ятдесятників».

  2. Осмислення проблеми «митець і суспільство», поетизація світу мистецтва у творчості О.Забужко.

  3. Культурологічний мотив у поезії. Синтез культурних ремінісценцій та трансформованого міфу.
  4. Особливості урбаністичної лірики. Образ Києва.


  5. «Світ без любові» в поезії О.Забужко: художня своєрідність інтимної лірики, її індивідуально-психологічний характер.

  6. Мотиви громадянської лірики.

17

Проза Сергія Жадана і Любка Дереша як явище підлітково-дитячої літературної альтернативи

  1. Альтернатива як спосіб самовираження молодих українських письменників.

  2. Вплив поетичної творчості на прозу Сергія Жадана, її стильові особливості.

  3. Трагічний образ української молоді як наслідок глибокої суспільної кризи у романі «Депеш Мод» Сергія Жадана.

  4. «Анархія в Україні» Сергія Жадана як «збірник подорожніх нотаток, оповідань, анекдотів, притч, спогадів та етюдів на тему «пофігістичних» вісімдесятих….».

  5. Наукова рецепція творчості Любка Дереша: дискусії щодо феномену молодого прозаїка.

  6. Проза Любка Дереша на перетині філософського, містичного, психоаналітичного дискурсів («Культ», «Поклоніння ящірці», «Намір», «Архе»). Розбудова власного творчого бренду.

  7. Проблема молодіжних субкультур, протистояння між формалами («гопи», «гопники», «пацани») і неформалами.



следующая страница >>