litceysel.ru
добавить свой файл
  1 2 3 4 5

Тема 2. Походження та історія фольклору

Проблема періодизації історії українського фольклору. Теорії походження народної творчості: біологічна, утилітарна, естетична, трудова, ігрова тощо. Поняття про первісне синкретичне мистецтво, його зв’язок з ранніми формами фольклору. Антропоморфізм, анімізм, тотемізм, магія і розвиток фольклору. Утилітарна та естетична функція ранніх форм фольклору. Фольклор і міфологія. Міфологеми, відбиті в різних жанрах усної народної творчості (колядках, легендах і переказах, казках, замовляннях, весільному обряді тощо). Давні обряди, їх відбиття у фольклорі, словесний супровід. Замовляння, їх тематичні і жанрові різновиди (заклинання, закляття, клятви-присяги). Ворожіння, їх різновиди.

Фольклор Київської Русі, його провідні жанри. Відбиття в ньому «двовір’я». Вплив християнства на фольклор. Відбиття монголо-татарського нашестя у фольклорі. Український фольклор ХІV-XVII століть, його жанрова система. Виникнення і розвиток героїчного епосу (народних дум та історичних пісень). Фольклор XVIII-XIX століть. Поява нових жанрів соціально-побутової лірики. Робітничий фольклор. Фольклор ХХ століття. Проблема новотворчості у фольклорі. Відображення трагічних сторінок української історії ХХ століття у фольклорі (національно-визвольні змагання, громадянська війна, колективізація, голодомори, друга світова війна тощо). «Псевдофольклор» радянської доби як проблема фольклористики. Сучасний стан українського фольклору. Поняття про «постфольклор».


Тема 3. Розвиток української фольклористики

Початковий етап української фольклористики. Відомості про український фольклор до ХІХ ст. Залишки фольклорних творів у писемних пам’ятках давньоруської літератури. Український фольклор у слов’янських літературних збірниках та граматиках. Етап становлення української фольклористики як науки. Фольклористична діяльність українських романтиків. Перші збірники українських народних пісень. Фольклористична діяльність «Руської трійці» (М.Шашкевич, І.Вагилевич, Я.Головацький). Наукові школи фольклористики ХІХ століття: міфологічна, міграційна, історична; основні теоретичні положення та їх застосування в наукових працях. Фольклористичні дослідження М.Костомарова, П.Куліша, М.Драгоманова, В.Антоновича, П.Чубинського, М.Сумцова, П.Житецького, О.Потебні, І.Франка, В.Гнатюка та ін. Публікації усної народної творчості в періодичних виданнях і фахових часописах. Організація фольклористичної діяльності Південно-Західним відділенням Російського географічного товариства, Науковим товариством ім. Т.Шевченка (Львів). Фольклористична діяльність М. Грушевського. Українська фольклористика ХХ століття: етапи розвитку. Західноєвропейські наукові школи ХХ століття: («фінська» (географічно-історична), соціологічна, психоаналітична, структурна, ритуально-міфологічна (неоміфологічна), семіотична) і українська фольклористика. Збирання, видання, дослідження українського фольклору у ХХ ст. Проблеми розвитку радянської фольклористики, її школи. Роль Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Рильського в організації фольклористичної діяльності. Основні фольклористичні видання. Тенденції розвитку і проблеми сучасної української фольклористики.


Змістовий модуль 2. Епічні жанри фольклору


Тема 1. Народні казки

Жанрова система фольклорної прози (казкової і неказкової). Проблема визначення казки, її жанрової домінанти. Свідома настанова на вигадку в казці. Своєрідність казкового сюжету, пригодницький характер дії. Казкова «обрядовість» (зачини, кінцівки, сталі казкові формули), вставні елементи в казці: загадки, пісні тощо. Проблема класифікації казок. Покажчики казкових сюжетів (А.Аарне, М.Андрєєва). Жанрова специфіка фантастичної (чарівної) казки, проблема її походження в тлумаченні різних шкіл фольклористики. Вплив міфології на сюжет чарівної казки, відмінності казки й міфу. Еволюція жанру чарівної казки. Структура сюжету чарівної казки в дослідженнях О.Веселовського, В.Проппа. Функції і типологія казкових персонажів. Казковий герой, його характерні риси. Чарівні помічники і чарівні предмети. Негативні персонажі (злотворці, кривдники). Основні мотиви чарівних казок, особливості їх хронотопу, символіки. Магічні числа в казці. Національне та інтернаціональне в чарівних казках. Проблема їх порівняльного вивчення. Збирання, видання і дослідження українських чарівних казок. Вивчення жанру чарівної казки в середній школі. Анімалістичні казки, їх походження, зв’язок з тотемістичними міфами, мисливською магією. Своєрідність тваринного образу, алегоричності. Прийоми типізації та індивідуалізації персонажів. Композиція анімалістичних казок. Жанрова диференціація тваринних казок. Збирання, видання, дослідження українських казок про тварин. Кумулятивні казки, проблема їх походження, особливості побудови. Вивчення казок про тварин та кумулятивних казок у середній школі, їх виховний та пізнавальний потенціал. Жанрова специфіка побутових (новелістичних) казок, природа їх умовності. Традиційні образи позитивних і негативних персонажів. Алегоричні образи. Прийом протиставлення в казках і його функції. Соціальний зміст і сатира побутових казок. Особливості поетики побутових казок. Збирання, видання і дослідження українських побутових казок. Вивчення побутових казок у середній школі. Зв’язок народної і літературної казки. Казкові мотиви в художній літературі.



Тема 2. Легенди і перекази

Легенди і перекази як жанри неказкової (історичної) фольклорної прози, відмінність від казки. Походження і розвиток термінів «легенда», «переказ». Жанрові ознаки легенд і переказів, відсутність абсолютної межі між ними. Походження легенд і переказів, їх зв’язок з міфологією, релігією та національною історією. Класифікації легенд і переказів. Мотиви і образи антропоморфічних, зооморфічних, тератоморфічних, етіологічних, демонологічних, космогонічних, антропогенічних, антропологічних, етногонічних, агіографічних, топонімічних, гідронімічних, топографічних, ономатологічних, геортологічних, есхатологічних легенд. Історико-хронологічні цикли переказів (періоди староруських часів та княжої доби, половецьких та турецько-татарських нападів, козаччини та національно-визвольної війни 1648-1654 рр., Руїни та національно-визвольних рухів 18 століття, новітньої доби), провідні мотиви й образи. Поетика історичної прози. Збирання, видання й дослідження українських легенд і переказів. Їх вивчення на уроках української літератури, народознавства, історії України в середній школі.


Тема 3. Народні оповідання та бувальщини, небилицы, анекдоти, байки і притчі

Жанрова своєрідність народних оповідань. Спільне і відмінне з жанрами казки, легенди й переказу. Класифікація народних оповідань: історичні, суспільно-побутові, родинно-побутові. Поширені мотиви народних оповідань. Особливості зображення історичних та особистісних подій у народних оповіданнях, проблема їх історизму. Жанрові ознаки бувальщин, їх мотиви, відмінності від народних оповідань. Поетика народних оповідань і бувальщин. Їх відображення в художній літературі. Жанрова своєрідність небилиці, прийоми створення абсурдного світу. Анекдот: жанрові ознаки, побутування, тематичні групи. Способи вираження комічного в анекдотах. Художні особливості анекдотів. Народна мораль та ідейна спрямованість анекдотів. Визначення жанрів притчі і байки, спільне й відмінне між ними. Тематика українських байок і притч, особливості їх поетики. Сюжети анекдотів, байок і притч і художня література. Збирання, видання, дослідження жанрів народного оповідання, бувальщини, небилиці, анекдоту, притчі і байки в українській фольклористиці. Ознайомлення школярів із цими жанрами.



Тема 4. Прислів’я, приказки, загадки

Місце паремій в українському фольклорі, їх традиційні ознаки: стислість, лаконічність, образність, ритмізованість, народність змісту, узагальнене значення, повчальність. Вживання паремій у живому мовленні. Жанрові різновиди паремій: прислів’я, приказки, загадки, народні побажання, народні порівняння, прикмети, тости, стягнені анекдоти, каламбури, прокльони, етикетні формули тощо. Походження та історичний розвиток паремій. Національне та інтернаціональне у прислів’ях та приказках. Класифікація прислів’їв і приказок, їх художні особливості, структура й ритміка. Сатира й гумор у прислів’ях і приказках. Походження загадок, їх зв’язок з первісними ритуалами (ініціація, весілля тощо). Функції загадок в архаїчних культурах. Визначення жанру загадки в порівнянні з прислів’ями і приказками. Розмаїття тематики загадок. Принципи побудови загадок, двочастинна структура. Поетика загадок, функції метафори. Звукова інструментовка загадок. Здатність включатися до інших фольклорних жанрів (балади, русальні пісні, казки). Використання паремій у художній літературі. Пізнавальне, розважальне, розвиваюче й естетичне значення паремій. Збирання, видання і дослідження українських паремій. Становлення і розвиток пареміології і пареміографії. Принципи укладання збірників паремій (алфавітний, тематичний, опорно-гасловий, історико-тематичний, комбінований). Найвідоміші українські збірники паремій. Вивчення паремійних жанрів у середній школі на уроках української літератури, мови, народознавства.


Змістовий модуль 3. Ліро-епічні жанри фольклору


Тема 1. Героїчний епос: народні думи та історичні пісні



<< предыдущая страница   следующая страница >>